майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
20 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/197/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Кудряшової Ю.В.,
розглядаючи заяву ОСОБА_1 (вх. № 01-44708/26 від 19.02.2026) про забезпечення позову у справі № 906/197/26 за позовом:
ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаворит Девелопмент"
до ОСОБА_2
про стягнення 6 512 116 грн.,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6 512 116,00 грн. завданих збитків.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок протиправних дій директора ТОВ "Фаворит Девелопмент" - ОСОБА_2 щодо відчуження майнових прав за зниженою вартістю, Товариство було позбавлене можливості отримати дохід в сумі 6 512 116,00 грн., що призвело до погіршення фінансових показників чистого прибутку та чистого доходу Товариства. Саме внаслідок таких дій відповідача не виникло можливості здійснити відповідні виплати дивідендів часникам ТОВ "Фаворит Девелопмент", в тому числі і позивачу.
Разом з позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. № 01-44708/26 від 19.02.2026) про забезпечення позову у справі № 906/197/26, відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), які знаходяться на всіх рахунках або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), в межах ціни позову - 6 512 116,00 грн.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначив, що відповідачка може в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на її рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у її власності, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення про стягнення збитків, якщо такс буде ухвалене на користь позивача, який діє в інтересах ТОВ "Фаворит Девелопмент".
Також, на думку позивача, долученими доказами та відповідними доводами фактично підтверджується наявність прямого зв'язку між запропонованими заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози зменшення манна відповідачки, а також те, що такі заходи не матимуть своїм наслідком створення перешкод в користуванні майном, що унеможливлює нанесення будь-яких збитків відповідачці.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог заяви про забезпечення позову, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду, зокрема заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та/або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами та/або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Під забезпеченням позову у даному випадку необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, а оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23).
При цьому, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Як зазначалося раніше, в заяві про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідач може в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на її рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у її власності, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення про стягнення збитків, якщо такс буде ухвалене на користь позивача, який діє в інтересах ТОВ "Фаворит Девелопмент".
Також, на думку позивача, долученими доказами та відповідними доводами фактично підтверджується наявність прямого зв'язку між запропонованими заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози зменшення манна відповідача, а також те, що такі заходи не матимуть своїм наслідком створення перешкод в користуванні майном, що унеможливлює нанесення будь-яких збитків відповідачці.
Разом з тим, судом досліджено матеріали справи, що не підтверджують посилання позивача на вчинення відповідачем дій, що призведуть до неможливості виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Проте, суд відзначає, що доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.
Отже, позивач не довів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, обґрунтованості заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, як і не довів вчинення відповідачем дій, направлених на подальше потенційне створення перешкод для виконання рішення суду і наразі таких обставин судом не встановлено.
За викладеного, враховуючи вищезазначені положення чинного законодавства та особливості застосування заходів забезпечення позову, позивачем не зазначено достатніх підстав із посиланням на відповідні докази, які б свідчили, що невжиття обраних позивачем заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача, ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача за поданим ним позовом, у разі набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 (вх. № 01-44708/26 від 19.02.2026) про забезпечення позову.
Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відому у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відхиляючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 01-44708/26 від 19.02.2026) про забезпечення позову у справі № 906/197/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.02.2026 та може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 255-257 ГПК України.
Суддя Кудряшова Ю.В.
Список розсилки:
1 - ОСОБА_1 в Електронний кабінет
2 - ТОВ "Фаворит Девелопмент" в Електронний кабінет
3 - відповідачу (рек.)