Постанова від 12.02.2026 по справі 916/3889/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/3889/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.;

секретар судового засідання (за дорученням головуючої судді): Романенко Д.С.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Верхацький І.В.;

від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" - Єршов О.Є.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"- Бень В.Е.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"- не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б"

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 (повний текст рішення складено 09.07.2025, суддя Петров В.С.)

у справі №916/3889/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про стягнення 612 998,31 грн,

(суддя першої інстанції: Петров В.С., дата та місце ухвалення рішення: 03.07.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка,29).

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" 612998,31 грн, з яких: 408780,41 грн - основного боргу, 60365,11 грн пені, 18344,71 грн - 3% річних та 125508,08 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" послалось на неналежне виконання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2501 від 30.09.2015, в частині повної та своєчасної оплати за спожитий у грудні 2021 року природний газ, у зв'язку з чим за Відповідачем утворилась заборгованість у спірній сумі, на яку Позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати у зазначеному вище розмірі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково; стягнуто з ОСББ "Скісна-78Б" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 56184,24 грн - вартість спожитого природного газу у грудні 2021 року та 842,56 грн- витрат по сплаті судового збору; в решті первісних позовних вимог відмовлено; у задоволенні зустрічного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" відмовлено повністю.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 29.10.2024 у справі № 916/3889/23 рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2025 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 28.02.2024 у справі № 916/3889/23 в частині розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" про стягнення 612998,31 грн скасовано та в цій частині справу № 916/3889/23 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.07.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" про стягнення 612998,31 грн - задоволено частково; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг у розмірі 352596, 17 грн, пеню в сумі 60365,11 грн, 3% річних у розмірі 18344,71 грн, інфляційні втрати в сумі 125508,08 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 9194,97 грн; у задоволенні решти частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" відмовлено.

Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що ОСББ "Скісна-78Б", здійснюючи самозабезпечення потреб співвласників багатоквартирного будинку, виступає колективним побутовим споживачем природного газу та виробником теплової енергії, а тому у відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" як постачальником «останньої надії» діяло в інтересах мешканців будинку.

Факт включення Відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого газу до його портфеля з 07.09.2021 підтверджується даними оператора ГРМ та інформаційної платформи оператора ГТС і є встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили, зокрема постановою Верховний Суд від 12.12.2024 у справі № 910/19547/23, обставини якої мають преюдиціальне значення.

Господарський суд Одеської області, враховуючи вказівки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, надані під час направлення справи № 916/3889/23 на новий розгляд, встановив відсутність належних і допустимих доказів існування у ОСББ "Скісна-78Б" у спірний період чинного договору постачання природного газу з Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Водночас суд першої інстанції зазначив, що електронне листування сторін у грудні 2021 року свідчить про наявність оферти з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та її акцепту з боку Відповідача про укладення додаткової угоди в електронній формі.

У зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідна додаткова угода між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" була укладена.

Разом із тим місцевий господарський суд встановив, що зазначена додаткова угода не була зареєстрована у відповідному реєстрі та на інформаційній платформі оператора ГТС, у зв'язку з чим відсутні правові підстави вважати, що у грудні 2021 року постачальник був змінений у встановленому законодавством порядку.

Місцевий господарський суд зазначив, що з урахуванням підтвердженого факту перебування ОСББ "Скісна-78Б" у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого газу до портфеля постачальника «останньої надії» у спірний період постачання природного газу правомірно здійснювалося Позивачем як постачальником «останньої надії», а відсутність реєстрації договору з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" виключала можливість припинення такого постачання.

Судом зазначено, що з 01.12.2021 постачання природного газу Відповідачу здійснювалося на підставі Договору постачання постачальником «останньої надії», укладеного 02.11.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", оскільки постачання у спірний період здійснювалося на умовах Типового договору, ціна природного газу визначається відповідно до пункту 4.1 такого договору - за ціною, оприлюдненою постачальником на офіційному сайті.

Суд встановив, що у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 Позивач поставив Відповідачу 7572,00 куб. м природного газу на суму 408 780,41 грн, що підтверджується рахунком № 2648 від 12.01.2022 та роздруківкою з архіву тарифів за грудень 2021 року.

З урахуванням часткової сплати 56 184,24 грн, з Відповідача підлягає стягненню 352 296,17 грн основного боргу.

Також суд першої інстанції визнав правомірним нарахування пені у розмірі 60365,11 грн, 3% річних у сумі 18 344,71 грн та інфляційних втрат у розмірі 125 508,08 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 шляхом викладення резолютивної частини в наступній редакції: "Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"; стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СКІСНА-78Б" грошові кошти в розмірі 56184,24 грн вартості спожитого природного газу у грудні 2021 року на підставі застосування кондикції в порядку, визначеному ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України за ціною 7,42 грн. за 1 куб. м. природного газу, яка встановлена для відповідної категорії споживачів; в задоволенні інших позовних вимогах відмовити в повному обсязі

В своїй апеляційній скарзі Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. На думку скаржника, обставини, які суд визнав установленими, не відповідають фактичним даним справи, а висновки, викладені в рішенні, не узгоджуються з її матеріалами.

Крім того, ОСББ "Скісна-78Б" вказує, що суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин правові висновки Верховний Суд, викладені у постанові від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23, яка, на переконання Апелянта, стосується подібних правовідносин і на яку він посилався під час розгляду справи.

В апеляційній скарзі ОСББ "Скісна-78Б" зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності укладення Типового договору з постачальником «останньої надії» з 02.11.2021 року та одночасно - щодо ненабуття чинності Типовим договором з 07.09.2021 року.

Крім того на переконання Апелянта, місцевий господарський суд, встановивши факт укладення та підписання сторонами Типового договору, а також факт реєстрації споживача у реєстрі постачальника «останньої надії» з 07.09.2021 року на інформаційній платформі оператора ГТС, дійшов безпідставного висновку про ненабуття договором чинності через відсутність фактичного споживання природного газу, ототожнивши обсяги споживання (0,00 куб. м) з відсутністю фактичного постачання, тобто транспортування та розподілу природного газу на точку алокації споживача. Натомість, відповідно до вимог законодавства, договір набирає чинності з моменту його укладення, а реєстрація споживача в реєстрі постачальника здійснюється на період дії укладеного договору в частині обов'язку постачати природний газ.

Крім того, Апелянт вказує, що повторне включення споживача з 02.11.2021 року до реєстру постачальника «останньої надії» відбулося не відповідно до вимог нормативно-правових актів, а внаслідок бездіяльності оператора ГРМ щодо виконання обов'язку з припинення розподілу природного газу після автоматичного виключення споживача з реєстру 31.10.2021 року у зв'язку із закінченням граничного строку постачання. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам порушення оператором ГРМ порядку, встановленого Кодексом ГТС, що призвело до протиправного повторного внесення споживача до реєстру.

Також Відповідач зазначає, що правовідносини сторін з 02.11.2021 не були належним чином оформлені, споживача не було повідомлено про початок постачання та діючу ціну, що свідчить про одностороннє нав'язування умов Типового договору без належного волевиявлення сторін.

На думку Апелянта, застосування умов Типового договору, зокрема щодо ціни природного газу, за відсутності належного оформлення договірних відносин, суперечить принципу свободи договору та засадам добросовісності і правової визначеності.

Окремо скаржник наголошує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував правові висновки Верховний Суд, викладені у постановах від 20.11.2024 у справі №917/1297/23, від 10.11.2024 та інших рішеннях, відповідно до яких постачальник «останньої надії» не має права здійснювати постачання природного газу понад 60 діб протягом календарного року, а після закінчення такого строку зобов'язаний припинити постачання. Зазначені правові висновки, на переконання Апелянта, підлягали застосуванню до спірних правовідносин, однак були проігноровані судом

В апеляційній скарзі ОСББ "Скісна-78Б" зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав преюдиціальними обставини, викладені у постанові Верховний Суд від 12.12.2024 у справі №910/19547/23, фактично надавши преюдиційне значення не встановленим юридичним фактам, а правовій оцінці, здійсненій судом касаційної інстанції.

На думку Апелянта, предметом розгляду у справі №910/19547/23 було питання виключення споживача з реєстру постачальника «останньої надії», а висновки Верховного Суду стосувалися конкретних фактичних обставин тієї справи, зокрема відсутності фактичного постачання природного газу та неукладення договору у відповідному періоді. Водночас преюдиційне значення мають лише безпосередньо встановлені судом обставини (юридичні факти), а не їх правова кваліфікація чи тлумачення норм права. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції не врахував відмінність між преюдиційністю та обов'язковістю правових висновків Верховного Суду, не надав належної оцінки запереченням сторони та фактично ототожнив правову позицію з установленими фактами.

Крім того, Відповідач вказує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у застосуванні правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №917/1297/23, помилково вважаючи правовідносини непорівнюваними через різний суб'єктний склад сторін.

Апелянт зазначає, що для визначення подібності правовідносин вирішальним є змістовий критерій - характер спірних прав та обов'язків, а не лише статус учасників. В обох справах предметом позову є стягнення вартості природного газу, поставленого постачальником «останньої надії», а спірним є питання наявності чи відсутності договірних правовідносин та можливості застосування статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. Правове регулювання, зміст Типового договору та об'єкт правовідносин - природний газ - є тотожними, а відсутність заборгованості за попередні періоди або статус споживача як виробника теплової енергії не змінюють правової природи спору. Отже, на переконання Апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано не застосував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2024 у справі №917/1297/23, яка підлягала врахуванню при вирішенні даного спору.

ОСББ "Скісна-78Б" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував пункт 4.1 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо визначення ціни на підставі щоденного оприлюднення її на сайті постачальника, не врахувавши положення ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу».

Відповідно до ч.1 ст.12 зазначеного Закону, договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним та може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, які здійснюють виробництво теплової енергії для забезпечення опалення та гарячого водопостачання співвласників, договір укладається на весь обсяг споживання і не може передбачати різні ціни в межах такого обсягу.

Натомість, як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, у грудні 2021 року постачальником «останньої надії» щоденно застосовувались різні ціни за 1000 куб. м природного газу, що, на думку Апелянта, суперечить вимогам закону та свідчить про нікчемність пункту 4.1 Типового договору в частині визначення ціни для ОСББ з 01.12.2021 року.

Крім того, відповідно до пункту 7-1 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок природного газу», на період з 01.10.2021 по 31.03.2022 Регулятор мав право затверджувати граничні ціни для постачання природного газу виробникам теплової енергії. На переконання Апелянта, постачальник «останньої надії» повинен був розрахувати та подати на затвердження такі граничні ціни, однак цього зроблено не було.

Апелянт також посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.11.2024 у справі №917/1297/23, відповідно до якої ціна є істотною умовою договору та не може застосовуватися автоматично без належного погодження або імперативної вказівки закону. На думку ОСББ, суд першої інстанції не врахував наведені положення спеціального закону та дійшов помилкового висновку щодо правомірності застосування щоденно змінюваної ціни у спірний період.

Відповідач також зазначає, що у спірний період договірні відносини між сторонами не були належним чином оформлені, а відтак правовідносини щодо відбору природного газу мають позадоговірний характер і підлягають регулюванню положеннями глави 83 Цивільного кодексу України.

Також Відповідач вказує, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.11.2024 у справі №917/1297/23, у разі відсутності належно оформленого договору та правових підстав для відбору газу спірні правовідносини є кондикційними, а до них підлягають застосуванню положення статті 1212 Цивільного кодексу України. За змістом цієї норми особа, яка без достатньої правової підстави набула або зберегла майно за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути таке майно, а у разі неможливості повернення в натурі - відшкодувати його вартість відповідно до частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України.

З урахуванням фізичних властивостей природного газу, який споживається у момент його отримання, повернення в натурі є неможливим, а тому, на думку Апелянта, підлягає стягненню саме вартість безпідставно набутого майна.

При цьому ОСББ зазначає, що з огляду на спеціальне регулювання ціноутворення для виробників теплової енергії, зокрема відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №812 від 19.07.2022, якою встановлено ціну 7420 грн за 1000 куб. м газу, відшкодування вартості спожитого у грудні 2021 року природного газу має визначатися виходячи саме з цієї ціни. Відтак, за розрахунком Апелянта, до стягнення підлягає 56184,24 грн як вартість 7572 куб. м газу за ціною 7420 грн за 1000 куб. м у порядку, передбаченому ч.2 ст.1213 Цивільного кодексу України.

У зв'язку з викладеним Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не застосував закон, який підлягав застосуванню, та дійшов висновків, що не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову на підставі кондикційних зобов'язань.

28.07.2025 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду також надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", у якій останній просить змінити рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі № 916/3889/23 шляхом виключення з його мотивувальної частини висновків суду щодо нібито укладення додаткової угоди між ОСББ "Скісна-78Б" та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".

На переконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" суд першої інстанції викладаючи мотивувальну частину оскаржуваного судового рішення, в порушення приписів ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, вийшов у рішенні за межі позовних вимог, і навів аргументи, які не стосуються предмету спору.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що рішення в оскаржуваній мотивувальній частині, ухвалене із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели, до неправильного вирішення справи в частині оскарження, не з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, за недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" стверджує, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про укладення додаткової угоди між сторонами, яка фактично не була підписана Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг". Додаткова угода може вносити зміни лише до існуючого договору, а не замінювати його, тому відсутність підписаного договору унеможливлює правомірність посилання на додаткову угоду як підставу постачання.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" не зверталось до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" для укладення договору та не надало необхідного пакета документів, що передбачено встановленим порядком укладення договорів. Суд першої інстанції не дослідив ці обставини, що є істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки фактичне споживання газу без належно оформленого договору не створює договірних зобов'язань.

Апелянт звертає увагу, що суд першої інстанції неправомірно визнав укладеною Додаткову угоду між ним та ОСББ "Скісна-78Б" та зазначив, що електронний лист від 24 грудня 2021 року, на який посилається суд першої інстанції, було направлено неуповноваженою особою та з електронної адреси, що не є офіційною адресою Компанії, здійснено масову розсилку, текст листа складено російською мовою, а лист носив лише інформаційний характер.

Крім того Третя особа зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази, що Відповідач надав підписані оригінали Додаткової угоди у встановлений строк до 28.12.2021.

Додаткова угода, яка міститься у матеріалах справи, не була підписана уповноваженою особою Компанії, не містить визначеної ціни, дати укладення, номера договору, згоди Споживача на включення до Реєстру споживачів постачальника, і не відповідає істотним умовам договору, визначеним Цивільним та Господарським кодексами України. Електронний лист від 29.12.2021 не є акцептом пропозиції, оскільки містить лише запит щодо адреси направлення оригіналів.

Відповідно до положень статей 509, 626- 643 Цивільного кодексу України та статті 180 Господарського кодексу України, укладення договору передбачає наявність згоди сторін щодо всіх істотних умов, підписання уповноваженими особами та дотримання встановленої форми. Без підписаного договору або оригіналу Додаткової угоди в належній формі неможливо вважати, що сторони досягли згоди щодо укладення договору.

Апелянт зазначає, що він не отримував погодження від "Скісна-78Б" для включення до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у спірному періоді, тому відсутність реєстрації не може вважатися порушенням.

Також Третя особа зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав укладеною Додаткову угоду та постановив про порушення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" реєстраційних дій, що суперечить нормам матеріального та процесуального права та позбавляє можливості захистити свої права, що є підставою для внесення змін до мотивувальної частини оскаржуваного рішення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/3889/23.

04.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3889/23.

Крім того, 04.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

За змістом абз. 2 ч. 10 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України якщо зі складу колегії суддів не може продовжувати розгляд справи суддя, який не є суддею-доповідачем у такій справі, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, заміна такого судді з ініціативи судді-доповідача за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою з числа резервних суддів.

Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що суддя учасник колегії суддів Ярош А.І. перебуває у відпустці з 04.08.2025 по 05.09.2025 розпорядженням керівника апарату суду №219 від 05.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3889/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.08.2025 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Філінюк І.Г.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", а також апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 залишено без руху.

11.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій Третя особа надала докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6389,05 грн.

Враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що суддя - учасник колегії Філінюк І.Г. з 11.08.2025 по 05.09.2025 перебуває у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду №253 від 12.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3889/23.

Разом з тим, відповідно до протоколу від 12.08.2025 щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями авторозподіл не відбувся, оскільки не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.

13.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої Апелянтом додано докази доплати судового збору у розмірі 7194,83 грн.

02.09.2025, враховуючи положення підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді, у зв'язку з тим, що суддя - учасник колегії Філінюк І.Г. з 11.08.2025 по 05.09.2025 перебуває у відпустці, а також з 08.09.2025 по 12.09.2025 перебуватиме у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду №288 від 02.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/3889/23.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.09.2025 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Діброва Г.І., Савицький Я.Ф.

Ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 прийнято справу №916/3889/23 до свого провадження колегією суддів у новому складі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23; встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 призначено розгляд справи №916/3889/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 до сумісного розгляду на 03.11.2025 об 11-00 год.

04.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях по справі №916/3889/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про участь у судових засіданнях по справі №916/3889/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.09.2025 та 09.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшли відзиви на апеляційні скарги Відповідача та Третьої особи.

У своїх відзивах Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" зазначає, що відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи та Правил постачання природного газу, постачання здійснюється на підставі договору з постачальником, включеним до Реєстру споживачів на інформаційній платформі.

Договір постачання «останньої надії» укладається автоматично з моменту включення споживача в Реєстр, не потребує двостороннього підписання і має однакові умови для всіх споживачів.

Споживач з ЕІС-кодом 56XQ00010PL4300K був зареєстрований у Реєстрі постачальника «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України» в період з 02.11.2021 по 31.12.2021. Алокація фактично спожитого газу здійснена Оператором ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС, підтверджена матеріалами справи, і обсяги газу складають 7 572 куб.м.

Таким чином, фактичне постачання газу здійснене в межах законодавства та Кодексу ГТС, а інформація про обсяги і закріплення споживача підтверджується офіційними даними платформи Оператора ГТС.

06.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

17.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

29.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про участь у судових засіданнях по справі №916/3889/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.11.2025 у судове засідання, з'явились представник Позивача, Відповідача та Третьої особи-2. Представник Третьої особи-1 у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином.

У судовому засіданні було залишено без розгляду відзиви на апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" від 06.10.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" від 17.10.2025 з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом частин першої та четвертої статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Натомість відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України за заявою учасника може бути продовжений строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.

Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Водночас суд не може продовжити строк понад встановлений цим Кодексом (правова позиція викладена в постанові Верховного суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16).

Як встановлено ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ухвалою від 02.09.2025 - 10 днів).

Частиною 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить Відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" було заявлено клопотання про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Разом з тим, враховуючи, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" про поновлення строку, що встановлений судом, є безпідставним.

З урахуванням наведеного вище, клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу у цій справі необхідно залишити без задоволення.

Враховуючи наведене, судова колегія залишила відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78 Б" без розгляду.

Щодо відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", колегія суддів залишила останній без розгляду з підстав пропуску строку встановленого ухвалою суду від 02.09.2025 для його подання. При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" не заявлено клопотання про продовження строку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2025 року об 11-45 год.

04.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" надійшло клопотання про врахування судом правових висновків Верховного Суду, а також клопотання про уточнення прохальної частини апеляційної скарги.

08.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 02.02.2026 року о 14-00 год.

23.12.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" надійшли заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

02.02.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи документів, що підтверджують повноваження представників.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.02.2026 у судовому засіданні оголошено перерву до 12.02.2026 року о 15-30 год.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" своїм правом на подання відзиву не скористалось, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У судове засідання 12.02.2026, яке проводилось в режимі відеоконференції, з'явився представники Позивача, Відповідача та Третьої особи-2. Представник Третьої особи-1 у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника Третьої особи-1, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційні скарги та відзиви на них, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу на три роки як переможця конкурсу.

Листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" № ТОВВИХ-23-1169 від 31.01.2023 проінформовано, що споживач з ЕІС кодом 56ХQ00010PL4300K (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б") у періоди з 07.09.2021 до 31.10.2021, з 02.11.2021 до 31.12.2021, з 02.01.2022 до 28.02.2022, з 02.03.2022 до 30.04.2022, з 02.05.2022 до 30.06.2022, з 02.07.2022 до 30.08.2022, з 01.09.2022 до 30.10.2022, з 01.11.2022 до 30.12.2022 був закріплений за постачальником "останньої надії" - Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

До вказаного листа оператором ГТС надано інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56ХQ00010PL4300K в реєстрі споживачів постачальників, відповідно до якої, зокрема, у періоди з 07.09.2021 до 30.09.2021, з 01.10.2021 до 31.10.2021, з 02.11.2021 до 30.11.2021 відбір газу не здійснювався, а в період з 01.12.2021 до 31.12.2021 відібрано 7572,00 куб.м природного газу.

Включення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого ним газу до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від Оператора ГРМ (Акціонерного товариства "Одесагаз"), а також відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХQ00010PL4300K (у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі оператора ГТС), з яких, зокрема, вбачається перебування Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" у період з 07.09.2021-31.10.2021, 02.11.2021-31.12.2021, 02.01.2022-28.02.2022, 02.03.2022-30.04.2022, 02.05.2022-30.06.2022, 02.07.2022-30.08.2022, 01.09.2022-31.10.2022, 01.11.2022-30.12.2022, 01.01.2023-28.02.2023 в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" у Позивача.

Листом від 21.09.2021 № 119/4.1-10602-2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" повідомило Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" про те, що з 07.09.2021 постачальником для забезпечення потреб Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", як постачальник "останньої надії" (далі, але не виключно - ПОН). Підключення до ПОН було здійснено автоматично шляхом приєднання до публічного договору у зв'язку з відсутністю точок Об'єднання у реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС. При цьому зазначило, що постачальник "останньої надії" є гарантом енергостабільності та забезпечує постачання природного газу споживачу, у виключних випадках передбачених чинним законодавством; підключення та споживання природного газу здійснюється автоматично у разі наявності випадків, передбачених Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496; ПОН зобов'язаний забезпечувати газопостачання протягом періоду не більше 60 діб; зі спливом зазначеного терміну існує ймовірність відключення від газопостачання, з огляду на що за цей час необхідно перейти до іншого постачальника, який здійснює постачання природного газу на ринкових умовах. Також повідомило, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, та з урахуванням Правил постачання природного газу. Відповідно до положень договору та Правил постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Ціна природного газу вираховується щомісячно за спеціальною формулою, затвердженою Порядком проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті. Додатково Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" зазначило, що договір постачання між ПОН та споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Разом із листом від 21.09.2021 № 119/4.1-10602-2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" направило Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" для підписання договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" у двох примірниках.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501, відповідно до умов якого:

- цей Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - постачальник) (пункт 1.1. Типового договору);

- умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2. Типового договору);

- цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1.3. Типового договору);

- за цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1. Типового договору);

- обов'язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів) (пункт 2.2. Типового договору);

- постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1. Типового договору);

- підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання (пункт 3.2. Типового договору);

- період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3. Типового договору);

- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1. Типового договору);

- об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2. Типового договору);

- постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3. Типового договору);

- споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4. Типового договору);

- у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (пункт 4.5. Типового договору);

- споживач має право: отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі; безоплатно отримувати всю інформацію стосовно прав та обов'язків його та постачальника та інформацію про ціну природного газу, порядок оплати за спожитий газ, а також іншу інформацію, що має надаватись постачальником відповідно до чинного законодавства та цього договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші показання власного споживання природного газу; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звірки розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим договором та законодавством порядку; вільно обирати іншого постачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку; оскаржувати будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії постачальника, що порушують права споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим договором (підпункти 1 - 3, 6, 8 - 9 пункту 5.1. Типового договору);

- споживач зобов'язується: забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; протягом 5 робочих днів повідомляти постачальника про всі зміни персоніфікованих даних (підпункти 1, 3, 4 пункту 5.2. Типового договору);

- постачальник має право: отримувати від споживача плату за поставлений природний газ; ініціювати припинення постачання природного газу споживачу у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством; мати інші права, передбачені чинними нормативно-правовими актами і цим договором (підпункти 1, 3, 7 пункту 6.1. Типового договору);

- постачальник зобов'язується: забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором; обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природній газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених правилами постачання та цим договором; протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача (підпункти 1, 3, 4 пункту 6.2. Типового договору);

- постачальник має право звернутися до Оператора ГРМ/Оператора ГТС з дорученням про відключення споживача від газорозподільної системи/газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) виключно у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором (пункт 7.1. Типового договору);

- за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 8.1. Типового договору);

- договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 11.1. Типового договору);

- протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання (пункт 11.3. Типового договору);

- усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. У разі отримання постачальником від споживача заяви про бажання використовувати у взаємовідносинах електронний документообіг, усі документи і повідомлення за цим договором також можуть бути складені відповідно до законодавства про електронний документообіг та використання електронних документів. У такому разі такі документи і повідомлення мають юридичну силу оригіналу документа (пункт 11.5. Типового договору).

На підтвердження направлення Типового договору Позивачем на адресу Відповідача надано список № 21.09.2021-юріки згрупованих відправлень рекомендованих листів з фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 22.09.2021.

Із наданого Відповідачем екземпляру Типового договору вбачається, що даний договір підписаний і скріплений печатками сторін.

Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про об'єми поставленого Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" природного газу, обсяг споживання Відповідачем природного газу, зокрема, становив такі значення: з 07.09.2021 до 31.10.2021 - 0,00 куб.м, 02.11.2021 до 30.11.2021 - 0,00 куб.м, з 01.12.2021 до 31.12.2021 - 7572,00 куб.м.

В матеріалах справи міститься акт № 32009 від 31.12.2021 приймання-передачі природного газу по договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", відповідно до якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" поставлено у період з 01.12.2021 до 31.12.2021 Відповідачу природний газ в обсязі 7,57200 тис.м.куб. на суму 408780,41 грн. Акт підписаний лише з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" сформувало рахунок № 2648 від 12.01.2022 на оплату природного газу за грудень 2021 року на загальну суму 408780,41 грн.

На підтвердження направлення зазначених акту та рахунку Позивачем надано список № 17.01.2022 (юріки) згрупованих відправлень рекомендованих листів (Ф. 103), з якого вбачається направлення поштового відправлення Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" за адресою: "ск, 78б, Одеська обл., Одеський р-н, Одеса, 65091"; номер телефону адресата - 380663002888, номер поштового відправлення - 0600015762311, а також фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 19.01.2022.

Також в матеріалах справи наявні роздруківки з офіційного веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" щодо архіву цін ПОН для непобутових споживачів за грудень 2021 року.

Згідно з довідкою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від 01.02.2023 № 16/2-09/372 за період з 01.12.2020 до 31.01.2023 від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" кошти на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" не надходили.

У листі АТ "НАК "Нафтогаз України" від 04.08.2021 вказано, що для реалізації положень Меморандуму та надійного забезпечення природним газом виробників теплової енергії, Групою Нафтогаз розроблено трирічний договір постачання газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якому фіксований обсяг газу в перший рік постачається за ціною 7420 грн з ПДВ за 1000 куб.м, яка є значно нижчою за спотові (на місяць наперед тощо) ринкові ціни; фіксований обсяг газу визначається як середньо-арифметичне значення обсягу фактичного використання природного газу виробником теплової енергії за останні три роки у відповідному місяці для виробництва теплової енергії для потреб населення.

Відповідно до роздруківки електронного листа від 24.12.2021, відправником якого є ОСОБА_1, серед адрес одержувачів зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі змісту листа вбачається, що для отримання пільгової ціни на природний газ з 01.12.2021 ОСББ необхідно надіслати відповідні документи, а саме Додаткову угоду. З переліку зазначених ОСББ видно, що серед них наявне також Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б".

В матеріалах справи наявна підписана з боку ОСББ "Скісна-78Б" додаткова угода №_ до договору постачання природного газу від ___ 2021 р. №___-НГТ-___, в якій постачальником зазначено - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в особі начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л., споживачем - ОСББ "Скісна-78Б"; вказана додаткова угода підписана з боку ОСББ "Скісна-78Б".

Листом від 09.12.2021 ОСББ "Скісна-78Б" до начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л. було вказано про направлення підписаного договору №_ТЕ постачання природного газу для виробництва теплової енергії.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу № 8738/12 від 31.12.2021, підписаного між Акціонерним товариством "Одесагаз" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б", відповідно до якого за грудень 2021 року обсяг природного газу склав 7572 куб.м.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення визначає ст. 509 Цивільного кодексу України. Так, за ч. ч. 1-2 цієї статті зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України) та виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Законодавець у ст. 525 Цивільного кодексу України закріпив норму, відповідної до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначає Закон України "Про ринок природного газу".

Відповідно до пункту 26 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Частинами 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі Типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Як вказано вище, пунктом 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (надалі - Правила №2496), передбачено, що договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Отже, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до Типового договору постачання постачальником "останньої надії".

ОСББ "Скісна-78Б" є суб'єктом ринку природного газу, який зареєстрований на Інформаційній платформі (керування якою забезпечується оператором ГТС, відповідно до статті 1 Кодексу ГТС) та відноситься до категорії ТКЕ (виробник теплової енергії, йому присвоєно індивідуальний код - ЕІС код 56XQ00010PL4300К), що підтверджується даними Інформаційної платформи.

Як встановила судова колегія, включення Відповідача до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення спожитого ним газу до портфеля цього постачальника підтверджується даними оператора ГРМ (АТ "Одесагаз") та інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ00010PL4300K (зокрема, у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача), з якого вбачається, що ОСББ "Скісна-78Б" перебувало в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» у періоди: 07.09.2021- 31.10.2021, 02.11.2021- 31.12.2021, 02.01.2022- 28.02.2022, 02.03.2022- 30.04.2022, 02.05.2022- 30.06.2022, 02.07.2022- 30.08.2022, 01.09.2022- 31.10.2022, 01.11.2022- 30.12.2022, 01.01.2023- 28.02.2023.

Зазначене підтверджується листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" № ТОВВИХ-23-1169 від 31.01.2023, у якому вказано, що споживач з ЕІС-кодом 56XQ00010PL4300K у зазначені періоди був закріплений за постачальником «останньої надії» - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

Відповідно до даних про остаточну алокацію відборів, у період з 07.09.2021 по 30.11.2021 обсяг спожитого природного газу споживачем становив 0,00 куб.м, тоді як у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 7 572,00 куб.м., вказане підтверджуються довідкою ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

З наведеного слідує, що Відповідач, перебуваючи в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» з 07.09.2021 по 31.10.2021 та з 02.11.2021 по 31.12.2021, фактично розпочав споживання природного газу лише у грудні 2021 року.

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" стверджує, що суд першої інстанції помилково визначив чинність Типового договору лише за фактичним споживанням газу, тоді як договір набирає чинності з моменту укладення та реєстрації споживача в реєстрі постачальника «останньої надії». Повторне включення споживача до реєстру з 02.11.2021 року відбулося з порушенням вимог Кодексу ГТС.

Судова колегія не погоджується з доводами Відповідача в цій частині та зазначає наступне.

Частинами першою та другою статті 13 Закону України «Про ринок природного газу» унормовано право споживача, зокрема, на: вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, отримання інформації про загальні умови постачання (у т.ч. ціни), права та обов'язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником; отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів; безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу; дострокове розірвання договору постачання, якщо постачальник повідомив споживача про намір внесення змін до договору постачання в частині умов постачання та нові умови постачання виявилися для нього неприйнятними. При цьому споживач зобов'язаний, зокрема: укласти договір про постачання природного газу.

Згідно з пунктом 11 розділу II Правил постачання природного газу споживач самостійно контролює власне газоспоживання.

При цьому за приписами глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі Оператора ГТС за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта, зокрема у випадку відсутності за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Судова колегія зазначає, що за обставинами справи у спірний період ОСББ не було включено до Реєстру споживачів жодного постачальника.

Таким чином, у разі, якщо споживач (виробник теплової енергії) залишився без постачальника, то постачання природного газу такому споживачу автоматично здійснюється постачальником «останньої надії».

У відповідності до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори ГРС, оператор ГТС (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику «останньої надії» через Інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформації скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператор ГРС/оператора ГТС (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.

З огляду на викладене, постачальник «останньої надії» самостійно не вчиняє жодних дій щодо реєстрації в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» споживачів, які не мають укладеного договору із іншим діючим постачальником, як і дій щодо виключення споживачів з цього Реєстру, а лише по факту такої реєстрації протягом 3 діб отримує інформацію від оператора оператор ГРС/оператора ГТС (щодо прямих споживачів) стосовно реєстрації цих споживачів у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії». Відповідач як постачальник «останньої надії» не є адміністратором інформаційної платформи, а є лише її користувачем, тому не може вчиняти дії щодо внесення змін на Інформаційній платформі оператора ГТС, адміністратором якої є ТОВ "Оператор ГТС України".

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії", що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним (частина перша статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» та пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу).

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на Інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС (пункт 1.3. Типового договору).

Згідно з пунктом 11.1. Типового договору він набирає чинності з дня, визначеного Інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу КТС.

Відповідно частини другої статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» та пунктів 3.1., 3.3. Типового договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного Інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу ГТС.

З наведеного вбачається, що договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем набирає чинності лише з моменту фактичного постачання газу, яке у зазначений період не відбулося. Перебування споживача у Реєстрі постачальника «останньої надії» без укладеного договору з діючим або альтернативним постачальником не створює обов'язку укласти Типовий договір і не зобов'язує постачальника «останньої надії» припиняти дію такого договору.

Судова колегія враховує, що Відповідач у період 07.09.2021- 31.10.2021 фактично не споживав газ із ресурсу постачальника «останньої надії», тому в цей період Типовий договір не міг вважатися укладеним.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу VI Правил постачання природного газу максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії». А відповідно до пункту 11.1 Типового договору постачання природного газу, дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Згідно зі частиною другою статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії"

Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов'язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії".

Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі № 640/15656/20 та у постанові від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23 зазначив, що аналіз положення щодо встановлення постачання природного газу споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб, дає підстави для висновку, що завданням постачальника «останньої надії» є страхування побутових та непобутових споживачів на певний період від раптового припинення газопостачання, якщо постачальник газу не зможе виконувати свої обов'язки перед споживачем. Постачальник «останньої надії» не конкурує за клієнта, не рекламує свої послуги, не змагається за споживача. Він підтримує клієнтів, які опинилися у скрутному становищі не з власної волі. Постачальник «останньої надії» не є суб'єктом, орієнтованим на довгострокове обслуговування споживачів, а виконує виключно функцію тимчасового страхування для забезпечення безперервності газопостачання у разі виникнення кризових ситуацій. Таке обмеження стимулює споживачів до активного пошуку нового постачальника і перешкоджає залежності від послуг постачальника «останньої надії». Зазначене відповідає принципу забезпечення конкуренції на ринку природного газу, оскільки надмірно тривалий строк може створити монопольні умови для постачальника «останньої надії».

Тобто, обмеження строку до 60 днів на рік обґрунтовано тимчасовим характером функцій постачальника «останньої надії», фінансовою безпекою цього механізму, стимулюванням ринкових відносин і необхідністю забезпечення ефективності роботи енергетичного ринку.

Крім того, судова колегія зазначає, що обмеження щодо постачання газу строком, що не перевищує шістдесят днів, стосується саме фактичного постачання, а не моменту внесення споживача до Реєстру. Включення до Реєстру є адміністративним механізмом для визначення потенційних споживачів і не активує строк 60 днів.

Таким чином, якщо споживач внесений до Реєстру, але фактичне постачання не розпочато, обмеження 60 днів ще не застосовується.

Зважаючи на викладене, судова колегія зазначає, що доводи Апелянта в цій частині не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а отже висновок суду першої інстанції в цій частині судова колегія вважає вірним.

Щодо посилання Відповідача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2024 у справі № 917/1297/23, яка, на переконання Апелянта, стосується подібних правовідносин і на яку він посилався під час розгляду справи, судова колегія зазначає наступне.

У справі № 917/1297/23, на яку посилається Відповідач, Відповідачем було Приватне акціонерне товариство "Гадячгаз", що є оператором газорозподільної системи, а спірний період охоплював 01.05.2022- 31.05.2022.

У зазначеній справі встановлено, що станом на 01.05.2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" вже здійснювало постачання природного газу ПАТ "Гадячгаз" з початку 2022 року протягом граничного строку, визначеного Типовим договором. Крім того, було з'ясовано, що на зазначену дату ПАТ "Гадячгаз" мало перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 66 828 009,77 грн.

З огляду на це Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки ПАТ "Гадячгаз" не належало до переліку осіб, на яких поширюються виключення, передбачені частиною другою статті 15 Закону України «Про ринок природного газу», воно не мало правових підстав отримувати природний газ від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як від постачальника «останньої надії».

Натомість у справі № 916/3889/23 ТОВ "ГК "Нафтогаз України" розпочало постачання природного газу Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" лише з грудня 2021 року. До цього часу, навіть перебуваючи в реєстрі постачальника «останньої надії», Відповідач фактично не споживав природний газ.

Крім того, ОСББ "Скісна-78Б" не є оператором газорозподільної системи, а станом на грудень 2021 року, спірний період у цій справі, у Відповідача була відсутня заборгованість перед Позивачем за постачання природного газу.

З урахуванням наведеного судова колегія зазначає, що справи № 917/1297/23 та № 916/3889/23 не є подібними за фактичними обставинами та правовідносинами, а відтак правові висновки, викладені у справі № 917/1297/23, не можуть бути застосовані при розгляді справи № 916/3889/23.

Враховуючи наведене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що з 01.12.2021 постачання природного газу ОСББ "Скісна-78-Б" здійснювалося на підставі Договору постачання постачальником «останньої надії», укладеного 02.11.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Як зазначено у довідці Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" фактично спожило природний газ у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 у обсязі 7?572,00 куб.м. Отже, у спірний період Позивач фактично поставив Відповідачу зазначений обсяг газу, що не оспорюється сторонами.

Рахунок було сформовано виходячи із щоденно спожитих Відповідачем обсягів газу в спірний період та щоденних цін ПОН для непобутових споживачів.

Відповідач заперечує проти зазначеного, та зазначає, що суд першої інстанції безпідставно застосував пункт 4.1 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» щодо визначення ціни на підставі щоденного оприлюднення її на сайті постачальника, не врахувавши положення ч.1 ст.12 Закону України «Про ринок природного газу».

Так, за змістом ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем вважається фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1). В цей же час, побутовим споживачем є фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п. 23 ч. 1).

Таким чином, з наведеного вбачається, що чинне законодавство України до побутових споживачів природного газу відносить лише фізичних осіб, які використовують газ для власних побутових потреб. Натомість, фізичні особи-підприємці або юридичні особи вважаються непобутовими споживачами.

Враховуючи правовий статус Відповідача, зокрема те, що він є юридичною особою, в силу положень пункту 23 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" він не належить до побутових споживачів.

Водночас колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо вартості газу, поставленого Позивачем, як постачальником "останньої надії", необхідно керуватися не лише суб'єктним статусом Відповідача, але й особливостями цього статусу і законодавчими випадками встановлення ціни природного газу для ОСББ з урахуванням цих особливостей.

Так, правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, а також особливості статусу цих об'єднань визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

За змістом ст. 1 цього Закону об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.

Управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ч.1 ст. 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку співвласники зобов'язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із ст. 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави дійти висновку, що ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб'єктом господарювання. Об'єднання не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа воно не має свого власного споживання. Природний газ, що постачається в багатоквартирний будинок використовується задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема, роботи індивідуального теплового пункту, котелень, тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (теплопостачання, гарячого водопостачання і інше).

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 травня 2025 року у cправі № 916/2778/24, викладену наступну позицію:

"… Закон України "Про ринок природного газу" не містить визначення таких понять як то "колективний споживач", "колективний побутовий споживач" тощо.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору (пункт 2); житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг (пункт 5).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

За змістом статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до пункту 5 абзацу 11 Правил постачання природного газу побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

З огляду на встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин у своїй сукупності, Верховний Суд зазначає, що Відповідач, як юридична особа, що створена шляхом об'єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем..."

Близька за змістом правова позиція щодо правового визначення юридичної особи, що створена шляхом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, за аналогією закону застосовано Верховним Судом у постановах від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21, від 22.01.2025 у справі №916/1071/24 тощо.

Таким чином, у справі, що переглядається судом апеляційної інстанції Відповідач, задовольняючи потреби побутових споживачів, самостійно шляхом самозабезпечення і у відносинах з Позивачем (постачальником "останньої надії" за Типовим договором) фактично виступає колективним побутовим споживачем природного газу для потреб та в інтересах співвласників багатоквартирного будинку.

Необхідно наголосити, що з урахуванням особливого правового статусу ОСББ, нормами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" також передбачено спеціальну ціну природного газу, що придбувається останнім.

Так, відповідно до абзацу 7 статті 22 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень.

Встановлення Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" спеціальної ціни для Відповідача є саме тим законодавчим випадком (винятком) із загального правила постачання природного газу, в тому числі і постачальником "останньої надії", про котрі йде мова в пункті 4 розділу І Правил постачання природного газу, нормами якого врегульовано, що постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених законодавством України.

Відповідно до пункту 7-1 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про ринок природного газу" тимчасово, до 31 березня 2022 року, Регулятор на підставі розрахунку постачальника "останньої надії" має право затверджувати граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу у період з 1 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року побутовим споживачам, споживачам, що є бюджетними установами відповідно до Бюджетного кодексу України, закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживачам, що здійснюють виробництво теплової енергії.

Такі ціни можуть відрізнятися від цін постачальника "останньої надії", визначених умовами конкурсу на обрання постачальника "останньої надії", які має застосовувати переможець такого конкурсу як постачальник "останньої надії".

Відповідно до постанови від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. №1236" (набрала чинності 26.10.2021) Кабінет Міністрів України постановив, зокрема, установити, з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року граничну ціну на природний газ за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальником "останньої надії" - на рівні 7,96 гривні за 1 куб. метр (з урахуванням податку на додану вартість).

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236" вбачається, що пункт 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809, доповнено, зокрема, тим, що переможець конкурсу погоджується, що для побутових споживачів постачання природного газу з 1 жовтня по 30 листопада 2021 р. здійснюється постачальником "останньої надії" за ціною, що не може перевищувати 7,96 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Аналіз зазначених нормативних актів надає можливість апеляційному господарському суду дійти висновку, що законодавством виокремлено певну категорію (групу) споживачів, яким тимчасово затверджуються граничні ціни, за якими постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу, зокрема, серед яких вказані побутові споживачі.

У цьому випадку під категорію "побутові споживачі" підпадають як окремі фізичні особи, так і об'єднання фізичних осіб, головною метою яких у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є придбавання природного газу з метою використання для власних побутових потреб, зокрема, для опалення своїх квартир (будинків), у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Близька за змістом правова позиція щодо комплексного застосування вказаних вище норм права викладена Верховним Судом у постановах від 22.01.2025 у справі №916/1071/24, від 09.04.2025 у справі №916/847/24, від 03.04.2025 у справі №916/1530/24.

Відповідно до архіву цін постачальника «останньої надії», оприлюдненого на офіційному вебсайті https://gas.ua/uk/home/slr, у грудні 2021 року ціна природного газу для побутових споживачів становила 7,95689 грн з ПДВ.

Враховуючи встановлені обставини справи, зокрема, те, що заборгованість за поставлений Відповідачу природній газ Позивачем, як постачальником "останньої надії", виникла за грудень 2021 року, то в силу приписів пункту 7-1 Розділу VII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про ринок природного газу" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236" Позивач мав визначити Відповідачу ціну за 1 куб. метр. природного газу як для побутового споживача, тобто виходячи із тарифу 7,96 гривні за 1 куб. метр.

Як було зазначено раніше, у період з 01.12.2021 по 31.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ у загальній кількості- 7 572,00 куб.м., отже фактично заборгованість Відповідача за поставлений природний газ у грудні 2021 складає суму у розмірі 60 273,12 грн.

Борг у розмірі 56 184,24 грн був сплачений Відповідачем після ухвалення рішення судом першої інстанції під час розгляду справи по суті (на першому колі розгляду), а саме 20.12.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 5.

Із змісту зазначеної платіжної інструкції вбачається, що ОСББ "Скісна - 78Б" перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" грошові кошти у загальній сумі 219836,45 грн.

У призначенні платежу, зокрема, зазначено, що частина коштів у розмірі 56184,24 грн сплачена в рахунок погашення заборгованості у справі № 916/3889/23.

Враховуючи наведене судова колегія вбачає підстави для врахування вказаної суми оплати та закриття у цій частині провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Так, при застосуванні пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:

- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;

- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 4088,88 грн, тоді як в частині вимог про стягнення боргу у сумі 56 184,24 грн провадження підлягає закриттю, а в решті заявленої суми основного боргу слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку про наявність у Відповідача заборгованості перед Позивачем у сумі 4088,88 грн

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку суми пені, Позивач керувався умовами абзацу 1 пункту 4.5 Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яким передбачено пеню для непобутового споживача в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Однак, враховуючи те, що пеня - це похідне зобов'язання, яке залежить від основного, а основне зобов'язання нараховувалося Відповідачу, як побутовому споживачу, тому для визначення розміру пені необхідно брати до уваги умови абз. 2 п. 4.5 Договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", якими передбачено пеню для побутового споживача в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

У своїх розрахунках Позивач визначив період нарахування пені за неналежне виконання Відповідачем умов договору з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Розрахунок здійснюється за формулою:

Пеня = С x РП x Д : 100, де С - Сума заборгованості за період, РП - розмір пені, зазначений в договорі (в калькуляторі вказується користувачем в окремому віконці), Д - Кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума

з 01/02/2022 до 31/07/2022 60 273,12 x 0.01 x 181:1001811 090,94 грн.

Всього розрахована сума пені = 1 090,94 грн.

Таким чином, до стягнення з Відповідача підлягає пеня у розмірі 1 090,94 грн.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом змінено суму основного боргу, перерахуванню підлягають і нараховані Позивачем відсотки річних та інфляційні втрати з урахуванням визначених Позивачем періодів.

У своїх розрахунках Позивач визначив період нарахування трьох відсотків річних за неналежне виконання Відповідачем умов договору з 01.02.2022 по 31.07.2023, а інфляційних втрат - з 01.02.2022 по 30.06.2023.

Щодо нарахування 3 % річних, судова колегія зазначає наступне.

Розрахунок трьох відсотків річних здійснюється за формулою:

Сума санкції = С х 3 х Д х 365 : 100, де: С - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Період прострочення грошового зобов'язання: з 01.02.2022 по 31.07.2023 - 546 календарних днів.

Розрахунок: 60 273,12 грн х 3 % х 546 : 365 : 100 = 2 704,86 грн.

Таким чином, до стягнення з Відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 2703,80 грн.

Щодо нарахування інфляційних втрат судова колегія зазначає наступне.

Інфляційні втрати підлягають стягненню у розмірі 18 505,69 грн, виходячи з такого розрахунку:

Розрахунок здійснюється за формулою:ІІС = (ІІ? : 100) х (ІІ? : 100) х (ІІ? : 100) х … х (ІІz ч 100), де: ІІ? - індекс інфляції за перший місяць прострочення; ІІz - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Сукупний індекс інфляції за відповідний період становить:(101,60:100) х (104,50 : 100) х (103,10 : 100) х (102,70 : 100) х (103,10 : 100) х (100,70 : 100) х (101,10 : 100) х (101,90 : 100) х (102,50 : 100) х (100,70 : 100) х (100,70 : 100) х (100,80 : 100) х (100,70 : 100) х (101,50 : 100) х (100,20 : 100) х (100,50 : 100) х (100,80 : 100) = 1,30703058.

Інфляційне збільшення суми боргу:

60 273,12 грн х 1,30703058 - 60 273,12 грн = 18 505,69 грн.

Отже, до стягнення з Відповідача підлягають інфляційні втрати у розмірі 18505,69 грн.

Враховуючи наведене, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в їх сукупності, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірний період з 01.12.2021 по 31.12.2021 Позивач поставив Відповідачу природний газ на суму 408 780,41 грн.

Колегія суддів виходить із того, що за характером спірних правовідносин та з урахуванням правового статусу Відповідача у даному випадку підлягали застосуванню тарифи, встановлені для побутових споживачів. Натомість застосування цін для непобутових споживачів призвело до неправильного визначення вартості поставленого природного газу та, відповідно, до завищення розміру заявлених до стягнення сум.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції в цій частині є помилковими, а доводи Апелянта в цій частині є обґрунтованими та знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" судова колегія зазначає наступне.

Як було зазначено, суд першої інстанції у своєму рішенні дійшов висновку, що додаткова угода між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" фактично була укладена шляхом направлення оферти з боку ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та її подальшого акцепту з боку Відповідача, тобто в письмовій (електронній) формі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправомірно визнав укладеною Додаткову угоду між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та ОСББ "Скісна-78Б", судова колегія не погоджується з доводами Апелянта та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Приписами ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Приписами ч.ч. 1, 3 ст. 641 Цивільного кодексу України визначено, що Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною; якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом; Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

За приписами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як було встановлено судовою колегією, у листі АТ "НАК "Нафтогаз України" від 04.08.2021 вказано, що для реалізації положень Меморандуму та надійного забезпечення природним газом виробників теплової енергії, Групою Нафтогаз розроблено трирічний договір постачання газу з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", в якому фіксований обсяг газу в перший рік постачається за ціною 7420 грн з ПДВ за 1000 куб.м, яка є значно нижчою за спотові (на місяць наперед тощо) ринкові ціни; фіксований обсяг газу визначається як середньо-арифметичне значення обсягу фактичного використання природного газу виробником теплової енергії за останні три роки у відповідному місяці для виробництва теплової енергії для потреб населення.

Відповідно до скріншоту з веб-сайту ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", з 20.05.2021 після скасування режиму ПСО виробники тепла можуть самостійно обирати постачальника газу. Компанія пропонує ТКЕ та ОСББ укладати трирічні договори постачання газу за ринковою ціною, що на перший рік становить 7,42 грн/мі (з ПДВ, без тарифу ГТС) для обсягів, визначених за історичним споживанням. Відповідальною особою для укладання договорів в Одеській області є ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

З наведеного вбачається, що саме ОСОБА_1 з електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_2 була відповідальною особою, на яку покладалося укладання зазначених договорів постачання газу.

Зі змісту роздруківки електронного листа від 24.12.2021, відправником якого є ОСОБА_1 , серед адрес одержувачів зазначено електронну адресу Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 Зі змісту листа вбачається, що для отримання пільгової ціни на природний газ з 01.12.2021 ОСББ необхідно надіслати відповідні документи, а саме Додаткову угоду. З переліку зазначених ОСББ видно, що серед них наявний також Відповідач у справі.

Окрім того, в матеріалах справи наявна підписана з боку ОСББ "Скісна-78Б" Додаткова угода №_ до Договору постачання природного газу від ___ 2021 р. №___-НГТ-___, в якій постачальником зазначено - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в особі начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л., споживачем - ОСББ "Скісна-78Б"; вказана Додаткова угода підписана з боку ОСББ "Скісна-78Б".

Судова колегія зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи скріншоту з електронної пошти вбачається, що 29 грудня 2021 року відправником: ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено одержувачу: " ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , електронного листа з наступною темою: "ОСББ Скісна 78-б на какой адрес вам прислать оригінали, в Кропівницкий или Кіев, напишите пожалуйства ваш номер телефона, я курьером отправлю". При цьому додатками до вказаного листа є заповнена зі сторони ОСББ "Скісна-78Б" Додаткова угода зі всіма умовами договору, зокрема ЕІС-кодом споживача, замовленим обсягом природного газу.

Зазначене спростовує доводи Апелянта в частині того, що електронний лист від 24 грудня 2021 року, було направлено неповноважною особою, оскільки як було встановлено, саме ОСОБА_1 була відповідальною особою для укладання договорів в Одеській області.

Також колегія суддів вважає за необхідно зазначити, що у листі ОСББ "Скісна-78Б" до начальника відділу договірної роботи з ТКЕ Департаменту роботи з ТКЕ Галущенко Н.Л. було вказано про направлення підписаного Договору №_ТЕ постачання природного газу для виробництва теплової енергії.

Наведене спростовує доводи Апелянта, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" не зверталось до ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдінг" для укладення договору.

Крім того судова колегія зазначає, що відповідно до наявного в матеріалах справи скріншоту з електронної пошти вбачається, що 29 грудня 2021 року відправником: ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено одержувачу: "ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , електронного листа з додатками, а саме заповненою зі сторони ОСББ "Скісна-78Б" додаткова угода зі всіма умовами договору, зокрема ЕІС-кодом споживача.

У свою чергу, ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", надіславши електронною поштою проєкт додаткової угоди, фактично здійснило пропозицію укласти договір (оферту). Відповідач, підписавши зазначену угоду та направивши її на електронну пошту Третьої особи, підтвердив прийняття такої пропозиції (акцепт), що відповідно до положень Цивільного кодексу України свідчить про укладення додаткової угоди між сторонами.

Таким чином, з урахуванням викладеного та оцінюючи докази у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що ОСББ "Скісна-78Б" вчинило всі залежні від нього дії, спрямовані на укладення Додаткової угоди з ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", зокрема направило на адресу Товариства належним чином підписану Додаткову угоду.

Разом із тим матеріали справи не містять доказів вчинення ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" дій щодо включення ОСББ "Скісна-78Б" до власного реєстру споживачів, що входило до сфери контролю та відповідальності саме постачальника. Зазначена бездіяльність не може покладатися на споживача та не спростовує факту вчинення ним усіх необхідних дій для належного оформлення договірних відносин.

У зв'язку з цим судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції в зазначеній частині та вважає доводи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" такими, що не знайшли свого належного підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Колегія суддів виходить із того, що надані Апелянтом пояснення та докази не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, а також не свідчать про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права в цій частині.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підстави для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення в межах наведених доводів апеляційної скарги у судової колегії відсутні, а висновки суду першої інстанції в зазначеній частині є обґрунтованими та такими, що відповідають встановленим обставинам справи.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 слід залишити без задоволення, а апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 підлягає частковому задоволенню; рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини в редакції суду апеляційної інстанції.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на Відповідача; 2) у разі відмови в позові - на Позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судових витрат понесених Позивачем в суді касаційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції містить, зокрема новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, розподіл судових витрат, в тому числі витрат на правничу допомогу, у даній справі має здійснюватися Південно-західним апеляційним господарським судом за результатом розгляду справи відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 - залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 - задовольнити частково.

3. Ріення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23- скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" про стягнення 612998,31 грн - задовольнити частково.

Закрити провадження в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 56184,24 грн.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" 4088,88 грн - основного боргу, 1 090,94 грн - пені, 18 505,69 грн - інфляційних втрат, 2 704,86 грн- 3% річних та 1238,56 грн - витрат по сплаті судового збору.

В решті вимог - відмовити".

4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 03.07.2025 у справі №916/3889/23 у сумі 449,66 грн.

5. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скісна-78Б" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" судовий збір за перегляд в суді апеляційної та касаційної інстанції у розмірі 14713,59 грн.

6. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2026

Головуюча суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Я.Ф. Савицький

Попередній документ

134232396

Наступний документ

134232398

Інформація про рішення:

№ рішення:	134232397
№ справи:	916/3889/23
Дата рішення:	12.02.2026
Дата публікації:	24.02.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Південно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (02.02.2026)
Дата надходження:	28.07.2025
Предмет позову:	про стягнення 612998,31 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (30)

29.09.2023 11:15	Господарський суд Одеської області
20.10.2023 11:30	Господарський суд Одеської області
09.11.2023 12:30	Господарський суд Одеської області
01.12.2023 12:00	Господарський суд Одеської області
20.12.2023 09:45	Господарський суд Одеської області
21.12.2023 10:15	Господарський суд Одеської області
17.01.2024 14:00	Господарський суд Одеської області
07.02.2024 10:30	Господарський суд Одеської області
28.02.2024 11:00	Господарський суд Одеської області
18.06.2024 11:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
20.08.2024 12:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
17.09.2024 12:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
29.10.2024 10:30	Південно-західний апеляційний господарський суд
22.01.2025 12:40	Касаційний господарський суд
04.03.2025 11:30	Господарський суд Одеської області
13.03.2025 12:00	Господарський суд Одеської області
27.03.2025 14:45	Господарський суд Одеської області
27.03.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
15.04.2025 12:30	Господарський суд Одеської області
02.05.2025 12:30	Господарський суд Одеської області
08.05.2025 12:00	Господарський суд Одеської області
20.05.2025 15:15	Господарський суд Одеської області
04.06.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
20.06.2025 11:00	Господарський суд Одеської області
01.07.2025 15:30	Господарський суд Одеської області
03.07.2025 15:00	Господарський суд Одеської області
03.11.2025 11:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
08.12.2025 11:45	Південно-західний апеляційний господарський суд
02.02.2026 14:00	Південно-західний апеляційний господарський суд
12.02.2026 15:30	Південно-західний апеляційний господарський суд