79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.02.2026 Справа № 914/3587/25
Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І. при секретарі судового засідання Бабій М.Т., розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, б. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, б. 50, м. Дніпро, 49094; ЄДРПОУ 14360570);
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Корольчук Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
про: стягнення заборгованості у сумі 466 220,28 грн, -
за участю представників:
від позивача: Шевченко А.О. (ВКЗ);
від відповідача: не з'явився.
Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі КБ «Приватбанк») звернулось до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Корольчук Оксани Миколаївни (далі ФОП Корольчук О.М.) про стягнення заборгованості в розмірі 466 220,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07 березня 2024 року між КБ «Приватбанк» та ФОП Корольчук О.М. укладено Кредитний договір №2942212586-КД-1 (далі - кредитний договір, договір). Відповідачу відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 650 000,00 грн для поповнення обігових коштів з терміном повернення до 01 березня 2026 року. ФОП Корольчук О.М. свої зобов'язання за кредитним договором виконала частково, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка є предметом позову.
Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду і протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 29 січня 2026 року підготовче засідання відкладене на 12 лютого 2026 року.
12 лютого 2026 року участь у розгляді справи судом у режимі відео-конференц зв'язку взяв представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні в межах виконання завдань підготовчого провадження судом встановлювалися обставини, які входять в предмет доказування, з'ясовувалося питання щодо надання позивачем доказів на їх підтвердження.
Зокрема, позивачем повідомлено, що підставами звернення з позовом є неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Водночас, навні в матеріалах справи докази, на які покликається позивач як на підтвердження вказаних обставин, не містять даних, достатніх для їх встанолвення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи.
Зважаючи на викладене. суд зазначає таке.
Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок заборгованості, який містить узагальнену інформацію щодо стану розрахунків позичальника за кредитним договором, без розмежування кредитних зобов'язань самого позичальника та тієї частини, яка повинна була бути оплачена за рахунок програми фінансової державної підтримки.
В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позичальнику надано кредит на умовах програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, згідно з якою частина відсотків за наданим кредитом сплачувалася за рахунок держави, а позичальник зобов'язувався сплатити тільки 13% за користування кредитними коштами.
За наведених обставин з долучених доказів та розрахунку заборгованості не вбачається можливим чітко встановити ні обсяг зобов'язань, які існували у позичальника під час дії умов державної програми у кожному періоді, ні обсяг їх виконання, а відтак і обставини щодо виникнення прострочення та правомірності дій банку в частині застосування наслідків такого прострочення.
Крім цього, суд звертає увагу, що наданий позивачем банківський розрахунок заборгованості викладений у табличній формі та містить деталізацію окремих нарахувань, однак така таблиця не містить підсумкових граф (зведених показників), які б відображали загальну суму за відповідними періодами чи в цілому.
Разом з тим, в межах розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором встановленню підлягають обставини щодо:
1. наявних зобов'язань позичальника у кожному періоді кредитування в розрізі:
ь тіла кредиту;
ь відсотків за користування кредитом із зазначенням періоду нарахування кожної суми відсотків, відсоткової ставки та суми коштів, на які такі відсотки нараховані;
ь комісій та інших платежів, що мали бути сплачені у кожному періоді із зазначенням виду кожного платежу, суми та періоду його сплати;
2. строку виконання кожного із зазначених фінансових зобов'язань;
3. суми сплачених позичальником коштів у встановлений строк;
4. фактичного зарахування банком сплачених коштів у відповідний період кредитування в розрізі зарахування коштів на погашення тіла кредиту, комісій, відсотків за користування кредитом, інших платежів (якщо такі мали місце - надати повну деталізацію цих платежів);
5. наявності/відсутності прострочення за кожним з фінансових зобов'язань, періоду тривалості такого прострочення;
6. розрахунку нарахованих відсотків у розрізі частки, що підлягала сплаті позичальником, та частки, що мала бути компенсована за рахунок коштів державної підтримки, із зазначенням підстав для переходу зобов'язання зі сплати повної ставки на Позичальника (якщо таке мало місце);
За відсутності таких даних розрахунок не може вважатися достатнім доказом належного визначення розміру заборгованості.
Окрім цього, долучений до матеріалів справи графік не відображає наявних фінансових зобов'язань відповідача, оскільки кредит надано у виді невідновлюваної кредитної лінії, а умови кредитування передбачають право позичальника на користування коштами в межах визначеного ліміту у певному періоді кредитування.
Відтак, графік зменшення поточного ліміту не відображає договірних зобов'язань позичальника, а лише кредитний ліміт в межах певних періодів кредитування.
Суд також зауважує, що в матеріалах справи відсутні обґрунтування щодо відповідності черговості зарахування коштів, що надходили від позичальника, умовам договору та вимогам чинного законодавства (зокрема, щодо пріоритетності погашення основного боргу/відсотків/неустойки).
При цьому суд звертає увагу, що попереднім аналізом наданих банком виписок по рахунках позичальника встановлено розбіжність цих виписок з розрахунком.
Наприклад, у розрахунку заборгованості міститься інформація щодо операцій за кредитом за 02 жовтня 2024 року, зокрема, вказано, що цього дня позичальником сплачено:
- 68750,00 грн - «сума погашення за наданим кредитом»
- 31403,18 - «сплачено процентів».
Разом з цим, у виписках по рахунках (далі також ВР) містяться дещо інші дані щодо банківських операцій позичальника за кредитом за 02 жовтня 2024 року, а саме:
- ВР № 80327050609021 вказано про сплату 13' 424,43 грн заборгованості за кредитним договором;
- ВР № 80302050568336 - вказано про сплату 68'750,00 грн заборгованості за кредитним договором;
- ВР № 29096009913599 - вказано про сплату 82' 174,43 грн заборгованості за кредитним договором;
- ВР № 26000031039441 - вказано про сплату 82' 174,43 грн заборгованості за кредитним договором.
Зазначені розбіжності свідчать про відсутність ідентичності між первинними банківськими документами (виписками) та похідним розрахунком, що унеможливлює перевірку цілісності обліку операцій. Наявність у виписках транзакцій на суми, які взагалі не відображені у розрахунку заборгованості, вказує на непрозорість механізму зарахування коштів та ставить під обґрунтований сумнів достовірність визначеного банком кінцевого сальдо заборгованості. За таких обставин, надані документи не можуть бути визнані належними та достатніми доказами для встановлення фактичних обставин справи в частині реального розміру боргу, оскільки вони містять взаємовиключні дані щодо обсягу та призначення проведених платежів».
Наявність різних виписок із різними сумами на одну дату вказує на те, що банк використовує складну систему внутрішніх (транзитних) рахунків, але не надає прозорого аналізу.
З огляду на загальне формулювання призначення платежів у банківських виписках - "заборгованість за кредитним договором" - суд позбавлений процесуальної можливості ідентифікувати складові частини сплачених сум та встановити, чи включено суму у розмірі 31 403,18 грн до складу платежу в 82 174,43 грн. Відсутність чіткої деталізації (декомпозиції) платежів на "тіло" кредиту та відсотки у первинних документах унеможливлює перевірку дотримання банком черговості погашення вимог, визначеної статтею 534 ЦК України. Будь-які припущення суду щодо розподілу цих коштів за відсутності документального підтвердження суперечать принципу належності та достовірності доказів, що робить наданий розрахунок заборгованості арифметично непідтвердженим та необґрунтованим
Крім того, надані виписки по рахунках містять назви банківських операцій, зміст яких не є очевидним та не дозволяє суду встановити їх правову природу і вплив на розмір заборгованості, зокрема: «винос відсотків», «перенесення заборгованості при зміні обліку», «перерахування коштів згідно з кредитним договором», «head-office. автоматичне погашення простроченої заборгованості».
Позивачем не надано пояснень щодо економічного та бухгалтерського змісту зазначених операцій, порядку їх відображення в обліку, а також того, чи призвели вони до збільшення або зменшення зобов'язань позичальника. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити правильність формування заявленої до стягнення суми, що свідчить про недостатню обґрунтованість поданого розрахунку заборгованості.
Разом з тим, з наданих банком виписок по рахунках вбачається наявність операцій із призначенням платежу «прострочення компенсації відсотків», однак поданий розрахунок заборгованості не містить розмежування сум процентів, сплачених позичальником, та сум, що підлягали компенсації за рахунок держави. За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, ким саме допущено прострочення - позичальником чи державою як суб'єктом компенсації, а також перевірити правомірність нарахування позичальнику додаткових сум у зв'язку з таким простроченням, якщо обов'язок зі сплати відповідної частини процентів покладався не на нього. Відсутність зазначених відомостей унеможливлює належну перевірку обґрунтованості заявлених до стягнення сум.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.74, 238 ГПК України, суд, -
1.Відкласти судове засідання у справі № 914/3587/25 на 05.03.2026 о 12:45 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: вул. Личаківська, 128, м. Львів, зал судових засідань №10 (2-й поверх).
2.Зобов'язати позивача протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали подати до суду єдиний, повний та консолідований розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений у хронологічному порядку, який повинен охоплювати всі без винятку операції за кредитом з моменту його надання до дати формування заборгованості. Такий розрахунок має бути оформлений у вигляді зведеної таблиці (реєстру операцій) та обов'язково містити по кожній календарній даті здійснення операції:
· залишок основного боргу на початок дня;
· суму та підставу кожного нарахування (тіло кредиту, проценти із зазначенням ставки та періоду нарахування, комісії, штрафні санкції тощо);
· базу нарахування процентів (конкретну суму заборгованості та кількість днів користування);
· окреме відображення:
- частини процентів, що підлягала сплаті позичальником (13 %),
- частини процентів, що підлягала компенсації за рахунок державної програми,
- фактично отриманої компенсації від держави із зазначенням дат її зарахування;
· суму та дату кожного платежу позичальника;
· порядок та черговість зарахування кожного платежу із розподілом на погашення тіла кредиту, процентів, комісій, штрафних санкцій;
· залишок заборгованості після здійснення кожної операції окремо за:
- тілом кредиту,
- процентами,
- штрафними санкціями (за наявності).
У розрахунку має бути чітко відображено:
· періоди виникнення прострочення по кожному виду зобов'язань;
· дату початку та дату припинення прострочення;
· підстави для нарахування підвищених процентів або штрафних санкцій;
· обґрунтування переходу обов'язку сплати повної процентної ставки на позичальника (якщо банк вважає, що компенсація державою припинилася або не здійснювалася).
Поданий розрахунок повинен містити кінцевий підсумковий блок із зазначенням:
· загальної суми основного боргу;
· суми процентів, що підлягають сплаті саме позичальником;
· суми штрафних санкцій (за наявності);
· загальної суми заборгованості станом на визначену дату.
Розрахунок повинен бути арифметично узгодженим, внутрішньо несуперечливим та таким, що дозволяє з достовірністю встановити як зміст кредитних зобов'язань позичальника, так і стан їх виконання, початок та тривалість прострочень щодо кожного платежу.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
4.Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Бургарт Т.І.