65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3766/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Ніконової Д.І.,
розглянувши справу № 916/3766/25 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Одеського національного медичного університету /ЄДРПОУ 02010801, адреса 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, 2/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідермед» /ЄДРПОУ 36611641, адреса 65062, м. Одеса, вул. Тіниста, буд. 8, каб. 79, 80, 81/
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях /ЄДРПОУ 43015722, місцезнаходження: 65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15/
про розірвання договорів оренди
за участі представників учасників справи:
від позивача: Косцов В.М. в порядку самопредставництва; 10.02.2026 надав заяву про проведення судового засідання без його участі;
від відповідача: адвокат Чукітова В.В. за ордером; 10.02.2026 надала заяву про проведення судового засідання без її участі;
від третьої особи: Дудник О.С. в порядку самопредставництва; 10.02.2026 надав заяву про проведення судового засідання без його участі.
Одеський національний медичний університет /ОНМедУ, Університет, позивач, балансоутримувач/ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. №3865/25 від 12.09.2025/ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідермед» /ТОВ «Лідермед». відповідач, орендар/, в якій просить суд:
- договір оренди від 12.02.2010, зареєстрований у реєстрі за №438, укладений між Одеським національним медичним університетом і Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідермед» - розірвати.
- договір оренди від 12.02.2010, зареєстрований у реєстрі за №439, укладений між Одеським національним медичним університетом і Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідермед» - розірвати.
Позов пред'явлено з посиланням на положення ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 16.09.2025 позовну заяву Одеського національного медичного університету, вх. № 3865/25 від 12.09.2025 - залишено без руху. Зобов'язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду заяву про усунення недоліків, встановлених при поданні позовної заяви, а саме:
- надати документи, які підтверджують сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн. (реквізити для оплати: Отримувач коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача 99980313141206083015758, Код класифікації доходів бюджету 22030101);
- надати копії договорів оренди нерухомого майна від 12.02.2010 (№№438,439) належної якості.
18.09.2025 судом отримано від позивача заяву, якою усунуті недоліки, що були підставою для залишення позову без руху.
Ухвалою суду від 23.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрите провадження у справі № 916/3766/25; підготовче судове засідання призначене на 22.10.2025 р. об 11:30 год.; до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях /третя особа, орендодавець/.
06.10.2025 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях судом отримано пояснення третьої особи щодо позову або відзиву /вх.№30996/25 від 06.10.2025/.
08.10.2025 від ТОВ «Лідермед» судом отримано відзив на позовну заяву /вх.№31300/25 від 08.10.2025/.
09.10.2025 через систему “Електронний Суд» надійшло клопотання відповідача ТОВ «Лідермед» про відкладення судового засідання /вх.№ 31545/25 від 09.10.2025/.
16.10.2025 від Одеського національного медичного університету судом отримано відповідь на відзив /вх.№32485/25 від 16.10.2025/.
У судовому засіданні 22.10.2025, дослідивши клопотання відповідача про відкладення судового засідання та заслухавши думку учасників справи, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання та призначив розгляд справи на 18.11.2025 на 10:00 год.
23.10.2025 від ТОВ «Лідермед» судом отримано заперечення (на відповідь на відзив) /вх.№39529/25 від 23.10.2025/.
18.11.2025 через систему “Електронний Суд» надійшло клопотання відповідача ТОВ «Лідермед» про відкладення судового засідання /вх.№ 36669/25 від 18.11.2025/.
У судовому засіданні 18.11.2025, дослідивши клопотання відповідача про відкладення судового засідання та заслухавши думку учасників справи, суд оголосив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого судового засідання та призначив розгляд справи на 02.12.2025 на 14:30 год
У судовому засіданні 02.12.2025 суд оголосив протокольну ухвалу про перерву у підготовчому судовому засіданні та призначив розгляд справи на 17.12.2025 о 12:30 год.
04.12.2025 через систему “Електронний Суд» надійшла заява Одеського національного медичного університету про проведення підготовчого судового засідання без участі представника та закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті /вх.№ 38843/25 від 04.12.2025/.
11.12.2025 через систему “Електронний Суд» надійшло клопотання ТОВ «Лідермед» про проведення підготовчого судового засідання без участі представника та закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті /вх.№ 39728/25 від 11.12.2025/.
16.12.2025 через систему “Електронний Суд» надійшло клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про проведення підготовчого судового засідання без участі представника та закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті /вх.№ 40314/25 від 16.12.2025/.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/3766/25 до судового розгляду по суті на 21.01.2026 на 14:00.
В судовому засіданні 21.01.2026 судом здійснено перехід до стадії дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, та протокольно оголошено ухвалу про перерву в судовому засіданні по суті до 10.02.2026 о 12:30.
10.02.2026 до судового засідання учасники справи не з'явились, надали відповідні заяви про розгляд справи без їх участі.
Представник позивача Косцов В.М. подав до суду заяву /вх.№4923/25 від 10.02.2026/, в якій просить провести судове засідання, призначене на 10.02.2026, без участі позивача, на позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача Чукітова В.В. подала до суду заяву /вх.№4922/26 від 10.02.2026/, в якій просить розглянути справу без її участі та заперечує проти задоволення позову.
Представник третьої особи Дудник О.С. подав до суду заяву /вх.№4920/26 від 10.02.2026/, в якій просить провести судове засідання без участі третьої особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що:
12.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідермед» (орендар) укладено два договори оренди нерухомого майна, що належить державі, а саме:
- 50/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12 (чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (далі Майно та/або Об'єкт оренди), площею 63,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, будинок 8, що перебувають на балансі Одеського державного медичного університету;
- 51/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12 (чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (далі Майно та/або Об'єкт оренди), площею 64,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, будинок 8, що перебувають на балансі Одеського державного медичного університету.
Позивач зазначає, що під час ревізії фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 встановлено розбіжність між площами переданими за договорами оренди нерухомого майна, що належать до державної власності від 12.02.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідермед» та фактично займаною ним площею. Контрольними обмірами, проведеними Комісією 12.06.2018 установлено, що ТОВ «Лідермед» фактично використовує площу 80,44 кв.м, та 64,60 кв.м, що на 17,14 кв.м більше, ніж визначено договорами оренди від 12.02.2010. Разом з тим, Комісією встановлено, що ТОВ «Лідермед» розміщено тимчасову збірно-розбірну споруду загальною площею 17,50 кв.м (розміщено медичне обладнання), що на балансі Університету не обліковується. Внаслідок чого за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 недоотримано орендної плати (доходів) у сумі 98 064, 43 грн (без ПДВ) та державним бюджетом на загальну суму 137 290, 18 грн (у тому числі ПДВ 39 225, 75 грн), чим Університету завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідні суми.
Під час окремих питань фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01.01.2021 по 30.11.2024 встановлено, що Орендар розмістив за межами орендованих приміщень каво-машину загальною площею 0,86 кв.м та ліфт підйомник загальною площею 2,78 кв.м; на земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, 8, яка за даними бухгалтерського обліку рахується на балансі Університету, ТОВ «Лідермед» розміщено прилеглу до будівлі збірно-розбірну споруду загальною площею 18,34 кв.м (розміщено медичне обладнання), яка на балансі Університету не обліковується.
В акті також вказано, що згідно із усними поясненнями комерційного директора ТОВ «Лідермед» Жмаченко Дар'ї Володимирівни: у зазначеній збірно-розбірній споруді загальною площею 18,34 кв.м ТОВ «Лідермед» встановлено невід'ємні частини медичного обладнання (система охолодження МРТ), яке знаходиться та використовується ТОВ «Лідермед» в орендованих приміщеннях; у подвір'ї ТОВ «Лідермед» розмістив генератор на земельній ділянці загальною площею 3,98 кв.м, при цьому дозволу балансоутримувача на встановлення генератора не отримував; ТОВ «Лідермед» у своїй діяльності використовує подвір'я ОНМедУ загальною площею 973 кв.м зі шлагбаумом; загальний доступ відвідувачів Університетської клініки в зазначене подвір'я обмежений, оскільки доступ до управління (відкривання та закривання) шлагбауму знаходиться лише у орендаря.
Як вказує позивач, на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії з вимогою привести умови договору у відповідність до фактично займаної площі або припинення договорів, але жодних дій з боку відповідача вчинено не було.
Позивач зазначає, що використання на безоплатній основі відповідачем у своїй діяльності вказаних приміщень та подвір'я міської лікарні № 12, які не входять до предмету договорів оренди від 12.02.2010, завдає майнової шкоди ОНМедУ і є істотною зміною обставин у розумінні ст. 652 ЦК України та такими, що якби ОНМедУ в момент укладення вказаних договорів оренди міг передбачити настання таких обставин, то вказані договори оренди з відповідачем не укладав або уклав на інших умовах.
Відповідач у відзиві на позов проти доводів позивача заперечує, посилаючись на те, що чинне законодавство не надає право позивачу виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна та мати права орендодавця, то балансоутримувач не вправі заявляти вимогу про розірвання договору. Аргументи позивача щодо незаконного зайняття земельної ділянки є безпідставними, у зв'язку із тим, що позивач не є власником даної земельної ділянки, що підтверджується інформаційною довідкою № 445958892 від 02.10.2025р. Відповідно до даної довідки власником даної земельної ділянки є Одеська обласна державна адміністрація (код ЄДРПОУ: 00022585).
Таким чином, відповідач вважає, що належним позивачем має бути саме орендодавець, а саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є Регіональне відділення державного майна України по Одеській та Миколаївській областях. Обраний позивачем спосіб захисту є неналежним та неефективним, адже підстави позову, зазначені позивачем, жодним чином не стосуються виконання Договорів оренди, та/ або істотного порушення умов Договорів оренди відповідачем.
На думку відповідача, позивач не довів існування одночасно усіх чотирьох умов необхідних для розірвання договору з причин істотної зміни обставин. Посилання позивача на акт ревізії Держаудитслужби, як на беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для розірвання Договору.
Крім того, відповідач також зазначив, що ним належним чином виконував умови договорів оренди, балансоутримувач отримував частину орендної плати, жодних претензій щодо виконання саме умов договорів оренди не було. Такий довгий строк існування зміни обставин умов, нівелює їх значущість/істотність, з огляду на те, що якби вони дійсно були істотними, договори оренди не могли б так довго та сумлінно виконуватись сторонами.
У відзиві відповідачем окремо сформульовано заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
У відповіді на відзив позивач додатково зазначив, що відповідно до п.п. 8.1-8.3 договорів орендодавець та балансоутримувач мають право контролювати умови договору, у тому числі, наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором; виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків та заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору; здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження чи технічного обстеження. Вказаний розділ 8 договорів оренди надає право балансоутримувачу на звернення до суду з відповідним позовом щодо стягнення збитків по заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання. В частині строків позовної давності для звернення до суду, позивач наголосив, що моментом порушення свого права слід вважати, коли ОНМедУ звернувся до відповідача з останньою претензією і не отримав на неї відповіді, тобто 11.07.2025. Твердження відповідача щодо недоведеності обставин незаконного використання земельної ділянки, позивач вважав такими, що позбавлені доказового обґрунтування, адже у відзиві на позов, останній не наводить жодних доказів правомірного користування майном, що не входить до предмету договорів оренди від 12.02.2010.
У поданому запереченні на відповідь на відзив відповідач додатково наголошував, що ОНМедУ не є стороною договорів оренди, і його статус балансоутримувача не надає йому процесуальної правосуб'єктності у справах щодо розірвання цих договорів. Відповідно, звернення позивача до суду з позовом про розірвання договорів оренди є неналежним, оскільки позивачем може бути лише сторона договору або інша особа, наділена законом або самим договором відповідними повноваженнями. Отже, позивач, звернувшись до суду з вимогою розірвати договори оренди, перевищив свої повноваження, фактично втрутившись у сферу прав та обов'язків іншого суб'єкта - орендодавця. Така дія є юридично безпідставною, оскільки суперечить прямим нормам договору (зокрема, пункту 9.4). Належним позивачем має бути саме орендодавець, а саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є Регіональне відділення державного майна України по Одеській та Миколаївській областях.
Третя особа у поданих суду письмових поясненнях зазначила, що розділ договору оренди передбачає, що орендодавець та балансоутримувач мають право контролювати умови Договору. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 12.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідермед» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить державі (договір).
Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 50/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12 (чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (далі Майно та/або Об'єкт оренди), площею 63,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, будинок 8, що перебувають на балансі Одеського державного медичного університету (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ПП “НЕО Статус» на 14.09.2009 року становить 528 468,00 грн.
Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий для укладення договору оренди Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 22.01.2010 за № 25109923, майно складається з приміщень: кабінет № 79, кабінет 80, кабінет 81 загальною площею 63,3 кв.м в нежилій будівлі літ. “А», 1-й поверх (прибудова “а3»), що в свою чергу складає 50/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12.
Майно, яке передається в оренду, належить Державі в особі Верховної Ради України на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.07.2004 року (рішення від 11.07.2003 № 1291-ХХІУ), зареєстрованого КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 16.07.2003, номер запису 2978, в книзі: 33неж-159, номер витягу 4165896, реєстраційний номер 6643066.
Майно, згідно з п. 1.2 договору передається в оренду з метою: розміщення медичних кабінетів (розміщення приватних закладів охорони здоров'я).
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання Майна.
Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).
Передання Майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це Майно, Власником Майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).
Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку (п. 2.3 договору).
Орендоване нерухоме майно залишається на балансі балансоутримувача із зазначенням того, що цей об'єкт є орендованим (п. 2.5 договору).
Відповідно до розділу 3 договору “Орендна плата» орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007 № 768, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2007 за № 604/13871 і становить без ПДВ за пропозицією заявника - 8 900,00 грн. ( абз. 1 п. 3.1 договору).
Орендна плата за першій місяць оренди - лютий 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції жовтня 2009 року, листопада 2009 року, грудня 2009 року, січня 2010 року та лютого 2010 року включно (абз. 2 п. 3.1 договору).
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).
Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 3.4 договору).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50% надсилається орендарем орендодавцеві (п. 3.5 договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні відповідного до чинного законодавств України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.6 договору).
За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку (п. 3.7 договору).
У разі виникнення заборгованості з орендної плати, поточні платежі, які сплачені за об'єкт оренди насамперед, спрямовується на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у звітні періоду, а потім - у рахунок поточних платежів (п. 3.8 договору).
Зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу підлягає заліку в рахунок подальших платежів (п. 3.9 договору).
Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді авансового платежу в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди, протягом місяця з моменту підписання договору оренди на розрахунковий рахунок Державного казначейства за місцем розташування об'єкта (п. 3.10 договору).
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору).
Розділами 5, 6 договору визначені права та обов'язки орендаря.
Обов'язки орендаря:
- Використовувати орендоване майно відповідно до його мети використання (згідно п. 1.2) та умов цього договору (п. 5.1);
- Протягом місяця з моменту підписання договору внести авансовий платіж (8 900, 00 грн) передбачений цим договором. Авансовий платіж стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.5 цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем авансового платежу. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він повинен відшкодувати до державного бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір авансового платежу. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і авансового платежу перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див п. 3.9 договору) (п. 5.2 договору);
- Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 договору);
- Забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу, здійснювати заходи пожежної безпеки (п. 5.4 договору);
- Забезпечити орендодавцю та балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим договором (п. 5.5 договору);
- Своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна (створення нової речі) за власний рахунок і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень (необхідних витрат) (п. 5.6 договору);
- Протягом місяця з моменту укладання цього договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору оренди на суму не менше, ніж на його вартість за звітом про незалежну оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії стразового полісу і платіжного доручення. Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди (п. 5.7 договору);
- У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних х природною стихією, ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця тощо, надавати своїх працівників для їх попередження та ліквідації наслідків (п. 5.8 договору);
- Щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахуванню орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до державного бюджету). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформити відповідні акти звіряння (п. 5.9 договору);
- У разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкту оренди з вини орендаря (п. 5.10 договору);
- Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.11 договору);
- Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством (п. 5.12 договору);
- У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, місцезнаходження повідомляти про це орендодавця у триденний строк (п. 5.13 договору);
- Орендар не має права передавати об'єкт оренди у суборенди та приватизувати (п. 5.14 договору).
Права орендаря:
- Використовувати орендоване майно згідно мети використання (п. 1.2) та умов договору (п. 6.1 договору);
- Самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого майна, створювати спеціальні фонди розвитку виробництва, соціально-культурних заходів, тощо) (п. 6.2 договору).
Розділами 7,8 договору визначені права та обов'язки орендодавця та балансоутримувача.
Права орендодавця та балансоутримувача:
- Контролювати умови договору, у тому числі, наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором (п. 8.1 договору);
- Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків та заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 8.2 договору);
- Здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження чи технічного обстеження (п. 8.3 договору).
Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішення шляхом переговорів в порядку досудового врегулювання, вирішуються у судовому порядку (п. 9.3 договору).
Згідно з п. 9.4 договору орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) стягнення збитків у разі, якщо орендар:
Передав об'єкт оренди у користування у суборенду;
Своїми діями створює загрозу пошкодження об'єкту оренди;
Не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно п. 5.7 та не застрахував об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору;
Не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату;
Змінив мету використання об'єкту оренди без дозволу орендодавця та балансоутримувача;
Перешкоджає або протидіє орендодавцю та балансоутримувачу у проведенні перевірок використання та збереження об'єкту оренди та умов виконання договору;
Не укладає договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкту оренди та надання комунальних послу орендарю;
Не виконує вимоги протипожежної безпеки;
В інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Цей договір згідно п. 10.1 укладено строком на 15 років з дванадцятого лютого дві тисячі десятого року по дванадцяте лютого дві тисячі двадцять п'ятого року та діє виключно з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Відповідно до п. 10.3 договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду, у випадках передбачених чинним законодавством, та у разі, якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до договору при зміні методики розрахунку орендної плати.
Пунктом 10.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання умов орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об'єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін.
Чинність цього договору згідно п. 10.6 припиняється внаслідок:
- Закінчення строку, на який його було укладено;
- Загибелі орендованого майна;
- Достроково, за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;
- У разі ліквідації орендаря;
- Банкрутства орендаря;
- В інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
У разі припинення або розірвання договору оренди, поліпшення об'єкту оренди, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від об'єкта оренди не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а поліпшення об'єкта оренди, здійснені орендарем, за рахунок власних коштів як з дозволу так і без дозволу орендодавця, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, є державною власністю та компенсації не підлягають (п. 10.7 договору).
Відповідно до п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акту приймання-передавання. Обов'язок складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця (п.10.10 договору).
Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками орендодавця, балансоутримувача та орендаря, скріплений печатками, та посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., про що зроблено запис в реєстрі за № 438.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що окрім того, 12.02.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідермед» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить державі (договір).
Згідно з п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 51/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12 (чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (далі Майно та/або Об'єкт оренди), площею 64,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, будинок 8, що перебувають на балансі Одеського державного медичного університету (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ПП “НЕО Статус» на 14.09.2009 року становить 539 323, 00 грн.
Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий для укладення договору оренди Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 22.01.2010 за № 25110232, майно складається з приміщень: кабінет № 83, кабінет 84 загальною площею 64,6 кв.м в нежилій будівлі літ. “А», 1-й поверх (прибудова “а3»), що в свою чергу складає 51/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12.
Майно, яке передається в оренду, належить Державі в особі Верховної Ради України на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.07.2004 року (рішення від 11.07.2003 № 1291-ХХІУ), зареєстрованого КП “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 16.07.2003, номер запису 2978, в книзі: 33неж-159, номер витягу 4165896, реєстраційний номер 6643066.
Майно, згідно п. 1.2 договору передається в оренду з метою: розміщення медичних кабінетів (розміщення приватних закладів охорони здоров'я).
Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі оренди, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання Майна.
Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця (п. 2.4 договору).
Передання Майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це Майно, Власником Майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (п. 2.2 договору).
Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку (п. 2.3 договору).
Орендоване нерухоме майно залишається на балансі балансоутримувача із зазначенням того, що цей об'єкт є орендованим (п. 2.5 договору).
Відповідно до розділу 3 договору “Орендна плата» орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (надалі методика розрахунку) та п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджений наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007 № 768, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2007 за № 604/13871 і становить без ПДВ за пропозицією заявника - 9 100,00 грн. ( абз. 1 п. 3.1 договору).
Орендна плата за першій місяць оренди - лютий 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці 1 цього пункту на індекси інфляції жовтня 2009 року, листопада 2009 року, грудня 2009 року, січня 2010 року та лютого 2010 року включно (абз. 2 п. 3.1 договору).
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2 договору).
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).
Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 3.4 договору).
Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Одночасно копія платіжного доручення на перерахування орендної плати до державного бюджету 50% надсилається орендарем орендодавцеві (п. 3.5 договору).
Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації та стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.5 співвідношенні відповідного до чинного законодавств України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.6 договору).
За ініціативою орендодавця стягнення заборгованості з орендної плати та пені вирішується в судовому порядку (п. 3.7 договору).
У разі виникнення заборгованості з орендної плати, поточні платежі, які сплачені за об'єкт оренди насамперед, спрямовується на погашення заборгованості з орендної плати, яка виникла у звітні періоду, а потім - у рахунок поточних платежів (п. 3.8 договору).
Зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу підлягає заліку в рахунок подальших платежів (п. 3.9 договору).
Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді авансового платежу в розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди, протягом місяця з моменту підписання договору оренди на розрахунковий рахунок Державного казначейства за місцем розташування об'єкта (п. 3.10 договору).
У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу (п. 3.11 договору).
Розділами 5, 6 договору визначені права та обов'язки орендаря.
Обов'язки орендаря:
- Використовувати орендоване майно відповідно до його мети використання (згідно п. 1.2) та умов цього договору (п. 5.1);
- Протягом місяця з моменту підписання договору внести авансовий платіж (9 100, 00 грн) передбачений цим договором. Авансовий платіж стягується до державного бюджету і балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п. 3.5 цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем авансового платежу. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він повинен відшкодувати до державного бюджету і балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір авансового платежу. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і авансового платежу перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див п. 3.9 договору) (п. 5.2 договору);
- Своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3 договору);
- Забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального зносу, здійснювати заходи пожежної безпеки (п. 5.4 договору);
- Забезпечити орендодавцю та балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою перевірки його стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням, визначеному цим договором (п. 5.5 договору);
- Своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна (створення нової речі) за власний рахунок і не тягне за собою зобов'язання орендодавця щодо компенсації вартості поліпшень (необхідних витрат) (п. 5.6 договору);
- Протягом місяця з моменту укладання цього договору застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору оренди на суму не менше, ніж на його вартість за звітом про незалежну оцінку на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати орендодавцю копії стразового полісу і платіжного доручення. Невиконання цієї умови є підставою для розірвання договору оренди (п. 5.7 договору);
- У разі виникнення загрози або настання надзвичайних ситуацій, пов'язаних х природною стихією, ураган, землетрус, великий снігопад, ожеледиця тощо, надавати своїх працівників для їх попередження та ліквідації наслідків (п. 5.8 договору);
- Щомісяця до 12 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахуванню орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до державного бюджету). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформити відповідні акти звіряння (п. 5.9 договору);
- У разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкту оренди з вини орендаря (п. 5.10 договору);
- Здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.11 договору);
- Нести відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в приміщеннях згідно із законодавством (п. 5.12 договору);
- У разі зміни рахунку, назви підприємства, телефону, місцезнаходження повідомляти про це орендодавця у триденний строк (п. 5.13 договору);
- Орендар не має права передавати об'єкт оренди у суборенди та приватизувати (п. 5.14 договору).
Права орендаря:
- Використовувати орендоване майно згідно мети використання (п. 1.2) та умов договору (п. 6.1 договору);
- Самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого майна, створювати спеціальні фонди розвитку виробництва, соціально-культурних заходів, тощо) (п. 6.2 договору).
Розділами 7,8 договору визначені права та обов'язки орендодавця та балансоутримувача.
Права орендодавця та балансоутримувача:
- Контролювати умови договору, у тому числі, наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором (п. 8.1 договору);
- Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків та заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 8.2 договору);
- Здійснювати контроль за станом майна шляхом візуального обстеження чи технічного обстеження (п. 8.3 договору).
Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Спори, які виникають за цим договором або в зв'язку з ним, не вирішення шляхом переговорів в порядку досудового врегулювання, вирішуються у судовому порядку (п. 9.3 договору).
Згідно з п. 9.4 договору орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди та (або) стягнення збитків у разі, якщо орендар:
Передав об'єкт оренди у користування у суборенду;
Своїми діями створює загрозу пошкодження об'єкту оренди;
Не здійснив страхування об'єкту оренди відповідно п. 5.7 та не застрахував об'єкт оренди у подальшому на весь термін дії цього договору;
Не сплачує або несвоєчасно сплачує орендну плату;
Змінив мету використання об'єкту оренди без дозволу орендодавця та балансоутримувача;
Перешкоджає або протидіє орендодавцю та балансоутримувачу у проведенні перевірок використання та збереження об'єкту оренди та умов виконання договору;
Не укладає договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання об'єкту оренди та надання комунальних послу орендарю;
Не виконує вимоги протипожежної безпеки;
В інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Цей договір згідно п. 10.1 укладено строком на 15 років з дванадцятого лютого дві тисячі десятого року по дванадцяте лютого дві тисячі двадцять п'ятого року та діє виключно з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Відповідно до п. 10.3 договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду, у випадках передбачених чинним законодавством, та у разі, якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до договору при зміні методики розрахунку орендної плати.
Пунктом 10.4 договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця та у разі належного виконання умов орендарем умов цього договору, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та чинним законодавством за умови відсутності заперечень органу уповноваженого управляти об'єктом оренди, наданих орендодавцю у встановлений законодавством термін.
Чинність цього договору згідно п. 10.6 припиняється внаслідок:
- Закінчення строку, на який його було укладено;
- Загибелі орендованого майна;
- Достроково, за взаємною згодою сторін або за рішенням суду;
- У разі ліквідації орендаря;
- Банкрутства орендаря;
- В інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
У разі припинення або розірвання договору оренди, поліпшення об'єкту оренди, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від об'єкта оренди не завдаючи йому шкоди, є власністю орендаря, а поліпшення об'єкта оренди, здійснені орендарем, за рахунок власних коштів як з дозволу так і без дозволу орендодавця, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, є державною власністю та компенсації не підлягають (п. 10.7 договору).
Відповідно до п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акту приймання-передавання. Обов'язок складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця (п.10.10 договору).
Договір укладено в письмовій формі, підписано представниками орендодавця, балансоутримувача та орендаря, скріплений печатками, та посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К., про що зроблено запис в реєстрі за № 439.
Підписання разом з договорами додатків до нього, у тому числі актів приймання-передавання Майна, випливає з акту № 04-21/12 від 23.07.2018 ревізії фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01.05.2015 по 01.06.2018, наявним в матеріалах справи, та не заперечується сторонами.
В силу частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
23.07.2018 Державною аудиторською службою за результатами реалізації заходів державного фінансового контролю, складено акт № 04-21/12 ревізії фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01.05.2015 по 01.06.2018:
Під час ревізії контрольними обмірами орендованих приміщень Університету на предмет відповідності площі, що знаходиться у фактичному користуванні орендарів, умовам укладених між ними договорів, встановлено розбіжність між площами переданими за договорами оренди нерухомого майна, що належать до державної власності від 12.02.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідермед» та фактично займаною ним площею.
Так, ТОВ «Лідермед» за договором оренди від 12.02.2010, зареєстрованим у реєстрі за № 438 та актом приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Університету, від 12.02.2010, передано у строкове платне користування майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, 8 частина нежилих будівель міської лікарні № 12 чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (лікувальний корпус центру реконструктивної та відновної медицини), загальною площею 63, 30 кв.м.
Також, ТОВ «Лідермед» за договором оренди від 12.02.2010, зареєстрованим у реєстрі за № 439 та актом приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Університету, від 12.02.2010, передано у строкове платне користування майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, 8 частина нежилих будівель міської лікарні № 12 чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (лікувальний корпус центру реконструктивної та відновної медицини), загальною площею 64,60 кв.м.
При цьому, контрольними обмірами, проведеними Комісією 12.06.2018 установлено, що ТОВ «Лідермед» фактично використовує площу 80,44 кв.м, та 64,60 кв.м, що на 17,14 кв.м більше, ніж визначено договорами оренди від 12.02.2010.
Разом з тим, комісією установлено, що на земельній ділянці за адресою: м.Одеса, вул. Тініста, 8, яка за даним бухгалтерського обліку рахується на балансі Університету, ТОВ «Лідермед» розміщено тимчасову збірно-розбірну споруду загальною площею 17,50 кв.м (розміщено медичне обладнання), що на балансі Університету не обліковується.
Згідно із поясненнями комерційного директора ТОВ «Лідермед» Жмаченко Д.В. у зазначеній тимчасовій збірно-розбірній споруді загальною площею 17,50 кв.м ТОВ «Лідермед» встановлено невід'ємні частини медичного обладнання (система охолодження МРТ), яке знаходиться та використовується ТОВ «Лідермед» у орендованих приміщеннях.
Контрольні обміри орендованих ТОВ «Лідермед» проведено у присутності комерційного директора ТОВ «Лідермед» Жмаченко Д.В., яка відмовилась від підписання відповідного акту контрольних обмірів, огляду та обстеження орендованих площ від 12.06.2018.
Наведене, за актом ревізії, свідчить що Університет на порушення вимог частини першої статті 2, частини першої та частини четвертої статті 13 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» надав ТОВ «Лідермед» частину земельної ділянки по вул. Тініста, 8, м. Одеса та частину нежилих будівель міської лікарні № 12 чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (лікувальний корпус центру реконструктивної та відновної медицини), загальною площею 17, 14 кв.м в оренду без укладення договору оренди.
Ревізією встановлено, що за даним бухгалтерського обліку Університету у період з 01.05.2015 по 01.06.2018 нарахування орендних платежів ТОВ «Лідермед» здійснювалось без врахування фактично наданої площі та без відображення в бухгалтерському обліку заборгованості за останнім.
Унаслідок допущеного порушення за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 недоотримано орендної плати (доходів) у сумі 98 064, 43 грн (без ПДВ) та державним бюджетом на загальну суму 137 290, 18 грн (у тому числі ПДВ 39 225, 75 грн), чим Університету завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідні суми.
Разом з тим, Університет здійснив покриття витрат сторонніх юридичних осіб - ТОВ «Лідермед» на суму 23 934,11 грн (у тому числі земельний податок на суму 5 330, 74 грн, витрати на утримання приміщення на суму 18 603,37 грн), чим Університету завдано матеріальної шкоди (збитків) на відповідні суми.
Листом від 27.09.2018 № 01-09/321 Одеський національний медичний університет, у зв'язку з обставини, встановленими під час ревізії, просив відповідача недоотримані суми платежів та вжити заходів щодо урегулювання питання приведення у відповідність обсяг фактично займаною площі у правовому полі шляхом внесення змін до договору оренди від 12.02.2010.
Листом від 28.05.2021 № 01-09/169 Одеський національний медичний університет, з огляду на зайняття відповідачем площі більше, за надану в оренду, просив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях розглянути питання про розірвання договорів оренди з ТОВ «Лідермед» від 12.02.2010.
Претензією від 13.01.2023 № 01-09/14 Одеський національний медичний університет, у зв'язку з обставини, встановленими під час ревізії, просив відповідача у 5 денний строк здійснити:
- заходи щодо врегулювання питання приведення у відповідність обсяг фактично займаною площі шляхом внесення змін до договорів;
- погашення заборгованості з орендної плати та інших платежів (відшкодування комунальних платежів), у тому числі розрахування та сплати пені за несвоєчасну оплату.
Претензією від 13.06.2023 № 01-09/307 Одеський національний медичний університет, у зв'язку з обставини, встановленими під час ревізій, просив відповідача розглянути питання щодо звернення до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях із заявою про внесення змін до договорів оренди, визначивши положення договору, яке потребує зміни та навести пояснення необхідності внесення таких змін.
28.03.2025 Південним офісом Державної аудиторської служби України за результатами проведення заходів державного фінансового контролю складено акт № 151504-11/48 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01.01.2021 по 30.11.2024.
За змістом вказаного акту, під час ревізії контрольними обмірами орендованих приміщень Університету на предмет відповідності площі, що знаходиться у фактичному користуванні орендарів, умовам укладених між ними договорів, встановлено розбіжність між площами переданими за договорами оренди нерухомого майна, що належать до державної власності від 12.02.2010 Товариству з обмеженою відповідальністю «Лідермед» та фактично займаною ним площею.
Так, ТОВ «Лідермед» за договорами оренди від 12.02.2010 та актами приймання-передачі державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Університету, від 12.02.2010, передано у строкове платне користування майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, 8:
- частина нежилих будівель міської лікарні № 12 чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (лікувальний корпус центру реконструктивної та відновної медицини), загальною площею 63, 30 кв.м;
- частина нежилих будівель міської лікарні № 12 чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (лікувальний корпус центру реконструктивної та відновної медицини), загальною площею 64,60 кв.м;
Відповідно до п.п. 1.1 зазначених договорів оренди від 12.02.2010:
Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 50/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12 (чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (далі Майно та/або Об'єкт оренди), площею 63,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, будинок 8, що перебувають на балансі Одеського державного медичного університету. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий для укладення договору оренди Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 22.01.2010 за № 25109923, майно складається з приміщень: кабінет № 79, кабінет 80, кабінет 81 загальною площею 63,3 кв.м в нежилій будівлі літ. “А», 1-й поверх (прибудова “а3»), що в свою чергу складає 50/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12.
Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: 51/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12 (чотирьохповерхової будівлі університетської клініки Одеського державного медичного університету (далі Майно та/або Об'єкт оренди), площею 64,6 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, будинок 8, що перебувають на балансі Одеського державного медичного університету. Згідно витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що виданий для укладення договору оренди Комунальним підприємством “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 22.01.2010 за № 25110232, майно складається з приміщень: кабінет № 83, кабінет 84 загальною площею 64,4 кв.м в нежилій будівлі літ. “А», 1-й поверх (прибудова “а3»), що в свою чергу складає 51/10000 частин нежилих будівель міської лікарні № 12.
При цьому, контрольними обмірами, проведеними 12.06.2018 під час проведення попередньої ревізії фінансово-господарської діяльності Університету за період з 01.05.2015 по 01.06.2018 (акт від 23.07.2018№ 04-21/12), було встановлено, що ТОВ «Лідермед» фактично використовує площу на 17,14 кв.м більше, ніж визначено договорами, ніж визначено договорами оренди від 12.02.2010. Внаслідок чого було донараховано орендної плати за додаткові 17,14 кв.м орендуємої площі.
В період з 01.01.2020 по 30.11.2024 Університетом без укладання додаткової угоди проводиться донарахування орендної плати за використання додаткової площі оренди у розмірі 17,14 кв.м, а орендар проводить відповідну оплату.
Під час проведення обстежень комісією також було встановлено наступне:
Орендар розмістив за межами орендованих приміщень каво-машину загальною площею 0,86 кв.м та ліфт підйомник загальною площею 2,78 кв.м;
На земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Тініста, 8, яка за даними бухгалтерського обліку рахується на балансі Університету, ТОВ «Лідермед» розміщено прилеглу до будівлі збірно-розбірну споруду загальною площею 18,34 кв.м (розміщено медичне обладнання), яка на балансі Університету не обліковується. Згідно із усними поясненнями комерційного директора ТОВ «Лідермед» Жмаченко Д.В.: у зазначеній збірно-розбірній споруді загальною площею 18,34 кв.м ТОВ «Лідермед» встановлено невід'ємні частини медичного обладнання (система охолодження МРТ), яке знаходиться та використовується ТОВ «Лідермед» в орендованих приміщеннях;
У подвір'ї ТОВ «Лідермед» розмістив генератор на земельній ділянці загальною площею 3,98 кв.м, при цьому дозволу балансоутримувача на встановлення генератора не отримував.
ТОВ «Лідермед» у своїй діяльності використовує подвір'я ОНМедУ загальною площею 973 кв.м зі шлагбаумом; загальний доступ відвідувачів Університетської клініки в зазначене подвір'я обмежений, оскільки доступ до управління (відкривання та закривання) шлагбауму знаходиться лише у орендаря. У зв'язку з відсутністю експертною оцінки незаконно займаної плоші зробити розрахунок недоотримання Університетом орендної плати у даному випадку не є можливим.
Контрольні обміри орендованих ТОВ «Лідермед» приміщень проведено 27.01.2025 у присутності комерційного директора ТОВ «Лідермед» Жмаченко Д.В., яка відмовилась від підписання відповідного акту контрольних обмірів, огляду та обстеження орендованих площ.
Таким чином на порушення ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, з недотримання п.п. 1.1 договорів оренди, внаслідок заниження площі оренди, яку фактично займає орендар - ТОВ «Лідермед»:
Недоотримано власних надходжень Університетом за КПКВКДБ 2301170 та доходів державним бюджетом від оренди майна за період з 01.01.2021 по 30.11.2024 на загальну суму 113 432, 91 грн, зокрема, Університетом на загальну суму 66 169, 20 грн (за 2021 рік 21 142, 43 грн, за 2022 рік - 11835,50 грн, за 2023 рік - 16847,40 грн, період з 01.01.2024 по 30.11.2024 - 16343,87 грн), державним бюджетом на загальну суму 47 263, 71 грн (за 2021 рік 14048,93 грн, за 2022 рік - 9506,73 грн, за 2023 рік - 12033,86 грн, період з 01.01.2024 по 30.11.2024 - 11674,19 грн).
Та покрито витрати сторонніх юридичних осіб на утримання додаткової площі орендованого нерухомого майна та надання комунальних послу КПКВКДБ 2301170 (розрахунок проведено планово-економічним відділом бухгалтерською службою Університету) на загальну суму 141 278, 63 грн (за 2021 рік 34912,00 грн, за 2022 рік - 35677,05 грн, за 2023 рік - 36754,34 грн, період з 01.01.2024 по 30.11.2024 - 33935,24 грн).
Розрахунок щодо безоплатного використання подвір'я Університету загальною площею 973 кв.м ТОВ «Лідермед» не проведено, у зв'язку з відсутністю договору оренди та ринкової (оціночної) вартості майна.
За поясненнями відповідальної особи - заступника директора з господарських питань ЦРВМ ОНМедУ Владислава Коваля: зайняття додаткових площ орендарем ТОВ «Лідермед» проведено без згоди адміністрації Центру.
Вжитими під час написання акта ревізії заходами порушення щодо недоотримання орендної плати та покриття витрат сторонніх юридичних осіб на утримання додаткової площі орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг усунуто в повному обсязі шляхом перерахування орендарем коштів на спеціальний реєстраційний рахунок Університету.».
Претензією від 11.07.2025 № 01-09/285 Одеський національний медичний університет, у зв'язку з обставини, встановленими під час ревізії, просив відповідача у 5 денний строк:
- Привести у відповідність договори оренди нерухомого майна від 12.02.2010 шляхом внесення змін в частині фактично займаної площі та орендної плати, а саме:
Каво-машина, площа 0,86 кв.м;
Ліфт (підйомник), площа 2, 78 кв.м;
Збірно-розбірна споруда (мед.обладнання) 18,34 кв.м
Генератор на ділянці загальною площею 3,98 кв.м;
Неправомірне використання подвір'я ОНМедУ площею 973 кв.м, встановлення шлагбауму.
- У разі нездійснення внесення змін протягом у 5 денний строк вжити заходів та звільнити неправомірне використання площ;
- або ініціювати припинення договорів оренди нерухомого майна від 12.02.2010 та звільнити орендовані приміщення.
Відсутність належного реагування з боку відповідача на вказані вище претензії, стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
У ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з приписів ст. 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що предметом даного спору є вимоги позивача про розірвання договорів оренди нерухомого майна, що належить державі від 12.02.2010 з підстав, передбачених ст. 652 ЦК України, з огляду на те, що використання на безоплатній основі відповідачем у своїй діяльності спірних приміщень та подвір'я міської лікарні № 12, які не входять до предмету договорів оренди від 12.02.2010 завдає майнової шкоди ОНМедУ і є істотною зміною обставин.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
На відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває у державній власності, поширюється також дія Закону України “Про оренду державного та комунального майна», який має на меті забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, чинній на час укладення спірного договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Загальні підстави для зміни або розірвання договору визначено у ст. 651 ЦК України, за змістом якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
За змістом частин 2-4 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
У розумінні наведених положень законодавства правом на звернення до суду із вимогою про зміну або розірвання договору оренди наділена лише одна з його сторін.
Аналогічні положення містяться і в п. 10.3 договорів оренди, відповідно до за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням господарського суду, у випадках передбачених чинним законодавством, та у разі, якщо орендар не погоджується підписувати новий розрахунок орендної плати та відповідні зміни до договору при зміні методики розрахунку орендної плати.
Відповідно до положень ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» (в редакції станом на моменту укладення договорів оренди), саме Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, виступають орендодавцем єдиних майнових комплексів, нерухомого майна (будівель, споруд, їх окремих частин), а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.
Як свідчать матеріали справи, за договорами оренди нерухомого майна, що належить державі від 12.02.2010 орендодавцем частини нежилих приміщень виступає Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є третя особа, а орендарем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лідермед».
Отже сторонами договорів оренди в даному випадку є орендар та орендодавець.
На таке розуміння суб'єктного складу сторін договору оренди вказують норми Цивільного кодексу України, за яким сторонами договору є наймодавець та наймач, норми Закону України “Про оренду державного та комунального майна», за якими сторонами договору оренди є орендодавець та орендар, преамбула договорів оренди від 12.02.2010, розділ 10 договорів, що розрізняє балансоутримувача та сторони договору як осіб, за взаємним погодженням яких можливе розірвання договору.
В свою чергу, Одеський національний медичний університет виступає як балансоутримувач майна, на якого договорами покладено обов'язок контролювати умови договору, у тому числі, наявність, стан, напрями та ефективність використання майна, переданого в оренду за цим договором (п. 8.1 договору).
Так, балансоутримувач вправі виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору, стягнення збитків та заборгованості з орендної плати, пені, неустойки, його розірвання в разі погіршення стану об'єкта оренди, а також його втрати (повної або часткової) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору (п. 8.2 договорів).
Проте, така підстава позову як погіршення стану об'єкта оренди, а також його втрата (повна або часткова) внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору позивачем не заявлялась, відповідні обставини в позові не наводилися.
Поряд із цим, суд звертає увагу на те, що згідно положень п.8.2 договорів оренди балансоутримувач за наявності певних обставин може ініціювати розірвання договору, що не є тотожним праву вимагати розірвання договору у судовому порядку.
В даному випадку, підставою позову позивачем визначено використання відповідачем на безоплатній основі приміщень та подвір'я міської лікарні № 12, які не входять до предмету договорів оренди від 12.02.2010.
Разом з тим, слід врахувати, що право сторони на розірвання договору оренди в судовому порядку, у зв'язку з істотною зміною обставин, є елементом інститут зобов'язального права. У той час як позадоговірне використання орендарем спірних приміщень та подвір'я Університету, перебуває поза межами договірних відносин. Таке “використання» само по собі не впливає на зміст та сутність орендних правовідносин, у тому числі не доводить наявності одночасно чотирьох умов передбачених ч.2 ст. 652 ЦК України, як підстави для розірвання договорів.
Договірні і недоговірні зобов'язання відрізняються за механізмом захисту порушених суб'єктивних прав. Захист прав особи, якій майно належить на праві господарського відання, здійснюється на підставі норм, що регулюють відносини права власності (ст. ст. 386-394 ЦК України), а не із застосуванням норм зобов'язального права, зокрема, ст. ст. 611, 651, 652 ЦК України.
При цьому, обставин, які у відповідності до умов договору, надавали б право на розірвання договору оренди в судовому порядку, позивачем не наведено.
Відповідно до частини 1 статті 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Як зазначалося вище, майно, що є предметом договорів оренди від 12.02.2010, належить Державі в особі Верховної Ради України. Орендодавцем щодо вказаного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, правонаступником якого є третя особа.
Вказане майно перебуває на балансі Одеського державного медичного університету, і щодо нього останній виступає як балансоутримувач.
У пункті 6.25 постанови від 25.09.2019 у справі № 910/12461/18 (предмет позову Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа» (балансоутримувача) - розірвання договору оренди приміщення, що належить до спільної комунальної власності сіл, селищ, міста Вишгородського району) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що право господарського відання - це право юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку (господарську) діяльність, похідне від права власності, з обмеженням повноваження розпоряджатися окремими видами майна за згодою власника. Таким чином, “право господарського віддання» не є тотожним поняттю права власності, оскільки перше є правовою формою реалізації права державної і комунальної власності спеціально створеними суб'єктами різних організаційно-правових форм, які у встановленому порядку набувають статусу юридичної особи. При цьому власником майна залишається держава або відповідна територіальна громада.
Схожий усталений висновок щодо чіткого розмежування прав орендодавця та балансоутримувача за договором оренди комунального майна викладено в постановах Верховного Суду України від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16, від 07.06.2017 у справі № 910/9482/16 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 у справі № 910/12461/18, від 01.10.2019 у справі № 910/4446/19, від 18.06.2024 у справі № 910/12670/22.
Зокрема, в постанові від 07.06.2017 у справі № 910/9480/16 (предмет позову Комунального підприємства "Печерськсервіс" (балансоутримувача) - стягнення заборгованості, розірвання договору оренди майна територіальної громади міста Києва та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аладін-2013" повернути позивачу орендоване майно за актом приймання-передачі) Верховний Суд України виснував про те, що:
1) відповідно до положень ЦК України, ГК України та Закону України № 2269-XII сторонами договору найму (оренди) з відповідними правами та обов'язками є наймодавець (орендодавець) та наймач (орендар);
2) чинне законодавство не надає Комунальному підприємству "Печерськсервіс" права виступати орендодавцем щодо спірного нерухомого майна площею 1245,4 м2 (тобто площею більше 200 м2) та мати права орендодавця, зокрема права вимагати розірвання договору оренди;
3) статтею 3 ЦК України визначено свободу договору, однак положення договору оренди, який укладено між орендодавцем, балансоутримувачем і орендарем, не можуть суперечити закону, зокрема тому, що лише у наймодавця (орендодавця) є право розірвати договір оренди.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивач, який є лише балансоутримувачем, не має права замість власника (Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях як орендодавця) вимагати розірвання договорів оренди в судовому порядку з підстав, що не охоплюються умовами договорів оренди.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо встановить, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц і від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 73)).
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог то і підстави для застосування позовної давності в даному випадку відсутні.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Одеського національного медичного університету не підлягають задоволенню, так як не обґрунтовані та не доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог Одеського національного медичного університету до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідермед», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, про розірвання договорів оренди - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 19 лютого 2026 р.
Суддя Н.Д. Петренко