вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
05.02.2026 Справа № 904/6610/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київстройтех", м.Дніпро
про стягнення 5 267 241,57 грн
Представники:
Від Позивача - Ярмак С.С., ордер №2055965, адвокат
Від Відповідача - представник не з'явився
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" (далі-Позивач) 21.11.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київстройтех" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 5267241,57 грн заборгованості та 79008,62 грн судового збору.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про надання послуг №05/04-24 від 01.05.2024 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 79008,62 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №131 від 12.11.2025 року.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
25.11.2025 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 16.12.2025 о 10:00 год.
06.12.2025 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 06.01.2026 о 12:00 год.
06.01.2026 року представник Позивача через систему "Електронний суд" подав додаткові пояснення щодо суті спору (арк.с. 65-66).
06.01.2026 судове засідання не відбулось у зв'язку з тим, що час, на який було призначено судове засідання у справі, було витрачено під час судових засідань у справах, які були призначені у цей же день раніше.
06.01.2026 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 22.01.2026 о 11:30 год.
22.01.2026 ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 05.02.2026 о 11:45год.
05.02.2026 року представник Позивача через систему "Електронний суд" подав заяву (арк.с. 79-80), в якій просить суд прийняти докази понесених витрат на професійну правничу допомогу понесених ТОВ "Стройданбуд" пов'язаних з розглядом справи.
Відповідач в судові засідання призначені на 16.12.2025, 22.01.2026 та 05.02.2026 року не з'явився. Ухвали суду від 25.11.2025, 16.12.2025, 06.01.2026 та 22.01.2026 були направлені судом до електронного кабінету Відповідача, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк.с. 58, 63, 75а, 78), а також були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи неявку Відповідача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Відповідача.
В судовому засіданні 05.02.2026 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиції інших учасників справи
Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.
4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
01.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" (далі-Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київстройтех" (далі-Замовник) укладено Договір про надання послуг №05/04-24 (далі - Договір) (зв.арк.с. 20, арк.с. 21-22).
Відповідно до умов Договору:
1.1. В порядку та на умовах, визначних цим Договором, Виконавець зобов'язується за завданням Замовника впродовж визначеного в Договорі строку надавати за плату послуги .
1.2. Завдання Замовника на отримання послуг, оформлюється рахунком-фактури з зазначенням найменування послуги, її кількість а також її вартість з ПДВ.
3.1. Загальна вартість робіт за цим Договором визначається, як сумарна сума актів прийому-передачі наданих послуг між Замовником та Виконавцем за діючий період договору. Оплата проводиться згідно договірних цін вартості послуг будівельної техніки та механізмів.
3.2. Розрахунок за отримані послуги Замовник здійснює по передоплаті.
3.4. Надані послуги приймаються згідно актів прийому-передачі наданих послуг у відповідності з талонами Замовника, Акта прийому-передачі наданих послуг Виконавець може направити Замовнику поштою або кур'єром.
Замовник зобов'язаний строком у 5 (п'ять) днів з моменту отримання актів прийому-передачі виконаних робіт у разі відсутності зауважень до якості або повноти наданих послуг підписати їх, завірити печаткою та направити один екземпляр на адресу Виконавця.
У разі не повернення або несвоєчасного повернення Замовником актів прийому-передачі виконаних робіт та відсутності письмової мотивованої відмови Замовника від підписання актів у термін до 15 числа місяця наступного за місяцем у якому були надані послуги (проведені роботи) направляється на адресу Виконавця, акт враховується визнаним Замовником, а послуги прийнятими у повному обсязі на визначену у акті суму.
7.2. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2024р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Отже, на підтвердження виконання умов Договору протягом серпня - жовтня 2024 року Позивачем надано акти надання послуг (арк.с. 23, 24, 44, зв.арк.с. 23, 45 )на загальну суму 3324020,00 грн, , а саме:
№114 від 28.10.2024 - послуги екскаватора колісного, послуги екскаватора-навантажувача, послуги самоскиду - на суму 668200,00 грн (418200,00 грн з урахуванням часткової оплати на суму 250000,00 грн);
№107 від 18.10.2024 - послуги екскаватора, послуги екскаватора-навантажувача, послуги самоскиду, послуги екскаватора гусичного, доставка екскаватора гусичного - на суму 804000,00 грн;
№109 від 17.10.2024 - послуги екскаватора колісного, послуги екскаватора-навантажувача, послуги самоскиду, послуги екскаватора гусичного - на суму 895380,00 грн;
№84 від 05.09.2024 - послуги самоскиду, доставка самоскиду - на суму 471200,00 грн;
№100 від 16.09.2024 - послуги екскаватора колісного, послуги екскаватора-навантажувача, послуги самоскиду - на суму 735240,00 грн.
Акти підписані Позивачем та Відповідачем.
Також Позивачем надані копії податкових накладних, які підписані електронним підписом з боку ТОВ "Стройданбуд" (зв.арк.с. 24, арк.с. 25-29).
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманих послуг не здійснив.
За порушення сторонами строків виконання зобов'язань за Договором, винна сторона виплачує іншій стороні пеню у розмірі 1% суми зобов'язань за кожний день прострочення. На підставі ст. 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання строком більше 30 (тридцяти) календарних днів боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми.
Згідно з розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків складає 435444,00 грн, яка нарахована на суму боргу 4354440,00 грн.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 477357,57 грн інфляційних втрат за період вересень 2024 - вересень 2025 року, які нараховані на суму боргу 4354440,00 грн.
Доказів погашення суми уточненого позову у повному обсязі Відповідач на час розгляду справи суду не надав.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
За суттю правовідносин, які склалися між сторонами у справі, предметом спору є заборгованість за договором найму транспортних засобів.
Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Статтею 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Згідно зі статтею 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Відповідно до статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, матеріалами справи доводиться факт неналежного виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором про надання послуг №05/04-24 від 01.05.2024 року.
Водночас, як встановлено судом, сума основного боргу підтверджується лише на суму 3324020,00 грн за актами надання послуг №114 від 28.10.2024, №107 від 18.10.2024, №109 від 17.10.2024, №84 від 05.09.2024, №100 від 16.09.2024 (арк.с. 23, 24, 44, зв.арк.с. 23, 45).
Щодо наданих Позивачем копій податкових накладних суд керується таким.
Відповідно до статей 73,74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважити доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що решта суми основного боргу у розмірі 1030420,00 грн (зв.арк.с. 24, арк.с. 25-29) не підтверджується належними доказами, оскільки надані Позивачем копії податкових накладних за відсутності інших підтверджуючих доказів (змінні рапорти, облікові документи, акти наданих послуг за пунктом 3.3 договору тощо) не є такими доказами, оскільки мають похідний характер і повинні підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.
Щодо стягнення штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми в розмірі 435444,00 грн та інфляційних втрат в розмірі 477357,57 грн, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 332402,00 грн штрафу та 352137,79 грн інфляційних втрат, що суд обрахував на підтверджену суму боргу 3324020,00 грн.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору про надання послуг №05/04-24 від 01.05.2024 року на спірну суму та їх неоплату, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 3324020,00 грн основного боргу, 332402,00 грн штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми та 352137,79 грн інфляційних втрат. В решті позовних вимог відмовити через їх недоведеність.
7. Щодо витрат Позивача на послуги адвоката
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами пп. 1-2 ч.2, ч.3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Ярмака Сергія Степановича підтверджується копією ордеру на надання правничої допомоги (арк.с. 13).
Як свідчать матеріали справи, 26.08.2025 року між Адвокатом Ярмаком Сергієм Степановичем (далі-Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" (далі-Замовник) підписано Договір про надання послуг у сфері права (арк.с. 12)
Відповідно до умов Договору про надання послуг у сфері права:
1.1. Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
2.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2026 року.
3.1. За правову допомогу, передбачену в п.1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною Додатком №1 до цього Договору.
4.1. Розмір оплати праці Адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору.
В додатку №1 до договору про надання послуг у сфері права від 26.08.2025 визначена сума договору, яка складає 31300,00 грн (арк.с. 85).
Адвокат надав розрахунок наданих послуг (зв.арк.с. 83):
вивчення документів - 3000,00 грн;
консультація Замовнику - 3300,00 грн;
визначення правової позиції та узгодження її з Замовником - 5000,00 грн;
складання позовної заяви до суду та пов'язані з цим витрати - 16000,00 грн;
гонорар адвоката за участь у судових засіданнях - 4000,00 грн.
Факт наданих послуг також підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №10 від 26.08.2025 та №04 від 20.01.2026 (арк.с. 86).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Тож, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Отже, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними).
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе: 1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення; 2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; 3) необхідність виїзду у відрядження; 4) важливість доручення для клієнта; 5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; 6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; 7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення; 8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом; 9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з названих факторів не має самодостатнього значення; вони підлягають врахуванню у взаємозв'язку з обставинами кожного конкретного випадку.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 Верховний Суд вказав, що "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов"язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об'єднаної палати про те, як саме повинна застосовувати.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.11.2021 у справі №910/7520/20.
У справі, що розглядається, за відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати позивачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, що заявлені до стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено 31300,00 грн, з яких суд вважає доведеним 16000,00 грн , які складають послугу з підготовки позову, що на думку суду включає до себе вивчення документів, консультацію Замовнику, визначення правової позиції та узгодження її з Замовником, а також 4000,00 грн гонорар адвоката за участь у судових засіданнях.
Тож, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати Позивача на адвоката підтверджені документально на суму 20000грн, пов'язані із веденням цієї справи, та враховуючи часткове задоволення позову, суд вбачає підстави для покладення цих витрат на Відповідача у розмірі 15220,72 грн.
8. Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1, пп. 1, 2 ч.ч. 2, 3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачуються 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, зокрема, з 1 січня 2025 року складає 3028,00 гривні.
Отже, враховуючи позовну вимогу майнового характеру (стягнення 5267241,57) та подачі позову через "Електронний суд", судовий збір повинен складати 63206,90 грн (79008,62х 0,8 = 63206,90 грн).
Як вбачається з платіжної інструкції №131 від 12.11.2025 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 79008,62 грн (арк.с. 11).
Таким чином Позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом на 15801,72 грн
За таких обставин слід повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15801,72 грн.
Крім того, суд звертає увагу, що 07.01.2025 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 №606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Тож, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги. До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:
https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc
Враховуючи викладене, для здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київстройтех" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київстройтех" (49000, м.Дніпро, вул.П"ятигорських Братів, буд. 2А, код ЄДРПОУ 44800842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд. 7, код ЄДРПОУ 44514818) 3324020,00 грн основного боргу, 332402,00 грн штрафу у розмірі 10 (десяти) відсотків від простроченої суми, 352137,79 грн інфляційних втрат, 48102,72 грн судового збору та 15220,72 грн витрат на правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд. 7, код ЄДРПОУ 44514818) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 15801,72 грн, який сплачений за платіжною інструкцією №131 від 12.11.2025, яка наявна в матеріалах справи, за зверненням останнього.
Для фактичного здійснення повернення судового збору з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Стройданбуд" необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено з урахуванням графіку зупинення електропостачання в суді - 20.02.2026
Суддя Н.Б. Кеся