65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4018/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67543, Одеська обл., Одеський р-н, с. Визирка, вул. Ставніцера Олексія, буд. 56, код ЄДРПОУ 04378669)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» (67541, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Першотравневе(з), код ЄДРПОУ 40287740)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Південний офіс Держаудитслужби (65012, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, код ЄДРПОУ 40477150)
про стягнення 222340,33 грн., -
за участю учасників справи: не з'явились
Суть спору: Визирська сільська рада Одеського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» про стягнення 222340,33 грн., з яких: 115907,14 грн. надлишково сплачених грошових коштів, внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором підряду №86 від 12.10.2018, 70838,58 грн. інфляційних втрат, 21558,73 грн. 3% річних та 14035,88 грн. пені.
Позовні вимоги Визирської сільської ради Одеського району Одеської області обґрунтовані завищенням вартості виконаних робіт при взаєморозрахунках за договором підряду №86 від 12.10.2018 з виконання робіт по об'єкту: “Капітальний ремонт частини приміщень та інженерних мереж Визирського сільського будинку культури по вул. Олексія Ставніцера, 57 в селі Визирка Лиманського району Одеської області» (по акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року ф.КБ-2в) на суму 115907,14 грн., яка на думку позивача підлягає стягненню як безпідставно набуті чужі грошові кошти в якості повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4018/25; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено на 23.10.2025 о 14:40; залучено Південний офіс Держаудитслужби до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
21.10.2025 за вх.№33188/25 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданих поясненнях третя особа просить суд задовольнити позовні вимоги та вказує, зокрема, що ревізією використання коштів ТОВ “Чорноморбуденергосервіс» на проведення ремонтно-будівельних робіт по об'єктах Визирської сільської ради на загальну суму 2435014,95 грн. (з ПДВ), а саме: вибірковою перевіркою фактичних виконаних робіт відповідності умовам укладених договорів, правильності розрахунків, правильності визначення показників прибутку, адміністративних та інших витрат, застосування одиничних розцінок зокрема по акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 692855,34 грн, встановлено, що на порушення вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, п.п. 6.3.1, 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, п.1.1, п.2.1 договору підряду від 12.10.2018 №86 - завищено вартість виконаних робіт на загальну суму 115907,14 грн. (з ПДВ).
У судовому засіданні 23.10.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 13.11.2025 о 12:30. У судовому засіданні 13.11.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 03.12.2025 об 11:40. Ухвалою суду від 03.12.2025 відкладено розгляд справи на 24.12.2025 о 12:15. У судовому засіданні 24.12.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 23.01.2026 о 14:00. Судове засідання 23.01.2026 о 14:00 не відбулось на підставі акту Господарського суду Одеської області від 22.01.2026, складеного керівником апарату і відповідальними працівниками суду із засвідченням того факту, що в будівлі суду сталась розгерметизація системи опалення і наступне різке охолодження повітря в адміністративній будівлі, у зв'язку з чим з 22.01.2026 до усунення відповідних несправностей було призупинено як реєстрацію вхідної кореспонденції, так і проведення призначених судових засідань. Ухвалою суду від 26.01.2026 судове засідання призначено на 13.02.2026 об 11:20.
У судове засідання 13.02.2026 позивач та третя особа не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення ухвал суду на адресу, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на адресу, яка вказана у договорі підряду №86 від 12.10.2018, разом з тим всі поштові відправлення повертались на адресу суду з відмітками “адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями. Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Окрім того, судом було додатково здійснено публікацію на сайті Судової влади України з повідомленням відповідача про наявність щодо нього судової справи №916/4018/25, а також з посиланням на можливість ознайомитись з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відтак, господарський суд констатує, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи господарським судом, судом було надано час для забезпечення відповідачу процесуальних прав на подання позиції у справі, заяв, клопотань. Натомість відповідач відзив на позов і жодних доказів, заяв/клопотань до суду не надав, про розгляд справи повідомлений належним чином, відтак у відповідності до ч.9 ст. 165 ГПК України суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 12 січня 2026 року №40/2026, затвердженим Законом України від 14.01.2026 №4757-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Справа №916/4018/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
В судовому засіданні 13.02.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.02.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 19.02.2026 у зв'язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об'єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (19.02.2026), на що суд звертає увагу сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд встановив:
12.10.2018 між Визирською сільською радою Лиманського району Одеської області (нині - Визирська сільська рада Одеського району Одеської області) (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» (підрядник, відповідач) був укладений договір підряду №86, згідно з п.п. 1.2-1.4 якого підрядник зобов'язується виконати роботи замовнику, зазначені в проектній документації згідно з умовами даного договору, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи; найменування роботи (назва об'єкту): “Капітальний ремонт частини приміщень та інженерних мереж Визирського сільського будинку культури по вул. Олексія Ставніцера, 57 в селі Визирка Лиманського району Одеської області», ДК 021:2015-45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт; склад та обсяги, робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668 (далі - Загальні умови); склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання замовнику визначені договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору; кількість робіт може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору договірна ціна є динамічною та становить 989793,34 грн. (дев'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три гривні тридцять чотири копійки), у тому числі ПДВ 164965,56 грн. (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят п'ять гривень п'ятдесят шість копійок); ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін.
За п.п. 4.1, 4.4 договору розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт після пред'явлення підрядником типових форм КБ-2в (акти приймання виконаних будівельних робіт), КБ-3 (довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати), (розрахованих за допомогою програмного комплексу АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін), підписаних представниками сторін; замовник приймає на себе зобов'язання перерахувати згідно рахунку підряднику аванс 30% від суми договірної ціни, а саме 296938,00 грн. (двісті дев'яносто шість тисяч дев'ятсот тридцять вісім гривень 00 копійок ), в тому числі ПДВ 49489,67 грн. (сорок дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень шістдесят сім копійок), на придбання та доставку матеріалів, конструкцій, виробів та для виконання робіт відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 “Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг; що закуповуються за бюджетні кошти»; підрядник зобов'язується використати одержаний аванс протягом двох місяців після одержання авансу.
Відповідно до п.п. 5.1-5.3 договору строк виконання робіт становить: жовтень 2018 року - грудень 2018 року; місце виконання робіт: вул. Олексія Ставніцера, 57, с. Визирка, Лиманський район, Одеська область; замовник забезпечує підрядника кошторисною документацією; замовник має право вносити у ході капітального ремонту об'єкту зміни та доповнення в кошторисну документацію, склад і обсяги робіт; підрядник зобов'язаний врахувати ці зміни, якщо вони офіційно передані до виконання відповідних робіт, за винятком випадків, коли він професійно не в змозі виконати додаткові роботи; у цьому випадку замовник доручає їх іншому виконавцю; зміна проектних рішень, виконання додаткових робіт за ініціативою підрядника дозволяється при умові письмового дозволу замовника.
За п.п. 7.1-7.7 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором; порядок урегулювання спорів визначається положеннями “Загальних умов» та інших нормативних документів, що регулюють ці питання; порушення зобов'язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами, або договором; у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеня) у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки виконання своїх зобов'язань; порушення зобов'язань за договором є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами, або договором; при затримці з вини підрядника строків виконання робіт і здачі об'єкту в експлуатацію він сплачує замовнику пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки до фактичної здачі об'єкту в експлуатацію; при несвоєчасному усуненні недоробок, виявлених при прийманні об'єкту в експлуатацію, або в гарантійний строк, що виникли з вини підрядника, він сплачує замовнику пеню у розмірі двох облікових ставок НБУ за кожний день затримки; виплати пені, компенсація збитків не звільняє підрядника від виконання зобов'язань по договору; підрядник несе майнову відповідальність за збереження виконаних робіт, наслідки за їх пошкодження або загибелі, до здачі об'єкта в експлуатацію.
Згідно з п.п. 10.1, 10.2 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами по договору; закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Пункт 11.9 договору визначає його додатки: графік виконання робіт, календарний план фінансування, договірна ціна, графік виконання робіт, календарний план фінансування, пояснювальна записка, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, підсумкова відомість ресурсів, дефектний акт, об'єктний кошторис №2-1, відомість обсягів робіт, зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва.
У локальному кошторисі на будівельні роботи №2-1-1 (Капітальний ремонт частини приміщень та інженерних мереж Визирського сільського будинку культури по вул. Олексія Ставніцера, 57 в селі Визирка Лиманського району Одеської області) визначено, зокрема, кошторисну вартість - 810,12662 тис.грн., а також визначено найменування робіт і витрат, одиниці виміру, кількість та обґрунтування (шифрнорми).
26.12.2018 між Визирською сільською радою Лиманського району Одеської області (нині - Визирська сільська рада Одеського району Одеської області) (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» (підрядник, відповідач) була укладена додаткова угода №1 до договору підряду №86, відповідно до якої:
- викладено п.5.1 договору в наступній редакції: строк виконання робіт становить: з дати укладання договору підряду до 31 березня 2019 року;
- викладено п.10.1 договору в наступній редакції: цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 березня 2019 року, а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань сторонами по договору;
- внесено зміни до графіку виконання робіт та календарного плану фінансування шляхом викладення їх у новій редакції.
29.03.2019 між Визирською сільською радою Лиманського району Одеської області (нині - Визирська сільська рада Одеського району Одеської області) (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» (підрядник, відповідач) була укладена додаткова угода №2 до договору підряду №86, відповідно до якої, зокрема, викладено п.5.1 договору в наступній редакції: строк виконання робіт становить: з дати укладання договору підряду до 31 липня 2019 року.
12.06.2019 між Визирською сільською радою Лиманського району Одеської області (нині - Визирська сільська рада Одеського району Одеської області) (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» (підрядник, відповідач) була укладена додаткова угода №3 до договору підряду №86, відповідно до якої, зокрема сторони узгодили, що вартість робіт на 2019 рік становить 692855,34 грн., з ПДВ.
В матеріалах справи наявний підписаний акт №2 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт від 20.06.2019 за червень 2019 року до договору №86 від 12.10.2018 на суму 692855,34 грн., в якому наведено: найменування робіт та витрат (233 пункти), обґрунтування (шифр і номер позицій нормативу), одинці виміру, кількість, поточні ціни (всього), виконані роботи (витрати), а також узагальнено визначено: прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель та споруд, додаткові витрати при виконанні будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати, прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов'язкові платежі, податок на додану вартість.
25.06.2019 позивачем здійснено оплату відповідачу 692855,34 грн. за договором №86 від 12.10.2018 (акт КБ-2в від 20.06.2019), що підтверджується платіжним дорученням №1 від 25.06.2019 на суму 692855,34 грн.
В акті ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 від 30.12.2021 №20-11 Південного офісу Держаудитслужби зазначено, зокрема: завищення вартості виконаних робіт виникло в результаті порушення вимог ст. 7, 9 Закону України “Про архітектурну діяльність», пункту 24 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2005 року №668, абзацу другого пункту 3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №560, пунктів 1.1, 2.1 договору підряду від 12.10.2018 №86, вимог п.6.3.1, 6.4.4.1 Правил визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 05.07.2013 №29.
У розрахунку завищення вартості виконаних робіт по акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року на суму 692855,34 грн. з ПДВ по договору №86 від 12.10.2018, який підписаний, зокрема, інспектором Південного офісу Держаудитслужби Г.І Корнійчуком та директором ТОВ “Чорноморбуденергосервіс» О.С. Прохоровичем (примітка біля підпису - “отримав для ознайомлення») визначено, зокрема: найменування робіт та витрат, за якими обраховано завищення вартості із зазначенням номерів таких робіт відповідно до акту (16, 17, 19, 50, 51, 52, 62, 76-84, 137-143, 146-149, 161-163, 177, 178, 182, 183, 185, 187, 188, 193, 208, 211-216, 227, 228), кількість по акту, кількість по ДЦ (по всім визначено - 0), загальну вартість та фактичну загальну вартість (по всім визначено - 0), та з урахуванням цих відомостей розраховано: всього по акту - 692855,34 грн., фактична загальна вартість - 576948,20 грн., завищена вартість витрат - 115907,14 грн.
Також в матеріалах справи наявні розрахунки позивача: пені у розмірі 14035,88 грн. (за період з 01.01.2022 до 30.06.2022); 3% річних у розмірі 21558,73 грн. (за період з 20.06.2019 до 31.08.2025); інфляційних втрат у розмірі 70838,58 грн. (за період з 20.06.2019 по липень 2025 року.
Вважаючи, що наявні підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих грошових коштів в якості повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, позивач звернувся господарського суду з відповідним позовом про стягнення 115907,14 грн. надлишково сплачених грошових коштів, внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договором підряду №86 від 12.10.2018, 70838,58 грн. інфляційних втрат, 21558,73 грн. 3% річних та 14035,88 грн. пені.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003).
В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України “Про судоустрій і статус суддів» є принцип верховенства права.
Як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. 3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. 4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
За ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
За ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно зі ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв?язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.
За ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
У відповідності до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 886 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов?язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов?язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов?язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: “баланс імовірностей» (balance of probabilities) або “перевага доказів» (preponderance of the evidence); “наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); “поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України» від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарський суд зазначає, що з матеріалів справи вбачаються наступні обставини:
- на підставі договору підряду №86 від 12.10.2018 між позивачем та відповідачем був підписаний акт №2 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт від 20.06.2019 за червень 2019 року на суму 692855,34 грн.;
- вказана сума була сплачена позивачем на користь відповідача 25.06.2019, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 25.06.2019 на суму 692855,34 грн.;
- в подальшому, за результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Визирської сільської ради Одеського району Одеської області за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 Південним офісом Держаудитслужби складено акт від 30.12.2021 №20-11, в якому зафіксовано порушення, зокрема, завищення вартості виконаних робіт по договору №86 від 12.10.2018 за актом №2 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт від 20.06.2019 за червень 2019 року, про що здійснено розрахунок завищення вартості, відповідно до якого: всього по акту - 692855,34 грн., фактична загальна вартість - 576948,20 грн., завищена вартість витрат - 115907,14 грн.
Господарський суд, здійснивши перевірку відомостей вказаних розрахунків та оцінивши наявні в матеріалах справи позиції позивача та третьої особи, дійшов висновку про обґрунтованість поданих розрахунків, оскільки у вказаних розрахунках детально описано та обраховано найменування та кількість робіт, за якими виявлено завищення, зокрема: найменування робіт та витрат, за якими обраховано завищення вартості із зазначенням номерів таких робіт відповідно до акту (16, 17, 19, 50, 51, 52, 62, 76-84, 137-143, 146-149, 161-163, 177, 178, 182, 183, 185, 187, 188, 193, 208, 211-216, 227, 228), кількість по акту, кількість по ДЦ (по всім визначено - 0), загальну вартість та фактичну загальну вартість (по всім визначено - 0), та з урахуванням цих відомостей розраховано: всього по акту - 692855,34 грн., фактична загальна вартість - 576948,20 грн., завищена вартість витрат - 115907,14 грн.
При цьому, господарський суд вказує, що у наданому розрахунку наявний підпис директора відповідача - ТОВ “Чорноморбуденергосервіс» О.С. Прохоровича (вказана особа є підписантом договору №86 від 12.10.2018 з боку відповідача) (примітка біля підпису - “отримав для ознайомлення»), проте будь-яких зауважень до розрахунку відповідачем не подано, в матеріалах справи відсутні.
Одночасно суд звертає уваги, що йдеться не про певні недоліки і різниці у вартості окремих видів робіт, а саме про відсутність окремих видів робіт, що у розрахунках відображено як 0, проте позивачем на користь відповідача такі роботи були оплачені, іншого відповідачем не доведено.
Доказів виконання зазначеного переліку робіт відповідачем до суду не подано, в загальному порядку відомостей щодо їх відсутності не спростовано.
Отже, виходячи з наявних матеріалів справи, сума завищення складає 115907,14 грн. і відповідні роботи на цю суму сторонами фактично не узгоджені, не входять до договірної ціни та локального кошторису, а отже роботи (витрати) на вказану суму не повинні були бути відображені в акті №2 форми КБ-2в від 20.06.2019, а як наслідок і не повинні були сплачуватися позивачем, а тому господарський суд дійшов висновку, що вказані кошті набуті відповідачем без достатньої правової підстави, у зв'язку з цим позовні вимоги Визирської сільської ради Одеського району Одеської області про стягнення з відповідача 115907,14 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Господарський суд наголошує, що відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву, матеріали справи не містять наданих відповідачем у встановлений строк обґрунтованих заперечень, належних та допустимих доказів на спростування обставин, які доводить суду позивач, не надано відповідачем жодних заперечень щодо розрахунків сум заборгованості, клопотань/аргументів, що стосуються позову.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат господарський суд вказує наступне.
Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов?язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов?язання за кожен день прострочення виконання.
Вимогами ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За ч.ч. 1,2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як було встановлено судом, в матеріалах справи наявні розрахунки позивача: пені у розмірі 14035,88 грн. (за період з 01.01.2022 до 30.06.2022); 3% річних у розмірі 21558,73 грн. (за період з 20.06.2019 до 31.08.2025); інфляційних втрат у розмірі 70838,58 грн. (за період з 20.06.2019 по липень 2025 року. Вказані нарахування обраховані на суму 115907,14 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 14035,88 грн. (за період з 01.01.2022 до 30.06.2022), господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки базою нарахування пені стала сума безпідставно отриманих коштів, а не сума, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, а тому положення договору (п.п. 7.1-7.6), які регулюють відносини відповідальності сторін, з урахуванням визначених позивачем правових підстав позову, не застосовуються до даного спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог Визирської сільської ради Одеського району Одеської області в частині стягнення з відповідача 14035,88 грн. пені.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 21558,73 грн. (за період з 20.06.2019 до 31.08.2025) та інфляційних втрат у розмірі 70838,58 грн. (за період з 20.06.2019 по липень 2025 року), господарський суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №910/3831/22, зауважено, що у статті 1212 ЦК України врегульовані недоговірні відносини, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно); з моменту безпідставного набуття такого майна або з моменту, коли підстава його набуття відпала, утримання особою такого майна є неправомірним; тому зобов?язання з повернення потерпілому такого майна особа повинна виконати відразу після його безпідставного набуття або відпадіння підстави набуття цього майна; норма частини другої статті 530 ЦК України до недоговірних зобов'язань з повернення безпідставно набутого майна згідно зі статтею 1212 ЦК України не застосовується.
Таким чином, господарський суд, з урахуванням дати отримання відповідачем грошових коштів (25.06.2019), дійшов висновку, що зобов'язання з повернення таких коштів розпочалось з 26.06.2019, а тому суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, в межах заявленого позивачем періоду, дійшов висновку, що належною до стягнення сумою 3% річних є 21501,57 грн., а з урахуванням того, що при перевірці розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що загальний розмір інфляційних втрат за визначений період більший, ніж зазначено позивачем, однак, зважаючи на те, що суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги в цій частині (інфляційних втрат) підлягають задоволенню в заявленому розмірі 70838,58 грн.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Визирської сільської ради Одеського району Одеської області та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» 115907,14 грн. безпідставно набутих коштів, 21501,57 грн. 3% річних та 70838,58 грн. інфляційних втрат, в решті позову судом відмовляється.
Іншого сторонами не доведено.
Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви через систему Електронний Суд покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Визирської сільської ради Одеського району Одеської області - задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чорноморбуденергосервіс» (67541, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Першотравневе(з), код ЄДРПОУ 40287740) на користь Визирської сільської ради Одеського району Одеської області (67543, Одеська обл., Одеський р-н, с. Визирка, вул. Ставніцера Олексія, буд. 56, код ЄДРПОУ 04378669) 115907 /сто п'ятнадцять тисяч дев'ятсот сім/ грн. 14 коп. безпідставно набутих коштів, 21501 /двадцять одну тисячу п'ятсот одну/ грн. 57 коп. 3% річних, 70838 /сімдесят тисяч вісімсот тридцять вісім/ грн. 58 коп. інфляційних втрат та 2498 /дві тисячі чотириста дев'яносто вісім/ грн. 97 коп. судового збору.
3.В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повне рішення складено 19 лютого 2026 р. у зв'язку з введенням в м. Одесі графіків відключень електроенергії через масовані атаки країни-агресора, обстріл об'єктів критичної інфраструктури, тривалу відсутність електроенергії у суді.
Суддя Ю.С. Бездоля