Справа №278/566/26
20 лютого 2026 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши матеріали позовної заяви адвоката Лесь Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення алмінтів на утримання дитини, -
До Житомирського районного суду Житомирської області в порядку цивільного судочинства надійшла зазначена позовна заява.
При вирішені питання про відкриття провадження по справі суддею встановлено, що даний позов не підсудний Житомирському районному суду Житомирської області.
За відомостями з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області, відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Попільнянського районного суду Житомирської області.
Водночас, згідно долучених документів, а саме витягу з реєстру територіальної громади, позивач - ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Вінницького районного суду Вінницької області.
Згідно з пунктом 31 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1874-IX від 16.11.2021), до набрання чинності Законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року№807-IX, але не пізніше 1 січня 2023 року.
Суд також враховує позицію, висловлену в листі Верховного Суду України від 16.03.2021 р. № 176/0/158-21, де зазначено, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів.
Частина перша ст. 378 ЦПК України передбачає, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Відтак, суд враховує положення ч. 1 ст. 27, ч. 2, 3 ст. 28 ЦПК України, а також той факт, що на утриманні у позивача перебуває малолітня донька сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої позивач хоче стягувати аліменти з відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться зареєстроване місце проживання позивача, у якої на утриманні перебуває малолітня дитина, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Вінницький районний суд Вінницької області, а тому з метою дотримання правил підсудності, суддя вважає за необхідне направити матеріали цивільної справи за підсудністю до зазначеного суду.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187 ЦПК України, суддя, -
Матеріали цивільної справи № 278/566/26 за позовною заявою адвоката Лесь Ірини Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення алмінтів на утримання дитини - направити за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Дубовік