46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
10 лютого 2026 року м.Тернопіль Справа № 921/729/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Дідур А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури, м.Кременець Тернопільської області в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів та Шумської міської ради, м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області
до відповідача-1 Товариства з додатковою відповідальністю "ШУМСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 2065", м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області
відповідача-2 Комунального некомерційного підприємства Шумської міської ради "ШУМСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ", м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області
про визнання недійсними додаткових угод до договору (з урахуванням ухвали від 20.01.2026)
за участю представників:
прокуратури: Ємець Д.В., прокурор, довіреність №15-34 вих-26 від 13.01.2026;
позивача-1: Стефанів І.І., завідувач юридичного сектору Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, довіреність 131313-18/4507-2025 від 26.06.2025;
позивача-2: не з'явився;
відповідача-1: Попик В.О., керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
відповідача-2: не з'явився.
Зміст позовних вимог, позиція прокуратури.
Керівник Кременецької окружної прокуратури, м.Кременець Тернопільської області звернувся 02.12.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби, м.Львів, Шумської міської ради, м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області до Товариства з додатковою відповідальністю "ШУМСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 2065", м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області та Комунального некомерційного підприємства Шумської міської ради "ШУМСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ", м.Шумськ Кременецького району Тернопільської області, про визнання недійсними додаткових угод №1 від 25.03.2021, №2 від 26.04.2021, №3 від 09.08.2021, №3 від 05.11.2021, №7 від 08.02.2022 до договору на закупівлю Товару №140 від 23.02.2021 та стягнення з відповідача-1 безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 48 131,30 грн.
Прокурор зазначає, що оскаржувані правочини відповідачами укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», норми якого імперативно встановлюють обмеження на зміну істотних умов договору, а саме збільшення ціни за одиницю товару дозволяється не більше ніж на 10 відсотків пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку. Натомість, відповідачі неодноразово укладали додаткові угоди протягом 2021-2022 років, безпідставно збільшуючи ціну за одиницю товару (ціну за бензин А-92 збільшено на 35,8% та за дизельне паливо - на 32,9% від початкової ціни), перевищивши визначений ліміт у 10%.
Оскільки додаткові угоди укладені з порушенням вимог спеціального законодавства, такі суперечать актам цивільного законодавства, що на думку прокуратури є підставою для визнання угод недійсними згідно статей 203 та 215 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, визнання угод недійсними є підставою для застосування наслідків недійсності правочину, а саме стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 48 131,30 грн як безпідставно одержаних відповідачем-1, відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, то прокуратурою зазначено, що порушення вимог законодавства мають характер не формального недотримання таких вимог, а навпаки, шляхом укладення оспорюваних додаткових угод порушено вимоги чинного законодавства, принципи максимальної ефективності та економії, які призвели до безпідставної зміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов'язань щодо витрачання бюджетних коштів; безпідставна зміна ціни договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що також є очевидним порушенням принципів процедури закупівлі. Дотримання норм законодавства у даній сфері правовідносин становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Суб'єктами, які уповноважені здійснювати функції захисту інтересів держави у спірних правовідносинах прокурором визначено Західний офіс Держаудистслужби та Шумську міську раду, яким було відомо про виявлені порушення у сфері публічних закупівель, однак ними заходів захисту інтересів держави не здійснено, що й послугувало підставою для здійснення прокуратурою представницьких функцій по захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, які полягають у недопущенні незаконних витрат бюджетних коштів.
Здійснення представницьких функцій у спірних правовідносинах обґрунтовується необхідністю усунення неефективного використання бюджетних коштів та дотримання принципів публічних закупівель, а також фактом нездійснення захисту інтересів держави уповноваженими органами, незважаючи на їх попереднє повідомлення про виявлені порушення, що кваліфікується як бездіяльність.
На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» Тернопільською окружною прокуратурою попередньо повідомлено листами вказані органи про представництво прокуратурою інтересів держави та звернення з позовною заявою до суду.
Після подання позову ТДВ «Шумське АТП 2065» добровільно сплатило кошти в сумі 48 131,30 грн, у зв'язку з чим прокуратура та відповідач-1 просили закрити провадження в цій частині вимог (пояснення №15-62ВИХ-26 від 19.01.2026 за вх.№439 від 20.01.2026).
Позиція позивачів.
Західний офіс Держаудитслужби у поясненнях № 17.12.2025 від 17.12.2025 (вх.№8862 від 18.12.2025) та його представник в судовому засіданні підтримав позовні вимоги Кременецької окружної прокуратури. Офісом надано пояснення з приводу участі фахівця Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області в якості спеціаліста у кримінальному провадженні №42024212030000004 від 03.01.2024, за результатами чого складено довідку (висновок) від 23.10.2024, яка є одним з доказів у справі. Аудиторами встановлено, що спірні додаткові угоди до договору №140 від 23.02.2021 укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі». Порушення полягало у збільшенні ціни за одиницю товару без належного документального підтвердження коливання цін на ринку, оскільки надані ТДВ «Шумське АТП 2065» листи та видаткові накладні не є належним підтвердженням факту коливання цін на паливо. Внаслідок неправомірного внесення змін до істотних умов договору КНП «Шумська міська лікарня» здійснило зайві витрати на суму 48 131,30 грн., чим лікарні завдано збитки.
Офісом підтверджено, що представництво прокуратурою інтересів держави в даному випадку повністю узгоджується з нормами Закону України «Про прокуратуру».
Шумська міська рада щодо суті позову пояснень не надала. У відповідях на запити прокуратури №03-05/2311 від 25.09.2025, №03-05/2411 від 06.10.2025 повідомила про відсутність підстав для пред'явлення позову.
Позиція відповідачів.
ТДВ «Шумське АТП 2065» у відзиві на позовну заяву №44 від 12.12.2025 (вх.№8778 від 15.12.2025) визнано позовні вимоги, а 07.01.2026 здійснено перерахунок коштів на рахунок лікарні, про що свідчить платіжна інструкція №13 від 07.01.2026 на суму 48 131,30грн та, у зв'язку з цим, у клопотанні №2 від 07.01.2026 (вх.№132) просило закрити провадження у справі в цій частині вимог за відсутності предмету спору.
КНП «Шумська міська лікарня» до подання прокуратурою позовної повідомлено про відсутність заперечень щодо звернення органу прокуратури до суду з відповідним позовом для захисту інтересів держави. Власну бездіяльність керівництво Лікарні пояснило відсутністю коштів на сплату судового збору для здійснення самостійних заходів щодо повернення коштів за спірними додатковими угодами. Водночас, Лікарнею уточнено, що закупівля пального за договором №140 здійснювалася за рахунок власних коштів, отриманих від Національної служби здоров'я України, а не з місцевого бюджету.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 08.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.01.2026, в котрому оголошено перерву до 20.01.2026.
Ухвалою суду від 20 січня 2026 року задоволено клопотання ТДВ "ШУМСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 2065" №2 від 07.01.2026 (вх.№132) та, на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 48131грн 30коп. безпідставно отриманих коштів у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвалою суду від 20 січня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні на 10.02.2026.
Присутні у судовому засіданні представники прокуратури, Західного офісу Держаудитслужби підтримали доводи позову, а ТДВ "ШУМСЬКЕ АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО 2065" такі вимоги визнало.
Представник Шумської міської ради в судове засідання не з'явився; у клопотаннях №03-05/62 від 08.01.2026, №03-05/176 від 20.01.2026 просив суд здійснювати розгляд справи без їхньої участі.
КНП «Шумська міська лікарня» № 19 від 06.01.2026 та № 65 від 19.01.2026 також просила суд здійснювати розгляд справи без участі їхнього представника.
З огляду на відсутність клопотань та невирішених заяв, розгляд справи здійснено шляхом постановлення рішення в порядку статті 240 ГПК України з проголошенням в судовому засіданні 10.02.2026 скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення.
Фактичні обставини справи.
Протоколом затвердження річного плану закупівель UA-P-2021-01-16-001202-а визначено вихідні параметри закупівлі Комунальним некомерційним підприємством Шумської міської ради "Шумська міська лікарня" пального (5000 літрів бензину марки А-92 (код 09132000-3) та 7000 літрів дизельного палива (код 09134200-9)), відповідно до якого очікувана вартість закупівлі склала 300 000,00 грн. Джерелом фінансування закупівлі були кошти Національної служби здоров'я України, що вбачається з листів № 03-05/2311 від 25.09.2025 та № 03-05/2411 від 06.10.2025 Шумської міської ради та листа № 733 від 23.09.2025 КНП «Шумська міська лікарня».
Комунальним некомерційним підприємством Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» проведено процедуру відкритих торгів № UA-2021-01-16-001735-а по закупівлі товару: Паливо - ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти, очікуваною вартістю 300 000 грн з ПДВ та строком поставки до 31 грудня 2021 року. Переможцем торгів визнано Товариство з додатковою відповідальністю «Шумське АТП 2065» з ціновою пропозицією 276 500 грн з ПДВ.
Процедура закупівлі проводилася на придбання 12 000 літрів нафтопродуктів в талонах, а саме: 5 000 літрів бензину марки А-92; 7 000 літрів дизельного палива.
За результатами закупівлі, відображеними у Звіті про результати проведення даної процедури, була встановлена наступна початкова ціна за літр пального, яка мала діяти протягом усього 2021 року: 22,75 грн (з ПДВ) за літр бензину А-92; 23,25 грн (з ПДВ) за літр дизельного палива.
23.02.2021 між Комунальним некомерційним підприємством Шумської міської ради «Шумська міська лікарня» як Замовником та Товариством з додатковою відповідальністю «Шумське АТП 2065» як Постачальником укладено договір № 140 на закупівлю товару (далі - договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Замовнику талонами (картками) товар (5000 л бензину марки А-92, 7000 л дизельного пального) за кодом ДК 021:2015 - 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Паливо) (далі - товар), а Замовник зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість (п.1.1, 1.2, 1.4 договору).
У розділі 3 договору сторонами погоджено ціну договору, яка складає 276 500,00 грн, в тому числі 46 083,33 грн ПДВ (пунктом 3.1 договору).
Згідно з п.3.2 договору, ціна за одиницю товару становить: за бензин марки А-92 - 22,75 грн/л (з ПДВ); за дизельне паливо - 23.25 грн/л (з ПДВ)
Відповідно до п. 3.3 договору вартість товару встановлюється в національній валюті України з урахуванням всіх податків і зборів, встановлених законодавством.
Пунктом 3.4 договору узгоджено, що сторони можуть вносити зміни до договору щодо зміни ціни у випадках, передбачених договором та Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015p. №922-VIII (із змінами) шляхом підписання сторонами додаткових угод до договору, які вважатимуться його невід'ємною частиною.
Договір набув чинності з моменту укладання (23.02.2021) і діяв до 31 грудня 2021 року (п. 9.1 договору).
У п.9.3 обумовлено, що цей договір припиняє свою дію в разі відсутності кошторисних призначень Замовника, про що укладається угода про його розірвання. В разі припинення договору за цією підставою сторони не матимуть претензій одна до одної.
Пунктом 10.1 договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема:
- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Замовника;
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Сторона, що є ініціатором зміни ціни зобов'язана надати іншій Стороні підтверджуючий документ відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, що датована місяцем пропозиції щодо перегляду ціни за одиницю товару (або попереднім), в якій відображена нова ринкова ціна, що відрізняється від договірної. Зміна ціни вводиться в дію з моменту та на період, в якому проводяться зміни, погоджується обома сторонами шляхом підписання додаткової угоди до даного договору;
- дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку в попередньому році.
Якщо сторона, що ініціює внесення змін не надасть належного обґрунтування та документального підтвердження наявності підстав зміни істотних умов Договору, протилежна сторона має право відмовитись від погодження таких змін.
Всі доповнення та додатки до цього договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони виконані в письмовій формі і підписані сторонами (п.10.2 договору).
Встановлено, що в період з березня 2021 року по лютий 2022 року сторонами до договору підписано ряд додаткових угод, а саме:
- додаткову угоду № 1 від 25.03.2021, згідно з якою внесено зміни до п.3.2 договору в частині ціни за товар, а саме з 25.03.2021 ціну на бензин А-92 збільшено до 25,02 грн (з ПДВ), а на дизельне паливо - до 25,57 грн (з ПДВ);
- додаткову угоду № 2 від 26.04.2021, згідно з якою внесено зміни до п.3.2 договору в частині ціни за товар, а саме з 26.04.2021 ціну на бензин А-92 збільшено до 27,30 грн, а на дизельне паливо - до 27,60 грн. (з ПДВ);
- додаткову угоду № 3 від 09.08.2021, згідно з якою внесено зміни до п.3.2 договору в частині ціни за товар, а саме з 09.08.2021 на бензин А-92 збільшено до 28,00 грн (з ПДВ);
- додаткову угоду № 3 від 05.11.2021, згідно з якою внесено зміни до п.3.2 договору в частині ціни за товар, а саме з 05.11.2021 на бензин А-92 збільшено до 29,05 грн (з ПДВ), а на дизельне паливо до 29,60 грн (з ПДВ);
- додаткову угоду №5 від 30.12.2021, згідно якою внесено зміни до п.3.1 договору та визначено, що ціна договору складає 218 216,00 грн, в тому силі 36 369,33 грн ПДВ); змінено обсяги закупівлі, внісши зміни до п.1.2 договору, згідно з яким визначено, що поставці підлягає 2600 л бензину марки А-92 та 5350л дизельного палива;
- додаткову угоду №6 від 30.12.2021, згідно якою продовжено дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, а саме до 31.03.2022, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю; визначено загальну вартість додаткової угоди в розмірі 52 922,50 грн (з ПДВ). Кількість та ціну за одиницю товару сторонами визначено у Специфікації (додаток №1 до додаткової угоди №6 від 30.12.2021), згідно з якою загальний обсяг поставки палива становить: бензину марки А-92 - 650 літрів; дизельного палива - 1150 літрів. Загальна вартість цього обсягу палива складає 52 922,50 грн з ПДВ (додаток №1 до додаткової угоди №6, а.с.07-108, том 1);
- додаткову угоду №7 від 08.02.2022, згідно з якою збільшено ціну за одиницю товару у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку, без збільшення загальної вартості договору, та визначено ціну 1 літра бензину марки А-92 в розмірі 30,90 грн/л з ПДВ, дизельного палива - 30,90 грн/л з ПДВ.
Отже, додатковими угодами № 1 від 25.03.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 09.08.2021, № 3 від 05.11.2021, №7 від 08.02.2022 було внесено зміни до договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 2 п.10.1 договору; додатковою угодою №5 від 30.12.2021 - на підставі п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 2 п.10.1 договору; додатковою угодою №6 від 30.12.2021 - на підставі ч.6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп.8 п.10.1 договору.
Необхідність укладення додаткових угод № 1 від 25.03.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 09.08.2021, № 3 від 05.11.2021, №7 від 08.02.2022 про збільшення ціни за товар ініціювало ТДВ «Шумське АТП 2065» у листах-зверненнях від 22.03.2021 (щодо додаткової угоди № 1 від 25.03.2021), від 21.04.2021 (щодо додаткової угоди № 2 від 26.04.2021), від 30.07.2021 (щодо додаткової угоди № 3 від 09.08.2021), від 01.11.2021 (щодо додаткової угоди № 3 від 05.11.2021), № 11 від 03.02.2022 (щодо додаткової угоди № 7 від 08.02.2022), стверджуючи, що ринкові ціни на пальне зросли, а відпускна ціна за договором стала нижчою за собівартість. На підтвердження цих обставин ТДВ «Шумське АТП 2065» надало лікарні копії видаткових накладних (щодо бензину марки А-92: № 4 від 26.01.2021 на суму 82 417,50 грн, № РН-01030163 від 13.03.2021 на суму 246 280,50 грн, № РН-01040246 від 16.04.2021 на суму 249 321,00 грн № РН-01060056 від 04.06.2021 на суму 268 658,58 грн, № РН-01080303 від 17.08.2021 на суму 212 064,00 грн, № РН-01100492 від 27.10.2021 на суму 151 272,00 грн; щодо дизельного палива: № РН-01010357 від 29.01.2021 на суму 174 330,14 грн, без номера від 17.03.2021 на суму 150 330,84 грн, № РН-01040305 від 21.04.2021 на суму 105 110,88 грн, № 6924 від 22.10.2021 на суму 136 108,80 грн) (а.с. 202-218 том 1).
Обґрунтовуючи необхідність укладення додаткової угоди №7 від 08.02.2022 ТДВ «Шумське АТП 2065» посилалося (лист від 03.02.2022 № 11) на довідку Тернопільської торгово-промислової палати від 02.02.2022 № І-009, надану за заявкою товариства № 7 від 02.02.2022, у якій зазначені середні роздрібні ціни на пальне у мережах автозаправних станцій станом на 11.01.2022 та 01.02.2022 (вартість 1 літра бензину А-92 11.01.2022 склала 29,99 грн, а 01.02.2022 - 32,01 грн, визначено відсоток збільшення ціни на 6,74%; вартість 1 літра дизельного палива 11.01.2022 склала 29,72 грн, а 01.02.2022 - 32,16 грн, визначено відсоток збільшення ціни на 8,21%). Інформацію для видачі довідки Тернопільською торгово-промисловою палатою отримано з даних сайту Міністерства фінансів України ((index.minfin.com.ua) а.с. 111 том 1).
Укладення додаткової угоди №6 від 30.12.2021 за взаємною згодою обґрунтовано необхідністю продовжити дію договору до 31.03.2022 для забезпечення лікарні пальним на початку нового року в обсязі, що не перевищує 20% вартості початкового договору.
Як зазначає прокуратура та це вбачається з матеріалів справи, в межах кримінального провадження №42024212030000004 від 03.01.2024, відкритого за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України, постановою прокурора від 26.08.2024 залучено спеціаліста Західного офісу Держаудитслужби для перевірки закупівель КНП «Шумська міська лікарня» за період з 01.01.2021 по 31.12.2023. За результатами цієї перевірки головним державним фінансовим інспектором Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області Тетяною Завитій складено довідку (висновок) від 23.10.2024, відповідно до якої аудитор встановив, що додаткові угоди № 1 від 25.03.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 09.08.2021, № 3 від 05.11.2021, №7 від 08.02.2022 укладені сторонами з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки ціна за одиницю товару збільшена без документального підтвердження коливання ціни на ринку. Зазначено, що надані ТДВ «Шумське АТП 2065» власні видаткові накладні є неналежними, оскільки вони фіксують лише факт закупівлі товару підприємством у третіх осіб, а не ринкову динаміку ціни на товар. У висновку зауважено, що ТДВ «Шумське АТП 2065» не є органом, який має повноваження моніторити ціни на ринку. Щодо угоди №6 від 30.12.2021, то перевіркою встановлено, що така угода укладена з порушенням ч. 6 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначено, що Замовник мав право продовжити договір в обсязі, що не перевищує 20% від вартості. Проте 20% було розраховано від початкової суми (276 500 грн), тоді як сума договору була зменшена додатковою угодою №5 до 218 216 грн В результаті цього, сума угоди склала 52 922,50 грн, що на 9 279,30 грн перевищило допустимий законом ліміт.
Аудитором розраховано суму безпідставно сплачених коштів через незаконне підвищення цін, визначивши, що за бензин А-92 переплата склала 17 453,80 грн, за дизельне паливо -30 677,50 грн; всього переплачено 48 131,30 грн.
Також аудитором констатовано, що ці дії призвели до неефективного витрачання коштів, отриманих від НСЗУ, чим завдано збитків Лікарні.
Звітом від 03.03.2022 про виконання договору про закупівлю UA-2021-01-16-001735-a щодо договору №140 від 23.02.2021 встановлено фінальні показники реалізації цього правочину (з урахуванням укладених до нього додаткових угод), зокрема ним підтверджується, що КНП «Шумська міська лікарня» фактично сплатила постачальнику 271 138,50 грн за отримані 3312 літрів (замість запланованих 5000 літрів) бензину марки А-92 та за 6350 літрів (замість запланованих 7000 літрів) дизельного палива.
Таким чином, всього поставлено 9662 літри пального замість запланованих 12 000 літрів.
Ці обставини також підтверджуються первинними документами, долученими до справи, а саме накладними № 0402 від 25.03.2021 на суму 58 371,00 грн (800 л бензину А-92 по 25,02 грн/л, вартістю 20 016,00 грн; 1 500 л дизельного палива по 25,57 грн/л, вартістю 38 355,00 грн); №0907 від 02.07.2021 на суму 27 510,00 грн (300 л бензину А-92 по 27,30 грн/л, вартістю 8 190,00 грн; 700 л дизельного палива по 27,60 грн/л, вартістю 19 320,00 грн); № 1160 від 04.08.2021 на суму 24 780,00 грн (200 л бензину А-92 по 27,30 грн/л, вартістю 5 460,00 грн; 700 л дизельного палива по 27,60 грн/л, вартістю 19 320,00 грн); № 1484 від 04.10.2021 на суму 23 580,00 грн (300 л бензину А-92: по 28,00 грн/л, вартістю 8 400,00 грн; 550 л дизельного палива по 27,60 грн/л, вартістю 15 180,00 грн); № 1632 від 02.11.2021 на суму 22 200,00 грн (300 л бензину А-92 по 28,00 грн/л, вартістю 8 400,00 грн; 500 л дизельного палива по 27,60 грн/л, вартістю 13 800,00 грн); № 1693 від 15.11.2021 на суму 23 515,00 грн (300 л бензину А-92 по 29,05 грн/л, вартістю 8 715,00 грн; 500 л дизельного палива по 29,60 грн/л, вартістю 14 800,00 грн); № 1864 від 20.12.2021 на суму 38 260,00 грн (400 л бензину А-92 по 29,05 грн/л, вартістю 11 620,00 грн, 900 л дизельного палива по 29,60 грн/л, вартістю 26 640,00 грн); №0137 від 22.02.2022 на суму 30 900,00 грн (712 л бензину А-92 по 30,90 грн/л, вартістю 22 000,80 грн; 1 000 л дизельного палива по 30,90 грн/л, вартістю 30 900,00 грн); всього на суму 271 138,50 грн. Також у накладній № 0137 від 22.02.2022 була врахована націнка в сумі 21,70 грн, що дозволило вийти на підсумкову суму 52 922,50 грн, яка відповідає вартості залишку пального за додатковою угодою № 6.
Оплату за пальне (бензин та дизельне паливо) КНП «Шумська міська лікарня» здійснено на підставі платіжних доручень на загальну суму 271 138,50 грн (№ 2072 від 25.03.2021 на суму 58 371,00 грн, № 2023 від 02.07.2021 на суму 27 510,00 грн, № 2142 від 06.08.2021 на суму 24 780,00 грн, № 2320 від 07.10.2021 на суму 23 580,00 грн, № 2388 від 04.11.2021 на суму 22 200,00 грн, № 2411 від 22.11.2021 на суму 23 515,00 грн, № 2551 від 20.12.2021 на суму 38 260,00 грн, № 2858 від 22.02.2022 на суму 52 922,50 грн).
Таким чином, оскільки згідно з результатами тендеру, початкова ціна за 1 літр бензину А-92 становила 22,75 грн, фактично отримано 3 312 літрів бензину та сплачено за нього згідно з цінами, встановленими додатковими угодами, кошти на загальну суму 92 801,80 грн. Вартість цього ж обсягу бензину (3312 л) за тендерною ціною (22,75 грн) мала скласти 75 348,00 грн. Відтак, сума переплати за бензин складає 17 453,80 грн (92 801,80 грн - 75 348,00 грн).
У свою чергу, згідно з результатами тендеру, початкова ціна за 1 літр дизельного палива становила 23,25 грн, а фактично отримано 6 350 літрів дизпалива і сплачено за нього по цінах, встановлених додатковими угодами, кошти на загальну суму 177 415,00 грн. Вартість цього ж обсягу дизпалива (6350 л) за тендерною ціною (23,25 грн) мала скласти 146 737,50 грн. Відтак, сума переплати за дизельне паливо становить 30 677,50 грн.
Отже, на підставі додаткових угод до договору КНП «Шумська міська лікарня» сплачено на 48 131,30 грн (17 453,80 + 30 677,50) більше, аніж визначалося в договорі.
Прокурор наголошує, що на момент підписання додаткових угод № 1, 2, 3, 3 та 7 належні докази того, що ціна на ринку дійсно зросла порівняно з датою укладення попередніх угод відсутні. Замість довідок компетентних органів про динаміку цін на ринку, Постачальник надавав власні видаткові накладні, які фіксують лише факт закупівлі товару самим підприємством, а не ринкове коливання, а у довідці Тернопільської ТПП долученої до угоди № 7 містилася інформація лише про роздрібні ціни на АЗС на конкретні дати, а не аналіз коливання оптових цін, за якими здійснювалась закупівля.
Необґрунтоване збільшення ціни призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів, оскільки лікарня втратила економічну вигоду, заради якої проводився тендер.
Відтак, прокурор визначив, що укладення цих угод за відсутності належних ринкових підстав суперечить інтересам держави, оскільки призвело до безпідставного стягнення 48 131,30 грн бюджетних коштів.
Саме ці обставини та норми ст.5, п.2 ч. 5, 6 ст. 41 Закон України «Про публічні закупівлі», статей 203, 215, 652 Цивільного кодексу України прокуратурою визначено підставою позову.
Під час судового розгляду позову прокуратури ТДВ "Шумське АТП 2065" звернулося 26.12.2025 до Кременецької окружної прокуратури, Західного офісу Держаудитслужби та Шумської міської ради з листом №46, в якому просило надати реквізити казначейських рахунків для повернення коштів у сумі 48 131,30 грн.
07.01.2026 на підставі платіжної інструкції №13 від 07.01.2026 ТДВ "Шумське АТП 2065" перераховано 48 131,30 грн на рахунок отримувача ГУК у Тернопільській обл. (Тм. Шумськ/24060300), ЄДРПОУ 37977599, рахунок UA16 899998 03140 30544000019703, через АТ КБ "ПриватБанк" (код виду сплати 101, призначення: "*101;14037610; Повернення неправомірно отриманих коштів по справі №921/729/25"), код перевірки JSVP8S14KBHIQJJSGAA).
У зв'язку з цим, ухвалою суду від 20 січня 2026 року на підставі п.2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 48131грн 30коп. безпідставно отриманих коштів, а розгляд справи здійснюється в частині вимог немайнового характеру (про визнання недійсними додаткових угод до договору).
Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави у суді прокурором.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно з ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Оскільки інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме полягає порушення, і обґрунтовує необхідність судового захисту.
У даній справі порушення державних інтересів полягає у незаконному витрачанні бюджетних коштів, що були отримані лікарнею від Національної служби здоров'я України.
Укладення оскаржуваних додаткових угод про збільшення ціни без належних підстав призвело до того, що замовник отримав значно менший обсяг пального, ніж планувалося за результатами тендеру. Дії сторін суперечать принципам максимальної економії та ефективності, визначеним ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Внаслідок необґрунтованого підняття ціни та порушення лімітів продовження договору державі (в особі комунального закладу) було завдано прямих збитків у сумі 48 131,30 грн.
Прокурор встановив, що органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у цих правовідносинах, є Західний офіс Держаудитслужби та Шумська міська рада.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби», Західний офіс Держаудитслужби є міжрегіональним територіальним органом, який підпорядковується безпосередньо Держаудитслужбі України.
Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області є структурним підрозділом Офісу, який реалізує його повноваження на території відповідної області.
Основним завданням Офісу та його управлінь є реалізація повноважень щодо здійснення державного фінансового контролю. Відповідно до Положення про Держаудитслужбу та Положення про Західний офіс, цей контроль здійснюється через: державний фінансовий аудит; перевірку закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель.
Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» та Законом «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», орган державного фінансового контролю наділений такими правами: здійснює моніторинг закупівель на всіх стадіях - від проведення процедури до виконання договору; здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі та цільовим, ефективним використанням бюджетних коштів; має право перевіряти документи замовників, пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення порушень та вимагати відшкодування збитків.
Ключовим фактором, що визначає цей орган як уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є його права, визначені п.8, 10 ч.1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а саме: порушувати перед державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; права звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольна установа (у даному випадку - Лікарня) не забезпечила усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
З урахуванням наведеного, Держаудитслужба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, у постановах Верховного Суду від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 10.02.2022 у справі №927/284/21, від 31.05.2022 у справі №927/515/21.
Статтею 140 Конституції України та частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ст. 327 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.
Згідно з положеннями ст.142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.
Згідно положень Статуту Комунального некомерційного підприємства «Шумська міська лікарня» (у новій редакції), затвердженого рішенням Шумської міської ради № 53 від 24.12.2020, майно Лікарні є комунальною власністю, міська рада є засновником, власником та органом управління майном підприємства (п.п. 1.4, 7.17.3 Статуту); підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним Шумській міській раді; в силу положень ст.22 Бюджетного кодексу України, Шумська міська рада є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня (головним розпорядником бюджетних коштів) відносно КНП Шумська міська лікарня, який здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.
Навіть за умови, що закупівля здійснювалася за кошти Національної служби здоров'я України, Шумська міська рада залишається зацікавленою стороною, адже кошти від НСЗУ вважаються власними коштами Лікарні, проте оскільки власником самого підприємства є рада, рада є зацікавленою в ефективності їх використання, адже нераціональне витрачання лікарнею свого бюджету через необґрунтоване підвищення цін постачальником створює додаткове навантаження на місцевий бюджет територіальної громади. Кошти, які рада згодом виділятиме на підтримку закладу, могли б бути використані ефективніше, якби не було незаконного вибуття активів через оспорювані додаткові угоди
Оскільки саме рада є органом, наділеним повноваженнями щодо розпорядження ресурсами громади, прокурор просив в позові стягнути безпідставно сплачені кошти саме на користь Шумської міської ради.
Прокуратурою в порядку ст. 23 Закону «Про прокуратуру» направлено до Західного офісу Держаудитслужби листи №51/2-3594ВИХ-25 від 25.09.2025, №51/2-3773 ВИХ-25 від 07.10.2025 та до Шумської міської ради листи №51/2-3591 ВИХ-25 від 24.09.2025, №51/2-3743 ВИХ-25 від 06.10.2025, у яких просила повідомити які заходи вживалися щодо усунення вказаних порушень законодавства про закупівлі (про визнання закупівлі або/та цього договору, додаткових угод до нього недійсними, повернення неправомірно отриманих АТП-2065 коштів тощо), та чи будуть такі заходи вживатися відповідними органами.
Шумська міська рада повідомила про відсутність підстав для пред'явлення позову (листи №03-05/2311 від 25.09.2025, №03-05/2411 від 06.10.2025).
Західний офіс Держаудитслужби повідомив, що не буде звертатися до суду про визнання угод недійсними, оскільки заходи державного фінансового контролю саме за цією процедурою ним безпосередньо не проводилися (лист №131913-17/2181-2025 від 14.10.2025).
КНП «Шумська міська лікарня» повідомило, що не вживало заходів до стягнення коштів через відсутність коштів на сплату судового збору, і не заперечує проти позову прокурора (лист № 733 від 23 вересня 2025 року).
Усвідомлена пасивна поведінка уповноважених суб'єктів, які знають про порушення, мають повноваження для захисту, але не звертаються до суду, свідчить про їхню бездіяльність. Це покладає на прокурора обов'язок виконати субсидіарну роль і звернутися до суду для відновлення законності та захисту майнових інтересів держави
Аналогічний висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, де вказано, що нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Таким чином, не дивлячись на наявність повноважень, наданих законодавцем, а також враховуючи обізнаність про порушення законодавства, позивачами у даній справі самостійно не вживались заходи для усунення виявлених порушень.
Враховуючи вищевикладене, нездійснення відповідним органом повноважень щодо захисту інтересів держави, його бездіяльність, а також бездіяльність міської ради, в тому числі протягом розумного строку після того, як їм стало відомо про можливе порушення інтересів держави, суд вважає достатньо обґрунтованою зі сторони прокуратури наявність підстав для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" шляхом звернення до господарського суду з даним позовом..
На виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з нездійсненням захисту інтересів держави Кременецькою окружною прокуратурою листами № 51/2-4615ВИХ-25 від 24.11.2025 та № 51/2-4617ВИХ-25 від 24.11.2025 повідомлено Західний офіс Держаудитслужби та Шумську міська раду про встановлення підстав для представництва інтересів держави у суді шляхом подання відповідного позову до суду.
Мотиви, оцінка суду та норми закону, з яких суд виходить, ухвалюючи рішення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Згідно з ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч.3 ст.6 ЦК України).
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір на закупівлю товару № 140 від 23.02.2021 є договором поставки.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад регулюються Законом України "Про публічні закупівлі".
Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами ст.41 цього Закону (ч.15 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Суд бере до уваги, що на момент укладення договору № 140 від 23.02.2021 був чинним Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону від 02.12.2020 №1026-ІХ.
Оцінюючи укладені між сторонами додаткові угоди суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З огляду на викладене, кожна укладена між сторонами додаткова угода є окремим правочином, оскільки спрямована на зміну цивільних прав та обов'язків, зокрема на зміну ціни на автомобільне паливо, а тому і правова оцінка правомірності укладених додаткових угод має надаватися судом не у цілому, а кожній додатковій угоді окремо.
Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
При цьому, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін.
Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.
Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).
Як вже зазначалось, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Сторона, що є ініціатором зміни ціни зобов'язана надати іншій Стороні підтверджуючий документ відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни на конкретний товар, що датована місяцем пропозиції щодо перегляду ціни за одиницю товару (або попереднім), в якій відображена нова ринкова ціна, що відрізняється від договірної. Зміна ціни вводиться в дію з моменту та на період, в якому проводяться зміни, погоджується обома сторонами шляхом підписання додаткової угоди до даного договору (пп.2 п.10.1 договору);
- дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку в попередньому році (пп.8 п.10.1 договору).
В умовах договору № 140 від 23.02.2021 сторони передбачили можливість зміни ціни на паливо шляхом укладення додаткових угод до договору.
Судом проаналізовано обставини щодо внесення змін до договору від № 140 від 23.02.2021 та встановлено, що додаткові угоди № 1 від 25.03.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 09.08.2021, № 3 від 05.11.2021 та № 7 від 08.02.2022 укладено на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 2 п. 10.1 договору; угоду № 5 від 30.12.2021 - на підставі п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону та пп.1 п. 10.1 договору; угоду № 6 від 30.12.2021 - на підставі ч. 6 ст. 41 Закону та пп. 8 п. 10.1 договору.
В обґрунтування зміни ціни за одиницю товару та, відповідно, наявності підстав для укладення додаткових угод №1 від 25.03.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 09.08.2021, № 3 від 05.11.2021 ТДВ «Шумське АТП 2065» надано копії власних видаткових накладних на придбання бензину А-92 та дизельного палива у 2021 році. Для обґрунтування укладення додаткової угоди № 7 товариство зіслалося на цінову довідку Тернопільської торгово-промислової палати № І-009 від 02.02.2022, у якій наведено зростання середніх роздрібних цін на АЗС (за даними minfin.com.ua) на 6,74 % (бензин А-92) та 8,21 % (дизель) станом на січень-лютий 2022 року. А підставою укладення Додаткової угоди № 6 від 30.12.2021 була взаємна згода сторін на продовження дії договору до 31.03.2022 в обсязі не більше 20 % початкової вартості договору з метою безперервного забезпечення лікарні пальним на початку нового року.
Ініціатором укладення додаткових угод № 1 від 25.03.2021, № 2 від 26.04.2021, № 3 від 09.08.2021, № 3 від 05.11.2021 та № 7 від 08.02.2022 щодо підвищення ціни виступило ТДВ «Шумське АТП 2065», посилаючись у листах-зверненнях (від 22.03.2021, 21.04.2021, 30.07.2021, 01.11.2021 та № 11 від 03.02.2022) на зростання ринкових цін на пальне вище собівартості.
Частинами 1, 2 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як зазначалося, постачальник ТДВ «Шумське АТП 2065» ініціював зміну ціни, посилаючись лише на власні видаткові накладні про придбання ним пального у третіх осіб.
Суд констатує, що видаткова накладна є первинним документом, який підтверджує лише факт передачі товару від одного суб'єкта іншому, але не є доказом ринкового коливання цін на певному сегменті ринку. Постачальник не є органом, уповноваженим проводити моніторинг цін, а його внутрішні витрати не можуть автоматично перекладатися на замовника.
В свою чергу, з довідки Тернопільської ТПП № І-009 від 02.02.2022, наданої в обґрунтування необхідності укладення додаткової угоди №7 вбачається, що вона містить лише дані про середні роздрібні ціни на дві конкретні дати (11.01.2022 та 01.02.2022) і не відображає динаміку цін за весь період з моменту останньої зміни умов договору (05.11.2021), тобто не містить інформації щодо коливання ціни пального на ринку в сторону збільшення до укладення договору, тому така цінова довідка за своїм змістом та суттю є лише документом довідково-інформаційного характеру, та не може підтверджувати моніторинг ринку ціни товару в розумінні Закону.
Суд зауважує, що для прийняття рішення про збільшення ціни товару у замовника повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, надані постачальником підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції. Внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним. Також Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання.
У документі, який видає компетентна організація з приводу коливання ціни на відповідному ринку товарів, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанова Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19).
Таким чином, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Отже, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку коливання ціни такого товару на ринку, яке повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим та відповідати запропонованим змінам.
При цьому, укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, тим самим спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.6 Закону України «Про публічні закупівлі» (Вказаний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Поряд з цим, надані відповідачем-1 видаткові накладні та довідка ТПП не містять належного обґрунтування підстав для зміни істотних умов договору, зокрема при укладенні додаткових угод №1, 2, 3, 3, 7, чим порушено вимоги п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Крім того, додатковою угодою № 1 від 25.03.2021 збільшено ціну бензину А-92 та дизельного палива на 9,9%, внаслідок чого обсяг постачання бензину А-92 зменшився з початкових 5000 літрів до 4546,36 літрів (скорочення на 453,64 л), а дизельного палива - з початкових 7000 літрів до 6364,88 літрів (скорочення на 635,12 л); додатковою угодою № 2 від 26 квітня 2021 року, збільшено ціну бензину А-92 та дизельного палива на 7,9%, внаслідок чого обсяг залишку бензин А-92 зменшився з 3746,36 літрів (після фактичного продажу 800 літрів за ціною попередньої угоди) до 3433,47 літрів, а дизельного палива - з 4864,88 літрів (після фактичного продажу 1500 літрів за ціною попередньої угоди) до 4507,06 літрів; додатковою угодою № 3 від 09 серпня 2021 року збільшено ціну бензину А-92 на 2,56%, внаслідок чого обсяг постачання бензину А-92 зменшився з 2933,47 літрів (залишок після продажу 500 л за попередньою ціною) до 2860,13 літрів; додатковою угодою № 3 від 5 листопада 2021 року збільшено ціну бензину А-92 на 3,7%, а дизельне паливо на 7,2%, внаслідок чого обсяг постачання бензину марки А-92 зменшився з 260,13 літрів до 2178,34 літрів, а дизельного пального з 2057,06 літрів до 1918,06 літрів; додатковою угодою №7 від 08.02.2022 збільшено ціну бензину А-92 на 6,36 % та дизельного палива на 4,39%, внаслідок чого кількість бензину А-92, яку мав отримати замовник, зменшилася з 650 л до 611 л, а кількість дизельного палива - з 1150 л до 1101,61 л.
За додатковою угодою № 5 від 30 грудня 2021 року ціни на бензин А-92 та дизельне паливо не збільшувалися, а натомість зменшено суму договору на 58 284,00грн, внаслідок чого загальна ціна договору склала 218 216,00грн (з ПДВ), а нові кількісні показники пального склали 2600 л бензину А-92 та 5350 л дизельного палива.
Таким чином, загальний відсоток збільшення ціни на пальне за всіма додатковими угодами порівняно з початковою ціною за договором № 140 від 23.02.2021 становить 35,8% на бензин А-92 та 32,9% на дизельне паливо. Цей загальний показник став результатом поетапного (каскадного) підвищення цін через укладення низки додаткових угод.
Відповідно за весь період дії договору та додаткових угод до нього замість запланованих 5 000 літрів бензину А-92 Лікарнею фактично отримано лише 3 312 літрів (втрата обсягу склала 1 688 літрів), а дизельного палива - замість запланованих 7 000 літрів отримано лише 6 350 літрів (втрата обсягу склала 650 літрів).
Суд зауважує, що у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Великою Палатою Верховного Суду виснувано, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Водночас, метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі №924/413/24, від 15.10.2024 у справі №918/18/24, від 08.10.2024 у справі №918/728/23).
Матеріали справи свідчать, що у даному випадку сторонами договору збільшено ціну на бензин А-92 та дизпаливо порівняно з первісно визначеною у договорі та тендерній документації на 35,8 % на бензин А-92 та на 32,9 % на дизельне паливо, тобто більше ніж на 10%, , що суперечить вищенаведеним приписам Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду: від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі №918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі №917/1010/22).
Висновок Верховного Суду щодо застосування положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» є сталим і послідовним, зокрема він сформований і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Покупець, як сторона договору, розпоряджався коштами, виділеними Національною службою здоров'я України. Дана обставина не спростовує того, що таке розпорядження грошовими коштами було неефективним, здійсненим з порушенням норм Закону України "Про публічні закупівлі" та засад цивільного законодавства (добросовісного користування правами). Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
Укладення додаткових угод відповідачами у даній справі здійснено з порушенням умов договору № 140, зокрема всупереч пунктам 3.4 та 10.1 договору, які вимагали наявності підтверджуючого документа від відповідного органу, який має повноваження моніторити ціни та обґрунтування того, що зміна ціни є пропорційною ринковим змінам і не призведе до збільшення загальної суми закупівлі, чого сторонами не подано, а судом не здобуто.
З урахуванням вищенаведеного, суд погоджується з доводами прокуратури, що оспорювані додаткові угоди №1 від 25.03.2021, №2 від 26.04.2021, №3 від 09.08.2021, №3 від 05.11.2021, №7 від 08.02.2022 до договору №140 від 23.02.2021, суперечать пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, встановлених ст.5 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак підлягають визнанню недійсними відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, у відзиві на позовну заяву №44 від 12.12.2025 (вх.№8778 від 15.12.2025) ТДВ «Шумське АТП 2065» визнало позовні вимоги.
Згідно з п.1 ч.2 ст.46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (п. 4 ст. 191 ГПК України).
Суд враховує, що заява про визнання позову підписана уповноваженою особою - керівником ТДВ «Шумське АТП 2065»; заява не суперечать закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому роз'яснивши сторонам правові наслідки таких процесуальних дій, дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Розподіл судового збору.
Згідно вимог частини 1 статті 130 ГПК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Приймаючи до уваги, що ТДВ «Шумське АТП 2065» визнано позов до початку розгляду справи по суті про визнання недійсними додаткових угод, прокуратурі належить повернути 50% (6 056грн) від сплачених 12 112грн судового збору при поданні позову за вимогами про визнання недійсними додаткових угод. Решта сплаченого судового збору в розмірі 6 056грн покладається на ТДВ «Шумське АТП 2065» відповідно до ст. 129 ГПК України.
Питання про повернення судового збору, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» вирішується судом виключно на підставі клопотання особи, яка його сплатила, відтак оскільки відповідного клопотання прокуратурою не заявлено, дане питання суд не вирішує.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 12, 13, 47, 53, 73-80, 86, 91, 129, ч.1 ст. 130, п.3 ч.3 ст.165, ст.191, 202, 219, 233, 236-240 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними додаткові угоди №1 від 25.03.2021, №2 від 26.04.2021, №3 від 09.08.2021, №3 від 05.11.2021, №7 від 08.02.2022 до договору №140 від 23.02.2021, укладені між Товариством з додатковою відповідальністю "Шумське автотранспортне підприємство 2065" (вул.Франка І., будинок 1М, м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14037610) та Комунальним некомерційним підприємством Шумської міської ради "Шумська міська лікарня" (вул.Енергетична, будинок 1, м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 02001216).
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Шумське автотранспортне підприємство 2065" (вул.Франка І., будинок 1М, м. Шумськ Кременецького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14037610) на користь Тернопільської обласної прокуратури (вулиця Листопадова, будинок 4, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 02910098) - 6 056грн 00коп. в повернення судового збору.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.02.2026.
Суддя Н.О. Андрусик