Іменем України
20 лютого 2026 року
м. Харків
справа № 639/4256/24
провадження № 22-ц/818/1063/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
Учасники справи:
Позивач - Комунальне підприємство «ХТМ»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справуза апеляційною скаргою Комунального підприємства «ХТМ» на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2025 року у складі судді Єрмоленко В.Б.,-
У травні 2024 року КП «Харківські теплові мережі» звернулись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості спожитої теплової енергії за період з 01.10.2018 по 31.12.2021 в сумі 13 931,12 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення технічного підпілля № ХХХIV пл. 11,9 кв.м., № ХХХV пл. 13,0 кв.м., № ХХХVI пл. 11,9 кв.м ,№ ХII пл. 17,2 кв.м в літ. «А-8» будинку АДРЕСА_1 що приєднані до централізованої системи опалення, теплопостачання, що здійснює КП «Харківські теплові мережі». Постачання теплової енергії відповідачці підтверджується актами про підключення та відключення опалення у будинку. Відповідач, не уклавши договір на постачання теплової енергії, фактично отримувала послуги, але їх оплату в повному обсязі не здійснювала. З жовтня 2018 по грудень 2021 відповідачем спожито теплову енергії на суму 18 981,12 грн, проте сплачено лише 5050 грн. Добровільно сплачувати заборгованість відповідач відмовилась.
Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження обсягу спожитого відповідачкою тепла та методики, за якою було здійснено нарахування.
Не погодившись з рішенням суду КП «ХТМ»подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи просило рішення скасувати, та ухвалити нове яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини у справі та ухвалив рішення, що не відповідає дійсним обставинам у справі та вимогам закону. Позивачем до матеріалів справи надано копії актів підключення/відключення опалення в опалювальні сезони в будинку, де розташовані приміщення відповідача, надано відомості обліку споживання теплової енергії у будинку.Оскільки нежитлові приміщення відповідачки є вбудованими та знаходяться в контурі житлового будинку, вони також отримували теплову енергію. Вимоги припису акту обстеження віл 22.03.2021 в частині надання для погодження належного розрахунку теплового навантаження виконано відповідачем лише у вересні 2021 року при складанні акту обстеження №ВКТ/1216від 16.09.2021. Тому погоджене теплове навантаження не може бути поширено на минулі періоди. Відповідач повідомлялась про відсутність підстав для коригування здійснених нарахувань листом від 12.10.2021 №13-47/830, копію якого надано до матеріалів справи.Проте суд зазначені обставини не встановив та дійшов помилкового висновку про недоведеність позову.
Відповідно до ч. 1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За правилами до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що КП «ХТМ» веде господарську діяльність з вироблення, транспортування та постачання споживача теплової енергії на підставі відповідних ліцензій.
Метою діяльності Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" є задоволення потреб населення м. Харкова, державних, кооперативних, суспільних, приватних підприємств і організацій у якісній тепловій енергії при найменших витратах, одержання прибутку для розвитку підприємств, забезпечення інтересів його працівників та задоволення їх економічних і соціальних потреб.
Відповідачу ОСОБА_1 належать нежитлові приміщення відповідно до рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 26.06.2009 р., розташовані за адресою АДРЕСА_1 , технічного підпілля №№ ХХХIV пл. 11,9 кв.м., № ХХХV пл. 13,0 кв.м., № ХХХVI пл. 11,9 кв.м.,№ ХII пл. 17,2 кв.м. , загальною площею 54 кв.м. в літ. «А-8»( а.с. 24-25).
Даними актів № 176/5535 від 09.10.2018, № 176/7482 від 7.10.2019, № 176/8861 від 13.10.2020, № 176/10412 від 06.10.2021, № 176/11423 від 13.04.2022 про підключення та відключення опалення будинку АДРЕСА_1 на початку та наприкінці опалюваного сезону 2018-2021 підтверджується факт надання КП Харківські теплові мережі послуг з теплопостачання до зазначеного будинку ( а.с.13-16).
За змістом акту від 22.03.2021 складеного представниками КП «Харківські теплові мережі», у присутності директора продовольчого магазину ОСОБА_2 , за результатами обстеження системи теплоспоживання об'єкту, встановлено, що 54,0 кв.м нежитлових приміщень дев'ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , використовуються під офіс, інші - площею 38,7 кв.м.( власник ОСОБА_3 ) під магазин продовольчих товарів; приміщення заглиблено в грунт на 1,15 см. Через приміщення проходять трубопроводи внутрішньо будинкових розподільних трубопроводів централізованого опалення: горизонтальні та вертикальні; для заміру довжини трубопроводів централізованого опалення , на момент обстеження доступ споживачем не надано, як і розрахунок теплового навантаження, технічний паспорт. Комісією надано припис про необхідність відповідно до вимог п. 4 «Правил користування теплової енергії», затвердженого постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198 укласти договір купівлі-продажу теплоенергії на потреби опалення протягом 30 днів, надати розрахунок теплового навантаження на опалення займаних нежитлових приміщень для узгодження з Центром контролю за об'єктами теплопостачання на підставі вимог п. 5.5.1 «Правил технічної експлуатації теплових установок мереж». Попереджено, що у разі невиконання припису, КП «ХТМ» буде виконано розрахунок теплового навантаження на опалення згідно даного акту обстеження, для виконання нарахувань за теплову енергію спожиту без правових підстав ( без договору).
На замовлення відповідачки ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_4 проведено розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень в буд. АДРЕСА_1 загальною пл. 54 кв.м. підвалу, в яких розташовано магазин продовольчих товарів. Теплове навантаження на опалення приміщень становить Qот= 0,001608 Гкал/год, температура повітря в приміщеннях +5°С ( а.с. 85-87,94).
Даними акту обстеження системи теплоспоживання об'єкту № ВКТ/1216 від 16.09.2021, складеного КП «ХТМ» у присутності ОСОБА_5 ,зафіксовано Qопал. - 0,00225 Гкад/год за особовим рахунком НОМЕР_1 . Встановлено, що система опалення приміщень споживача єдина з системою опалення житлового будинку, централізоване гаряче водопостачання відсутне. На погодження надано розрахунок теплового навантаження, виконаний ФОП ОСОБА_4 . Даний акт є підставою для нарахування за спожиту теплову енергію без договору ( а.с. 7).
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку нарахувань з жовтня 2018 по квітень 2021 нараховано по особовому рахунку № НОМЕР_2 за червень 2021- 11.82726 Гкал та заборгованість на суму 18764,16 грн, за жовтень 2021-15,98 грн ( 0,0101 Г/кал), за листопад 2021-160,18 грн ( 0,10121 Гкал), за грудень 2021- 40,80 грн ( 0,02027 Гкал) (а.с. 4-5, 10-12).
04.04.2023 КП «Харківські теплові мережі» направлено ОСОБА_1 претензію щодо обов'язку сплати заборгованості за використану теплову енергію станом на 01.03.2023 в сумі 17106,93 ( а.с. 17).
Правовідносини що виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, законів України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017, «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005, «Про комерційний облік теплової енергії» № 2119-VIII від 22 червня 2017 року, постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією», Методикою розподілу між співвласниками обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.22.2018 № 315, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 « Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води ».
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Так, за приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач визначений як фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно положення п. 20 ст.1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 тепловикористальна установка - комплекс обладнання (пристроїв), що використовує теплову енергію (теплоносій) для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних або комунально-побутових потреб.
Відповідно п. 30 ст.1 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-ІV від 02.06.2005 споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Згідно п.п. 8, 9, 11 ст.3 Постанови КМУ № 1198 від 03.10.2007 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» система теплоспоживання - комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору. Споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Тепловикористальне обладнання - це комплекс пристроїв, які використовують теплову енергію для опалення, вентиляції, гарячого
водопостачання і технологічних потреб.
Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Згідно приписів Методики розподілу між співвласниками обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.22.2018 № 315 (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), для приміщень з індивідуальним опаленням та неопалюваних приміщень здійснюється розподіл теплової енергії, що надходять у ці приміщення від транзитних ділянок неізольованих трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, о прокладені у цих приміщеннях, відповідно до п. 4 р. V Методики.
У відповідності до п. 4 розділу V Методики № 315 (у відповідній редакції від 22.11.2018) Обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки неізольованого транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення (Qопінд.ф.с), визначається розрахунково або за результатом енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем цього приміщення.
За відсутності результатів енергетичного аудиту або обстеження інженерних систем приміщення, при недопущенні виконавця комунальної послуги або виконавця розподілу до такого приміщення або перешкоджанні їм у доступі до нього для з'ясування протяжності, діаметра та стану теплоізоляції транзитного(их) трубопроводу(ів) обсяг теплової енергії, який надходить від ділянки транзитного трубопроводу до неопалюваного приміщення або приміщення з індивідуальним опаленням, в якому є ділянка такого трубопроводу, у тому числі частина стояка, або обладнання внутрішньобудинкової системи опалення (Qопінд.ф.с), розраховується за відповідною формулою.
За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Споживач (індивідуальний споживач)- фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Пунктом 5 частини 2статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 04 грудня 2019 року у справі № 683/2743/15-ц, провадження № 61-33787св18; від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19.
Статтею 1 Закону України « Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії- фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Частиною 6 статті 19 вказаного закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
17 вересня 2019 року набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води»(далі - Порядок № 169).
Пункт 7 розділу ІІІ Порядку № 169 визначає, що для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.
Відповідно до вимог пунктах 2, 4 - 6 ст. 4 Закону України « Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року № 2119-VIII власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об'єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов'язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті. Оснащення приміщень вузлами розподільного обліку теплової енергії у випадках, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, здійснюється у кожному місці відгалуження систем опалення та водопостачання у приміщення. Встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів - розподілювачів теплової енергії у квартирах, інших житлових і нежитлових приміщеннях, які на законних підставах від'єднані від відповідних централізованих систем опалення та/або гарячого водопостачання, не обов'язкове. Встановлення вузлів розподільного обліку теплової енергії, приладів - розподілювачів теплової енергії у приміщеннях (місцях) загального користування будівлі не обов'язкове.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наданими позивачем доказами, підтверджується, що ОСОБА_1 з 13.08.2099 є власником, нежитлового приміщення технічного підпілля № ХХХIV пл. 11,9 кв.м , № ХХХV пл. 13,0 кв.м, № ХХХVI пл. 11,9 кв.м,№ ХII пл. 17,2 кв.м в літ. «А-8» будинку АДРЕСА_1 ( а.с. 24 - 25) .
Акти підключення та відключення до теплопостачання будинку в якому знаходяться нежитлові приміщення споживача є належними доказами надання позивачем послуг, адже ці акти свідчать про подачу теплопостачання до конкретного будинку.
Належне ОСОБА_1 нежитлове приміщення розташовані в тепловому контурі житлового будинку, система опалення єдина з системою опалення житлового будинку. Через приміщення проходять трубопроводи внутрішньо будинкових розподільчих трубопроводів централізованого опалення: горизонтальні та вертикальні. Централізоване гаряче водопостачання та внутрішня розводка трубопроводів системи гарячого водопостачання відсутні ( а.с. 156 - 158).
Згідно даних листа КП ХТМ від 12.10.2023 № 13 - 47/830 система опалення споживача ФОП ОСОБА_1 єдина з системою опалення житлового будинку АДРЕСА_1 . Розрахунок теплового навантаження на опалення виконаний КП «ХТМ» і складало 0,002252 Гкал/годину. На житловому будинку встановлено прилад обліку теплової енергії 23.05.2007, що враховує спожиту теплову енергію квартир житлового будинку та юридичних осіб. Розподіл теплової енергії між житловим будинком і нежитловими приміщеннями здійснюється згідно з пунктами 20 и 23 Правил користування тепловою енергією №1198, у споживачів які не мають приладів комерційного обліку обсяг споживчої теплової енергії визначається пропорційно тепловим навантаженням (окремо по житловій частині будинку та по кожному нежитловому приміщенню) з урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря і кількості годин роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Нарахування за спожиту теплову енергію споживачу ФОП ОСОБА_1 на особовий рахунок НОМЕР_2 (0) проведені на підставі рішення суду від 01.07.2019 року в справах №2-3423/09 та акту обстеження системи теплоспоживання об'єкту від 22.03.2021 №ВНОТ/7514 з жовтня 2018 року. Сума нарахувань за період з 15.10.2018 до 12.04.2021 становить 18764,16 грн(а.с.166).
Таким чином з зазначеного листа вбачається, що у житловому будинку встановлений загальнобудинковий прилад обліку тепла, а окремий прилад обліку тепла в належному відповідачці нежитловому приміщенні відсутній. Тому обсяг споживчої теплової енергії визначається відповідно до приписів Методики розподілу між співвласниками обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.22.2018 № 315 (в реакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитловим приміщенням, розташованих у будинках, оснащених будинковими приладами обліку теплової енергії, здійснюється згідно їх показань, які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням.
Згідно даних рахунку - фактура № 17500 - 8047 від 07.07.2021 нарахування спожитої за період з 15.10.2018 по 12.04.2021 років нарахування вартості послуг з теплопостачання здійснено виходячи з кількості спожитої теплової енергії у розмірі 11,82726 Гкал та встановлених постановами НКРЕКП тарифів на суму 15636,80 грн з ПДВ 3127,36 грн, що в сумі дорівнює 18764,16 грн.
Оскільки позивачем доведено, що належне відповідачу приміщення знаходиться у житловому будинку та відповідно має загальну систему опалення з житловим будинком, теплові мережі житлового будинку (у тому числі трубопроводи та стояки) входять до складу приладів, що використовують теплову енергію (теплоносій) для потреб опалення, та є складовою частиною єдиного технологічного процесу теплопостачання, обсяг споживання теплової енергії був визначений виходячи з показань будинкового лічильнику тепла та тепловим навантаження належних відповідачу нежитлових приміщень, суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, ним не споживались, відповідачем не надано.
Навпаки, на підставі зробленого на замовлення ФОП ОСОБА_1 розрахунку теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачу здійснюється нарахування послуг теплопостачання виходячи з теплового навантаження на нежитлові приміщення у розмірі 0,001608 Гкал/час ( а.с. 11, 85 - 94), що свідчить про споживання нею послуг з теплопостачання.
Проте суд під час розгляду справи належної оцінки вищезазначеним доказам у справі не надав, не повно встановив обставини у справі та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволені позову.
Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення серед іншого є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, тому апеляційну скаргу підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позву.
Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Тому з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» належить стягнути судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях в сумі 7570 грн 00 коп
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити.
Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2025 року- скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства «ХТМ» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, м Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 у філії ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119) вартість спожитої теплової енергії у період з 01.10.2018 по 31.12.2021 в сумі 13391(тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять одну) грн 12 коп, та судовий збір за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанціях в сумі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят ) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий О.Ю. Тичкова
Судді О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук