79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"20" лютого 2026 р. Справа № 914/653/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
Ржепецький В.О. (суддя-доповідач), судді Зварич О.В., Панова І.Ю.
розглянув заяву представниці відповідача Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб» - адвоката Оксенюк Ганни Олегівни про відвід колегії суддів у складі: Манюка П.Т. (доповідач), суддів: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я.
від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 (суддя Козак І.Б.) у справі № 914/653/24
за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб», за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ,
про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування реєстраційних дій/записів
Господарський суд Львівської області за результатами нового розгляду справи № 914/653/24 рішенням від 10.12.2025 у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу від 24.12.2025, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/653/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 29.12.2025 задовольнив заяву головуючого судді Якімець Г.Г. та членів колегії - суддів Бойко С.М. і Бонк Т.Б. про самовідвід у справі № 914/653/24, справу передав для повторного автоматизованого розподілу.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.01.2026 задовольнив спільну заяву колегії суддів у складі Кравчук Н.М., Матущака О.І. і Скрипчук О.С. про самовідвід у справі № 914/653/24, справу передав для повторного автоматизованого розподілу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.01.2026 року справу № 914/653/24 розподілено колегії суддів: Манюку П.Т. (головуючий суддя), Міліціанову Р.В. та Риму Т.Я.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.01.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/653/24 та витребував матеріали справи в Господарського суду Львівської області.
27.01.2026 на адресу апеляційного суду з Господарського суду Львівської області надійшли матеріали справи № 914/653/24.
05.02.2026 через систему Електронний суд від відповідача та третіх осіб надійшли відзиви на апеляційну скаргу.
09.02.2025 через систему Електронний суд від представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Находа А.В. надійшла заява про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у справі № 914/653/24.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.02.2026 відмовив у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_3 про відвід колегії суддів - Манюка П.Т. (головуючий суддя), Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я., у справі № 914/653/24, справу передав для повторного автоматизованого розподілу для вирішення питання про відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 у справі № 914/653/24 заяву представника третьої особи у справі ОСОБА_3 - адвоката Находа Андрія Володимировича про відвід від розгляду справи № 914/653/24 колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Манюка П.Т., суддів: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я., передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Бойко С.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 16.02.2026 № 22 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду заяви про відвід (у справі № 914/653/24).
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.02.2026 у справі № 914/653/24 заяву представника третьої особи у справі ОСОБА_3 - адвоката Находа А.В. про відвід від розгляду справи № 914/653/24 колегії суддів Західного апеляційного господарського суду, передано на розгляд колегії у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Орищин Г.В., Якімець Г.Г.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою (Бонк Т.Б. (головуючий суддя), Орищин Г.В. та Якімець Г.Г.) від 16.02.2026 відмовив у задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Находа А.В. про відвід колегії суддів у справі № 914/653/24.
16.02.2026 через систему Електронний суд від представниці відповідача - адвоката Оксенюк Г.О. надійшла заява про відвід колегії суддів Манюка П.Т. (головуючий суддя), Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я.
Заява про відвід мотивована тим, що у представниці є об'єктивні підстави вважати, що існують обставини, які можуть впливати на неупередженість та об'єктивність колегії Західного апеляційного господарського суду під час розгляду цієї справи за апеляційною скаргою Дядюшка С.В. Заявник звертає увагу на обставини виконання адміністративно-розпорядчих функції головою Західного апеляційного господарського суду, який є фігурантом кримінального провадження НАБУ від 14.10.2024 № 5202400000000534, тому у заявниці наявний сумнів щодо неупередженості та об'єктивності колегії, яка здійснює розгляд справи № 914/653/24.
Додатково зазначає, що у справі № 914/653/24 наявні самовідводи інших колегій суддів Західного апеляційного господарського суду, якими було забезпечено, на думку заявниці, гарантування безсторонності при розгляді справ із учасникам цієї справи.
Тому, заявниця вважає, що цю справу повинні розглядати судді, які жодним чином не пов'язані із Західним апеляційним господарським судом, Господарським судом Львівської області та відповідними фігурантами провадження НАБУ.
Західний апеляційний господарський суд (у складі колегії суддів: Манюка П.Т. (доповідач), судді: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я.) в ухвалі від 17.02.2026 визнав заяву представника Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб» - адвоката Оксенюк Ганни Олегівни про відвід колегії суддів Західного апеляційного господарського суду необгрунтованою та відповідно до приписів частини 3 статті 39 ГПК України передав справу №914/653/24 на автоматизований розподіл для вирішення питання про відвід колегії суддів у складі головуючого судді - Манюка П.Т., суддів: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я. іншим складом суду у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Автоматизованим розподілом судової справи №914/653/24 між суддями Західного апеляційного господарського суду 18.02.2026 визначено колегію суддів: Ржепецький В.О. (головуючий суддя), судді Зварич О.В., Панова І.Ю.
Вирішуючи питання відводу суд виходить із такого:
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Питання конфлікту інтересів є однією із складових етики поведінки суддів. Етичною може вважатись поведінка та дії судді, які направлені на виключення сумнівів у його упередженості при відправленні правосуддя, зокрема, суб'єктивних факторів, які можуть вплинути на неупередженість судді або обґрунтовано поставити під сумнів його неупередженість в очах учасників процесу.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження ( ч.3 ст. 38 ГПК України).
Відповідно до положень статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому випадку положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються. Питання про відвід судді Великої Палати не підлягає передачі на розгляд іншому судді та розглядається Великою Палатою. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У заяві про відвід суддів Манюка П.Т. (доповідач), Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я. відповідач покликається на положення ст. 35 ГПК України, зокрема вказує, що критерії оцінки не завжди чітко визначені з огляду на положення ст. 35 ГПК України, однак, за критерієм «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді» визначальним є внутрішнє ставлення заявника відводу на основі зазначеного обґрунтування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 листопада 2006 року у справі “Білуха проти України» зазначено, що “у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що “особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але “вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, вказано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Зазначений принцип застосовується таким чином:
- при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів;
- поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів;
- суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах;
- перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) суддя утримується від будь-яких коментарів, що могли б з огляду на розумну оцінку ситуації якимось чином вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу; суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання;
- суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об'єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (Рішення у справі Газета Україна-Центр проти України, № 16695/04 від 15.07.2010 року).
Західний апеляційний господарський суд в ухвалі від 11.02.2026 у справі № 914/653/24 зазначав, що члени колегії не мають жодного стосунку до кримінального провадження, про яке зазначає заявник та з урахуванням якого базуються його сумніви щодо неупередженості, які він зазначив у заяві.
Верховний Суд в ухвалі від 26.10.2020 у справі № 910/3480/20 вказав, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2022 у справі № 916/442/21).
Колегія суддів повторює, що в ухвалі від 11.02.2026 у справі № 914/653/24, Західний апеляційний господарський суд врахував приписи п. 13 висновку Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) від 10.11.2016 № 19(2016) "Про роль голів судів" про те, що доводи, які стосуються можливого впливу головою суду, який виконує адміністративно-розпорядчі функції, на неупередженість та об'єктивність колегії суддів, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки голова суду не наділений повноваженнями щодо впливу на розгляд конкретної справи колегією суддів.
Водночас, колегія суддів звертає увагу заявниці на те, що не можуть бути підставою для відводу судді тільки припущення про існування обставин, за яких участь судді в розгляді справи виключається.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) судом (суддею) принципу неупередженості, заявнику потрібно навести доводи та надати відповідні докази про наявність зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не виключно, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, незабезпечення (неналежне забезпечення) суддею або складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав учасників справи тощо).
Іншими словами, відвід суду (судді) має бути вмотивований з наведенням зацікавленою особою аргументів, які підтверджують наявність підстав для відводу (аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 30.10.2024 у справі № 990/39/23).
Суд констатує, що на підставі дослідження аргументації, наведеної у заяві представниці ПП “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб» - адвоката Оксенюк Г.О. можна дійти висновку, що підстави для відводу фактично зводиться до констатації факту приналежності та входження членів колегії до складу суддів Західного апеляційного господарського суду, Господарського суду Львівської області, отже оцінка діям суддів, які входять до складу відповідної колегії надається заявницею узагальнено за єдиним критерієм - здійснення правосуддя в наведених судах, а отже вірогідності впливу на їхні рішення іншими суддями.
При цьому, заявниця не подає належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного необ'єктивного чи упередженого ставлення колегії суддів до обов'язку здійснення судочинства при розгляді апеляційної скарги у справі № 914/653/24, не наводить фактів упередженості суддів при здійсненні тих чи інших конкретних дій у справі.
Колегія суддів вказує на те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, повинна навести докази, на підставі яких суд може отримати достовірні відомості про такі.
У справі “Мушта проти України» (рішення від 18.11.2010 року, заява № 8863/06) Європейський суд з прав людини акцентував увагу, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Суд звертає увагу на те, що вимога одного з учасників справи про зміну складу суду підпадає під нормативні обмеження, котрі узгоджуються з положеннями національного законодавства, змістом Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя розглядає справи, одержані згідно з порядком розподілу судових справ, установленим відповідно до закону. На розподіл судових справ між суддями не може впливати бажання судді чи будь-яких інших осіб.
Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді справи є порушенням права на справедливий суд.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про упередженість чи необ'єктивність судді, однак такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що істинність твердження про упередженість та/чи небезсторонність судді має бути доведена, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом цієї чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 (справа №800/592/17) та від 01.10.2018 (справа №9901/673/18).
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
У контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.п. 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі необхідно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується поки не надано доказів протилежного. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі Веттштайна (Wettstein) та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58).
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу.
Оцінивши через призму зазначених вище критеріїв наведені представником заявника мотиви для відводу колегії суддів, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід за відсутності доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів, які входять до складу колегії, у результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості у розгляді цієї справи.
Названі у заяві про відвід доводи не вказують на наявність об'єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності суддів Манюка П.Т. (доповідач), судді: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я. у справі №914/653/24, про що зазначено вище.
Отже, заявлений представницею Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб» - адвоката Оксенюк Ганною Олегівною відвід суддям Західного апеляційного господарського суду Манюка П.Т. (доповідач), судді: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/653/24, є необґрунтованим.
Ураховуючи наведене, колегія суддів відмовляє у відводі суддів Манюка П.Т. (доповідач), Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/653/24.
Керуючись ст. 38, 39, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представниці Приватного підприємства “Перша соціальна медична лабораторія “Ескулаб» - адвоката Оксенюк Ганни Олегівни про відвід колегії суддів у складі: Манюка П.Т. (доповідач), судді: Міліціанова Р.В. та Рима Т.Я. від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 10.12.2025 у справі № 914/653/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.О. Ржепецький
Суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова