Справа № 932/5632/25
Провадження № 3/932/2115/25
19 лютого 2026 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, відносно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Київ, громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 281209 від 25 березня 2025 року, ОСОБА_1 25 березня 2025 року, о 12:10 год. на 32 км + 200 м траси Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь, керував транспортним засобом «BMW 735І», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці ока які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя); від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі (технічна можливість проведення на місці зупинки відсутня) категорично відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 25 березня 2025 року близько 12:10 год. він проїжджав блок-пост, розташований на виїзді із с. Олексієво-Дружківка, рухаючись із м. Краматорська через м. Костянтинівку у с. Предтечине, та був зупинений співробітниками поліції. Співробітники поліції йому наказали припаркувати автомобіль, після чого перевірили документи, а потім співробітник поліції без будь-яких підстав сказав, що треба проїхати до медичного закладу до м. Краматорська, так як той вважає, що він перебуває у стані наркотичного сп'яніння, бо начебто зіниці його очей не реагують на світло і він має надто бліде обличчя. Він повідомив співробітникам поліції, що взагалі не вживає ані алкоголю, ані наркотичних засобів, та виконує бойове завдання з доставки дронів на позиції, так як фронт лишався без «очей», що могло потягнути негативні наслідки у вигляді прориву ворога та втрат серед особового складу, але співробітники поліції наполягали на необхідності проїхати до м. Краматорська до медичного закладу. Він одразу зателефонував своєму безпосередньому командиру ОСОБА_2 і доповів про ситуацію, яка склалася, на що командир наказав не витрачати час і негайно доставити дрони на позиції. Крім того, командир самостійно вирушив до нього на блок-пост щоб розібратися з ситуацією. Він погодився на складання протоколу, так як треба було виконувати бойове завдання, і у той час приїхав командир з особою, якій начебто передали керування, але по факту він сів за кермо і поїхав виконувати бойове завдання. На блок-посту він втратив приблизно 40 хвилин, дорога ж до м. Краматорська зайняла б більше часу і він не встиг би відвезти дрони на позиції, так як туди проїхати можливо тільки в певний досить короткий проміжок часу. Після виконання бойового завдання він з командиром поїхали до медичних закладів м. Дружківки та м. Краматорська, де їх не прийняли без направлення та присутності співробітників поліції. Тільки наступного дня, 26 березня 2025 року о 09:15 год. він зміг потрапити до наркології м. Краматорська, де було встановлено відсутність у нього стану алкогольного та наркотичного сп'яніння, про що є відповідний висновок. На блок-пості співробітники поліції не перевіряли реакцію його зіниць на світло, а свідки, дві жінки, взагалі весь час перебували на відстані приблизно 2-3 м. від нього. Просив закрити провадження у справі.
Захисник Кошель А.С. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_1 у зазначених у протоколі місці та часі не мав жодних об'єктивних ознак наркотичного сп'яніння та на вимогу співробітника поліції проїхати до медичного закладу м. Краматорська для огляду на стан наркотичного сп'яніння фізично не мав часу, так як мав виконати бойове завдання з доставки дронів на позиції, що було вкрай важливо та критично і впливало на ситуацію на фронті. Просив долучити до матеріалів справи Висновок № 258 від 26 березня 2026 року стосовно ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_2 повідомив у судовому засіданні, що він на час інкримінованого правопорушення був безпосереднім командиром ОСОБА_1 . Останнього характеризує як відповідального та сумлінного військовослужбовця, який не допускав порушень під час військової служби, ніколи не вживав алкоголю та наркотичних речовин. У зазначених у протоколі місці та часі ОСОБА_1 не міг мати будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, так як він особисто відправив його на виконання бойового завдання, яке полягало у терміновій доставці дронів на позиції в район с. Предтечине, оскільки фронт залишився без «очей» і доставити дрони можливо було виключно в межах певного часового «вікна», інакше можна було потрапити під ворожий артилерійський обстріл. ОСОБА_1 доповів йому про зупинку на блок-пості та про вимогу співробітника поліції проїхати до лікарні у м. Краматорськ, на що він наказав ОСОБА_1 негайно продовжити виконання бойового завдання. Також він доповів про ситуацію вищестоящому командиру та отримав вказівку у найкоротший термін виконати бойове завдання з доставки дронів на позиції. Він негайно прибув на блок-пост, де співробітники поліції затримали ОСОБА_1 , але вже був складений на останнього протокол та він поїхав продовжувати виконання бойового завдання. Потім він з ОСОБА_1 поїхали до лікарні у м. Краматорськ для підтвердження відсутності стану наркотичного сп'яніння, але їм було відмовлено і тільки вранці наступного дня вони відвідали наркологію, де ОСОБА_1 здав аналізи і було встановлено відсутність в останнього алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Окрім пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , у судовому засіданні були досліджені наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № № 281209 від 25 березня 2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 25 березня 2025 року, о 12:10 год. на 32 км + 200 м траси Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь, керував транспортним засобом «BMW 735І», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці ока які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя); від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі (технічна можливість проведення на місці зупинки відсутня) категорично відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП;
- довідка до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № № 281209 від 25 березня 2025 року про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія та не має протягом року правопорушень за ст. 130 КУпАП;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 березня 2025 року (час 11:50 год., тобто за 20 хвилин до зупинки на блок-пості водія ОСОБА_1 ), відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці ока які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Час заповнення направлення не відповідає часу керування транспортним засобом ОСОБА_1 , зазначеному у протоколі про адміністративне правопорушення;
- письмові пояснення свідка ОСОБА_3 , відповідно до яких 25 березня 2025 року в її присутності працівники поліції запропонували водію а/м «BMW 735І», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 пройти медичний огляд в наркології для визначення ступеня наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився. У водія звужені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Факт керування не заперечував, з порушенням згоден. Про час, дату та місце розгляду справи ознайомлений в її присутності;
- письмові пояснення свідка ОСОБА_4 , аналогічні поясненням свідка ОСОБА_3 ;
- інформація щодо віднесення ділянки місцевості за місцем розташування БП на а/ш «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь» на 32 км + 200 м до території обслуговування ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області;
- відеозаписи, дослідженням яких встановлено, що у ОСОБА_1 нібито було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння - зіниці ока які не реагують на світло та неприродну блідість обличчя, на пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 відмовився, повідомивши, що він взагалі не вживає алкоголю та наркотиків. При цьому на відео не було зафіксовано наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, як і не було зафіксовано, яким чином останні були встановлені;
- висновок № 258 від 26 березня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 ознак сп'яніння не має.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 та думку захисника Кошеля А.С., зіставивши їх зі всіма наданими суду доказами та надавши їм відповідну оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходжу до наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини (Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17).
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.
Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.
Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Безліч відкритих джерел інформації свідчать про те, що найзапекліші бої ведуться на території Донбасу, а отже, це є загально відомим фактом.
Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Згідно ст. 2 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Надання своєчасної медичної допомоги військовослужбовцям, які виконують бойові завдання з оборони держави та народу України від збройної агресії російської федерації - є одним з головних обов'язків держави.
З досліджених в судовому засіданні показів ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , а також відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та відмовився від проходження запропонованого працівниками поліції огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі. Проте, акцентував увагу на тому, що він, як військовослужбовець, повинен виконати бойове завдання з доставки дронів на позиції, оскільки для цього є тільки вкрай звужене по часових рамках «вікно» і від начяності на позиціях дронів залежить обстановка в цілому.
Як наслідок, несвоєчасне доставлення такого стратегічно важливого обладнання як дрони, з огляду на зупинку ОСОБА_1 працівниками поліції і затримання його на певний час, могло призвести до вкрай негативних наслідків у виді прориву ворогу на певній ділянці фронту, і, як наслідок, загибелі військовослужбовців.
Саме необхідність невідкладної доставки на позиції дронів, які є «очами» нашої оборони, усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків у випадку не доставлення цих дронів, і стало причиною відмови ОСОБА_1 від поїздки до м. Краматорська для проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, що зайняло б певний, досить немалий, проміжок часу (відстань від блок-посту, де був зупинений ОСОБА_1 до медичного закладу м. Краматорська складає близько 30 км, а відстань від того ж блок-посту до с. Предтечине, куди ОСОБА_1 мав доставити дрони, складає близько 10 км).
Аналізуючи наведені обставини та твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо наявності крайньої необхідності, суд виходить з того, що згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
За законом, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.
В ході розгляду справи, суд має дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було вчинено дії, які хоч і містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння), проте на нього не може бути накладене адміністративне стягнення, оскільки правопорушення було вчинено в стані крайньої необхідності, тобто своїми діями він відвертав настання більшої можливої шкоди у вигляді прориву ворогом лінії оборони та загрози життю та здоров'ю військовослужбовців, аніж суспільна небезпека від порушення ним Правил дорожнього руху України.
За вказаних обставин, суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 в частині того, що він вчинив дії, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП в стані крайньої необхідності, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП виключає провадження по справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, за необхідне звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі ст.ст. 17, 18 КУпАП, у зв'язку із перебуванням його у стані крайньої необхідності, а провадження у справі закрити, з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП,- закрити на підставі п.4 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із перебуванням його у стані крайньої необхідності.
На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя