ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2026Справа № 910/14921/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертсолюшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудпостач" про стягнення 300 000,00 грн,
за участю представників:
позивача: не з'явились;
відповідача: не з'явились;
У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експертсолюшн" (далі - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудпостач" (далі - Підприємство) про стягнення 300 000,00 грн попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар, який був оплачений позивачем на підставі рахунка від 17 травня 2021 року № 922.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20 вересня 2021 року (суддя Картавцева Ю.В.) вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін.
4 жовтня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив від 1 жовтня 2021 року, у якому останній проти задоволення позову заперечував та вказав, що спірний товар був поставлений Підприємством та прийнятий позивачем. Дана обставина підтверджується долученою до відзиву видатковою накладною від 28 травня 2021 року № Є-2805-003, яка підписана повноважним представником Товариства - директором Стецем Р.В.
18 жовтня 2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 13 жовтня 2021 року, у якій останній заперечував проти доводів відповідача та зазначив, що директором Стецем Р.В. видаткова накладна від 28 травня 2021 року № Є-2805-003 не підписувалася й печатка позивача на вказаному документі не проставлялась. На думку позивача, подана відповідачем видаткова накладна є підробленою, у зв'язку з цим Товариство просило суд: витребувати у відповідача оригінал видаткової накладної від 28 травня 2021 року № Є-2805-003; призначити по справі судову технічну експертизу вказаного документа, проведення якої доручити Запорізькому відділенню Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 жовтня 2021 року (суддя Картавцева Ю.В.) вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
10 листопада 2021 року на адресу суду від Товариства надійшло клопотання про участь його представника в засіданні, призначеному на 16 листопада 2021 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2021 року (суддя Картавцева Ю.В.) у задоволенні вказаного клопотання Товариства відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2021 року (суддя Картавцева Ю.В.) призначено в справі № 910/14921/21 судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (далі - КНДІСЕ), провадження у справі зупинено.
8 грудня 2021 року матеріали справи № 910/14921/21 за супровідним листом від вказаної дати № 910/14921/21/9499/2021 було направлено до КНДІСЕ.
14 січня 2022 року на адресу суду від КНДІСЕ надійшло клопотання судового експерта від 22 грудня 2021 року про погодження умов проведення експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 січня 2022 року (суддя Картавцева Ю.В.) поновлено провадження у справі № 910/14921/21, надано дозвіл експерту КНДІСЕ на застосування методу вологого копіювання для вирішення поставлених питань ухвали Господарського суду міста Києва від 16 листопада 2021 року, а також зобов'язано позивача у строк до 4 лютого 2022 року надати необхідні документи та матеріали для проведення експертного дослідження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 січня 2022 року (суддя Картавцева Ю.В.) провадження у справі № 910/14921/21 зупинено на час проведення експертизи.
23 лютого 2022 матеріали справи № 910/14921/21 було направлено до КНДІСЕ за супровідним листом від зазначеної дати № 910/14921/21/1403/2022.
26 січня 2023 року на адресу суду надійшов лист КНДІСЕ від 24 січня 2023 року про залишення ухвали суду від 16 листопада 2021 року без виконання, у зв'язку з відсутністю оплати призначеної експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2023 року (суддя Картавцева Ю.В.) поновлено провадження в справі № 910/14921/21 та призначено підготовче засідання.
18 квітня 2023 року на адресу суду від позивача надішли додаткові пояснення, у яких останній наполягав на проведенні експертизи в даній справі та гарантував її оплату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2023 року (суддя Картавцева Ю.В.) призначено в справі № 910/14921/21 судову експертизу, проведення якої доручено атестованим судовим експертам КНДІСЕ, а також зупинено провадження у справі.
25 квітня 2023 року матеріали справи № 910/14921/21 супровідним листом від зазначеної дати № 910/14921/21/2542/2023 були направлені до КНДІСЕ.
17 листопада 2025 року до суду повернулися матеріали справи № 910/14921/21 разом з висновком експертів від 4 листопада 2025 року № 14566/23-33/14567/23-31 за результатами проведення призначеної у даній справі експертизи.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 17 листопада 2025 року № 01.3-16/313/25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/14921/21 у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці.
Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 листопада 2025 року вказану справу було передано на розгляд судді Павленку Є.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2025 року справу № 910/14921/21 прийнято вказаним суддею до свого провадження та призначено підготовче засідання на 11 грудня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/14921/21 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 5 лютого 2026 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 5 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19 лютого 2026 року.
Сторони про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх уповноважених представників у призначене судове засідання не забезпечили. Додаткових заяв чи клопотань, з урахуванням висновку експертів від 4 листопада 2025 року № 14566/23-33/14567/23-31, від учасників справи до суду не надходило.
Суд звертає увагу на те, що за умовами частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів, суд дійшов висновку про розгляд даного спору по суті за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статей 628, 629 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Судом встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений договір поставки товару.
На виконання вказаної угоди Товариство на підставі виставленого відповідачем рахунку від 17 травня 2021 року № 922 перерахувало останньому попередню оплату за товар у сумі 1 143 320,19 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: від 17 травня 2021 року № 198 на суму 685 992,11 грн з призначенням платежу: "оплата за арматуру зг рах № 922 від 17.05.21р. ПДВ 20% 114332.02 грн", від 21 травня 2021 року № 207 на суму 457 328,08 грн з призначенням платежу: "оплата за арматуру зг рах № 922 від 17.05.21р. ПДВ 20% 76221.35 грн".
Крім того, на виконання вимог податкового законодавства позивач у визначеному порядку склав і зареєстрував податкові накладні на вищевказані господарські операції: від 17 травня 2021 року № 18 на суму 685 992,11 грн; від 21 травня 2021 року № 27 на суму 457 328,08 грн. Вказані податкові накладні були прийняті контролюючим органом без жодних зауважень до позивача та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідних квитанцій від 9 червня 2021 року № 1.
Обумовлений товар Підприємство позивачу не поставило, у зв'язку з чим останній звернувся до відповідача з листом-вимогою від 18 серпня 2021 року вих. № 1/18.08.2021, у якому просив поставити оплачену продукцію на вищевказану суму в 7-денний строк від дня пред'явлення даної вимоги або повернути отриману передоплату за товар у розмірі 1 143 320,19 грн. Копія вказаного листа-вимоги з належними доказами його направлення відповідачу наявні в матеріалах справи. Проте зазначена вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та виконання.
6 вересня 2021 року Товариство звернулося до відповідача з листом-вимогою від цієї ж дати вих. № 1/06.09.2021, у якому просило повернути сплачені за товар грошові кошти в 7-денний строк від дня пред'явлення даної вимоги. Копія вказаного листа з належними доказами його направлення відповідачу також міститься в матеріалах справи. Однак, ця вимога також була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).
Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилався на те, що згідно поданого до суду оригіналу видаткової накладної від 28 травня 2021 року № Є-2805-003 Підприємство передало, а Товариство - без жодних заперечень і зауважень прийняло обумовлений з рахунком-фактурою від 17 травня 2021 року № 922 товар на загальну суму 1 143 320,19 грн. Вказана видаткова накладна підписана повноважними представниками обох сторін та скріплена їх печатками.
У свою чергу, у відповіді на відзив та додаткових поясненнях позивач зазначав, що видаткова накладна від 28 травня 2021 року № Є-2805-003 має ознаки підробки. Позивач стверджував, що після здійснення першого платежу за платіжним дорученням від 17 травня 2021 року № 198 між директором Товариства Стець Р.В. та особою, яка діяла від імені Підприємства, велися перемовини щодо умов і порядку поставки спірного товару. Директору Товариства було повідомлено, що для здійснення поставки необхідно скласти та направити постачальнику через оператора поштового зв'язку ТОВ "Нова Пошта" оригінал довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також документ під назвою "запит на отримання продукції № 19521-001" за формою, яка мала бути направлена на електронну пошту вже заповненою. Уподальшому на електронну адресу директора Товариства: ІНФОРМАЦІЯ_1, - надійшло повідомлення з вкладенням двох файлів формату ".pdf", а саме: "запит на отримання продукції № 19521-002" (на суму вже проведеної на той час оплати) та "запит на отримання продукції № 19521-001" (на суму повної вартості), які були повністю заповнені для роздруківки (скріншоти листування з вказаної електронної адреси були додані позивачем до матеріалів справи). Після цього, директором Товариства були роздруковані вказані документи, проставлено підпис і печатку та направлено в одному конверті разом з довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей через ТОВ "Нова Пошта" на ім'я вказаного в телефонній розмові представника відповідача. Таким чином, у розпорядженні відповідача опинилися оригінали наступних документів: довіреність від 18 травня 2021 року № 24 та запит на отримання продукції № 19521-001, з підписами повноважної особи позивача та відтиском печатки останнього. При цьому, позивач стверджував, що директор Товариства спірну видаткову накладну не підписував та не проставляв на ній відтиск печатки позивача.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11 вересня 2020 року в справі № 910/16505/19.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Частиною 3 статті 98 ГПК України визначено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи
З метою встановлення фактичних обставин щодо поставки товару за спірною накладною, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18 квітня 2023 року було призначено судову експертизу, на вирішення якої поставлено питання:
- чи виготовлено документ "видаткова накладна № Є-2805-003 від 28 травня 2021 р." шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки? У разі наявності ознак монтажу вказати які саме.
- чи наявні на верхньому краю паперу документа "видаткова накладна № Є-2805-003 від 28 травня 2021 р." ознаки відрізання механічним способом?
- чи виконано елементи тексту "видаткова накладна № Є-2805-003 від 28 травня 2021 р."; "місце складання: м. Київ", "від постачальника *_________директор Клепач М.А.", "отримав (ла)", "* відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення" на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях) відносно іншого тексту документа "видаткова накладна № Є-2805-003 від 28 травня 2021 р."?
- яка послідовність нанесення відтиску печатки Товариства та друкованих символів "отримав(ла)", "Директор Стець Роман Віталійович за дов. № 24 від 18.05.21", "*відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення" в місцях перетину вказаних слів та речень з відтиском печатки Товариства в документі "видаткова накладна № Є-2805-003 від 28 травня 2021 р."?
У висновку експертів від 4 листопада 2025 року № 14566/23-33/14567/23-31 за результатом проведеної судової експертизи в даній справі було встановлено, що: видаткова накладна від 28 Травня 2021 року № Є-2805-003 виконана за допомогою монтажу шляхом додрукування текстів: "Видаткова накладна " Є-2805-003 від 28 Травня 2021р.", "Місце складання: м. Київ", "Від постачальника *_________директор Клепач М.А. ", "Отримав (ла)", "* Відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення" та нанесення відтиску з текстом "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУДПОСТАЧ" ідентифікаційний код 43665620" у вже існуючий документ, який містив надруковані тексти, що починаються словами: "Увага!..." та закінчуються словами: "...та рахунку"; "Постачальник" та закінчується словами: "В т.ч. ПДВ: 190553, грн"; реквізит " ______Директор Стець Роман Вікторович за дов. 24 від 18.05.21"; підпис від імені Стеця Р.В. та відтиск печатки з текстом: "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТСОЛЮШН" 43665620"; верхній край паперу наданої на дослідження видаткової накладної від 28 травня 2021 року № Є-2805-003, був відрізаний механічним способом. Відрізання було здійснено за допомогою предмету з довгою гострою кромкою, імовірніше різаку, з проведенням різання безпосередньо зі зворотного боку документу; друковані тексти реквізитів: "Видаткова накладна " Є-2805-003 від 28 Травня 2021р.", "Місце складання: м. Київ", "Від постачальника *_________директор Клепач М.А. ", "Отримав (ла)", "* Відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення" виконані на іншому знакодрукуючому пристрої з лазерною технологією друкування, ніж друковані тексти, що починаються словами: "Увага!..." та закінчуються словами: "...та рахунку"; "Постачальник" та закінчується словами: "В т.ч. ПДВ: 190553, грн"; реквізит " ______Директор Стець Роман Вікторович за дов. 24 від 18.05.21"; у видатковій накладній від 28 травня 2021 року № Є-2805-003 спочатку виконано друкований текст реквізиту: " ______Директор Стець Роман Вікторович за дов. 24 від 18.05.21", поверх якого нанесено відтиск печатки з текстом: "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТСОЛЮШН" 43665620". Друковані тексти реквізитів: "Отримав (ла)" та "* Відповідальний за здійснення господарської операції і правильність її оформлення" виконані поверх відтиску печатки з текстом: "Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСПЕРТСОЛЮШН" 43665620".
Відповідно до статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Дослідивши висновок експертів від 4 листопада 2025 року № 14566/23-33/14567/23-31 за результатом проведеної судової експертизи в даній справі, суд встановив, що він складений кваліфікованими судовими експертами відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", цей висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань; жодних доказів наявності обставин, які б свідчили про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, до матеріалів справи не надано; даний висновок узгоджується з іншими наявними у матеріалах справи доказами. У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про те, що вказаний висновок є належним і допустимим доказом у даній справі.
Будь-які мотивовані заперечення щодо висновків проведеної судової експертизи та клопотання про призначення повторної чи додаткової судової експертизи від сторін не надходили.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідач у встановленому законом порядку не довів належними доказами факту поставки позивачу обумовленого товару на вказану суму.
Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 300 000,00 грн попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до Підприємства про стягнення вказаної суми. У зв'язку з цим позов Товариства підлягає задоволенню.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 500,00 грн та судові витрати на проведення експертизи в розмірі 29 633,52 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудпостач" (01013, місто Київ, вулиця Промислова, будинок 4; ідентифікаційний код 43565620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертсолюшн" (69032, місто Запоріжжя, проїзд Дружній, будинок 11, квартира 8; ідентифікаційний код 43685654) 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати, 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп. судового збору та 29 633 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять три) грн 52 коп. судових витрат на проведення експертизи.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 20 лютого 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко