Іменем України
18 лютого 2026 року
м. Харків
справа №624/360/25
провадження №22-з/824/34/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Пилипчук Н.П.,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Муренченко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "СОЮЗАГРО" про розірвання договорів оренди, -
У квітні 2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі № 3, який укладено 29 липня 2016 року та договір оренди землі №б/н, який укладено 07 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Союзагро», щодо оренди земельної ділянки площею 4,8817 га, кадастровий номер № 6323184800:05:000:0139 та земельної ділянки площею 4,8939 га, кадастровий номер № 6323184800:05:000:0137.
Також просив стягнути з ТОВ «Союзагро» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію за договорами оренди землі в сумі 122095,08 грн, обраховану без вирахування податків та інших обов'язкових платежів та витрати по сплаті судового збору в сумі 4844,80 грн.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союзагро" на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію за договорами оренди землі № 3 від 29 липня 2016 року, № б/н від 07 квітня 2008 року в загальні сумі 122095 грн. 08 коп, без вирахування податків та інших обов'язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма "СОЮЗАГРО» задоволено частково. Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2025 року змінено, виключивши з резолютивної частини рішення словосполучення «без вирахування податків та інших обов'язкових платежів». В іншій частині рішення залишено без змін.
22 грудня 2025 року до Харківського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року в частині застосування ставки військового збору при стягненні заборгованості. Стверджує, що на дату виникнення зобов'язання діяла ставка 1,5% військового збору, але під час виплати коштів на виконання рішення суду відповідач утримав військовий збір у розмірі 5%, хоча спірний період (2019-2024 роки) підпадає під дію ставки 1,5%, відповідно до Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-IX, який набрав чинності з 01.12.2024 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма "СОЮЗАГРО» надано пояснення, в яких зазначає, що відповідно до абз. другого п.п 1.16 пункта 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України ставка військового збору у розмірі 5 відсотків застосовується до доходів, що включаються до складу загального річного оподатковуваного доходу та остаточний розрахунок податкових зобов'язань щодо яких проводиться в поданій річній податковій декларації про майновий стан і доходи, нараховані (виплачені) платникам податків починаючи з 1 січня 2025 року. Згідно ст. 164 розд. IV ПК України базою оподаткування є загальний оподаткований дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Оскільки за приписами ПК України такі доходи є доходом звітного періоду, в якому вони безпосередньо були нараховані (надані, виплачені), які нараховані (виплачені, надані) податковим агентом платникам податку, відповідно застосуванню підлягає ставка військового збору у розмірі 5 відсотків.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заяви, перевіривши матеріали справи в межах заяви, вважає, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
У частині другій наведеної норми передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як свідчить тлумачення частин першої та другої статті 271 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, і це ускладнює його реалізацію. При здійсненні роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
При цьому не підлягають роз'ясненню судові рішення, ухвалені судом у межах наданих йому повноважень з процесуальних питань, які вказують на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №904/2526/18 зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усунення неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушуються питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
Великою Палатою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі №233/3676/19 вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Отже, приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Отже, роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Як вже вказувалося вище, постановою Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 06 червня 2025 року, за яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Союзагро" на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію за договорами оренди землі № 3 від 29 липня 2016 року, № б/н від 07 квітня 2008 року в загальні сумі 122095 грн. 08 коп., без вирахування податків та інших обов'язкових платежів, змінено, виключивши з резолютивної частини рішення словосполучення «без вирахування податків та інших обов'язкових платежів».
Постанова Харківського апеляційного суду від 22 січня 2026 року викладена в ясній і зрозумілій формі, тому відсутні підстави для її роз'яснення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами п. п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 ПКУ.
Враховуючи зазначене, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року слід відмовити.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу (ч.4 ст. 271 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 271 ЦПК України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 26 листопада 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий Н.П.Пилипчук
Судді О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова