79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
19.02.2026 Справа № 914/3649/25
Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участю секретаря Перейми Х.О., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства «Ідея Банк», м.Львів
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Корчинської-Яремчук Олени Сергіївни, м.Київ
про:стягнення 214 460,84 грн.
Представники сторін:
від позивача: Бондаренко А.О. - представник;
від відповідача: не з'явився.
Обставини розгляду справи.
27.11.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Ідея Банк», м.Львів до фізичної особи-підприємця Корчинської-Яремчук Олени Сергіївни, м.Київ про стягнення 254 726,27 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 12.01.2026.
Ухвалою суду від 12.01.2026 судове засідання відкладено на 22.01.2026.
13.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№148/26 від 13.01.2026).
21.01.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та поновлення пропущеного процесуального строку для їх подання (вх.№1905/26 від 21.01.2026).
Ухвалою суду від 22.01.2026 заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду, подальший розгляд справи здійснюватиметься з урахуванням ціни позову у сумі 214 460,84 грн, судове засідання відкладено на 05.02.2026.
Судове засідання 05.02.2026 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Мазовіти А.Б. на лікарняному (у період з 02.02.2026 по 05.02.2026 включно).
Ухвалою суду від 06.02.2026 судове засідання призначено на 19.02.2026.
У ході судового засідання суд з'ясував обставини справи та дослідив подані докази, після чого перейшов до стадії ухвалення рішення.
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати нарахованих платежів у строк, визначений кредитним договором №КБ03.00605.011028336 від 20.06.2024. Станом на 12.01.2026, з урахуванням перерахунку боргу, сума заборгованості становить 214 460,84 грн, з яких: 190 396,52 грн - прострочений основний борг, 5,78 грн - прострочені проценти, 24 058,54 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту.
Відповідач не забезпечив явку повноваженого представника у судове засідання, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Участь відповідача у судовому засіданні була визнана судом обов'язковою.
Як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», поштові відправлення (трекінги - R067054331484, R067081098481), надіслані відповідачу з ухвалами суду від 02.12.2025, 12.01.2026, повернуті за зворотною адресою. Причини повернення - закінчення встановленого терміну зберігання.
Поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві та відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про достатність наявних матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та відзиву відповідача на позовну заяву.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
20.06.2024 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (кредитор) та фізичної особою-підприємцем Корчинською-Яремчук Оленою Сергіївною (позичальник) було укладено кредитний договір №КБ03.00605.011028336, за умовами якого кредитор надає позичальнику грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених даним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1.1 кредитного договору).
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору сторони погодили, що банк надає, а позичальник приймає кредит на таких умовах: сума кредиту - 239 000,00 грн, процентна ставка - фіксована у розмірі 0,01 %, комісія за видачу кредитних коштів - 1,1 % від суми кредиту, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2,99 % від суми кредиту, строк повернення кредиту - до 20.06.2027 включно.
Пунктами 3.1-3.3 договору встановлено, що комісія за видачу кредитних коштів утримується банком в день видачі кредитних коштів з суми кредитних коштів, що зараховується на поточний рахунок позичальника в банку. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку № 1 до даного договору (надалі - графік). Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт» (п. 3.2 договору).
Згідно з п. 3.3 кредитного договору базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом.
Графік платежів позичальника за договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід'ємною частиною договору кредиту. Нарахування процентів за п. 2.1.3 та комісії за обслуговування кредитної заборгованості за п. 2.1.5 припиняється з настанням терміну повернення кредиту (п. 3.4 договору).
На підставі п. 4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі у порядку та строки, визначені договором.
Сторони погодили, що позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 4.11 кредитного договору банк, у передбачених договором випадках, має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних платежів, про що письмово повідомляє позичальника у порядку, визначеному умовами договору.
Згідно з п. 5.2.5 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту за цим договором у наступних випадках: надання позичальником для отримання кредиту документів/інформації, що виявилися недостовірними; виявлення обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором; невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором; наявності арешту грошових коштів позичальника на його поточних рахунках в банку; порушення проти позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію; в інших випадках, передбачених Законом. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором в повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один з зазначених у п. 5.2.5 цього договору фактів.
Сторони погодили, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно п. 5.2.5 цього договору, тягне за собою виконання всіх передбачених цим договором платіжних зобов'язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому п. 11.1 цього договору. У разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов'язань за договором є таким, що настав.
Пунктом 5.3 кредитного договору визначено обов'язки позичальника, зокрема такі як: повернення кредиту та сплати процентів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з графіком (пп. 5.3.2); повернути кредит, сплатити проценти, комісію за обслуговування кредитної заборгованості достроково на вимогу банку у випадках, передбачених договором (пп. 5.3.5).
Відповідно до п. 9.1 договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє протягом 2-х років з дати настання терміну повернення кредиту. Зобов'язання сторін за договором діють до їх повного виконання (п. 9.1 кредитного договору).
Згідно з випискою по рахунку ФОП Корчинська-Яремчук О.С. сплатила позивачу частину заборгованості, при цьому останній платіж за кредитним договором було здійснено 15.04.2025. Докази повернення відповідачем залишку заборгованості у матеріалах справи відсутні.
Судом встановлено, що у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, 01.10.2025 позивачем було відправлено на адресу відповідача вимогу №12.4.2/КБ03.00605.011028336 про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення вище вказаної вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору, а саме достроково повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нараховану по день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором.
Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.
Після подання позовної заяви АТ «Ідея Банк» здійснив перерахунок заборгованості ФОП Корчинської-Яремчук О.С. на підставі її заяви від 04.12.2025 та припинив нарахування процентів і плати за обслуговування кредиту з 10.05.2025 у зв'язку з тим, що вона є дружиною військовослужбовця, мобілізованого до Збройних Сил України.
Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань та з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 214 460,84 грн, з яких: 190 396,52 грн - прострочений основний борг, 5,78 грн - прострочені проценти, 24 058,54 грн - прострочена плата за обслуговування кредиту.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 наведеного Закону).
Судом встановлено, що на підставі кредитного договору №КБ03.00605.011028336 від 20.06.2024 позивач надав відповідачу кредитні кошти у сумі 239 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією та банківською випискою з рахунку відповідача. Відповідач свої зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на момент ухвалення рішення за ним рахується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 214 460,84 грн.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 5.2.5 договору АТ «Ідея Банк» має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, а також у разі невиконання грошових зобов'язань.
Відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у позивача виникло право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та сплати нарахованих процентів. З цією метою банк 01.10.2025 направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором та погашення заборгованості протягом 30 днів. Разом із тим, докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку, що він здійснений арифметично правильно. Відтак вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 214 460,84 грн, що складається з 190 396,52 грн простроченого основного боргу, 5,78 грн прострочених процентів та 24 058,54 грн простроченої плати за обслуговування кредиту, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини , які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
При поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 3 056,72 грн відповідно до платіжної інструкції №4296151 від 13.11.2025, що становить 1,5% від первісної ціни позову 254 726,27 грн з урахуванням коефіцієнта за подання позову в електронній формі.
Після відкриття провадження у справі позивач здійснив перерахунок заборгованості та припинив нарахування процентів і плати за обслуговування кредиту з 10.05.2025 у зв'язку з тим, що відповідач є дружиною військовослужбовця, мобілізованого до лав Збройних Сил України.
13.01.2026 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку судом прийнято, у зв'язку з чим розмір позовних вимог становить 214 460,84 грн. Судовий збір за подання позову з такою ціною мав складати 2 573,53 грн (214 460,84 грн Ч 1,5% Ч 0,8).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України за клопотанням особи, яка його сплатила, на підставі ухвали суду.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Корчинської-Яремчук Олени Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ідентифікаційний код - 19390819) заборгованість за кредитним договором у розмірі 214 460,84 грн, що складається з: простроченого боргу - 190 396,52 грн, прострочених процентів - 5,78 грн, простроченої плати за обслуговування кредиту - 24 058,54 грн, а також судовий збір у розмірі 2 573,53 грн.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.02.2026.
Суддя Мазовіта А.Б.