Справа № 161/19596/25
Провадження № 2-др/161/36/26
19 лютого 2026 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Собуцької О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Рішенням суду від 25.11.2025 року позов було задоволено частково, вирішено питання стягнення з відповідача судового збору.
18.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат з надання професійної правничої допомоги. Зазначає, що докази надання такої допомоги долучено при подачі позову.
Враховуючи положення ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового рішення без участі сторін.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, про залишення заяви без розгляду.
Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення або/чи не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зі змісту позовної заяви слідує, що з переліку додатків до неї при подачі позову позивачем було викреслено пункт «Договір та акт про надання професійної правничої допомоги, квитанція про сплату послуг» (а.с.3).
Відтак, такі докази не подавались стороною позивача при подачі позову.
Крім того, зі змісту позову слідує, що позивачем не вказано про орієнтовний розмір понесених судових витрат (дані про послуги адвоката відсутні).
З матеріалів справи слідує, що докази надання правничої допомоги протягом розгляду справи (з моменту подачі позову до винесення рішення суду) стороною позивача не долучались, порядок подачі доказів згідно вимог ст. ст. 134, 137, 141 ЦПК України порушено.
Заяв про долучення таких доказів до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду ні позивачем, ні його представником не здійснювалось.
З огляду на наведене, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рушення у справі необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення судового рішення у справі № 161/19596/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали суду складено 19 лютого 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк