Справа № 165/482/26
Провадження № 1-кс/165/135/26
20 лютого 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Нововолинськ Волинської області клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 62025140120001069, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нововолинськ Волинської області, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше не судимого, -
встановив:
Старший слідчий СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 62025140120001069 від 18.09.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, згідно санкції якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також, що наявні ризики передбачені у п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він під час проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, приблизно о 14 год. 00 хв. 01.09.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , розташовану у АДРЕСА_2 , та в період часу з 01.09.2025 по теперішній час був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов'язки в умовах воєнного стану.
Даний факт 18.09.2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140120001069 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
18.02.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, та 18.02.2026 року об 16 год. 00 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: матеріалами службового розслідування; документами військової частини НОМЕР_1 ; показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор та слідчий вважали, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 є обґрунтованою, існування ризиків, визначених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним, а більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, посилаючись на норми ч. 7 ст. 176 КПК України та ч. 4 ст. 183 КПК України, вважали, що до підозрюваного має бути застосований саме вказаний запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, у зв'язку з чим підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечили щодо задоволення клопотання та обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Посилаючись на те, що підозрюваний не мав наміру постійно ухилятися від військової служби та бажає у подальшому проходити військову службу у Збройних Силах України, а також, що він має постійне місце проживання, родину, проживає з батьком, який має незадовільний стан здоров'я, та цивільною дружиною, вважали, що більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту здатний забезпечити належну процесуальну поведінку особи, а зазначені у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені. При цому, сторона захисту не заявила будь-яких клопотань про витребування доказів або допит свідків.
Заслухавши пояснення учасників провадження та з'ясувавши їх позицію щодо заявленого клопотання, дослідивши письмові докази, долучені до клопотання в його обгрунтування, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Частиною 8 статті 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Абзацом 8 частини 4 статті 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У судовому засіданні знайшли своє підтвердження обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких та у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, тому існує ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя враховує дані щодо особи ОСОБА_5 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, приймає до уваги, що підозрюваний раніше вчиняв протиправні дії аналогічного характеру та залишав військову частину без відповідного дозволу, був обізнаний про передбачену законом відповідальність та наслідки вчинення таких дій, мав достатньо часу та можливостей для припинення своєї протиправної поведінки та з'явлення у військову частину або до органів досудового слідства, проте продовжував переховуватися за місцем проживання до свого затримання, що на переконання слідчого судді свідчить про доведеність існування ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, слідчий суддя дійшов переконання, що існують достатні підстави вважати, що у випадку обрання більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний ОСОБА_5 буде мати можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, схиляючи їх давати неправдиві показання чи відмовитись їх надавати органу досудового розслідування та суду, перешкоджати розслідуванню кримінального провадження іншим чином, не дотримуватись покладених на нього процесуальних обов'язків, перешкоджати збору відомостей, які характеризують його особу, вчиняти інші дії з метою затягування слідства та судового розгляду, що на переконання слідчого судді є обставинами, які свідчать про існування ризиків, визначених п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням особи, характеристики та стану здоров'я підозрюваного, обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, враховуючи вимоги ч. 8 ст. 176 КПК України, слідчий суддя вважає, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 може запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, відносно нього є недостатніми для запобігання цим ризикам й забезпечення досягнення мети застосування запобіжних заходів у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, суд не визначає розмір застави останньому.
Керуючись ст. ст. 177-178, 183-184, 193-194, 196-197, 205, 372, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, починаючи з 18 лютого 2026 року до 18 квітня 2026 року включно.
Строк дії цієї ухвали встановити до 18 квітня 2026 року включно.
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8