20.02.2026 м. Дніпро Справа № 904/296/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Іванова О.Г., Чередка А.Є.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 (суддя Манько Г.В.; повне рішення складено 26.03.2025) у справі № 904/296/25
за позовом Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс», м. Полтава
про стягнення грошових коштів, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» 146680,11 грн штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Позов мотивований неналежним виконанням зобов'язань за договором купівлі-продажу № 128-15-24 від 23.04.2024 щодо повної і своєчасної поставки товару.
Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 24.03.2025 відмовив в задоволенні позову у справі № 904/296/25.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване форс-мажорними обставинами, наявність яких є підставою для звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов у справі № 904/296/24 задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована наявністю підстав для стягнення встановлених умовами договору купівлі-продажу штрафних санкцій, нарахованих за порушення строків поставки товару, водночас наданий відповідачем на підтвердження його заперечень проти позову сертифікат щодо форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом існування непереборної сили, яка завадила належному виконанню господарського зобов'язання, за відсутності інших доказів. Крім того, відповідач повідомив про настання форс-мажорних обставин із пропуском встановленого умовами пункту 8.2 договору п'ятиденного строку з моменту їх настання і після спливу строку дії договору.
Скаржник вважає необґрунтованими посилання відповідача на перебої електропостачання, спричинені військовою агресією, оскільки на момент укладення договору на всій території України діяли графіки відключень електропостачання, тому це не є непередбачуваною обставиною, яку відповідач під час укладення правочину не міг передбачити.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» заперечило проти доводів апеляційної скарги, просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідач зазначив, що договір не містить застережень щодо посилання сторін на форс-мажорні обставини, тому вважає обґрунтованими доводи щодо наявності дії непереборної сили, що виявилися у періодичному перериванні електропостачання, постійне оголошення повітряної тривоги, під час якої працівники відповідача переміщувалися у бомбосховище, у зв'язку з чим не виконували у цей час своїх обов'язків, що спричинило затримку поставки продукції позивачу через незалежні від відповідача обставини.
Відповідач зауважив, що на момент укладення договору у квітні 2024 року повітряні тривоги тривали на 19 годин менше ніж на час виконання правочину, що свідчить про неможливість передбачити настання таких обставин, що спричинили порушення строків поставки. Також своєчасному виконанню зобов'язань з поставки товару перешкодили внутрішні проблеми товариства, що виявилися у несподіваному виходу зі строю компресора холодильної камери, внаслідок чого відповідач не мав можливості закупати та зберігати товар, який швидко псується.
Вищезазначені обставини, а також наявність численної кількості справ в господарському суді, за якими позивач просить загалом стягнути з відповідача 4770378,39 грн, на думку скаржника, є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення строків поставки товару, оскільки стягнення нарахованих позивачем штрафних санкцій може призвести до зупинення господарської діяльності останнього, що негативно відобразиться на суб'єктах оборонного комплексу країни, замовниками з постачання відповідачем товарів які є за іншими численними правочинами.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.04.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/296/25.
Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснити у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» (покупець) уклало 23.04.2024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» (продавець) договір купівлі-продажу № 128-К-24, відповідно до умов пункту 1.1 якого продавець зобов'язався продати і відвантажити покупцю ДК 021-2015:15110000-2 м'ясо (блоки із яловичини знежиловані першого сорту заморожені), а покупець - забезпечити приймання та оплату товару за цінами згідно з умовами договору. Найменування товару - блоки із яловичини знежиловані першого сорту заморожені. Кількість 52150 кг. Загальна сума вартості товару з податками та зборами, тарою і транспортними витратами 6567771 грн.
Поставка товару здійснюється окремими партіями в обсязі, за адресами територіальних уповноважених представників покупця у терміни (строки), визначені у рознарядці. Продавець повинен здійснити поставку товару у повному обсязі включно до 07 червня 2024 року (пункт 5.1 договору).
Моментом поставки товару визначається момент передачі товару від представника продавця територіальному уповноваженому представнику покупця (пункт 5.7 договору).
У випадку порушення термінів (строків) поставки товару відповідно до умов договору, зазначених у пунктах 2.4, 5.1, 5.9, 5.12 договору, продавець сплачує покупцю пеню, яка обраховується із вартості непоставленого в строк товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день затримки, а у разі прострочення понад 7 (сім) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 10% вартості непоставленого в строк товару (пункт 7.2 договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли пози волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна).
Відповідно до пункту 8.2 договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі з наданням підтверджуючих документів.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються відповідним органом, уповноваженим на їх видачу згідно з діючим законодавством України (пункт 8.3 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 07 липня 2024 року (пункт 10.1 договору).
Сторони уклали додаток № 1 до договору від 23.04.2024 № 128-К-24 - рознарядку на поставку блоків із яловичини знежилованих першого сорту заморожених Територіальним уповноваженим представникам покупця. Термін поставки товару з 06.05.2024 по 07.06.2024.
Сторони уклали додаток № 2 до договору від 23.04.2024 № 128-К-24 - роз'яснення щодо документів, які підтверджують безпечність та якість товару.
На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» здійснило поставку товару за такими видатковими накладними: № 1407 від 10.06.2024; № 1423 від 11.06.2024; № 1426 від 11.06.2024; № 1424 від 11.06.2024; № 1425 від 12.06.2024; № 1427 від 12.06.2024; № 1373 від 12.06.2024; № 1428 від 13.06.2024; № 1406 від 13.06.2024; № 1409 від 25.06.2024; № 1410 від 27.06.2024; № 1408 від 27.06.2024; № 1411 від 28.06.2024; № 1412 від 28.06.2024.
Загальна кількість поставленого товару складає 52150 кг вартістю 6567771 грн, що відповідає умовам договору та додатком № 1 до нього.
Дніпропетровська торгово-промисловою палата 15.10.2024 видала сертифікат № 1200-24-1909 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), відповідно до якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили тривалі повітряні тривоги, аварійні та стабілізаційні відключення електропостачання; вихід з ладу обладнання. Сертифікат виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» для засвідчення форс-мажорний обставин щодо виконання зобов'язань за договором № 128-К-24 від 23.04.2024 у термін з 06.05.2024 по 07.06.2024. Період дії форс-мажорних обставин: дата настання - 06.05.2024; дата закінчення - 28 червня 2024року.
6. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Предметом укладеного сторонами договору є поставка відповідачем харчової продукції.
Таким чином, сторони уклали договір поставки.
Сторони узгодили, що договору узгодили, що поставка товару має бути здійснена окремими партіями на територіальні управління покупця, які розташовані за різними адресами, у період з 06.05.2024 до 07.06.2024, а у разі порушення строків поставки передбачили відповідальність продавця у вигляді нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму вартості непоставленого товару і 10% штрафу.
Тобто, сторони договору встановили строк виконання зобов'язань і відповідальність постачальника за його порушення.
Місцевий господарський суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ісполін плюс» впродовж червня 2026 року поставило Державній установі «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» у повному обсязі визначений умовами договору товар загальною вартістю 6567771,00 грн. Поставка відбулася у період з 10.06.2024 по 28.06.2024.
Своєю чергою, поставка товару відбулася із порушенням погоджених сторонами контракту строків, оскільки останнім днем поставки є 07.06.2024, водночас відповідач розпочав її здійснення 10.06.2024, а закінчив 28.06.2024.
Позивач нарахував визначені умовами договору штрафні санкції на кожну окрему партію товару.
Апеляційний господарський суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для звільнення від відповідальності за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки через форс-мажорні обставини, які ґрунтуються на введенні на території країни воєнного стану, з огляду на такі обставини.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Наданий відповідачем сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати від 11.10.2024 підтверджує факт існування у період з 06.05.2024 по 28.06.2024 форс-мажорних обставин.
Апеляційний господарський суд зазначає, що воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Зазначеним сертифікатом підтверджується, що порушення строків товару (харчова продукція - блоки яловичини знежиловані) спричинено аварійними та стабілізаційними відключеннями електропостачання, які відбуваються внаслідок військової агресії.
Тобто, внаслідок відсутності електропостачання, на підприємстві відповідача з перебоями працювали холодильні камери, у зв'язку з чим відповідач не міг забезпечити належне збереження товару, що швидко псується, із дотриманням низьких температур. Своєю чергою, знеструмлення на складах відповідача сталося через постійні обстріли об'єктів критичної інфраструктури, що свідчить про прямий зв'язок між воєнним станом і порушенням робочого процесу щодо зберігання харчових продуктів в умовах низьких температур, наслідком чого стало порушення строків їх поставок замовнику.
Таким чином, відповідач довів наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язань з поставки обумовленого договором товару із введенням на території країни воєнного стану та періодичним припиненням електропостачання, тому вказані обставини для відповідача є обставинами непереборної сили, які виникли поза його волею.
Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника, що порушення відповідачем умов пункту 8.2 договору щодо повідомлення впродовж п'яти днів про існування форс-мажорних обставин, які завадили вчасному виконанню відповідачем зобов'язань з поставки товару, позбавляють останнього права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, зважаючи на такі обставини.
Верховний Суд в постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 зазначив, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форм-мажор).
Положення укладеного сторонами договору прямо не передбачають юридичні наслідки того, що постачальник не повідомив замовника в строки, визначені пунктом 8.2 договору, про факт настання таких обставин (із посиланням на відповідний сертифікат ТПП чи без нього). Відповідач після отримання сертифікату ТПП повідомив про форс мажорні обставини, водночас договір не встановлює такої умови, що ненадання сертифікату в певний строк позбавляє сторону договору посилатися на настання форс-мажорних обставин, як на підставу звільнення від відповідальності.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постанові від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21.
Таким чином, вищенаведений сертифікат про форс-мажорні обставини є належним доказом, виданим компетентним органом, який підтверджує відсутність вини відповідача у невиконанні ним зобов'язань за договором. Доказів на спростування викладеного у сертифікаті на підставі оцінених ТПП матеріалів скаржником до матеріалів справи не надавано.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків поставки товару, що сталося внаслідок дії непереборної сили.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Відповідно до положень частин четвертої, п'ятої статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/296/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2025 у справі № 904/296/25 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державну установу «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 20.02.2026
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя О. ІВАНОВ
Суддя А. ЧЕРЕДКО