19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 308/1294/19
провадження № 61-14372св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідачка), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянувши звернення ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Резванова Інна Дмитрівна, приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар'яна Михайлівна, про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння,-
Історія справи
1. У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» (далі - ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 та треті особи без самостійних вимог - приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Резванова І. Д., приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста М. М. про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння.
2. Позовні вимоги товариство обґрунтовувало тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5008/579/2012 від 30 липня 2018 року, яка була залишена без змін постановою Верховного Суд від 15 листопада 2018 року, задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО», ухвалу господарського суду Закарпатської області від 25 серпня 2016 року про заміну сторони у виконавчому провадженні скасовано та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження. Правовим наслідком скасування ухвали про вступ ОСОБА_1 у якості стягувача у виконавче провадження є поворот виконання цієї ухвали, що полягає у скасуванні права власності ОСОБА_1 на все майно, набуте нею в ході цього провадження, та повернення вказаного майна у власність позивача ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО».
3. Спірне нерухоме майно було набуте ОСОБА_1 у ході виконавчого провадження № НОМЕР_1, а саме: на підставі постанови та акта про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 11 квітня 2017 року, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право власності від 11 квітня 2017 року, посвідчене приватним нотаріусом Ужгородського районного нотаріального округу Хвастою М. М. на майновий комплекс, що складається з пункту миття автомобілів під літ. А, загальною площею 374,8 кв.м, адміністративного будинку літ. ББ? площею 243,8 кв.м, навісу літ. В площею 339,0 кв.м, огорожі, позначеної № 1-5, споруди (майданчику) І, споруди (збірник водотоків) ІІ, споруди (збірник водотоків) ІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,5000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування автостоянки та автомийки вантажного транспорту, кадастровий номер №2124880301:03:017:0131, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
4. 28 січня 2019 року позивачу стало відомо, що 10 грудня 2018 року у результаті відчуження нерухомого майна, що було предметом іпотеки за договором від 24 вересня 2018 року, на підставі договорів про задоволення вимог іпотекодержателя ОСОБА_2 набув право власності на вищевказану земельну ділянку та комплекс нерухомого майна.
5. Договір іпотеки спірного майна ОСОБА_1 уклала після того, як позивач уже подав заяву про поворот виконання скасованої ухвали, тому, на думку товариства, вона мала на меті ухилитися від повернення безпідставно набутого майна законному власнику та отримати грошову компенсацію за незаконно набуте майно.
6. ОСОБА_1 , як учасник справи, була обізнана про звернення позивача до Господарського суду Закарпатської області із заявою про поворот виконання скасованої ухвали, відтак, діяла недобросовісно, умисно утруднюючи поворот виконання скасованого рішення суду.
7. 28 серпня 2018 року ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» подало до Господарського суду Закарпатської області заяву про поворот виконання скасованої ухвали та заяву про забезпечення повороту виконання, які були відхилені судом безпідставно. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу товариства на вказану ухвалу було задоволено, ухвалу про повернення заяви про поворот виконання рішення скасовано та передано справу до Господарського суду Закарпатської області для розгляду заяв товариства про забезпечення повороту виконання та про поворот виконання.
8. Позивач вказує, що неправомірне набуття ОСОБА_1 права власності на спірне майно встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили ще до укладення нею договору іпотеки та оскарженню не підлягають.
9. З врахуванням вищенаведеного позивач просив суд витребувати з незаконного володіння у ОСОБА_2 та відновити право власності ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» на майновий комплекс, що складається з пункту миття автомобілів під літ. А, загальною площею 374,8 кв.м, адміністративного будинку літ. ББ? площею 243,8 кв.м, навісу літ. В площею 339,0 кв.м, огорожі, позначеної № 1-5, споруди (майданчику) І, споруди (збірник водотоків) ІІ, споруди (збірник водотоків) ІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельної ділянки площею 0,5000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування автостоянки та автомийки вантажного транспорту, кадастровий номер № 2124880301:03:017:0131, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень
10. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» (далі - ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО») задоволено. Витребувано з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» майновий комплекс, що складається з пункту миття автомобілів під літ. А, загальною площею 374,8 кв. м, адміністративного будинку літ. ББ' площею 243,8 кв. м, навісу літ. В площею 339,0 кв. м, огорожі, позначеної № 1-5, споруди (майданчику) І, споруди (збірник водотоків) ІІ, споруди (збірник водотоків) ІІІ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» земельну ділянку площею 0,5000 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування автостоянки та автомийки вантажного транспорту, кадастровий номер № 2124880301:03:017:0131, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
11. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пітуха В. І. залишено без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року - без змін.
Вимоги особи, яка подала касаційну скаргу
12. 10 листопада 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пітуха В. І. звернулася до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року, закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
13. Як на підстави касаційного оскарження заявниця посилається на пункти 1 та 2 частини другої статті 389 ЦПК України: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1) та якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2).
Аргументи інших учасників справи
14. 04 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року - без змін.
15. Рух справи в суді касаційної інстанції
16. Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пітуха В. І. на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог цієї ухвали.
17. Ухвалою від 25 грудня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пітуха В. І. на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року. Витребував із Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області матеріали цивільної справи № 308/1294/19. Роз'яснив учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу.
18. 09 лютого 2026 року справа № 308/1294/19 надійшла до Верховного Суду.
Короткий зміст звернень про відмову від касаційної скарги
19. 08 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник
ОСОБА_1 - адвокат Пітуха В. І. звернувся до Верховного Суду із клопотанням про відмову від касаційної скарги.
20. 10 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник
ОСОБА_1 - адвокат Пітуха В. І. подав клопотання про долучення доказів надсилання клопотання ОСОБА_1 про відмову від касаційної скарги іншим учасникам справи.
21. 13 січня 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із клопотанням про відмову від касаційної скарги.
22. ОСОБА_1 зазначає, що 08 січня 2026 року між нею, ОСОБА_2 та ТОВ «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» укладено мирову угоду, що посвідчена приватним нотаріусом ужгородського міського нотаріального округу Йосипчуком К. П., та зареєстрована у реєстрі за № 12,13,14,15. Тому ОСОБА_1 просить прийняти відмову від касаційної скарги, а касаційне провадження закрити.
23. Також ОСОБА_1 просить повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні касаційної скарги.
Позиція Верховного Суду
24. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій (частина третя статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України).
25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги.
26. Згідно з частиною четвертою статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.
27. У клопотаннях про відмову від касаційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що їй відомі та є зрозумілими наслідки відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження.
28. Враховуючи, що ОСОБА_1 двічі подала клопотання про відмову від касаційної скарги до закінчення касаційного провадження, заявниці відомі наслідки прийняття судом такої відмови, а прийняття відмови від касаційної скарги відповідно до статей 396, 398 ЦПК України не порушує права та інтереси інших осіб, які беруть у справі, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження.
29. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення, повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Щодо клопотання про повернення судового збору
30. У клопотанні про відмову від касаційної скарги, ОСОБА_1 просить повернути 50 відсотків сплаченого судового збору за подання касаційної скарги.
31. Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
32. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
33. В ухвалі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2019 року в справі № 816/731/16 (адміністративне провадження № К/9901/9639/19) зроблено висновок, що «пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору.
34. Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19)».
35. У постанові від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження
№ 14-20цс22) Велика Палата Верховного Суду не відступила від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16.
36. Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття касаційного провадження, тому у цій справі Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткове повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 396, 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Прийняти відмову ОСОБА_1 від касаційної скарги на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року.
Касаційне провадження у справі № 308/1294/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «СІКО» до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Резванова Інна Дмитрівна, приватний нотаріус Ужгородського районного нотаріального округу Хваста Мар'яна Михайлівна, про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року - закрити.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про часткове повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2024 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О. В. Ступак О. М. Осіян Н. Ю. Сакара