ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.02.2026Справа № 910/14316/25
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 37 А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґонта" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, буд. 37 - А, оф. 162) про стягнення 15 673, 67 грн.,
без повідомлення (виклику) сторін,
18.11.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґонта" про стягнення 15 673, 67 грн та була передана 19.11.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання в частині сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
З огляду на викладене позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґонта" 15673, 67 грн., з яких: заборгованість по внескам у розмірі 15084,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 452, 42 грн та 3 % річних у розмірі 137, 21 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" залишено без руху.
Позивачем усунено недоліки встановлені ухвалою суду від 25.11.2025, подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Окрім того означеною ухвалою запропоновано відповідачу у п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження, у разі наявності, надати суду заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.
22.12.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.01.2026 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґонта" про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено.
09.01.2026 в системі «Електронний суд представником відповідача сформовано: клопотання про розгляд справи з викликом сторін та поновлення строку на подання даного клопотання; клопотання про витребування оригіналів доказів; клопотання про витребування у Позивача: оригіналу Протоколу Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» № 2 з додатками; оригінал Протоколу Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» № 3 з додатками; докази письмового повідомлення ТОВ «Ґонта» про прийняті рішення на Загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» за період з 2018 по 2025 рік.
09.01.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано відзив на позовну заяву.
Заперечуючи стосовно позовних вимог представник зазначає:
- розмір внесків був встановлений рішенням загальних зборів від 15.10.2018 року, а також кошторисом на 2020- 2021 роки. Водночас у матеріалах справи відсутні докази прийняття загальними зборами рішень про затвердження розміру внесків саме на період, за який заявлено стягнення (2022- 2024 роки);
- позивачем не доведено легітимність прийнятих загальними зборами рішень, оскільки не долучено до матеріалів справи доказів участі в них 50% співвласників;
- Як вбачається з позовної заяви, у Відповідача утворилася заборгованість по сплаті внесків перед Позивачем, яка за період з березня 2020 року (дата оплати 20 квітня 2020 року- виникнення боргу 21.04) по січень 2023 року складає: 15 084, 04 грн. Проте, Позивачем надано розрахунок за період лютий 2020р. по грудень 2024р;
- Позивач не довів факту належного повідомлення Відповідача про прийняті рішення загальних зборів та про встановлений порядок і строки сплати внесків. В матеріалах справи відсутні докази вручення ТОВ «ҐОНТА» протоколів загальних зборів, кошторисів, повідомлень про зміну розміру внесків або про наявність заборгованості у спірні періоди. Сам по собі факт направлення квитанцій без підтвердження їх отримання не може свідчити про належне повідомлення та виникнення прострочення у виконанні грошового зобов'язання;
- Долучені позивачем договори частково дублюють одне одного, матеріали справи не містять актів виконаних робіт за вказаними договорами, а також не містять доказів надання послуг саме за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, 37а.
- Позивач не довів наявності чинного рішення загальних зборів ОСББ про затвердження саме окремого обов'язку співвласників нежитлових приміщень сплачувати плату за опалення місць загального користування у заявленому розмірі та порядку. Подані до суду протоколи не містять чітко визначеного механізму формування такої плати, порядку її розподілу між співвласниками та способу визначення частки кожного приміщення;
- стягнення заборгованості за період з березня 2020 року (дата оплати 20 квітня 2020 року - виникнення боргу 21.04) по січень 2023 року виходить за межі строку позовної давності.
Окрім того представник просив поновити строк на подання відзиву. Означене клопотання мотивоване тим, що представнику відповідача було надано доступ до ухвалу суду про відкриття провадження та копії позовної заяви 25.12.2025р., а відтак на думку представника строк на подання відзиву складає до 09.01.2026р. включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 118 цього Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Частиною другою цієї статті передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2).
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущеного строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи (ч.3).
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4).
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію (ч.5).
Пунктом 1 статті 6 розділу I Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 7 ГПК України одним із принципів здійснення правосуддя в господарських судах є рівність усіх учасників господарського процесу перед законом і судом.
Положеннями частини першої статті 165 ГПК України визначено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати до господарського суду першої інстанції відзив (заперечення) на позовну заяву в письмовій формі протягом встановленого судом першої інстанції строку.
Судом встановлено, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 15.12.2025 у п. 3 зазначено: «Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження:
- подати до суду відзив на позовну заяву із врахуванням вимог статті 165 ГПК України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог та доданням оригіналів для огляду та належним чином завірених копій підтверджуючих документів, на які міститься посилання у відзиві. Надати суду докази направлення відзиву з доданими до нього документами на адреси учасників справи».
Відповідно до Повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.12.2025 по справі № 910/14316/25 доставлено до електронного кабінету: 15.12.2025 о 20:10 год.
Положенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином ухвала суду про відкриття провадження у справі від 15.12.2025 по справі № 910/14316/25 вручена 16.12.2025, а відповідно 15 денний строк для подання відзиву закінчується 31.12.2025.
Суд наголошує, що твердження представника відповідача в частині того, що представнику відповідача було надано доступ до ухвалу суду про відкриття провадження та копії позовної заяви 25.12.2025р., а відтак на думку представника строк на подання відзиву складає до 09.01.2026р. включно не заслуговують на увагу, оскільки ГПК України чітко визначає, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже ГПК України не ставить в залежність отримання відзиву представником, а лише відповідачем і саме з дати отримання відповідачем розпочинається 15 денний строк.
Разом з тим представником позивача не надано заперечень стосовно залишення поданого відзиву без розгляду з урахуванням недотримання строків для його прийняття та враховуючи п. 7 розділу II рішення у справі «Мінак та інші проти України» ЄСПЛ указав, що Принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27 жовтня 1993 року у справах «Авотіньш проти Латвії», заява № 17502/07, пункт 119 та «Домбо Бехеєр Б. В . проти Нідерландів», пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06 лютого 2001 року у справі «Беер проти Австрії», заява № 30428/96), суд вважає за можливе поновити строк на подання відзиву на позовну заяву та прийняти його до розгляду.
Ухвалою суду від 21.01.2026 клопотання про розгляд справи з повідомлення викликом сторін залишено без розгляду; відмовлено в задоволенні клопотання про витребування оригіналів доказів та у витребуванні оригіналу Протоколу Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» № 2 з додатками; оригінал Протоколу Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» № 3 з додатками; докази письмового повідомлення ТОВ «Ґонта» про прийняті рішення на Загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» за період з 2018 по 2025 рік.
04.02.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
09.02.2026 в системі «Електронний суд» представником відповідача сформовано пояснення у відповідності до яких представник зазначив, що протоколом № 3 Загальних зборів ОСББ «Гарматна-Західна» від 13.03.2020р., Загальними зборами було затверджено сплату внесків і платежів співвласниками нежитлових приміщень ОСББ «Гарматна- Західна» на утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 8,94 грн/м.кв.
З огляду на площу нерухомого майна, яка належить ТОВ «Ґонта», у розмірі 86,8 м.кв., розмір внеску на утримання будинків та прибудинкової території з квітня 2020р. складає 775 грн. 99 коп. При цьому, опалення МЗК не входить до внесків за утримання будинків та прибудинкової території.
Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
31.08.2018 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна», з місцезнаходженням: 03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 37 А (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10731020000038289).
15 жовтня 2018 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» прийняло рішення про передачу в управління Об'єднанню, будинки що за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 37 А та вул. Західна 10 (будівельна адреса: вул. Гарматна 39 Г у м. Києві) та визначення розміру внесків.
Таким чином, з 15 жовтня 2018 року управління житловим будинком за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 37 А та вул. Західна 10, здійснює Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна».
15.10.2018 року Загальними Зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» було прийнято Рішення, яке оформлено протоколом №2 від 15.10.2018, яким погодили плату за абонентське обслуговування з утримання будинків та прибудинкової території (внесок) для квартир у розмірі 8,94 грн. з кв.м. при умові сплати до 20 числа та у розмірі 9,94 грн. з кв.м. при сплаті після 20 числа. Погодили, що розмір щомісячної плати за надані послуги з теплопостачання розраховується, виходячи з обсягу спожитих Споживачем одиниць теплової енергії (1 Гкал), що обліковується на квартирних засобах обліку, згідно з тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (пункт 3 Протоколу).
30 листопада 2018 року було прийнято Рішення Правління ОСББ «Гарматна-Західна», яке оформлено протоколом №30-11-18 від 30.11.2018: «Перейти ОСББ «Гарматна-Західна» на самостійне утримання та експлуатацію багатоквартирних будинків ОСББ «Гарматна-Західна», користування спільним майном, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирних будинків ОСББ «Гарматна-Західна» та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення відходів, тощо шляхом самозабезпечення в межах розміру внесків та платежів затверджених в Рішеннях Загальних Зборів ОСББ «Гарматна-Західна» викладених в Протоколі №2 Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» від 15 жовтня 2018 року».
Позивач зазначає, що для виконання мети, з якою було створено Об'єднання, для забезпечення належного утримання та використання неподільного і загального майна, ОСББ «Гарматна-Західна» уклало наступні Договори:
Договір про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, систем внутрішнього освітлення та будівельно-ремонтні роботи;
Договори для забезпечення експлуатації котельні: Договір №14/18-ЕК від 01.12.2018 року та № 04/19-ТО;
Договір про надання послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання від 28.12.2018 року;
Договір на технічне обслуговування №4ГЗ/ТО від 24.09.2019 року;
Договір на виконання робіт з технічного обслуговування від 01.03.2021 року;
Договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту системи контролю доступу №298-299 від 30.09.2019 року;
Договір №2019-01-23 про надання робіт з технічного обслуговування обладнання від 04.01.2019 року;
Договір №01/10-20 про технічне обслуговування систем протипожежного комплексу та систем безпеки від 01.10.2020 року;
Договір №2873/19-ТЕ-41 від 29.01.2019 року, №1158/1902-ТЕ-41 від 04.10.2019 року, №4137-ТЕ-41 від 07.10.2020 року, №4553-НГТ-41 від 21.07.2021року, №4219-ПСО-41 від 14.10.2022 року про постачання природного газу з ПАТ «НАК «Нафтогаз України»;
Договір №Т-1387/12-08 від 02.01.2019 року, №Т-1387/12-08 від 04.01.2021 року про надання послуг з технічного обслуговування об'єктів газопостачання;
Публічний індивідуальний договір №00842/8-09 про надання послуг з централізованого водопостачання та центрального водовідведення від 21.12.2022 року;
Договір №4/2021 про технічне та аварійне обслуговування системи центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення, будівельно-ремонтних робіт від 31.12.2020 року;
Договір №23/09-19 від 23.09.2019 року, №03/12-19 від 03.12.2019 року про технічне обслуговування систем протипожежного комплексу та систем безпеки;
Договір №4/3410-Ж-19 на вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 02 січня 2019 року;
Договір №20656-ПС від 03.12.2019 року про спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації, 593/23-ОП від 18.09.2019 року.
13 березня 2020 року Загальними зборами Об'єднання було прийнято Рішення про затвердження Кошторису на 2020 -2021 роки, та прийнято Рішення, яке оформлено протоколом №3 від 13.03.2020 у відповідності до якого зокрема затверджено розмір внесків і платежів співвласникам нежитлових приміщень ОСББ «Гарматна-Західна» на утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 8, 94 грн. кв.м. (п. 3 Протоколу).
Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґонта" є власником нежитлового приміщення загальною площею 86,8 кв.м., яке розташоване за адресою м. Київ, вул. Гарматна 37А, пр. 162.
01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" (далі Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґонта" (далі Споживач) укладено Договір про надання послуг з управління (утримання) будинками та прибудинковою територією (далі Договір).
За умовами п. 1.1 - 1.2 Договору, Управитель безпосередньо, шляхом залучення фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника(ків), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати такі послуги за встановленою ціною та внесками у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.
Детальний зміст та об'єм послуг, що надаються Управителем за Договором, та Кошторис витрат Управителя на надання послуг визначено у Додатку 1 до Договору. Надання послуг в обсязі більшому, ніж це передбачено цінами, внесками та переліком послуг, визначених цим Договором та додатками до нього визначаються шляхом прийняття протокольного Рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є обов'язковим до виконання для всіх співвласників, незалежно від наявності підписаного договору та додаткових угод до нього.
Пунктом 1.4 Договору передбачено характеристику приміщення: офісне (нежитлове приміщення), що розташоване за адресою м. Київ, вул. Гарматна 37А, пр. 162, загальною площею 86,8 кв.м.
Згідно п. 2.1 - 2.9 Договору передбачено наступне:
Ціна послуг складається з наступних складових:
Плати за послуги, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого Загальними Зборами ОСББ «Гарматна-Західна» внеску на відповідну послугу з управління (утримання) будинку та прибудинкової території та обсягу спожитих послуг, що становить 7,50 грн за календарний місяць за один метр квадратний ( п.п. 2.1.1).
Загальна сума Договору складає 651,00 грн. за календарний місяць (п. 2.2).
Оплата за надані послуги здійснюється Споживачем на підставі виставлених Управителем рахунків-повідомлень не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця наступного за тим, за який він здійснює плату, у безготівковій або готівковій формі через банківські установи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Управителя Рахунки на сплату послуг за цим Договором Управитель надсилає Споживачу засобами електронного зв'язку, поштою або передає особисто не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця (п. 2.3).
Відсутність рахунку-повідомлення не є підставою для несплати Споживачем, вартості послуг. В разі відсутності рахунку-повідомлення з будь-яких причин Споживач має право звернутися до Управителя за отриманням дубліката відповідного рахунку-повідомлення (п. 2.4).
За бажанням Споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом авансових платежів (п. 2.5).
Вартість послуг може змінюватись Управителем, як в меншу, так і в більшу сторону від суми, вказаної у цьому Договорі, шляхом внесення змін до Договору та оформлюється додатковими договорами, додатками/актами до цього Договору або шляхом прийняття Рішення Загальних Зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що є обов'язковим для виконання (п. 2.6).
Зміни до кошторису витрат Управителя на надання послуг здійснюються шляхом укладення Додаткової угоди до Договору щодо внесення змін до Додатку № 1 до Договору або шляхом прийняття Рішення Правління Загальних Зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, що є обов'язковим для виконання. (п. 2.7).
Послуги згідно з цим Договором вважаються наданими Управителем та прийнятими Споживачем щомісяця в повному обсязі та належної якості, якщо щодо надання таких послуг відсутній Акт-претензія, складений та направлений Споживачем Управителю в продовж 20 робочих днів місяця наступного за тим, щодо якого існують зауваження у обсязі та якості надання послуг (п. 2.8).
У разі оплати за Послугу з управління після строку, встановленого в п.2.3. цього Договору, ціна послуги становить 8,50 гривень на місяць за один метр квадратний.
У відповідності до п.п. 6.2.2 споживач несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом внесення плати передбаченої п.2.9.
Згідно з п. 9.1 - 9.2 Договору цей Договір набирає чинності з 01.12.2018 р та укладається строком на один рік.
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього Договору, він вважається продовженим на один рік.
Додатком № 1 до договору сторони погодили кошторис витрат Управителя на надання послуг вказаних у додатку.
Позивачем пред'явлено вимогу про стягнення з відповідача 15673, 67 грн., з яких: заборгованість по внескам у розмірі 15084,04 грн, інфляційні втрати у розмірі 452, 42 грн та 3 % річних у розмірі 137, 21 грн.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.
Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Отже, в розумінні вказаних норм закону, відповідач є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 37А, в якому створено ОСББ «Гарматна-Західна», що здійснює управління багатоквартирним будинком через свої органи управління та зареєстроване, як юридична особа, з 31.08.2018, та споживачем послуг.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі також - Закон), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.
За змістом статей 1, 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
За приписами статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" загальні збори співвласників є вищим органом управління об'єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього: затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 15 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що співвласник зобов'язаний, зокрема: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За змістом статті 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання має право, відповідно до законодавства та статуту об'єднання, зокрема: укладати договори; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління та експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Як було зазначено вище 01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" (далі Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґонта" (далі Споживач) укладено Договір про надання послуг з управління (утримання) будинками та прибудинковою територією.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків, об'єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, житлово- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що до житлово- комунальних послуг належать:
1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;
купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;
поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;
інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;
2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву відповідає визначений пунктом 5 частини 2 цієї ж статті обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Обов'язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Окрім того, особа, яка є власником приміщення в будинку, в якому створено ОСББ, зобов'язана здійснювати платежі та внески на утримання спільного майна незалежно від членства в об'єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.04.2015 у справі № 916/2197/13 (№ 3-28гс15), від 11.11.2015 у справі № 914/189/14 (№ 3-945гс15) та від 27.01.2016 у справі № 904/8242/14 (№ 3-1028 гс15).
Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 07.07.2020 у справі №712/8916/17.
При цьому, положеннями ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Тобто, чинним законодавством на Товариство з обмеженою відповідальністю "Ґонта" як на власника приміщення, покладено обов'язок виконувати чинні рішення статутних органів ОСББ, якими, зокрема, є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь в управлінні (утриманні) спільним майном та своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За приписами ст. 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Під час розгляду справи судом встановлено, що розміри та порядок сплати обов'язкових внесків співвласників багатоквартирного будинку були затверджені рішеннями загальних зборів членів ОСББ «Гарматна-Західна», а саме:
15.10.2018 року Загальними Зборами Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» було прийнято Рішення, яке оформлено протоколом №2 від 15.10.2018, яким погодили плату за абонентське обслуговування з утримання будинків та прибудинкової території (внесок) для квартир у розмірі 8,94 грн. з кв.м. при умові сплати до 20 числа та у розмірі 9,94 грн. з кв.м. при сплаті після 20 числа. Погодили, що розмір щомісячної плати за надані послуги з теплопостачання розраховується, виходячи з обсягу спожитих Споживачем одиниць теплової енергії (1 Гкал), що обліковується на квартирних засобах обліку, згідно з тарифом, встановленим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (пункт 3 Протоколу).
30 листопада 2018 року було прийнято Рішення Правління ОСББ «Гарматна-Західна», яке оформлено протоколом №30-11-18 від 30.11.2018: «Перейти ОСББ «Гарматна-Західна» на самостійне утримання та експлуатацію багатоквартирних будинків ОСББ «Гарматна-Західна», користування спільним майном, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирних будинків ОСББ «Гарматна-Західна» та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення відходів, тощо шляхом самозабезпечення в межах розміру внесків та платежів затверджених в Рішеннях Загальних Зборів ОСББ «Гарматна-Західна» викладених в Протоколі №2 Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гарматна-Західна» від 15 жовтня 2018 року».
13 березня 2020 року Загальними зборами Об'єднання було прийнято Рішення про затвердження Кошторису на 2020 -2021 роки, та прийнято Рішення, яке оформлено протоколом №3 від 13.03.2020 у відповідності до якого зокрема затверджено розмір внесків і платежів співвласникам нежитлових приміщень ОСББ «Гарматна-Західна» на утримання будинків та прибудинкової території у розмірі 8, 94 грн. кв.м. (п. 3 Протоколу).
На підтвердження надання ОСББ «Гарматна-Західна» послуг споживачам, що є власниками нерухомого майна у будинку за адресою: м. Київ, вул. Гарматна 37А, позивачем надано наступні договори з виконавцями житлово-комунальних послуг:
Договір про технічне та аварійне обслуговування систем центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових, систем внутрішнього освітлення та будівельно-ремонтні роботи;
Договори для забезпечення експлуатації котельні: Договір №14/18-ЕК від 01.12.2018 року та № 04/19-ТО;
Договір про надання послуг з технічного обслуговування ліфтового обладнання від 28.12.2018 року;
Договір на технічне обслуговування №4ГЗ/ТО від 24.09.2019 року;
Договір на виконання робіт з технічного обслуговування від 01.03.2021 року;
Договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту системи контролю доступу №298-299 від 30.09.2019 року;
Договір №2019-01-23 про надання робіт з технічного обслуговування обладнання від 04.01.2019 року;
Договір №01/10-20 про технічне обслуговування систем протипожежного комплексу та систем безпеки від 01.10.2020 року;
Договір №2873/19-ТЕ-41 від 29.01.2019 року, №1158/1902-ТЕ-41 від 04.10.2019 року, №4137-ТЕ-41 від 07.10.2020 року, №4553-НГТ-41 від 21.07.2021року, №4219-ПСО-41 від 14.10.2022 року про постачання природного газу з ПАТ «НАК «Нафтогаз України»;
Договір №Т-1387/12-08 від 02.01.2019 року, №Т-1387/12-08 від 04.01.2021 року про надання послуг з технічного обслуговування об'єктів газопостачання;
Публічний індивідуальний договір №00842/8-09 про надання послуг з централізованого водопостачання та центрального водовідведення від 21.12.2022 року;
Договір №4/2021 про технічне та аварійне обслуговування системи центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання, внутрішніх будинкових електромереж, електрощитових та систем внутрішнього освітлення, будівельно-ремонтних робіт від 31.12.2020 року;
Договір №23/09-19 від 23.09.2019 року, №03/12-19 від 03.12.2019 року про технічне обслуговування систем протипожежного комплексу та систем безпеки;
Договір №4/3410-Ж-19 на вивезення та знешкодження твердих побутових відходів (ТПВ) від 02 січня 2019 року;
Договір №20656-ПС від 03.12.2019 року про спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації, 593/23-ОП від 18.09.2019 року.
Дані документи в їх сукупності підтверджують факт того, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Гарматна-Західна», як управитель, вчасно та належно виконувало та виконує свої обов'язки щодо забезпечення послугами співвласників будинку №37А по вулиці Гарматна у місті Києві.
01.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" (далі Управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ґонта" (далі Споживач) укладено Договір про надання послуг з управління (утримання) будинками та прибудинковою територією (далі Договір).
За умовами п. 1.1 - 1.2 Договору, Управитель безпосередньо, шляхом залучення фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника(ків), а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати такі послуги за встановленою ціною та внесками у строк та на умовах, що передбачені цим Договором.
Детальний зміст та об'єм послуг, що надаються Управителем за Договором, та Кошторис витрат Управителя на надання послуг визначено у Додатку 1 до Договору. Надання послуг в обсязі більшому, ніж це передбачено цінами, внесками та переліком послуг, визначених цим Договором та додатками до нього визначаються шляхом прийняття протокольного Рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, яке є обов'язковим до виконання для всіх співвласників, незалежно від наявності підписаного договору та додаткових угод до нього.
Пунктом 1.4 Договору передбачено характеристику приміщення: офісне (нежитлове приміщення), що розташоване за адресою м. Київ, вул. Гарматна 37А, пр. 162, загальною площею 86,8 кв.м.
Згідно п. 2.1 - 2.9 Договору передбачено наступне:
Ціна послуг складається з наступних складових:
Плати за послуги, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого Загальними Зборами ОСББ «Гарматна-Західна» внеску на відповідну послугу з управління (утримання) будинку та прибудинкової території та обсягу спожитих послуг, що становить 7,50 грн за календарний місяць за один метр квадратний ( п.п. 2.1.1).
Загальна сума Договору складає 651,00 грн. за календарний місяць (п. 2.2).
Оплата за надані послуги здійснюється Споживачем на підставі виставлених Управителем рахунків-повідомлень не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця наступного за тим, за який він здійснює плату, у безготівковій або готівковій формі через банківські установи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Управителя Рахунки на сплату послуг за цим Договором Управитель надсилає Споживачу засобами електронного зв'язку, поштою або передає особисто не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця (п. 2.3).
Суд зауважує, що укладення між відповідачем та ОСББ договору про надання послуг не нівелює обов'язку відповідача, як співвласника багатоквартирного будинку, виконувати чинні рішення загальних зборів, зокрема щодо сплати внесків та платежів, у зв'язку з чим рішення загальних зборів ОСББ, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком, є обов'язковими для Підприємства, яке в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна та зобов'язане виконувати прийняті відповідно до Статуту ОСББ рішення. У разі відмови співвласника сплачувати встановлені внески і платежі об'єднання має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", частина 1 статті 17 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем періодично здійснювалась оплата внесків за утримання будинку та прибудинкової території.
Представником відповідача долучено контр розрахунок заборгованості, а також представник заперечую стосовно нарахованої позивачем заборгованості за оплату за опалення місць загального користування.
Стосовно обов'язку з оплати за опалення місць загального користування, суд зазначає наступне.
Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:
забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
В матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.
Окрім того за приписами частин 1, 2 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників; спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.
Таким чином, відповідач як власник відповідного нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, є співвласником спільного майна такого будинку, у т.ч. конструкцій будинку, допоміжних приміщень багатоквартирного будинку (колясочних, комор, сміттєкамер, горищ, підвалів, шахт і машинних відділень ліфтів, вентиляційних камер та інших підсобних і технічних приміщень), обладнання будинку тощо, яке не може бути виділено в натурі тощо, навіть у випадку, якщо відповідач фактично не користується ними. Разом із тим, як співвласник такого майна, відповідач має нести витрати на утримання відповідного майна, у т.ч. опалення місць загального користування, втрат тепла пропорційно до його частки тощо.
При цьому, витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.02.2018 року в справі № 910/13182/17.
З огляду на викладене відповідач має нести витрати на утримання відповідного майна, у т.ч. опалення місць загального користування.
Стосовно долученого контр розрахунку, суд зазначає, що предметом спору є стягнення заборгованості за період з лютого 2020 по грудень 2024.
З розрахунку долученого позивачем вбачається, що станом на лютий 2020 сальдо у відповідача складає 0,00 грн.
Представник відповідача надаючи контр розрахунок вказує про наявність переплати, зокрема до лютого 2020 року.
Дослідивши означений контр розрахунок суд наголошує, що усі оплати здійсненні без врахування опалення місць загального користування у періоди коли здійснювалось таке нарахування (за аналогією у 2020 році такі періоди були з листопада по квітень 2021, у 2021 році такі періоди були з листопада по березень 2022 року).
Разом з тим позивачем враховано оплати здійснені за спірний період на які зокрема посилається і відповідач.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з актів цивільного законодавства.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і відповідно до п. 1 ст. 625 зазначеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З огляду на положення ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відповідач мав здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця.
За приписами ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Отже, строк виконання відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг є таким, що настав.
Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд встановив, що заборгованість відповідача за надані позивачем послуги з утримання та обслуговування нерухомого майна за період з лютого 2020 року по грудень 2024 року складає: по нежитловому приміщенні № 162 по вул. Гарматна 37 А у м. Києві - 15 084,04 грн.
Окрім того позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 452, 42 грн та 3 % річних у розмірі 137, 21 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв'язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов'язання.
Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Частиною п'ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.
Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.
Об'єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз'яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Дослідивши долучений представником позивача розрахунок суд зазначає, що в останньому відсутні періоди нарахування як 3% річних так і інфляційних нарахувань, відсутня початкова дата нарахування, а також дата по яку представником здійснювалось таке нарахування.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості встановити правильність здійснених позивачем розрахунків та перевірити їх, а відтак в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Що стосується заявленої відповідачем позовної давності, суд зазначає, що стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
Позовна давність як цивільно-правова категорія наділена такими ознаками: 1) має юридичний склад; 2) позначає сплив строку; 3) має правоприпиняючий характер, оскільки припиняє право на позов у матеріальному розумінні (право на задоволення позову); 4) застосовується у випадках порушення цивільних прав та інтересів особи; 5) встановлюється щодо вимог, які мають майновий характер, і деяких нематеріальних благ, передбачених законом; 6) застосовується лише за ініціативою сторони спору.
Застосування позовної давності в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) забезпечує в національній системі права виконання принципу верховенства права, складовою частиною якого є правова визначеність.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ для того, щоб те або інше обмеження права на суд (в тому числі лімітування цього права часовими рамками) вважалося виправданим, мають бути додержані такі умови:
1) обмеження не повинно перешкоджати доступу до суду в такий спосіб чи такою мірою, що б зводити нанівець саму сутність цього права;
2) таке обмеження повинно мати легітимну мету;
3) має бути забезпечене належне пропорційне співвідношення між використаними засобами та поставленою метою (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» за заявами № 22083/93, 22095/93; пункт 31 рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France) за заявою № 23805/94, пункт 75 рішення від 07 грудня 2010 року у справі «Seal v. The United Kingdom» за заявою № 50330/07), а саме:
- строк позовної давності не повинен бути очевидно й надмірно коротким (unduly short) (пункт 76 рішення від 18 березня 2008 року у справі «Dacia S.R.L. v/ Moldova» за заявою № 3052/04);
- застосування позовної давності має бути передбачуваним (пункт 76 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Lelas v. Croatia» за заявою №55555/08);
- механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також мусить корелюватися із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункт 52 рішення від 20 грудня 2007 року у справі «Phinikaridou v. Cyprus» за заявою № 23890/02).
Виходячи з вимог ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по внескам у розмірі 15084,04 грн, що відповідно до наданого ОСББ розрахунку утворився у період з лютого 2020 по грудень 2024 року.
За наявними у матеріалах справи документами, ОСББ звернулось до суду з даним позовом 18.11.2025 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який тривав до 30.06.2023.
Відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Крім того, 17.02.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесені зміни до Цивільного кодексу України.
Так, у п. 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України зазначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», який набрав чинності 04.09.2025, виключено п. 19 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України.
Отже, з 04.09.2025 було поновлено перебіг позовної давності.
Отже, беручи до уваги, викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем не було пропущено строк для звернення з даним позовом до суду (три роки, коли тривав перебіг позовної давності).
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про те, що позивачем заявлено вимоги в межах строків позовної давності, у зв'язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
Інші доводи відзиву взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження повної та вчасної сплати спірних сум заборгованості.
За таких обставин, оскільки, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував відповідні грошові обов'язки, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наведеного.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ґонта" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, буд. 37 - А, оф. 162, код ЄДРПОУ 37312737) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гарматна - Західна" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 37 А, код ЄДРПОУ 42429621) заборгованість по внескам у розмірі 15084 (п'ятнадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 2331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн. 27 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.02.2026.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ