Справа № 726/265/26
Провадження №3/726/110/26
Категорія 289
10.02.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Байцар Л. В. , за участю прокурора - Ткаченко О.О., особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Садгірського районного суду м. Черніві надійшли матеріали з Чернівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Як зазначено в протоколі №10 від 28.01.2026 року, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, у відповідності до п.п. «3» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин, 19.07.2025, подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «після звільнення» за 2024 рік (при встановленому строку до 01.04.2025 року), чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене 4. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнав в повному обсязі.
Прокурор Ткаченко О.О. у судовому засіданні просив суд визнати винним ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
19 квітня 2020 року набрала чинності нова редакція ст. 38 КУпАП, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, у т.ч. за ст. 172-6 КУпАП «Порушення вимог фінансового контролю», може бути накладено протягом шість місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
На думку суду, законодавець у ч.4 ст.38 КУпАП зазначає про можливість накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, з урахуванням двох обставин: протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.
Тобто законодавець пов'язує строк у 2 роки з попередньою обставиною виявленням правопорушення. Таким чином, ці дві обставини за змістом вказаної норми не можуть враховуватись окремо при вирішенні питання щодо обчислення строку для накладання адміністративного стягнення, оскільки друга обставина (сплив 2 років з моменту вчинення) є похідною від першої (протягом 6 місяців з дня його виявлення).
За таких обставин, вказівка законодавця, що міститься в ч. 4 ст. 38 КУпАП, на дату виявлення правопорушення є першочерговою у визначенні строку відносно будь-якого правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Друга обмежувальна вимога щодо спливу 2 років з дня вчинення правопорушення є другорядною і може застосовуватися лише при дотриманні умов першої вимоги, яка пов'язана зі спливом 6 місячного терміну з дня виявлення правопорушення. Дотримання такого взаємозв'язку є обов'язковим в питанні, що пов'язано з виконанням вимог ст. 38 КУпАП.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ також звернув увагу суддів, що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення (рекомендації від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17). Разом з цим, на сьогодні в антикорупційному законодавстві України, а також у КУпАП чітко не визначено, що слід розуміти під моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, що є колізією в законодавстві.
Відповідно до ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з КУпАП та інших законів України.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі декларації особи, яка припиняє діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, тобто 19.07.2025 року о 20:10.
Суд, вважає, що посилання у вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення на те, що датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу 28.01.2026 року, тобто момент з'ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП неможна вважати переконливими, оскільки такий підхід не узгоджується з принципом правової визначеності, який є невід'ємною складовою принципу верховенства права та елементом справедливого судочинства.
Так, суд вважає, що факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення, тобто моментом виявлення порушення, пов'язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими (особою чи органом державної влади) та не може ототожнюватися із часом зібрання усіх необхідних матеріалів перевірки. Складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов'язаного з корупцією є окремою процесуальною дією. Сам протокол фактично є суб'єктивний виклад свого бачення уповноваженою особою та фіксація обставин певної події на основі наявних доказів.
Натомість, відповідно до повідомлення т.в.о. нач. відділу запобігання корупції К.Черкас, встановлено факт, відповідно до повідомлення 11.04.2025 року за №3303/41/46-2025, неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме щорічну після звільнення за 2024 рік.
Відповідно до ст.1 Закону № 1700-VII спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Отже, суд зазначає, що на момент розгляду адміністративної справи, строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП, сплинули.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Отже, зазначеними положеннями КУпАП передбачено, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії, що унеможливлює здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підлягає обов'язковому закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. ст.7,9,247,279,280,283- 285 КУпАП, суд
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена відповідно до положень статті 294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.
Статтею 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.5 ст.7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Як передбачено ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Наведені положення закону свідчать про те, що прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Водночас, положення ст.6 Конвенції та ст.55 Конституції України стосуються прав людини і громадянина, а не державних органів та їх посадових осіб, які, у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд звертає увагу на висновок, викладений в ухвалі Конституційного Суду України від 08 грудня 2015 року № 49-у/2015 (справа № 2-43/2015), згідно з яким неузгодженість положень статті 250, яка надає право прокурору оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, та частини п'ятої статті 7, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення, може бути вирішена лише у законодавчому порядку.
З огляду на викладене, прокурор не є суб'єктом апеляційного оскарження в даній категорії справ про адміністративні правопорушення.
СуддяЛ. В. Байцар