ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.02.2026Справа № 910/11781/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/11781/25
за первісним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20; ідентифікаційний код ВП: 21313677)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" (Україна, 03179, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, прим. 3; ідентифікаційний код: 42884999)
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 710 820,00 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" (Україна, 03179, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, прим. 3; ідентифікаційний код: 42884999)
до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20; ідентифікаційний код ВП: 21313677)
про розірвання договору
Представники учасників справи:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Козлюк М.М., самопредставництво;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Базюкевич Є.В., ордер АЕ №1430898.
Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" (далі - відповідач), в якій просить суд:
- зобов'язати відповідача виконати належним чином умови Договору про надання послуг № 37-124-13-20-112520 від 17.09.2020 шляхом надання позивачу визначену цим договором послугу за темою: «Очистка приймальної ємності мазута від донного осаду» загальною вартістю 396 000,00 грн з ПДВ;
- стягнути з відповідача на користь позивача 683 100,00 грн пені та 27 720,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором про надання послуг № 37-124-13-20-112520 від 17.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11781/25, справу визнано малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
14.10.2025 представником ТОВ "Будівельне підприємство "Монтажсталь" сформовано в системі "Електронний суд" зустрічну позовну заяву до АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яка 15.10.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду", відповідно до якої товариство просить суд розірвати Договір про надання послуг № 37-124-13-20-112520 від 17.09.2020 про надання послуги за темою: "Очистка приймальної ємності мазута від донного осаду" загальною вартістю 396000,00 грн з ПДВ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2025 було прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про розірвання договору до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 710 820,00 грн, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2025.
05.11.2025 представником АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" сформовано в системі "Електронний суд" відзив на зустрічну позовну заяву, який 05.11.2025 зареєстрований в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
10.11.2025 представником ТОВ "Будівельне підприємство "Монтажсталь" сформовано в системі "Електронний суд" відповідь на відзив, яка 11.11.2025 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
17.11.2025 представником АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" сформовано в системі "Електронний суд" заперечення щодо відповіді на відзив, які 18.11.2025 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 19.11.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 19.11.2025 судом було прийнято до розгляду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення щодо відповіді на відзив, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 10.12.2025.
10.12.2025 представником ТОВ "Будівельне підприємство "Монтажсталь" сформовано в системі "Електронний суд" додаткові пояснення, які 10.12.2025 зареєстровані в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
У підготовче засідання 10.12.2025 з'явились представники сторін.
У підготовчому засіданні 10.12.2025 судом було долучено до матеріалів справи додаткові пояснення ТОВ "Будівельне підприємство "Монтажсталь", закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.01.2026.
У судове засідання 28.01.2026 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, від АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, від ТОВ "Будівельне підприємство "Монтажсталь" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.
У судовому засіданні 28.01.2026 судом оголошено перерву до 11.02.2026.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/11781/25 призначено на 11.02.2026.
У судове засідання 11.02.2026 з'явились представники сторін.
Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по суті спору, позовні за первісним позовом підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечив.
Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом надав суду усні пояснення по суті спору, проти задоволення первісного позову заперечив, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.
У судовому засіданні 11.02.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд
17.09.2020 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" (далі - виконавець) було укладено Договір про надання послуг №37-124-13- 20-12520 (далі - Договір), відповідно до п.п. 1.1 - 1.3 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати в захищеній зоні ВП ХАЕС послуги за темою: "Очистка приймальної ємності мазута від донного осаду" (код 76510000-1 згідно з ДК 021:2015 - послуги з проведення наземних робіт (далі - послуги), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги відповідно до умов цього договору.
06.02.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" № 2896-IX, який визначає правові, економічні та організаційні засади утворення та функціонування Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі і не підлягають приватизації (далі - товариство), управління, використання та розпорядження його майном і спрямований на сталий розвиток товариства, забезпечення економічної та енергетичної безпеки і захисту інтересів держави.
Статтею першою цього Закону визначено, що утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК "Енергоатом") за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Засновником товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України (далі - засновник). Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків НАЕК "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства. НАЕК "Енергоатом" припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" утворено Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Відтак Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" є правонаступником усього майна, всіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", а отже відбулося універсальне правонаступництво, в тому числі й за Договором.
Згідно з пунктом 2.1 Договору строк надання послуг: початок - з дати укладення договору, закінчення - 20.12.2020.
Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна послуг за цим договором згідно з протоколом погодження договірної ціни становить 330 000,00 грн, крім того ПДВ 20% - 66 000,00 грн, а всього ціна становить 396 000,00 грн з ПДВ.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що місцем надання послуг є м. Нетішин, Хмельницької обл., ВП ХАЕС, приймальна ємність мазута, зливний лоток і пересічний канал мазутного господарства пуско-резервної котельні (ПРК) гідротехнічного цеху ВП ХАЕС.
Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його реєстрації в ДП "НАЕК "Енергоатом", за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п. 11.1 Договору).
Листом №0856 від 24.11.2020 виконавець повідомив замовника про неможливість виконання договору через істотні обмеження, застосовані Урядом через пандемію в результаті поширення вірусу COVID-19. Докази направлення листа замовнику в матеріалах справи відсутні. Факт отримання листа замовником не заперечується.
Листом №28-05-2205/12287 від 02.12.2020 замовник повідомив виконавця про неможливість перенесення строків надання послуг. Докази направлення листа виконавцеві в матеріалах справи відсутні. Факт отримання листа виконавцем не заперечується.
Листом №28-05-2738/12178 від 15.09.2021 замовник повідомив виконавця про необхідність виконання умов Договору в частині надання послуг. Докази направлення листа виконавцеві в матеріалах справи відсутні. Факт отримання листа виконавцем не заперечується.
З огляду на те, що виконавець не виконав свої зобов'язання за Договором в частині надання послуг, замовник звернувся до суду з цим позовом та просить зобов'язати виконавця виконати належним чином умови Договору шляхом надання замовнику визначену цим договором послугу та стягнути з виконавця на користь замовника пеню в розмірі 683 100,00 грн та штраф у розмірі 27 720,00 грн.
У свою чергу, виконавець зазначає, що своєчасне виконання умов Договору стало неможливим з огляду на червоний рівень небезпеки поширення вірусу COVID-19 в місті Нетішин, а також ненадання замовником допуску на об'єкт, оформленого згідно зі статтями 64, 65, 66 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та проекту на надання послуг.
Посилаючись на істотне порушення умов Договору та втрату фінансового інтересу, виконавець звернувся до суду з зустрічним позовом та просить розірвати Договір.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Оскільки виконавцем заявлено позовну вимогу за зустрічним позовом про розірвання Договору, суд вважає за необхідне встановити або спростувати посилання виконавця на обставини, що унеможливили своєчасне надання послуг.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Виконавець зазначає, що неможливість своєчасного надання послуг зумовлена червоним рівнем небезпеки поширення вірусу COVID-19 в місті Нетішин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" введено дію карантину на території України з 12.03.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - Постанова №641) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Пунктом 2 Постанови №641 передбачено, що залежно від епідемічної ситуації в регіоні або районі чи місті обласного значення (далі - окремі адміністративно-територіальні одиниці регіону) встановлюється "зелений", "жовтий", "помаранчевий" або "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).
Обмеження, що застосовуються при "червоному" рівні небезпеки перелічені у п. 15 Постанови №641.
Протоколом №7 від 15.10.2020 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій вирішено встановити з 00 год. 00 хв. 19 жовтня 2020 року "червоний" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 y (підпункт 13) Хмельницькій області - у містах Хмельницькому, Нетішині, Славуті і в Волочиському, Городоцькому, Дунаєвецькому, Красилівському, Старосинявському, Теофіпольському районах з обмеженнями, передбаченими пунктом 15 Постанови №641, крім таких обмежень: регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним, залізничним транспортом, міським електротранспортом, метрополітеном у міському сполученні, крім перевезення: - легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п'яти осіб без урахування осіб віком до 14 років; службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень засобами індивідуального захисту в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за два дні органи Національної поліції.
Таким чином, суд звертає увагу виконавця, що станом на момент укладення Договору карантин вже було введено по всій території України, про що свідчить факт прийняття Кабінетом Міністрів України відповідних постанов, які були доведені до населення країни у встановленому законом порядку. Відтак виконавець, укладаючи Договір, мав діяти з повним усвідомленням можливості застосування певних обмежень під час дії карантину.
Водночас суд зазначає, що жодне з введених Кабінетом Міністрів України та Державною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обмежень не обмежувало виконавця у доступі до місця надання послуг та не створювало об'єктивних перешкод у наданні послуг. Доказів протилежного виконавцем не надано.
Суд також враховує, що виконавець звернувся до замовника з листом №0856 лише 24.11.2020 (або пізніше), тобто більше ніж через місяць після запровадження в місті Нетішині "червоного" рівня небезпеки.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести, а не лише таким, що викликає складнощі, або є економічно невигідним.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 та 9.4 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, зазначених в п. 2 ст. 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні", які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін. Сторона, для якої склалась неможливість виконання обов'язків за договором, зобов'язана письмово повідомити іншу сторону про настання або припинення вищезгаданих обставин не пізніше 3 днів з моменту їх настання або припинення. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є Сертифікат Торгово-промислової палати України.
Оскільки виконавцем порушено триденний строк повідомлення замовника про настання обставин непереборної сили та не надано відповідний сертифікат ТПП України, посилання на об'єктивну неможливість виконання умов Договору до уваги не приймається.
Щодо доводів виконавця про порушення замовником умов Договору в частині надання допуску на об'єкт, оформленого згідно зі статтями 64, 65, 66 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та проекту на надання послуг суд зазначає таке.
Згідно з приписами статті 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до пп. 4.2.5 п. 4.2 розділу 4 Додатку №2 до Договору, а саме Технічної специфікації до предмета закупівлі "Очистка приймальної ємності мазута від донного осаду" 0.ГК.1812 ТС-20, у зв'язку із тим, що послуга буде надаватись на території промислового майданчика (в захищеній зоні) ВП ХАЕС, то відповідно до ст.ст. 64, 65, 66 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Порядку проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам допуску до виконання особливих робіт на ядерних установках з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1997 №1471, необхідно мати:
- наказ про надання керівнику виконавця допуску до особливих робіт;
- наказ про призначення посадової особи, яка відповідає за роботу з оформлення документів для проведення спеціальної перевірки;
- наявність переліку персоналу, що має допуски до особливих робіт, завірені керівником виконавця та спеціально призначеною посадовою особою (в переліку обов'язково повинна бути зазначена інформація: ПІБ працівника, його посада, категорія допуску до особливих робіт, дата проходження спец. перевірки, дата та номер наказу про надання йому допуску до особливих робіт, у т.ч. персоналу субпідрядних організацій).
Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Договору передбачено обов'язок виконавця до початку надання послуг в захищеній зоні надати замовнику завірені копії перелічених документів.
До укладення Договору виконавець звертався до замовника з листом від 14.04.2020 №0352, в якому, зокрема, взяв на себе зобов'язання надати всі документи та пройти спеціальну перевірку після отримання повідомлення про акцепт комерційної пропозиції.
Відповідно до п. 1.7 Договору залучення персоналу виконавця до надання послуг в захищеній зоні ВП ХАЕС здійснюється на підставі допуску, оформленого в установленому порядку згідно зі статтями 64, 65, 66 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та Порядку проведення спеціальної перевірки для надання фізичним особам допуску до виконання особливих робіт на ядерних установках, з ядерними матеріалами, радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1997 року № 1471 (далі - Порядок №1471).
Відповідно до статті 64 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" допуск осіб до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, надає керівник підприємства, установи, організації за наявності позитивних висновків спеціальної перевірки всіх відомостей, що подають про себе особи, які бажають виконувати роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, відповідно до вимог цього Закону.
Водночас, абзацом 3 пункту 6 Порядку №1471 передбачено, що керівникам підприємств приватної форми власності, що провадять свою діяльність на умовах найму згідно з договорами про виконання особливих робіт, допуск може надаватися відповідно до наказів керівників підприємств, з якими укладаються такі договори. Копії наказів надсилаються до Держатомрегулювання. Документи для проведення спеціальної перевірки оформляються керівниками підприємств приватної форми власності.
Відтак суд погоджується з твердженням замовника, що передумовою надання наказу керівником підприємства, з яким укладено договір, є першочергове самостійне проходження керівником підприємства приватної форми власності (виконавця) спеціальної перевірки та надання її результатів для замовника.
Виконавцем не надано ані доказів проходження спеціальної перевірки, ані доказів звернення до уповноваженого органу щодо проходження такої перевірки. Виконавець також не звертався до замовника щодо отримання доступу до захищеної зони, зокрема щодо погодження переліку посад працівників, робота на яких потребує допуску до виконання особливих робіт.
Виконавець також зазначає, що враховуючи спеціальний режим об'єкту замовника, виконувати Договір без проекту було не тільки неможливо технічно, а й недопустимо.
При цьому виконавець зазначає, що надання проекту є обов'язком замовника.
Відповідно до п.п. 5.3.2 п. 5.3 Договору замовник забезпечує виконавця документацією для надання послуг.
Пунктом 1.4 Договору визначено, що обсяг та склад послуг, що надаються виконавцем за цим договором, технічні вимоги до них визначаються Технічною специфікацією (додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору.
У пункті 3.1 Розділу 3 Технічної специфікації наведено короткий опис послуги, із відображенням порядку надання передбаченої Договором послуги:
- розробити проект на надання послуги;
- очистити приймальну ємність, зливний лоток та перетічний канал від донного осаду і підготовити їх до ремонту з проведенням вогневих робіт, технічного огляду та градуювання;
- видалений донний осад (орієнтовна кількість - до 20 тон) навантажувати в металеві бочки (V=200 л) або іншу тару виконавця;
- у випадку використання бочок розміщувати їх на дерев'яних піддонах виконавця (по 4 шт. на піддон) для зручності навантаження на автотранспорт.
Отже, розробка проекту на надання послуги є обов'язком виконавця, у зв'язку з чим посилання на порушення замовником умов Договору є безпідставними.
Щодо посилань виконавця на істотну зміну обставин суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Виконавець зазначає, що з моменту укладення Договору змінились всі складові калькуляції ціни (додаток №3 до Договору), узгодженої сторонами: збільшилась заробітна плата, істотно зросли ціни на витратні матеріали та транспортні витрати. Закладена в ціні Договору (396 000,00 грн) сума прибутку виконавця в розмірі 24 125,87 грн не відображає реалій сьогодення під час військової агресії, не відповідає економічній доцільності, є очевидно неактуальною. По суті виконання Договору на таких умовах втратило сенс для виконавця.
Відтак суттєва зміна обставин в даному випадку зумовлена зміною вартості надання послуг впродовж тривалого проміжку часу.
Суд враховує, що пунктом 2.1 Договору сторони погодили строк надання послуг - до 20.12.2020.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
За висновком суду, істотна зміна обставин в частині формування ціни Договору відбулась саме внаслідок тривалого невиконання виконавцем своїх договірних зобов'язань, оскільки останній чітко усвідомлював, що Договір, як і зобов'язання за ним, не є припиненим. Саме виконавець, укладаючи Договір, був зацікавлений у своєчасному наданні послуг та отриманні за це погодженої плати у встановлений Договором строк.
З огляду на викладене, зустрічний позов є необґрунтованим та безпідставним.
Водночас, враховуючи приписи статей 525, 526 Цивільного кодексу України, оскільки Договір не було припинено або визнано недійсним, виконавець зобов'язаний його виконати.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 8.2 Договору за порушення строків надання послуги виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості послуг, надання яких прострочено, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та п. 8.2 Договору, замовником безпідставно нараховано пеню за період прострочення, що перевищує 6 місяців від початку прострочення.
Так, застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України можливе лише у разі, якщо інше не встановлено законом або договором, адже словосполучення "якщо інше не встановлено законом або договором" допускає існування іншої норми закону, що регулює відповідні правовідносини, або іншого положення договору, який регулює конкретні договірні відносини сторін.
Тож положення частини шостої статті 232 Господарського кодексу України є диспозитивними, оскільки законом або договором може бути встановлений інший порядок, в тому числі і строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).
При цьому сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а й право пов'язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно зі статтею 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 Цивільного кодексу України).
Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов'язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, "до повного виконання зобов'язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості / погашення боргу", "протягом року / усього періоду існування заборгованості" тощо.
Тому на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює частина шоста статті 232 Господарського кодексу України.
Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов'язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором.
У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.
Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 у справі № 911/952/22.
Таким чином, правомірним є нарахування пені за період з 21.12.2020 по 21.06.2021, що за розрахунком суду складає 72468,00 грн.
Крім того, оскільки прострочення зобов'язання перевищує тридцять днів, наявні підстави для стягнення з виконавця штрафу в розмірі 7% від ціни Договору, що дорівнює 27720,00 грн.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість первісного позову, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати виконавця виконати умови Договору, а також стягнути з виконавця на користь замовника пеню в розмірі 72468,00 грн та штраф у розмірі 27720,00 грн.
Також, зважаючи на зміст позовних вимог виконавця, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд не знайшов правових підстав для задоволення зустрічного позову.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3925,22 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 7027,02 грн залишається за позивачем за первісним позовом.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 3028,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за зустрічним позовом, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" (Україна, 03179, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, прим. 3; ідентифікаційний код: 42884999) виконати належним чином умови Договору про надання послуг № 37-124-13-20-112520 від 17.09.2020 шляхом надання Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20; ідентифікаційний код ВП: 21313677) визначену цим Договором послугу за темою: "Очистка приймальної ємності мазута від донного осаду" загальною вартістю 396 000,00 грн з ПДВ.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь" (Україна, 03179, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 131, прим. 3; ідентифікаційний код: 42884999) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (Україна, 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20; ідентифікаційний код ВП: 21313677) пеню в розмірі 72468 (сімдесят дві тисячі чотириста шістдесят вісім) грн 00 коп., штраф у розмірі 27720 (двадцять сім тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3925 (три тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) грн 22 коп.
4. В іншій частині первісного позову відмовити.
5. Витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову в розмірі 7027,02 грн покласти на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
6. У задоволенні зустрічного позову відмовити.
7. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову в розмірі 3028,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне підприємство "Монтажсталь".
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 20.02.2026.
Суддя О.В. Нечай