ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.02.2026Справа № 910/14946/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи № 910/14946/25 за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканер-Центр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Осокорки" про стягнення 7 971 462,13 грн,
за участю представників:
позивача: Павлова Р.В.;
відповідачів: Білічак Х.В.;
У грудні 2025 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сканер-Центр" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич-Осокорки" на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 6 525 872,25 грн безпідставно збережених коштів пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, а також про стягнення на підставі статті 625 ЦК України 283 984,62 грн трьох процентів річних та 1 161 605,26 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 8 грудня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
12 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 грудня 2025 року відкрито провадження в справі № 910/14946/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15 січня 2026 року.
31 грудня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідачів надійшов відзив від 30 грудня 2025 року з клопотаннями про призначення судової будівельно-технічної експертизи в справі.
6 січня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 5 січня 2026 року.
8 січня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідачів надійшли заперечення від цієї ж дати.
У підготовчому засіданні 15 січня 2026 року суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення засідання на 12 лютого 2026 року.
30 січня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідачів надійшли додаткові пояснення по справі від цієї ж дати.
12 лютого 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення від 11 лютого 2026 року на клопотання відповідачів про призначення судової експертизи в справі.
У призначене підготовче засідання представники сторін не з'явились, заяв чи клопотань на адресу суду не направили, у зв'язку з чим ухвалою суду від 12 лютого 2026 року підготовче засідання було відкладено на 19 лютого 2026 року.
У підготовчому засіданні 19 лютого 2026 року представник відповідачів підтримав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, просив суд їх задовольнити.
Представник Департаменту проти задоволення вказаних клопотань відповідачів заперечував з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідно до частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частиною 1 статті 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
З вищезазначених приписів чинного законодавства вбачається, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в цій справі є вимоги Департаменту про стягнення з відповідачів безпідставно збережених коштів пайового внеску у розмірі 7 971 462,13 грн на створення та розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв'язку зі здійсненням будівництва житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва".
Зі змісту позовної заяви вбачається, що розрахунок обсягу пайової участі (внеску) у зв'язку із будівництвом об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва" здійснено Департаментом на підставі Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради (далі - Рада) від 15 листопада 2016 року № 411/1415 (далі - Порядок). Обґрунтовуючи суму заявлених позовних вимог, Департамент посилається виключно на відомості з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації № ТІ01:0008-2481-8289-9723 .
В обґрунтування поданих клопотань про призначення експертизи відповідачі зазначали, що позивач при здійсненні розрахунку пайової участі не врахував, що згідно технічного паспорту (інвентаризаційна справа № 09/08/23-75) до загальної площі житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), який входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", також включені: у підвалі: технічне приміщення, площею 1,7 м2, технічне приміщення, площею 21,2 м2, технічне приміщення, площею 1,7 м2, технічне приміщення, площею 19,9 м2, технічне приміщення, площею 4,9 м2, технічне приміщення, площею 37,5 м2, ліфтовий хол, площею 12,4 м2, технічне приміщення, площею 26,2 м2, електрощитова, площею 22,3 м2; на 2-23-му, 26-му поверсі ліфтові холи, площею 6,6 м2 кожен; на 25-му поверсі ліфтовий хол, площею 6,7 м2; у надбудові: технічні приміщення, площею 13,8 м2, технічне приміщення, площею 4,6 м2, технічне приміщення, площею 18,1 м2. На думку відповідачів, вказані приміщення підпадають під визначення "приміщення технічне" та/або "об'єкти інженерної інфраструктури" у розмінні пункту 4.2. Порядку, а відтак не можуть включатися до розрахунку спірної суми пайової участі. Разом із цим, віднесення вказаних приміщень до "технічних" потребує безпосередньої їх перевірки вимогам Державних будівельних норм (далі - ДБН), що перебуває поза компетенцією суду та потребує спеціальних знань у сфері, іншій ніж право.
У підготовчому засіданні представник позивача підтвердив факт здійснення розрахунку спірної суми пайової участі відповідачів на всю загальну площу об'єкта - житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", зазначену в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації. Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, Департамент посилався на те, що відповідачі в порушення вимог Порядку не зверталися до позивача з відповідним зверненням про виключення з розрахунку вказаних площ. У той же час інформація, внесена до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо технічної інвентаризації щодо площ спірного об'єкта відповідачами не оскаржувалась.
Згідно з пунктом 3.1. розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в зв'язку з реалізацією замовником проекту нового будівництва або реконструкції об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва (п. 3.2 розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Рада виступає в особі Департаменту.
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Відповідно до пункту 4.1. розділу ІV Порядку замовник, який здійснює або має намір здійснити нове будівництво або реконструкцію об'єктів (у разі збільшення загальної площі об'єкта), зобов'язаний до прийняття об'єкта в експлуатацію взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, крім випадків, передбачених законодавством та цим Порядком.
Замовник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15-ти робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 4.2. Порядку до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва, зокрема, об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень.
Відповідно до підпункту 6.4.1. п. 6.4 Порядку розрахунок розміру пайової участі при новому будівництві/реконструкції визначається за формулою для нежитлових будівель, споруд та приміщень у якій використовується показник Sоб'єкта - загальна площа (крім загальної площі приміщень, визначених в пункті 4.2 цього Порядку) об'єкта будівництва або додатково створені площі в результаті реконструкції (м2).
Таким чином, у рамках розгляду даного позову підлягає з'ясуванню питання щодо площі житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), який входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, за вирахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі пункту 4.2 Порядку.
При цьому, жодною зі сторін спору не наданий висновок експерта з зазначеного вище питання.
Оскільки для аналізу та встановлення дійсного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених пунктом 4.2. Порядку, необхідним є застосування спеціальних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації. Відтак, суд дійшов висновку про те, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.
З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку про необхідність призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи.
Аналогічної позиції щодо необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи дотримується Північний апеляційний господарський суд під час розгляду аналогічних спорів, зокрема, у постановах: від 8 листопада 2023 року в справі № 910/682/23, від 6 серпня 2024 року в справі № 910/4664/24, від 5 листопада 2024 року в справі № 910/4440/24, від 8 грудня 2025 року в справі № 910/5420/25.
Згідно з частиною 3 статті 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Враховуючи думку учасників справи щодо запропонованої відповідачами експертної установи, суд дійшов висновку про доручення виконання вказаної судової експертизи у даній справі Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.
З метою повного та всебічного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, у сфері іншій, ніж право, суд дійшов висновку, що перед експертом необхідно поставити такі питання:
"- яка загальна площа збудованого об'єкта - житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва"?
- чи наявні об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу) та технічні приміщення в збудованому об'єкті - житловому будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", та яка їх площа?
- чи відносяться технічні, підсобні, допоміжні приміщення, збудовані в межах об'єкта - житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", до технічних приміщень або до об'єктів інженерної інфраструктури та об'єктів енергетики?"
У зв'язку з цим подані відповідачами клопотання підлягають задоволенню частково.
Інші доводи та заперечення, на які сторони посилалися під час вирішення питання про призначення експертизи у даній справі, не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду про необхідність застосування спеціальних знань для вирішення даного спору по суті та призначення експертизи у справі з визначеним колом питань.
Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час розгляду справи має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат по оплаті призначеної експертизи на даній стадії розгляду справи на відповідачів.
З огляду на необхідність проведення в межах даної справи експертного дослідження, суд з урахуванням положень пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України, а також приписи пункту 6 частини 1 статті 229 ГПК України дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на час проведення призначеної експертизи.
Керуючись статтями 99, 100, 228, 229, частиною 2 статті 232, статтями 233, 234 Господарського процесуального кодексу України,
Клопотання відповідачів про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити частково.
Призначити судову експертизу в справі № 910/14946/25.
Проведення судової експертизи доручити Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, місто Київ, вулиця Костанайська, будинок 6).
Поставити перед судовим експертом наступні питання:
- яка загальна площа збудованого об'єкта - житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва"?
- чи наявні об'єкти інженерної, транспортної інфраструктури, об'єкти енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу) та технічні приміщення в збудованому об'єкті - житловому будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", та яка їх площа?
- чи відносяться технічні, підсобні, допоміжні приміщення, збудовані в межах об'єкта - житлового будинку № 7 (І пусковий комплекс ІІІ черги будівництва), що входить до складу об'єкта "Будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу на проспекті Миколи Бажана, 151-Б у Дарницькому районі м. Києва", до технічних приміщень або до об'єктів інженерної інфраструктури та об'єктів енергетики?
Зобов'язати учасників справи надати суду на вимогу експерта матеріали, необхідні для проведення експертизи.
У разі надходження від експерта клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, відповідні документи направляти на адресу Господарського суду міста Києва для подальшого їх скерування судом на адресу експертної установи.
Судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи, на даній стадії розгляду справи, покласти на відповідачів.
Попередити експерта, який безпосередньо проводитиме судову експертизу, про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріали справи № 910/14946/25 направити до Київського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (03118, місто Київ, вулиця Костанайська, будинок 6).
Після проведення експертизи висновки та матеріали справи № 910/14946/25, а також документи, які підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, повернути до Господарського суду міста Києва (01054, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 44-В).
Провадження у справі № 910/14946/25 зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 лютого 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко