Іменем України
19 лютого 2026 року м. Чернігівсправа № 910/10927/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Соколенко Н.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Прилуки-Агропереробка»
вул. Кільцева, 34-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 31429413
адреса реєстрації: провулок Фермерський, будинок 1, село Обичів, Прилуцький район, Чернігівська область, 17520
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-Продукт 78»
вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14000, код 45236025
про стягнення 506220,42 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Карпенко В.К. (поза межами приміщення суду);
від відповідача: не прибув;
Дії суду щодо розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП “Прилуки-Агропереробка» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-Продукт 78» про стягнення 506220,42 грн з яких: 473727,22 грн боргу, 29488,82 грн пені, 3004,38 грн 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.09.2025 справу № 910/10927/25 на підставі ст.27, 31 Господарського процесуального кодексу України передано за підсудністю до Господарського суду Чернігівської області.
Відповідно до ст. 31 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи №910/10927/25 супровідним листом №910/10927/25/5891/25 від 03.10.2025 направлено до Господарського суду Чернігівської області.
13.10.2025 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 910/10927/25 передана на розгляд судді Демидовій М.О., про що сформований протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №910/10927/25, підготовче засідання призначено на 11.11.2025, 13:15; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 15.10.2025, 18:05, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Ухвалою суду від 17.10.2025 задоволено заяву позивача та призначено проведення підготовчого засідання 11.11.2025, 13:15 у справі №910/10927/25, за участю представника позивача в режимі відеоконференції.
11.11.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та відкладення судового засідання, призначеного на 11.11.2025, 13:15 на інший день.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач у підготовче засідання 11.11.2025 не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву поданий не був.
У підготовчому засіданні 11.11.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2025, 13:00, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 11.11.2025 (ухвала суду доставлена відповідачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 12.11.2025, 10:02, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
У підготовчому засіданні 09.12.2025 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач у підготовче засідання 09.12.2025 не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
У підготовчому засіданні 09.12.2025 представник позивача заявив усне клопотання про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Усне клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції судом задоволено.
У підготовчому засіданні 09.12.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 910/10927/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.01.2026, 12:30, про що відповідач повідомлений ухвалою суду від 09.12.2025 (ухвала суду доставлена відповідачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 09.12.2025, 18:54, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
06.01.2026 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення доказів понесених витрат на правничу допомогу з додатком.
06.01.2026 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) судового засідання у зв'язку з забезпеченням безпеки учасників справи через повітряну тривогу та атакою на об'єкти критичної інфраструктури.
Господарський суд Чернігівської області листом від 05.01.2026 №910/10927/25/12/26 повідомив учасників справи про те, що у зв'язку з відрядженням судді Демидової М.О. з 05.01.2026 строком на 1 рік до Господарського суду м. Києва, розгляд справи в призначений час не відбудеться.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/19/26 від 12.01.2026, у зв'язку зі відрядженням судді Демидової М.О. до Господарського суду міста Києва, як тимчасове переведення, для здійснення правосуддя, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/10927/25.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Моцьора В.В.
Ухвалою суду від 19.01.2026 справу №910/10927/25 прийнято до провадження суддею Моцьором В.В., постановлено розгляд справи по суті призначити на 19.02.2026 о 09:50 (ухвала суду доставлена сторонам до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 20.01.2026 о 16:15, 16:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
Ухвалою суду від 22.01.2026 задоволено заяву представника позивача від 21.01.2026, постановлено судове засідання, призначене на 19.02.2026 о 09:50, провести в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 19.02.2026 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач у судове засідання 19.02.2026 не прибув, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
У судовому засіданні 19.02.2026 суд проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Позиції сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань за Договором поставки №61 від 05.05.2025 у частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.
Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.
Оскільки відповідач у відповідності до ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи встановлені судом.
05.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП “Прилуки-Агропереробка» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СВ-Продукт 78» (покупець) був укладений Договір поставки № 61 (далі - Договір), за п. 1.1.-1.3., 2.1. якого постачальник передає, а покупець приймає та оплачує наступну продукцію: м?ясо та м?ясопродукти (товар або продукція). Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі продукції. Сума договору складається з суми усіх видаткових накладних.
Відповідно до п. 3.1.-3.5. Договору ціна на товар є договірною і формується у відповідності до діючих відпускних цін постачальника без ПДВ та вказується в рахунках-фактурах або накладних.
Ціна на товар зазначається в національній валюті України - гривні. Оплата товару здійснюється на умовах: відстрочка платежу - протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару.
Покупець здійснює оплату товару за видами розрахунків: безготівковий, готівковий, які попередньо погоджує з постачальником.
Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику повну суму переданого товару.
Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає платі зараховується на розрахунковий рахунок постачальника або вноситься в касу постачальника.
За умовами п. 4.3., 4.4. Договору датою поставки партії товару вважається дата отримання його на складі: покупця, в присутності уповноваженого представника постачальника, про що робиться відмітка на видатковій накладній про здачу-прийняття товару.
Постачальник зобов'язується надавати разом з товаром наступні оригінали документів: рахунка-фактури на партію товару; видаткової накладної; товарно-транспортної накладної (якщо доставка товару здійснюється транспортом постачальника або перевізника); декларацію виробника; коригуючі документи, якщо була недостача, надлишок або повернення товару.
Пунктами 6.2., 6.3. Договору передбачено, що прав власності та усі ризики по товару переходять до покупця з моменту підписання товарно-транспортної накладної на товар до перевезення.
За порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше, ніж 15% вартості товару, оплата якого прострочена.
Згідно з п. 7.1.-7.3. Договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2025, а відносно розрахунків - до повного їх завершення. У випадку, якщо на момент закінчення терміну дії Договору або його дострокового припинення у сторін залишилися невиконані зобов?язання за Договором, то дія договору у відношенні таких зобов?язань триває до повного виконання цих зобов?язань. Строк дії Договору автоматично продовжується до кінця наступного року, якщо не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення його дії, жодна з сторін письмово не повідомить про його розірвання. Аналогічний механізм пролонгування діє на всі наступні роки.
На виконання умов Договору постачальником відвантажено покупцю товар відповідно до видаткових накладних на загальну суму 683844,28 грн:
-№2885 від 12.05.2025 на суму 46117,06 грн;
-№3064 від 19.05.2025 на суму 101633,28 грн;
-№3270 від 26.05.2025 на суму 77822,69 грн;
-№3397 від 02.06.2025 на суму 95637,07 грн;
-№3547 від 09.06.2025 на суму 85033,96 грн;
-№3812 від 19.06.2025 на суму 20883,20 грн;
-№3887 від 23.06.2025 на суму 89499,42 грн;
-№4045 від 30.06.2025 на суму 167217,60 грн, а також товарно-транспортних накладних, підписаних у двосторонньому порядку сторонами, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.10 оборот-18).
Матеріали справи містять рахунки на оплату №2885 від 12.05.2025 на суму 46117,06 грн; №3064 від 19.05.2025 на суму 101633,28 грн; №3270 від 26.05.2025 на суму 77822,69 грн; №3397 від 02.06.2025 на суму 95637,07 грн; №3547 від 09.06.2025 на суму 85033,96 грн; №3812 від 19.06.2025 на суму 20883,20 грн; №3887 від 23.06.2025 на суму 89499,42 грн; №4045 від 30.06.2025 на суму 167217,60 грн, виписані на оплату поставленого товару (а.с.23-26).
За доводами позивача відповідачем здійснено часткову оплату на суму 210117,06 грн, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025-20.08.2025 за Договором поставки №61 від 05.05.2026, який підписаний позивачем в односторонньому порядку та карткою рахунку 361 за 01.01.2023-20.08.2025.
Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки №61 від 05.05.2025 становить 473727,22 грн.
05.08.2025 позивач направив відповідачу рекомендованою кореспонденцією з описом вкладення претензію №149 від 04.08.2025 з вимогою проведення повного розрахунку за отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту отримання претензії (а.с.20,22,27), яка відповідачем залишена без виконання.
На дату звернення з даним позовом до суду за Договором поставки №61 від 05.05.2025 позивачем заявлено до стягнення з відповідача 473727,22 грн боргу, 29488,82 грн пені, 3004,38 грн 3% річних, згідно з доданими розрахунками.
Оцінка суду. Висновки суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Щодо стягнення заборгованості суд зазначає таке.
Суд встановив факт укладення сторонами Договору поставки №61 від 05.05.2025, на виконання умов якого позивачем поставлено відповідачу товар за переліченими вище видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, які підписані сторонами у двосторонньому порядку на загальну суму 683844,28 грн.
Факт поставки товару за наведеними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними відповідачем не спростовано та не заперечено.
Позивачем виписано відповідачу рахунки на оплату поставленого товару №2885 від 12.05.2025 на суму 46117,06 грн; №3064 від 19.05.2025 на суму 101633,28 грн; №3270 від 26.05.2025 на суму 77822,69 грн; №3397 від 02.06.2025 на суму 95637,07 грн; №3547 від 09.06.2025 на суму 85033,96 грн; №3812 від 19.06.2025 на суму 20883,20 грн; №3887 від 23.06.2025 на суму 89499,42 грн; №4045 від 30.06.2025 на суму 167217,60 грн, які відповідач зобов?язаний був оплатити з урахуванням п. 3.1.-3.5. Договору, а саме на умовах відстрочки платежу - протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару.
За доводами позивача, викладеними у позові, відповідачем здійснено часткову оплату на суму 210117,06 грн, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2025-20.08.2025 за Договором поставки №61 від 05.05.2026, який підписаний позивачем в односторонньому порядку та карткою рахунку 361 за 01.01.2023-20.08.2025. Фактична сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки №61 від 05.05.2025 становить 473727,22 грн.
Вказані обставини відповідачем не заперечувались, а тому, з урахуванням також усіх інших встановлених судом обставин справи вимоги позивача про стягнення 473727,22 грн боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення пені суд зазначає таке.
За наданим розрахунком пені позивачем заявлено до стягнення 29488,82 грн пені, нараховану на підставі п. 6.3. Договору, а саме (а.с. 21):
- 258,96 грн пені за період прострочення з 28.05.2025 по 30.05.2025, нараховану на суму боргу 101633,28 грн та 843,09 грн пені за період прострочення з 30.05.2025 по 18.06.2025, нараховану на суму боргу 49633,28 грн за видатковою накладною № 3064 від 19.05.2025;
- 991,44 грн пені за період прострочення з 04.06.2025 по 18.06.2025, нараховану на суму боргу 77822,69 грн; 324,30 грн пені за період прострочення з 04.06.2025 по 18.06.2025, нараховану на суму боргу 25455,97 грн; 1181,43 грн пені, за період прострочення з 04.06.2025 по 01.09.2025, нараховану на суму боргу 15455,97 грн за видатковою накладною №3270 від 26.05.2025;
- 6741,76 грн пені за період прострочення з 11.06.2025 по 01.09.2025, нараховану на суму боргу 95637,07 грн за видатковою накладною №3397 від 02.06.2025;
- 5488,77 грн пені за період прострочення з 18.06.2025 по 01.09.2025, нараховану на суму боргу 85033,96 грн за видатковою накладною №3547 від 09.06.2025;
- 1135,13 грн пені за період прострочення з 30.06.2025 по 01.09.2025, нараховану на суму боргу 20883,20 грн за видатковою накладною №3812 від 19.06.2025;
- 4712,82 грн пені за період прострочення з 02.07.2025 по 01.09.2025, нараховану на суму боргу 89499,42 грн за видатковою накладною №3887 від 23.06.2025;
- 7811,12 грн пені за період прострочення з 09.07.2025 по 01.09.2025, нараховану на суму боргу 167217,60 грн за видатковою накладною №4045 від 30.06.2025.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Виходячи з умов п. 3.3.1. Договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару.
Сторони у пункті 6.3. Договору погодили, що за порушення строків оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше, ніж 15% вартості товару, оплата якого прострочена.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог.
Здійснивши перевірку наданого розрахунку пені з урахуванням умов п. 3.3.1. Договору суд, дійшов висновку про те, що:
- за видатковою накладною №3064 від 19.05.2025 строк оплати до 28.05.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 29.05.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 101633,28 грн за період прострочення з 29.05.2025 по 30.05.2025 і становить 172,64 грн; пеня у розмірі 843,09 грн за період прострочення з 30.05.2025 по 18.06.2025, нарахована на суму боргу 49633,28 грн розрахована правильно. Загальна сума пені за видатковою №3064 від 19.05.2025 становить 1015,73 грн.
- за видатковою накладною №3270 від 26.05.2025 строк оплати до 04.06.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 05.06.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 77822,69 грн за період прострочення з 05.06.2025 по 18.06.2025 і становить 925,34 грн; на суму боргу 25455,97 грн за період прострочення з 05.06.2025 по 18.06.2025 і становить 302,68 грн; на суму боргу 15455,97 грн за період прострочення з 05.06.2025 по 01.09.2025 і становить 1168,30 грн. Загальна сума пені за видатковою №3270 від 26.05.2025 становить 2396,32 грн.
- за видатковою накладною №3397 від 02.06.2025 строк оплати до 11.06.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 12.06.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 95637,07 грн за період прострочення з 12.06.2025 по 01.09.2025 і становить 6660,53 грн.
- за видатковою накладною №3547 від 09.06.2025 строк оплати до 18.06.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 19.06.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 85033,96 грн за період прострочення з 19.06.2025 по 01.09.2025 і становить 5416,55 грн.
- за видатковою накладною №3812 від 19.06.2025 строк оплати до 30.06.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 01.07.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 20883,20 грн за період прострочення з 01.07.2025 по 01.09.2025 і становить 1117,39 грн.
- за видатковою накладною №3887 від 23.06.2025 строк оплати до 02.07.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 03.07.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 89499,42 грн за період прострочення з 03.07.2025 по 01.09.2025 і становить 4636,81 грн.
- за видатковою накладною №4045 від 30.06.2025 строк оплати до 09.07.2025 включно, тобто прострочка оплати починається з 10.07.2025, тому пеня підлягає нарахуванню на суму боргу 167217,60 грн за період прострочення з 10.07.2025 по 01.09.2025 і становить 7669,10 грн.
Всього до стягнення з відповідача 28912,43 грн пені.
Щодо заявлених до стягнення 3% річних суд зазначає таке.
За наданим розрахунком позивачем заявлено до стягнення 3004,38 грн 3% річних, нарахованих на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (а.с. 8), а саме: 2186,71 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу 483727,22 грн за період прострочення з 09.07.2025 по 11.08.2025 та 817,67 грн 3% річних, нарахованих на суму боргу 473727,22 грн за період прострочення з 12.08.2025 по 01.09.2025.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, заявлених до стягнення позивачем, за перерахунком суду розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу 483727,22 грн за період прострочення з 09.07.2025 по 11.08.2025 становить 1351,79 грн; 3% річних, нарахованих на суму боргу 473727,22 грн за період прострочення з 12.08.2025 по 01.09.2025 у розмірі 817,67 грн позивачем розраховані правильно. Всього до стягнення з відповідача 2169,46 грн 3% річних.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
Частинами 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.
Обов'язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 473727,22 грн боргу, 28912,43 грн пені та 2169,46 грн 3% річних. В решті позову відмовити.
Розподіл судових витрат.
Виходячи з приписів ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Статтею 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 6057,71 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Витрати за надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Вказана правова позиція наведена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема, як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
У прохальній частині позову позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, за попереднім (орієнтовним) розрахунком яких, позивач очікує понести витрати на правничу допомогу у розмірі 12000,00 грн.
Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема, як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин 2, 3 статті 126 та частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази на підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру. Аналогічні висновки наведені в постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №529 від 04.03.2011, видане на ім?я адвоката Карпенка В.К.; ордер на надання правничої допомоги серія СВ №1112106 від 01.09.2025; Договір про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025 з додатком №1 до нього; Акт про надання послуг адвокатом від 05.01.2026 згідно Договору про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025; рахунок-фактуру №1 від 05.01.2026; квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 05.01.2026 на суму 25000,00 грн.
Відповідно до п. 1.1., 2.1., 4.2. Договору про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ВКП “Прилуки-Агропереробка» (клієнт) та адвокатом Карпенком В.К., адвокат зобов?язується підготувати, подати позов до суду та представляти інтереси клієнта в суді про стягнення заборгованості з ТОВ «СВ Продукт 78» (код 45236025) за договором поставки №61 від 05.05.2025.
Для здійснення дій, визначених у п. 1.1., 1.2. Договору за домовленістю сторін гонорар адвоката буде визначений в додатку №1 до даного Договору.
Клієнт зобов?язується відшкодовувати адвокату необхідні витрати, пов?язані з виконанням даного Договору, в тому числі транспортні витрати, витрати на оплату послуг поштового зв?язку, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, тощо.
Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання адвокатом своїх зобов?язань, визначених у розділі 1 або до його розірвання за угодою сторін.
У додатку №1 до Договору про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025 сторони погодили, що за здійснення дій, визначених в п. 1.1., 1.2. Договору клієнт має сплатити адвокату гонорар у фіксованому розмірі, зокрема: в сумі 5000,00 грн за підготовку та подання до суду позовної заяви після винесення ухвали про відкриття провадження у справі протягом 3 днів; в сумі 20000,00 грн за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції на підставі виставленого адвокатом рахунку до дати першого судового засідання. Витрати на поїздку та участь в судових засіданнях суду, зокрема, першої інстанції, сплачуються клієнтом окремо в сумі 3000,00 грн за кожне судове засідання в разі необхідності такої поїздки та незадоволення клопотання адвоката про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Таким чином додатком №1 до Договору про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025 визначено фіксований розмір гонорару адвоката.
Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
05.01.2026 адвокатом Карпенком В.К. виставлено позивачу рахунок-фактуру №1 на суму 25000,00 грн (за підготовку та подання позовної заяви, участь в судових засіданнях під час розгляду справи в суді першої інстанції у справі №910/10927/25).
05.01.2026 між позивачем та адвокатом Карпенком В.К. підписано Акт про надання послуг адвокатом згідно Договору про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025, відповідно до якого сторони визнають, що загальна сума гонорару за надані адвокатом послуги, зазначені у п. 1, 2 Акту, складає 25000,00 грн, яка оплачена 05.01.2026 готівкою.
Факт оплати правничої допомоги підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 05.01.2026 на суму 25000,00 грн, підстава: Договір про надання правової допомоги №758-Г від 01.09.2025, Акт про надання послуг від 05.01.2026).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Карпенком В.К. правової допомоги та понесення позивачем витрат на правничу допомоги в сумі 25000,00 грн.
Відповідно до ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням приписів ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за рахунок відповідача позивачу відшкодовуються судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн.
Керуючись статтями 77, 79, 86, 123, 126, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СВ-Продукт 78» (вул. Дніпровська, 34, м. Чернігів, 14000, код 45236025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП “Прилуки-Агропереробка» (вул. Кільцева, 34-А, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500, код 31429413; адреса реєстрації: провулок Фермерський, будинок 1, село Обичів, Прилуцький район, Чернігівська область, 17520) 473727,22 грн боргу, 28912,43 грн пені, 2169,46 грн 3% річних, 6057,71 грн судового збору та 25000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2026.
З повним текстом рішення можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор