Справа № 161/3451/26
Провадження № 1-кп/161/754/26
м. Луцьк 20 лютого 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140130001668 від 24 листопада 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, не пізніше 10 год. 30 хв. 12 жовтня 2025 року самовільно залишив місце тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що знаходиться в межах населеного пункту АДРЕСА_2 , та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не повідомляючи про себе органам військового управління та правоохоронним органам як про військовослужбовця, який самовільно залишив місце служби, та в період часу з 12.10.2025 до 11.02.2026, тобто до моменту його прибуття 11.02.2026 до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за адресою: м. Луцьк, вул.Кривий Вал, 29, був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов'язки в умовах воєнного стану, чим вчинив самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби.
Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, як у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив усне клопотання, в якому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, у зв'язку з його бажанням продовжити проходження військової служби а кримінальне провадження закрити.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, вважав за можливе на підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити ОСОБА_4 кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а провадження у справі закрити, оскільки він вчинив злочин вперше, добровільно проявив намір продовжити військову службу та виконувати військовий обов'язок, і отримав погодження з військової часини НОМЕР_2 .
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, кожного зокрема, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню виходячи з наступного.
На обґрунтування клопотання до матеріалів кримінального провадження долучено письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 щодо подальшого проходження служби солдатом ОСОБА_4 у даній військовій частині.
В підготовчому судовому засіданні суд переконався в тому, що ОСОБА_4 , який під час воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно проявив намір продовжити проходження військової служби, без будь-якого тиску або впливу. Крім того, обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього з наведеної підстави.
Положеннями п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою ст. 284 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом встановлено, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжується і до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а командир військової частини надав письмову згоду на проходження ним військової служби, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження.
При цьому судом встановлено, що ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття кримінального провадження з підстав передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, та звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, і безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Також відповідно даної норми, військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 ст. 401 КК України, зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.
Зважаючи на те, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за статтями 407, 408 КК України не притягувався, добровільно висловив своє бажання продовжити військову службу, що також підтверджується письмовою згодою командира військової частини НОМЕР_2 , тому суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України, та закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62025140130001668 від 24 листопада 2025 року.
Керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288, 370, 371, 372 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження №62025140130001668 від 24 листопада 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання цією ухвалою законної сили невідкладно прийняти/поновити ОСОБА_4 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Копію ухвали направити у військову частину НОМЕР_2 для відому та виконання.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1