ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
19.02.2026Справа № 910/14805/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс»
про стягнення 6304,00 грн
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (далі - ТОВ «Лемтранс», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 6304,00 грн за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/2020-001 від 30.06.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем свого обов'язку щодо здійснення плати за перевезення вагону, що виникло у зв'язку з його технічною несправністю. У позові АТ «Укрзалізниця» просить стягнути з відповідача залізничний тариф за перевезення вагону в сумі 6 304,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, у строк встановлений законом, надав відзив на позов, в якому проти заявлених вимог заперечив, вказав, що він є неналежною стороною спору, оскільки згідно з оформленою накладною на перевезення він не є одержувачем вантажу, водночас, зазначив, що залізницею була порушена система технічного контролю та прийняття вагону до перевезення, що свідчить про недбалість позивача під час виконання своїх обов'язків, відтак, відповідач не має обов'язку нести витрати через технічну несправність вагону.
У відповіді на відзив позивач вказав, що у залізничній накладній обов'язок зі сплати провізних платежів відправник поклав на третю особу - ТОВ «Лемтранс». При цьому за наслідками затримки вагону відповідачу, окрім залізничного тарифу за перевезення, були нараховані: збір за маневрову роботу, плата за користування вагонами, збір за повідомлення, які ТОВ «Лемтранс» сплатило, що свідчить про визнання ним своєї відповідальності за затримку вагона через технічну несправність. У той же час працівники Укрзалізниці під час прийняття вагону виконали всі необхідні організаційні заходи з його огляду та встановили належний технічний стан. Крім того до відповіді на відзив позивач долучив лист-відповідь Служби роботи станцій Львівської залізниці № Д-2/110 від 06.01.2025 щодо підстав нарахування плати за перевезення.
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов АТ «Українська залізниця» підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що шляхом прийняття від ТОВ «Лемтранс» заяви про прийняття пропозиції (акцепту) щодо укладення договору 30.06.2020 між ТОВ «Лемтранс» (замовник) та АТ «Українська залізниця» (перевізник) був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 99-30600592/2020-0001 (далі - договір).
Предметом вказаного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.4 договору надання послуг може підтверджуватися одним з таких документів: перевізним документом (накладною, згідно з якою перевізником виконано умови договору перевезення), накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Підпунктом 2.1.4 п. 2.1 договору визначено, що замовник зобов'язаний: сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника, самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов'язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.
Також підпунктом 2.1.5 п. 2.1 договору передбачено, що замовник зобов'язаний відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема, з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Відповідно до п. 3.4 договору замовник зобов'язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих відповідачу на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.
Згідно з пп. 3.4.3 та 3.4.4 договору моментом початку відліку часу для нарахування плати за користування власними вагонами перевізника, визначеної в пункті 3.4 договору, є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початку затримки відповідно до правил користування вагонами. Облік часу користування, з метою визначення розміру плати за користування власними вагонами перевізника у випадках, вказаних в пункті 3.4 договору, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Застосування плати за користування власними вагонами перевізника в частині, що не визначена договором, здійснюється відповідно до Правил користування вагонами. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них. Також плата за користування власними вагонами позивача нараховується та сплачується замовником у випадку їх затримки під час перевезення з причин, що не залежать від перевізника. В таких випадках кількість годин затримки обліковується окремо по кожній станції затримки на підставі актів загальної форми ГУ-23.
Договір діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається позивачем в повідомленні про оприлюднення договору, здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com, та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію (п. 12.1 договору).
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ч. 1 ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата
Із матеріалів справи вбачається, що 03.09.2025 зі станції Рядова Придніпровської залізниці ПрАТ «Північний ГЗК» за накладною № 47010426 відправило у вагоні № 53170619 власності ТОВ «Лемтранс» вантаж «Руди, залізний концентрат» до станції призначення - Ганіска при Кошице ЖСР. Платником за перевезення виступило ТОВ «Лемтранс».
Разом з цим встановлено, що 07.09.2025 на шляху прямування по станції Матьовце ЖСР вагон № 53170619 був затриманий через технічну несправність, про що складено акт неприйому № 6 від 07.09.2025, а 08.09.2025 за накладною № 00005 - вагон повернуто на станцію Ужгород, про що складено акт форми ГУ-23 № 3725 від 08.09.2025. Також працівниками вагонного господарства виписано повідомлення форми ВУ-23м № 2087 про виявлення технічної несправності - дефекту корпусу автозчеплення.
Водночас зі станції Ужгород на станцію Рядова були направлені телеграфні повідомлення № ДС Ужгород Льв-2/158 від 07.09.2025, № ДС Ужгород Льв-2/160 від 08.09.2025 про затримку вагону відповідача.
23.09.2025, після усунення технічної несправності, працівником вагонного господарства було виписане повідомлення форми ВУ-36м № 15, закінчено затримку вагону та відправлено його на станцію призначення для видачі одержувачу за накладною № 39222419. Факт закінчення затримки вагону був оформлений актом форми ГУ-23 № 1619 від 23.09.2025.
За наслідками затримки вагону станцією Ужгород Львівської залізниці був складений акт загальної форми № 3742, згідно з яким власнику вагону (відповідачу) були нараховані: збір за маневрову роботу в сумі 1 503,50 грн; плата за користування вагонами в сумі 6,20 грн; збір за повідомлення в сумі 544,80 грн; добір залізничного тарифу по маршруту Ужгород (експ.) - Ужгород і у зворотному напрямку в сумі 6 304,00 грн.
26.09.2025 станція Ужгород Львівської залізниці направила на станцію Рядова Придніпровської залізниці лист № 98 щодо нарахування та стягнення належних залізниці платежів за затримку вказаного вагона по станції Ужгород.
Листом № 224 від 10.10.2025 ТОВ «Лемтранс» повідомило позивача про те, що відхиляє вимоги щодо оплати добору тарифу в сумі 6 304,00 грн та оплату за одне телеграфне повідомлення на суму 544,80 через несвоєчасне виявлення Укрзалізницею несправності вагону, щодо інших тарифів - товариство надало згоду на оплату.
На підставі вказаного листа позивачем була сформована накопичувальна картка форми ФДУ-92 № 22101480 на суму 2 465,64грн (з ПДВ), яку було списано з особового рахунку ТОВ «Лемтранс».
Оскільки ТОВ «Лемтранс» не погодило оплату залізничного тарифу в сумі 6 304,00 грн, АТ «Укрзалізниця» звернулося до суду з цим позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Перевезення вантажів залізничним транспортом регулюється Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (далі - Статут), Правилами перевезення вантажів, що на підставі цього Статуту затверджені наказом Міністерства транспорту України.
Пунктом 4 Статуту встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення, зокрема - Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (далі - УМЗВС), до якої Україна долучилась 05.06.1992.
Згідно з § 1 ст. 14 УМЗВС відповідно до договору перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Укладення договору перевезення підтверджується накладною (§ 3 ст. 14 УМЗВС). Вагон для перевезення вантажу надає перевізник або відправник. Для перевезення надаються вагони, допущені до обігу в міжнародному сполученні (§ 6 ст. 14 УМЗВС).
Відповідно до § 3 ст. 19 УМЗВС особа, яка провадить навантаження, несе відповідальність за визначення придатності вагонів для перевезення конкретного вантажу, дотримання технічних вимог щодо розміщення та кріплення вантажів у вагонах, ІТЕ і АТС, а також за всі наслідки незадовільного навантаження.
Перевізник має право перевірити, чи дотримані відправником умови перевезення і чи відповідає відправка відомостям, зазначеним відправником в накладній. Перевірка проводиться в порядку, встановленому національним законодавством (§ 1 ст. 23 УМЗВС).
У відповідності до ст. 31 Статуту залізниць України придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.
Перевізник складає комерційний акт, якщо при перевірці вантажу під час його перевезення або видачі констатує: невідповідність найменування, маси або кількості місць вантажу відомостям, зазначеним у накладній; невідповідність маркування на місцях вантажу відомостям, зазначеним у накладній про знаках (марках) місць вантажу, станцію і залізницю призначення, одержувача, кількості місць вантажу; пошкодження (псування) вантажу; відсутність накладної або окремих її листів з даного вантажу або вантажу по даній накладній (втрата) (§ 1 ст. 29 УМЗВС).
Відповідно до параграфу 6 статті 28 УМЗВС якщо перешкода до перевезення вантажу чи його видачі виникла з причин, що не залежали від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі і витрати, понесені ним у зв'язку з перешкодами, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.
Перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, які не залежать від перевізника Ці витрати встановлюються на дату їх виникнення окремо для кожного відправлення та підтверджуються відповідними документами. Відшкодування додаткових витрат здійснюється в порядку, передбаченому статтею 31 Угоди (стаття 32 Угоди).
Як вбачається з листа Служби роботи станцій Львівської залізниці № Д-2/110 від 06.01.2026 на станціях регіональних філій «Придніпровська залізниця», «Південно-Західна залізниця» та «Львівська залізниця» під час слідування вагону № 53170619 до станції призначення проводилися технічні обслуговування у поїздах, зауважень до технічного стану вагона та, зокрема, до стану автозчепних пристроїв, які згідно з «Інструкцією з технічного обслуговування вагонів в експлуатації» ЦВ-0043 забороняли би подальшу експлуатацію вагону до станції вивантаження не було, усі параметри були у дозволених в експлуатації межах.
Відтак матеріали справи свідчать, що вагон відповідача № 53170619 був прийнятий АТ «Укрзалізниця» до перевезення без зауважень до технічного складу, а несправність корпусу автозчеплення (згідно з повідомленням ВУ-23м № 2087) була виявлена в дорозі на станції Матьовце (ЖСР), що підтверджується актом неприйому № 6 від 07.09.2025.
При цьому встановлено, що завантаження вагону здійснювалося засобами ТОВ «Лемтранс» та відповідно до накладної № 47010426, тому саме відповідач має нести відповідальність за придатність вагону для перевезення згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України.
Отже, оскільки перешкода у перевезенні вантажу у вказаному вагоні виникла з причин, що не залежали від перевізника, при цьому витрати АТ «Укрзалізниця» підтверджені належними доказами (актами ГУ-23, повідомленнями № ВУ-23м, № ВУ-36м та телеграмами), суд вважає, що ТОВ «Лемтранс» зобов'язане відшкодувати позивачу нараховані платежі.
Твердження відповідача про те, що він не є одержувачем вантажу за оформленою залізничною накладною на перевезення та, відповідно, - не є належною стороною спору, суд відхиляє, адже матеріали справи свідчать, що договір № 99-30600592/2020-001 від 30.06.2020 був укладений між АТ «Укрзалізниця» та ТОВ «Лемтранс», а у накладній № 47010426 платником перевезення визначено саме ТОВ «Лемтранс».
Відповідно до параграфу 2 ст. 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення якщо відправник або отримувач виконання своїх зобов'язань, передбачених в § 1 даної статті, покладає на третю особу, то ця особа повинна бути зазначена відправником в накладній як платник і повинна мати договір з відповідним перевізником.
Крім того часткова оплата відповідачем нарахувань за накопичувальною карткою № 22101480 (збір за роботи (послуги) та штрафи, пов'язані з перевезенням вантажів), є свідченням фактичного визнання відповідачем обставин технічної несправності та своєї відповідальності за затримку вагона.
Відтак, на переконання суду, зобов'язання з оплати за перевезення вагону покладаються на зазначену в накладній особу - відповідача.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки доказів належної оплати додаткових витрат за перевезення вагону відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок зі сплати позивачу залізничного тарифу за перевезення вагону в сумі 6 304,00 грн.
Отже позов АТ «Українська залізниця» підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» про стягнення 6304,00 грн задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 46-46А, ідентифікаційний код 30600592) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) залізничний тариф за перевезення вагону в сумі 6 304 (шість тисяч триста чотири) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Повне судове рішення складене 19 лютого 2026 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.