20.02.2026 Справа № 908/406/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/406/26
за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП», (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 132)
про стягнення 1 406 861,61 грн.
Без виклику учасників справи
18.02.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 52-103-1317ВИХ-26, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 18.02.2026, (вх. № 527/08-07/26 від 19.02.2026) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП», м. Київ про стягнення 1 406 861,61 грн. несплаченої орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112 за договором оренди землі № б/н, без зазначення дати, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000143, за період з 01.01.2024 по 30.11.2025.
Звернення з даною позовною заявою саме до Господарського суду Запорізької області прокурор обґрунтовує приписами ч. 5 ст. 29 та ч. 3 ст. 30 ГПК України, згідно змісту яких спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Таким чином, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав і обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Враховуючи, що предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення недотриманої орендної плати за землю, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:02:018:0112, даний спір підсудний саме Господарському суду Запорізької області.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 справу № 908/406/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Разом із позовною до Господарського суду Запорізької області Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подана Заява вих. № 52-103-1313ВИХ-26, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 19.02.2026, (вх. № 3890/08-08/26 від 19.02.2026) про вжиття заходів забезпечення позову, якою прокурор на підставі ст., ст. 136-138 ГПК України просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» (код ЄДРПОУ 43746308), яке розташоване за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, а саме: насосна пожежогасіння інв. № 200985, площа: 176.2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 33482623101, у межах суми ціни позову 1 406 861,61 грн.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2026 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/406/26 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Як зазначено в заяві про вжиття заходів забезпечення позову підставами для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі стали наступні обставини:
За результатами опрацювання інформації, яка розміщена в Державному земельному кадастрі встановлено, що між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ПрАТ «Завод напівпровідників» (Орендар) укладено договір оренди землі № б/н, без зазначення дати, а саме: земельної ділянки загальною площею 2,1626 га, з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему у місті Запоріжжя Запорізької області 11.11.2011 за № 231010004000143 (далі за тестом - Договір).
Пунктом 1 Договору визначено, що Орендодавець, відповідно до рішення Запорізької міської ради від 18.05.2011 № 51/70 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого майданчика, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16.
Відповідно до п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1626 га, з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112.
Згідно з п. 10 Договір укладено на 49 років.
У випадку надання земельної ділянки для спорудження (реконструкції) об'єктів містобудування, орендна плата з дати укладення договору оренди до прийняття об'єкту до експлуатації, вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 81 285,66 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року. (пп. 11.1 п. 11 Договору).
З дати введення об'єкту до експлуатації орендна плата вноситься у розмірі 195 088,14 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2011 року. (пп. 11.1.1. п. 11 Договору).
Відповідно до п. 12 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Згідно з п. 14 Договору розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації ,визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової нормативно грошової оцінки землі.
Відповідно до пп. 33.6 п. 33 Договору Орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку Орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати (п.п. 30.8 п. 30 Договору).
Відповідно до Свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, зареєстрованого в реєстрі 01.04.2021 за № 1-123, право власності на вказані об'єкти нерухомості, зокрема розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112, перейшло від ПрАТ «Завод напівпровідників» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП».
Отже, враховуючи застереження ст. 120 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент набуття права власності, право користування вказаною земельною ділянкою перейшло до ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача: ПрАТ «Завод напівпровідників».
Разом з тим, рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя та з 01.01.2016 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя.
Згідно з п. 8 Рішення № 7 нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.2016 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до Витягу від 21.08.2024 за № НВ-2300114822024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112 у розмірі 23 139 171,22 грн.
Запорізькою міською радою самостійно вживалися заходи щодо стягнення з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,1626 га з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112 за період часу з 01.04.2021 по 31.12.2023.
Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.06.2024 у справі за № 908/814/24, яке набрало законної сили 02.07.2024, позовні вимоги Запорізької міської ради задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» заборгованість за договором оренди землі № б/н, без зазначення дати, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000143, за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 у розмірі 1 152 806,05 грн.
У подальшому, Запорізькою міською радою на підставі вказаного вище Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.08.2024 здійснено розрахунок розміру орендної плати за період з 01.01.2024 по 30.11.2025.
У відповідності до цих розрахунків розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112 у період з 01.01.2024 по 30.11.2025 мав складати 1 406 861,61 грн.
Разом з тим, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 15.01.2026 за № 536/5/08-01-04-01-05 ПрАТ «Завод напівпровідників», а так само і ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», не надається податкова звітність до контролюючих органів за період з 2014 року по теперішній час.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідач упродовж періоду з 01.01.2024 по 30.11.2025 користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0112 без належного оформлення орендних правовідносин та сплати обов'язкових платежів, у зв'язку з чим бюджет міста недоотримав орендну плату у розмірі 1 406 861,61 грн.
У зв'язку із цим має місце наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення з боку відповідача.
Як зазначає прокурор, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» зареєстроване 03.08.2020, має зареєстрований статутний капітал на рівні 500 000 грн., що у тридцять чотири рази менше, ніж сума заявлених до відповідача позовних вимог.
Відповідно до відомостей відкритого та загальнодоступного веб-ресурсу: «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/c/43746308), ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» за 2022 рік отримало доходи на суму 91 900 грн., чистий прибуток має від'ємне значення у розмірі 3 519 400 грн. Дохід у 2023 році склав 8 613 900 грн., проте чистий прибуток складає лише 1 253 900 грн.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем, зокрема зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, а саме: - насосна пожежогасіння інв. № 200985, площа: 176.2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 33482623101.
Згідно довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 05.02.2026 за № 201-20260205-0011157189 вартість вказаного вище об'єкта нерухомості загалом складає 2 737 506,23 грн.
Прокурор вважає, що у спірних правовідносинах не накладення арешту на нерухоме майно відповідача може призвести до передачі його в іпотеку пов'язаним юридичним особам, або взагалі його відчуження, що у подальшому унеможливить виконання судового рішення, і у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Отже, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, а саме: насосну пожежогасіння інв. № 200985, площа: 176.2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 33482623101, буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з нього коштів, ураховуючи відсутність у відповідача іншого, менш вартісного майна.
Такі заходи є достатніми та співмірними у співвідношенні до заявлених позовних вимог.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Таким чином, прокурор стверджує, що обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Зазначений захід забезпечення позову не матиме наслідком припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачу майна чи зниження його вартості.
Отже, вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.
Навпаки, невжиття зазначеного заходу забезпечення позову зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позовних вимог прокурора, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
У відповідності до ч. 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану Заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позовну заяву та додані до неї документи відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків, що подана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. (Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 910/7912/18, від 21.09.2019 у справі № 902/483/18, від 08.10.2018 у справі № 913/257/18 та від 10.01.2019 у справі № 910/11906/18).
За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оцінюючи обґрунтованість та адекватність заходів забезпечення позову щодо яких позивачем подана відповідна заява, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову спроможне унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених (оспорюваних) прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.
Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.
Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді і в разі задоволення позову - забезпечить захист прав і законних інтересів позивача.
Отже, заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП», є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів заявника, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП».
Керуючись ст., ст. 73, 74, 86, 137, 140, 234, 235 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подана Заява вих. № 52-103-1313ВИХ-26, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 19.02.2026, (вх. № 3890/08-08/26 від 19.02.2026) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту нерухоме майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 132, ідентифікаційний код юридичної особи 43746308), яке розташоване за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя, а саме: насосна пожежогасіння інв. № 200985, площа: 176.2 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 33482623101 у межах суми ціни позову 1 406 861,61 грн. до постановлення у даній справі рішення суду та набрання ним законної сили.
Боржником за даним заходом забезпечення позову є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП», (03127, м. Київ, пр. Голосіївський, буд. 132, ідентифікаційний код юридичної особи 43746308).
Стягувачем за даним заходом забезпечення позову є: Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області, (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, код ЄДРПОУ/Умовний код: 0290997323).
3. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення та набрання законної сили, а саме з 20.02.2026, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред'явлення до 20.02.2029.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 20.02.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя Н.Г. Зінченко