Справа № 761/39656/18
Провадження 1-кп/991/192/19
16 лютого 2026 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула у відкритому судовому засіданні питання про звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 , захисника у кримінальному провадженні № 5201800000000044.
Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинувачених ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_20 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження № 52018000000000044 за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 358 КК України.
1.1.15 липня 2024 року колегія суддів постановила ухвалу, якою доручила Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити обвинуваченому ОСОБА_14 захисника.
1.2.17 липня 2024 року Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги в особі ОСОБА_21 призначив адвоката ОСОБА_4 для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 52018000000000044.
1.3.У судове засідання, призначене на 11 год 00 хв 03 листопада 2025 року, 11 год 00 хв 08 грудня 2025 року, 09 год 00 хв 02 лютого 2026 року та на 09 год 00 хв 16 лютого 2026 року, захисник ОСОБА_4 не з'явився, надіслав до суду клопотання з проханням відкласти судові засідання, у зв'язку із зайнятістю на чергуванні у складі мобільно вогневої групи ППО, виконуючи наказ командира щодо збиття ворожих повітряних цілей.
1.4.Розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52018000000000044 перебуває на стадії дослідження доказів сторони захисту.
1.5.Захисник ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, жодних пояснень не надав.
2.Відповідно до загальних норм, адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», далі - Закон). Адвокатська діяльність здійснюється, зокрема, на підставі доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону).
2.1.Здійснюючи адвокатську діяльність на підставі доручення на адвоката розповсюджуються вимоги, у тому числі, Правил адвокатської етики. Відповідно до ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат повинен неупереджено й об'єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і проінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
2.2.Беручи до уваги стандарти, які гарантує Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод в контексті права кожного на справедливий судовий розгляд, суд призначав судові засідання залежно від зайнятості членів колегії в розгляді інших справ, наявності вільного часу для їхнього призначення та за узгодженням з учасниками судового провадження. Хоча КПК України не містить обов'язкової вимоги про призначення судових засідань лише за погодженням з учасниками кримінального провадження, колегія, ураховуючи приписи пункту 8 спільної Резолюції Ради суддів України, Ради прокурорів України та Ради адвокатів України від 21 вересня 2022 року «Професійна етика правосуддя», завчасно узгодила дати судових засідань зі сторонами.
2.3.Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Цьому положенню кореспондує ст. 20 КПК України, відповідно до якої підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.
2.4.Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов'язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з'ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом'якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого. Також, захисник зобов'язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов'язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу) (ч. 2 ст. 47 КПК України).
2.5.У статті 138 КПК України вказаний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, зокрема: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
2.6.Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
2.7.Судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження (ч. 1, 2 ст. 318 КПК України).
2.8.Зазначені норми кореспондуються з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», «Карт проти Туреччини»).
2.9.Відповідно до вимог частини першої ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов'язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.
2.10.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
2.11.Згідно з нормами статей 42, 44, 45 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним.
2.12.Частина друга статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарним проступком адвоката визначає, зокрема, невиконання або неналежне виконання захисником своїх професійних обов'язків.
2.13.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів (частина 1 статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зокрема належать здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
2.14.Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів. Відповідно до п. 8 цього ж Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
3.Для вирішення цього питання суду потрібно перевірити таке:
1) чи є неприбуття захисника у судове засідання з неповажних причин;
2) чи є підстави для порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією питання про притягнення адвоката до відповідальності.
Перевіряючи вказані вище питання, суд приходить до таких висновків.
3.1.Із системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що поважними причинами для неприбуття учасника кримінального провадження у судове засідання, є наявність виключно тих обставин, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.
Захисник ОСОБА_4 належним чином був повідомлений про дати судових засідань 03 листопада 2025 року, 08 грудня 2025 року, 02 та 16 лютого 2026 року, що підтверджується телефонограмами від 02 квітня та 18 листопада 2025 року.
Захисник у своїх клопотаннях від 02 листопада 2025 року, 08 грудня 2025 року та 01 лютого 2026 року зазначає про неможливість прибути у судові засідання 03 листопада, 08 грудня 2025 року та 02 лютого 2026 року, у зв'язку з чергуванням у складі мобільної вогневої групи ППО. На підтвердження своїх доводів долучає лише копію посвідчення добровольця ТРО.
У клопотанні, датованому теж 01 лютого 2026 року, яке надійшло до суду 16 лютого 2026 року, захисник просить відкласти судове засідання 02 лютого 2026 року з аналогічних підстав. Суд сприймає зазначення вказаної дати як ймовірну описку адвокатом, оскільки засідання було призначене на 16 лютого 2026 року.
При цьому суд зазначає, що копії бойового розпорядження або іншого документа про виконання наказу захисник не надав. Копія посвідчення добровольця ТРО не є належним документом, який підтверджує виконання в цей день бойового завдання.
Із клопотань захисника суд не вбачає обставин для визнання таких причин неприбуття поважними.
3.2.Колегія суддів, вирішуючи питання про баланс прав та інтересів обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, бере до уваги положення ст. 20 КПК України, які в сукупності із ч. 1 ст. 318 КПК України дозволяють зробити висновок, що не прибуваючи у судові засідання, захисник порушує принцип забезпечення обвинуваченому права на захист, що є однією з основних засад судочинства та фундаментальним для кримінального процесу, а також право обвинуваченого на розгляд цього провадження у розумні строки, що призводить до невиправданого затягування судового розгляду справи і суперечить вимогам ч.1 ст. 318 КПК України.
Незважаючи на те, що ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва (параграф 39 рішення ЄСПЛ у справах «Кускані проти Об'єднаного Королівства», від 24 вересня 2002 року, заява № 32771/96).
У зазначених клопотаннях про відкладення захисник стверджує, що не може взяти участь у судових засіданнях навіть з використанням ВКЗ, що у свою чергу позбавило можливості належним чином організувати проведення судового засідання у розумні строки та позбавило його підзахисного - ОСОБА_14 права на захист.
Обвинувачений ОСОБА_14 повідомив, що йому невідомі причини неприбуття захисника, він з ним не контактував.
У профайлі адвоката ОСОБА_4 на сайті https://erau.unba.org.ua/ зазначено, що він обліковуються в Раді адвокатів міста Києва.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що у діях вказаного адвоката вбачаються ознаки дисциплінарного проступку, що полягає у неналежному виконанні своїх професійних обов'язків, зокрема, неявка в судові засідання. Відтак, колегія суддів доходить висновку про необхідність порушення перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_4 .
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 138, 324 КПК України суд постановив:
1.Порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва питання про дисциплінарну відповідальність ОСОБА_4 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 262, видане на підставі рішення Чернігівської обласної КДКА від 06 серпня 2004 року № 3) за невиконання процесуальних обов'язків щодо участі в судовому розгляді справи № 761/39656/18 (провадження № 1-кп/991/192/19), тобто вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді ОСОБА_22
ОСОБА_23
ОСОБА_24