16.02.2026 р. Справа № 914/2917/25
За позовом:Заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», м. Львів-Винники
про:витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у комунальну власність
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники учасників справи:
прокурор:Максимовська С.С.;
від позивача:Кривий В.А. - представник;
від відповідача:не з'явився.
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури (надалі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі Львівської міської ради (надалі - Позивач) до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» (надалі - Відповідач) про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння у комунальну власність.
Ухвалою від 24.09.2025 (суддя Манюк П.Т.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.10.2025.
Процесуальний хід розгляду справи відображений в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою від 01.12.2025 відкладено підготовче засідання на 08.01.2026.
22.12.2025 розпорядженням керівника апарату Господарського суду Львівської області №337 доручено провести повторний авторозподіл справи №914/2917/25, оскільки Указом Президента України №944/2025 від 13.12.2025 суддю Манюка П.Т. призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду.
Згідно із протоколом повторного авторозподілу від 22.12.2025 справу №914/2917/25 передано на розгляд судді Крупнику Р.В.
Ухвалою від 24.12.2025 суд прийняв до розгляду справу №914/2917/25, ухвалив проводити підготовче провадження у справі спочатку, підготовче засідання призначив на 26.01.2026.
Ухвалою від 26.01.2026 відкладено підготовче засідання на 16.02.2026.
Прокурор та представник позивача з'явилися у підготовче засідання 16.02.2026.
Відповідач не забезпечив явку представника у підготовче засідання 16.02.2026.
В межах підготовчого засідання 16.02.2026 суд вирішував клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №4894/25 від 17.11.2025 та вх. №338/26 від 16.02.2026).
У клопотанні вх. №4894/25 від 17.11.2025 відповідач просить зупинити провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом судових рішень у справі №922/2555/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
Прокурор та представник позивача просили відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд звертається до припису пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України, згідно із яким суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Судом встановлено, що станом на дату постановлення цієї ухвали Верховним Судом було прийнято постанову від 28.01.2026 у справі №922/2555/21 та опубліковано таку у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Відтак, потреба у зупиненні провадження у справі №914/2917/25 відсутня, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача.
Що стосується клопотання вх. №338/26 від 16.02.2026, то у ньому відповідач просить зупинити провадження у справі до набрання законної сили рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №640/15962/20. Як вказує відповідач, розгляд справи №914/2917/25 є об'єктивно неможливим до звершення розгляду справи №640/15962/20, у межах якої вирішується питання про законність включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської об'єднаної територіальної громади із центром у м. Львів. У разі встановлення, що Рясне-Руську сільську раду незаконно віднесено до складу Львівської ОТГ, то позивач у справі №914/2917/25 не є правонаступником відповідної сільської ради, а отже прокурор звернувся до суду в інтересах не того органу місцевого самоврядування, у власності якого, за твердження прокурора, перебуває спірна земельна ділянка.
Прокурор та представник позивача просили відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Надаючи оцінку доводам відповідача, суд звертається до припису пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, згідно із яким суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинене.
Під неможливістю розгляду цієї справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення (частини 4, 6 статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2019 у справі №904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17 та від 16.01.2020 у справі №908/1188/19).
Суд наголошує на тому, що необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між двома справами, що розглядаються, повинні існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, а факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи. Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.
Проаналізувавши зміст клопотання відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що предметом даного позову є матеріально-правова вимога прокурора про витребування з незаконного володіння відповідача у комунальну власність Львівської міської ради земельної ділянки з кадастровим №4610137500:11:016:0085, площею 0,198 га.
Як на підставу позовних вимог позивач, серед іншого, посилається на те, що Львівська міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки така знаходиться у межах території м. Львова та незаконно вибула у приватну власність відповідача внаслідок незаконних рішень Рясне-Руської сільської ради. При цьому прокурор вказує, що Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради.
У свою чергу, предметом позову у справі №640/15962/20, яка перебуває у провадженні Київського окружного адміністративного суду, є матеріально-правові вимоги Рясне-Руської сільської ради до Кабінету Міністрів України про:
- визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України №624-р від 27.05.2020 «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ;
- визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України №718-р від 12.06.2020 «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у м. Львів.
На обґрунтування позовних вимог сільська рада посилається на те, що оскаржуваними розпорядженнями Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план територій та затвердив території територіальних громад разом з визначенням адміністративних центрів територіальних громад, включивши Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської ОТГ із центром у м. Львів, порушивши процедуру розробки та затвердження нормативного акту Кабінету Міністрів України, а саме: без проведення консультацій з уповноваженими представниками Рясне-Руської сільської ради, а також з порушенням Європейської хартії місцевого самоврядування та принципу добровільності об'єднання територіальних громад. Позивач вказував на те, що відповідачем на власний розсуд, без згоди громади включено Рясне-Руську сільську раду до складу Львівської територіальної громади.
Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що підстави для зупинення провадження у справі №914/2917/25 відсутні.
Суд виходить із того, що ухвалою Львівської міської ради №6 від 29.12.2020 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» Львівську міську територіальну громаду визначено правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, територія яких включена до Львівської міської територіальної громади, зокрема, Рясне руської громади.
Згідно із ухвалою Львівської міської ради №7 від 29.12.2020 Рясне-Руську сільську раду припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради. Відомості про припинення відповідної сільської ради внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зважаючи на це, у матеріалах справи наявні докази того, що Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради, а на їх оцінку не впливатиме рішення у справі №640/15962/20. Так, навіть у випадку прийняття судового рішення у справі №640/15962/20 про задоволення позову, діяльність Рясне-Руської сільської ради не буде автоматично відновлена. Відтак, зупинення провадження у справі з визначених відповідачем підстав призведе до невиправданого затягування розгляду справи, що суперечить положенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Не менш важливе значення має і те, що за змістом статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №640/6699/20 вказано, що положення процесуального законодавства містять імперативне положення, яким по суті визначено повноваження суду при розгляді справи про визнання протиправним та скасування нормативно-правового акту та яке передбачає, що відповідний нормативно-правовий акт може бути визнаний нечинним відповідним рішенням суду лише з моменту набрання ним законної сили.
Відтак, Розпорядження КМУ №624-р від 27.05.2020 та №718-р від 12.06.2020, які оскаржуються у справі №640/15962/20 втратять чинність лише з моменту набрання законної сили рішенням суду у вказаній справі, якщо судом буде прийняте рішення про задоволення позову. Станом на момент розгляду справи №914/2917/25 вказані розпорядження є чинними.
Все вищевикладене свідчить, що прийняття рішення у даній справі є можливим до ухвалення судового рішення у справі №640/15962/20. Будь-яких інших підстав, які б підтверджували факт необхідності зупинення провадження у цій справі, відповідачем наведено не було. Тому підстави для зупинення провадження у справі та задоволення клопотання відповідача відсутні.
Як передбачено пунктами 6, 19 частини 2 статті 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Згідно із пунктами 5-7, 19 частини 2 статті 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Положеннями частин 1, 2 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави, а також розумність строків розгляду справи судом. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 2, пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Суд, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи неявку представника відповідача, суд з метою забезпечення учасникам справи належних умов для реалізації прав, наданих їм ГПК України, а також вирішення питань, визначених пунктами частиною 2 статті 182 ГПК України, ухвалює продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання у справі на іншу дату.
Керуючись статтями 42, 177, 182, 183, 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотань Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» про зупинення провадження у справі (вх. №4894/25 від 17.11.2025 та вх. №338/26 від 16.02.2026) - відмовити.
2. Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.
3. Відкласти підготовче засідання у справі на 16.03.26 о 09:30 год.
4. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Львівської області за адресою: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, зал судових засідань №4 (2-й поверх).
5. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Повну ухвалу складено та підписано 20.02.2026.
Суддя Крупник Р.В.