19лютого 2026 року
м. Київ
справа № 748/3837/24
провадження № 61-8201св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Чернігівська районна державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - державний нотаріус Чернігівської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Деркач Наталія Борисівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яковлев Андрій Леонідович, на постанову Чернігівського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В., від 23 травня 2025 року,
1. У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Чернігівської районної державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Чернігівська РДНК) про зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанови щодо відмови у вчиненні нотаріальної дії.
2. В обґрунтування позову зазначала, що 16 липня 2024 року вона звернулась до Чернігівської РДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка
ОСОБА_2 на належне йому майно: 1/4 частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок по АДРЕСА_2 , та земельну ділянку площею 0,1200 га у межах згідно з планом по АДРЕСА_2 , надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з кадастровим номером 7425555400:01:000:0217,
3. Постановою від 20 липня 2024 року № 1143/02-31 державний нотаріус Чернігівської РДНК Деркач Н. Б. відмовила у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що
ОСОБА_1 є спадкоємцем 2/3 частин спадкового майна (з урахуванням відмови від спадщини сина спадкодавця - ОСОБА_3 ), а щодо 1/3 частини спадкового майна спадкоємцем є дочка спадкодавця - ОСОБА_4 .
4. Позивачка вказувала, що згідно з актом від 22 травня 2024 року, складеним КП «Новозаводське», ОСОБА_2 на момент смерті проживав у квартирі АДРЕСА_1 , разом зі своєю дружиною ( ОСОБА_1 ) і жодних доказів фактичного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини його дочки ОСОБА_4 , окрім реєстрації місця проживання, нотаріусом не здобуто.
5. Стверджувала, що ОСОБА_4 проживала без реєстрації по
АДРЕСА_3 з 2009 року по березень 2022 року, в березні 2022 року виїхала до Польщі, а наразі проживає в Англії.
6. 12 березня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи в Англії, склала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька, яка була прийнята та завірена місцевим нотаріусом, і 15 березня 2024 року скріплена апостилем. Вказану заяву ОСОБА_1 мала намір передати нотаріусу, проте отримала відмову, у зв'язку з чим направила її поштою 25 квітня 2024 року.
7. Заяву ОСОБА_4 нотаріус отримала 02 травня 2024 року, але не взяла до уваги та відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину, чим, на думку позивачки, порушила її права.
8. У зв'язку із викладеним ОСОБА_1 просила суд скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Чернігівської РДНК Деркач Н. Б. та зобов'язати державного нотаріуса Чернігівської РДНК Деркач Н. Б. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , як єдиному спадкоємцю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
9. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 лютого
2025 року позов задоволено.
Скасовано постанову державного нотаріуса Чернігівської РДНК
Деркач Н. Б. від 20 липня 2024 року № 1143/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов'язано Чернігівську РДНК видати
ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом щодо майна після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
10. Рішення суду мотивоване тим, що постанова державного нотаріуса Чернігівської РДНК Деркач Н. Б. від 20 липня 2024 року № 1143/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії є необґрунтованою, оскільки:
- державна реєстрація спадкодавця та його дочки за однією адресою сама по собі не свідчить про їх спільне проживання;
- ОСОБА_4 20 березня 2024 року, тобто до закінчення передбаченого законом шестимісячного строку, за місцем свого проживання у Великій Британії написала і відправила засобами поштового зв'язку заяву про відмову від спадщини після смерті батька.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2025 року апеляційну скаргу державного нотаріуса Чернігівської РДНК Деркач Н. Б. задоволено, рішення Деснянського районного суду міста Чернігова
від 03 лютого 2025 року скасовано та ухвалене нове судове рішення про відмову позові. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
12. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
- тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що при задоволенні позову про оспорення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії суд не може зобов'язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, які вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат» і належать до його компетенції;
- заявлені в цій справі позовні вимоги про скасування постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не відповідають належному способу захисту, оскільки у разі їх задоволення судом права позивачки на спадкування відновлені не будуть.
13. Апеляційний суд вважав, що ефективним способом захисту прав позивачки, які вона вважає порушеними, є вимоги про визнання права власності на спадкове майно, які підлягають вирішенню з належно визначеним суб'єктним складом відповідачів - спадкоємців.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Яковлев А. Л., просить скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. У червні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Яковлев А. Л., подала касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2025 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2025 року відкрито касаційне провадження, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи
№ 748/3837/24, які у липні 2025 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Підставою касаційного оскарження судового рішення заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права,
а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 325/1141/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Крім того, вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права та наявність передбачених пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскарженого судового рішення (пункт
4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Касаційна скарга мотивована тим, що у порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин. Проте під час розгляду цієї справи встановлено, що спадкоємці дійшли між собою згоди у вирішенні питання про перерозподіл часток у спадковій масі і подали нотаріусу відповідні заяви, а тому між ними не існує спору.
20. Звертає увагу, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив в допиті в якості свідка ОСОБА_4 , яка подавала відповідне клопотання про допит за допомогою відеозв'язку.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи
21. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Єна Федеративної Республіки Німеччина помер чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_3 і ОСОБА_4 -
ОСОБА_2 .
22. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме: 1/4 частину у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок по
АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 7425555400:01:000:0217 за тією ж адресою.
23. 30 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівської РДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, у якій повідомила, що іншими спадкоємцями, окрім неї, є також ОСОБА_3 - син спадкодавця та ОСОБА_4 - дочка спадкодавця, яка зареєстрована по
АДРЕСА_2 .
24. На підставі заяви ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 723/2023.
25. 05 грудня 2023 року син спадкодавця - ОСОБА_3 подав до Чернігівської РДНК заяву про відмову на користь ОСОБА_1 , від прийняття спадщини після смерті батька.
26. Згідно з довідкою ЦНАП виконкому Михайло-Коцюбинської селищної ради, на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований по
АДРЕСА_2 разом із дочкою ОСОБА_4 , 1985 року народження.
27. Перебуваючи у Великій Британії, ОСОБА_4 12 березня 2024 року склала адресовану Чернігівській РДНК письмову заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_2 , на користь позивачки. Вказану заяву 12 березня 2024 року посвідчено ліцензованим нотаріусом Англії та ОСОБА_5 , 15 березня 2024 року на заяві проставлено апостиль, а 20 березня 2024 року ОСОБА_4 вказану заяву відправила поштою в Україну в м. Чернігів на адресу ОСОБА_1 .
28. Заявою від 25 квітня 2024 року, яка надійшла до Чернігівської РДНК
02 травня 2024 року, ОСОБА_1 повідомила, що дочка спадкодавця ОСОБА_4 , яка перебуває за кордоном, висловила бажання відмовитися від прийняття спадщини після смерті батька, про що склала відповідну заяву та надіслала позивачці, яка перенаправляє її нотаріусу.
29. Листом від 09 травня 2024 року № 810/02-14 нотаріус повідомила ОСОБА_1 , що заяву ОСОБА_4 зареєстровано в журналі вхідної кореспонденції, приєднано до спадкової справи, проте строк для подання заяв про прийняття або про відмову від спадщини сплив 21 березня 2024 року.
30. 16 липня 2024 року ОСОБА_1 подала нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно після смерті ОСОБА_2 .
31. Крім того, позивачка надала нотаріусу:
- акт від 22 травня 2025 року, складений КП «Новозаводське» Чернігівської міської ради та підписаний двома сусідами, згідно з яким ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали в кв. АДРЕСА_1 станом на 21 вересня 2023 року;
- довідку старости Старобілоуського старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, про те, що ОСОБА_4 проживала без реєстрації в селі Старий Білоус з 2009 року по березень 2022 року;
- довідку Старобілоуського ліцею, про те, що ОСОБА_4 працювала в цьому закладі освіти із 01 вересня 2008 року по 21 серпня 2022 року.
32. Постановою державного нотаріуса Чернігівської РДНК Деркач Н. Б.
від 20 липня 2024 року № 1143/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно, у зв'язку із наявністю іншого спадкоємця за законом - дочки ОСОБА_4 , яка на час відкриття спадщини, згідно з довідкою ЦНАП Михайло-Коцюбинської селищної ради від 22 листопада 2022 року № 1015 була зареєстрована разом зі спадкодавцем та вважається такою, що прийняла спадщину.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
34. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
35. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Щодо позовних вимог про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину
36. Позивачка просила суд зобов'язати державного нотаріуса Чернігівської РДНК Деркач Н. Б. видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом як єдиному спадкоємцю після смерті ОСОБА_2 .
37. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
38. За змістом пункту 3 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальної дії у вигляді видачі свідоцтва про право на спадщину, належить до виключних повноважень нотаріуса.
39. У постанові від 19 березня 2018 року у справі № 754/16825/15-ц Верховний Суд звертав увагу, що суд не може зобов'язати нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат».
40. У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 Верховний Суд зазначив, що «..суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта. Суд першої інстанцій зазначеного не врахував, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення вимог про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за законом».
41. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 підтвердила висновок про те, що суд не може зобов'язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції.
42. Отже апеляційний суд, врахувавши відповідні висновки Верховного Суду, правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо позовних вимог про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії
43. Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Внесення до Єдиного реєстру боржників державного або комунального підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства. Внесення до Єдиного реєстру боржників державного підприємства не є підставою для відмови у посвідченні договору купівлі-продажу, укладеного у процедурі припинення державного підприємства, відповідно до Закону України «Про особливості припинення державних підприємств за рішенням Фонду державного майна України»; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
44. Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
45. Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 березня 2021 року у справі № 473/1878/19 зазначила, що: «тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта».
46. Згідно зі статтею 1261 ЦК України до спадкоємців першої черги за законом належать діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
47. Частинами першою, другою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
48. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
49. Відповідно до частини першої статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
50. Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
51. Відповідно до підпунктів 3.19, 3.20, 3.21 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин):
- спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї;
- у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем;
- своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.
52. Встановивши, що на день смерті разом зі спадкодавцем була зареєстрована його дочка, яка у встановлений статтею 1270 ЦК України строк не подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини, державний нотаріус Чернігівської РДНК Деркач Н. Б., діючи в межах визначених законом повноважень, прийняла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 на все спадкове майно, як єдиному спадкоємцю.
53. Верховний Суд погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог щодо скасування постанови нотаріуса від 20 липня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
54. При цьому колегія суддів враховує, що до прийняття вказаної постанови нотаріуса призвели в першу чергу дії самих спадкоємців, які при реалізації своїх спадкових прав надавали суперечливу інформацію та не дотримувались строків подання нотаріусу відповідних заяв. Покладення за цих обставин відповідальності на нотаріуса буде безпідставним.
55. Питання щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті
ОСОБА_2 , може бути вирішено спадкоємцями в нотаріальному порядку шляхом укладення відповідного договору про поділ спадкового майна або в судовому порядку шляхом подання відповідного позову про визнання права власності на спадкове майно.
56. Заяву ОСОБА_4 від 07 квітня 2025 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційний суд правильно повернув ухвалою від 09 квітня 2025 року, оскільки ОСОБА_4 не є учасником розглядуваної справи.
57. Щодо клопотання представника позивачки від 11 квітня 2025 року про допит ОСОБА_4 в якості свідка, то згідно протоколу судового засідання від 23 квітня 2025 року ОСОБА_1 та її представник після дослідження письмових доказів пояснили апеляційному суду, що в такому допиті немає необхідності.
58. З урахуванням обставин, встановлених у розглядуваній справі, висновки апеляційного суду не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17,
від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 19 травня
2020 року у справі № 916/1608/18, від 07 липня 2020 року у справі
№ 438/610/14-ц, у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 28 квітня 2021 року у справі № 204/2707/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 325/1141/18, на які в касаційній скарзі посилається позивачка.
59. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
60. Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija
v. Spain від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
61. Постанова апеляційного суду є достатньо вмотивованою та містить висновки щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
62. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що апеляційний суд ухвалив оскаржене судове рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Яковлев Андрій Леонідович, залишити без задоволення.
2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 23 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников