19 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3908/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 та
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025
у справі за позовом Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвіт Капітал"
про стягнення 3 315 134,25 грн, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,
Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Кароліно-Бугазька сільська рада, позивач, скаржник) звернулась до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едвіт Капітал" (далі - ТОВ "Едвіт Капітал", відповідач), в якій просила:
- стягнути з ТОВ "Едвіт Капітал" на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області грошові кошти у розмірі 3 315 134,25 грн, які включають суму боргу у розмірі 2 334 084,64 грн, 3 % річних у розмірі 169 477,19 грн та інфляційні витрати у розмірі 811 572,42 грн;
- розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 21.05.2014 між Територіальною громадою смт. Затока в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, правонаступником якої є Кароліно-Бугазька сільська рада, та ТОВ "Едвіт Капітал", зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 579;
- зобов'язати ТОВ "Едвіт Капітал" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 6,6167 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0009 в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 21.05.2014 в частині сплати орендної плати за період березень 2022 - липень 2024 року.
Господарський суд Одеської області рішенням від 21.05.2025 позов задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Едвіт Капітал" на користь Кароліно-Бугазької сільської ради суму основного боргу у розмірі 633 245,65 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 145 234,62 грн та суму 3 % річних у розмірі 72 455,89 грн, ухвалив розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений 21.05.2014 між Територіальною громадою смт Затока в особі Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, правонаступником якої є Кароліно-Бугазька сільська рада, та відповідачем, зобов'язав ТОВ "Едвіт Капітал" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 6,6167 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0009 в належному стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була отримана в оренду.
Також суд стягнув з ТОВ "Едвіт Капітал" на користь Кароліно-Бугазької сільської ради суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 18 820,04 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Суд першої інстанції у частині відмови у позові виходив з такого.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 2 334 084,64 грн заборгованості з орендної плати за землю, то станом на момент подання позову основна заборгованість складала 2 334 084,64 грн, а під час розгляду справи відповідач частково сплатив суму заборгованості за спірним договором оренди земельної ділянки, у зв'язку з чим заборгованість за спірний період залишилась у розмірі 633 245,65 грн, в іншій частині суд ухвалою від 21.05.2025 закрив провадження у справі в частині вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 700 838,99 грн.
З приводу несплати 633 245,65 грн суд вказав, що доказів сплати або спростування заявленої до стягнення суми основного боргу у такому розмірі відповідач суду не надав. Водночас суд зазначив, що територію смт. Затока, на якій знаходиться земельна ділянка за спірним договором, у період з 03.03.2022 по 17.08.2022 було віднесено до територій можливих, а не активних бойових дій, а відтак, норми підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від плати за землю не застосовуються до спірних правовідносин.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди землі від 21.05.2014, суд зазначив, що відповідач систематично у період з березня 2022 року по липень 2024 року не виконував взяті на себе за таким договором зобов'язання щодо внесення орендної плати за землю, що відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди. При цьому, як вказав суд, обставина часткової сплати заборгованості відповідачем у розмірі 1 700 838,99 грн до ухвалення рішення судом в цій справі не має правового значення для оцінки наявності підстав для розірвання спірного договору, оскільки не спростовує факту допущеного систематичного порушення відповідачем договірних зобов'язань у період дії такого договору.
З приводу вимоги позивача про зобов'язання ТОВ "Едвіт Капітал" повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді земельну ділянку загальною площею 6,6167 га з кадастровим номером 5110300000:02:008:0009, суд дійшов висновку, що повернення земельної ділянки орендарем є правовим наслідком розірвання договору оренди землі.
Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 09.12.2025 скасував рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Суд апеляційної інстанції вказав, зокрема, що в силу приписів Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" та внесених змін до нього, ураховуючи правові висновки Верховного Суду, зокрема, які викладені у постановах від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 та від 25.11.2025 у справі № 905/482/25, судова колегія дійшла висновку, що у спірний період з 03.03.2022 по 05.05.2023 відповідач звільнений від сплати орендної плати.
Водночас колегія суддів суду апеляційної інстанції, проаналізувавши обставини справи, нараховані позивачем суми та оплати відповідачем, дійшла висновку про відсутність будь-якої заборгованості у відповідача перед позивачем станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення. Відповідно, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості, інфляційних втрат та процентів річних не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоцільності розірвання існуючого між сторонами Договору оренди землі та, відповідно, зобов'язання відповідача повернути спірну земельну ділянку.
До Верховного Суду від Кароліно-Бугазької сільської ради через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга, в якій вона просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів вирішила, що її подано з дотриманням вимог статей 287- 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
У касаційній скарзі Кароліно-Бугазька сільська рада вказує, що подає цю касаційну скаргу з підстав та за наявності випадків, визначених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України з огляду на:
1) відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 12.03.2022 № 2260-IX), для звільнення від орендної плати після дати припинення можливості бойових дій;
2) застосування судом апеляційної інстанції норм статті 651 Цивільного кодексу України та пункту "д" частини першої статті 141 Земельного кодексу України без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах - у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, постанові від 23.03.2021 у справі № 922/2754/19;
3) застосування судом апеляційної інстанції норми частини першої статті 534 Цивільного кодексу України без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах - у постанові від 26.09.2019 у справі № 910/12934/18.
На думку скаржника, у спірних правовідносинах мала застосовуватись норма підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в редакції Закону України № 3050-IX від 11.04.2023, яка має зворотну дію, оскільки поширюється на правовідносини з 01.03.2022, а не у редакції Закону України від 12.03.2022 № 2260-IX як, на думку скаржника, помилково вважав суд апеляційної інстанції.
Враховуючи обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.
За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.
Керуючись статтями 234, 235, 287- 291, 294, 295 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/3908/24 за касаційною скаргою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2025 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 і здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у відкритому судовому засіданні 25 березня 2026 року о 12:30 у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 10 (кабінет № 332).
2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 11 березня 2026 року, відсутність яких не перешкоджатиме здійсненню касаційного перегляду.
3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.
4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов'язковою. Верховний Суд також роз'яснює про право сторін подати заяви про розгляд справи за їх відсутності, а також про їхнє право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку статті 197 Господарського процесуального кодексу України.
5. Витребувати з Господарського суду Одеської області/Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/3908/24.
6. Копію ухвали надіслати до Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський