Справа № 636/1000/26 Провадження№ 1-кс/636/138/26
05 лютого 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні за № 12025221250000736,
встановив:
До суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у кримінальному провадженні за № 12025221250000736.
Зазначена скарга обґрунтована наступним. У кримінальному провадженні № 12025221250000736 скаржницею було подано клопотання про зміну територіальної підслідності та передачу матеріалів провадження до Миколаївської області. Харківської обласною прокуратурою надано відповідь, що процесуальним керівником вирішується питання щодо зміни територіальної підслідності. Водночас, на даний час рішення не прийнято, матеріали провадження до Миколаївської області не передано, строки розгляду клопотання порушені, що свідчить про бездіяльність прокурора. Така бездіяльність порушує процесуальні права та вимоги КПК України щодо своєчасного прийняття процесуальних рішень. На підставі викладеного, скаржниця просила слідчого суддю зобов'язати передати матеріали кримінального провадження до відповідного органу досудового розслідування у Миколаївській області.
Скаржниця в судове засідання не з'явилася, просила розгляд скарги проводити за її відсутності, скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
Начальник Вовчанського відділу окружної прокуратури ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, до початку розгляду скарги по суті надав постанову про визначення підслідності та наглядове провадження № 63/1-3830-25 на підтвердження того, що матеріали кримінального провадження було направлено до обласної прокуратури Харківської області з метою подальшої передачі до органів прокуратури Миколаївської області.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає, що вона підлягає залишенню без розгляду з наступних підстав.
Суд зазначає, що жодних даних про направлення матеріалів безпосередньо до СВ ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області скаржницею не надано; прокурор навів документи, що матеріали знаходяться на етапі формального передання до вище вказаного органу досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Виходячи зі змісту ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду з правилами судового розгляду, передбаченими ст.ст. 318-380 цього Кодексу, а також з урахуванням положення глави 26.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим
Разом із цим, вбачається необхідним роз'яснити, що відповідно до ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом
Крім того, відповідно до загальних засад кримінального провадження сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Суд зауважує на тому, що порядок оскарження бездіяльності прокурора під час досудового розслідування врегульований ст. 303-307 КПК України. Скарга на бездіяльність прокурора подається до слідчого судді за місцем розташування органу досудового розслідування або роботи прокурора, безпосередні дії якого оскаржуються.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги може полягати у зобов'язанні прокурора вчинити певну процесуальну дію або у відмові у задоволенні скарги, якщо бездіяльність не встановлена або якщо аргументи скаржника не підтверджуються.
Судова практика Верховного Суду та апеляційних судів України не виключає заперечення бездіяльності прокурора у разі, коли дії з процесуального передання матеріалів здійснюються у межах визначених законом строків або розумних меж, і є підтвердження факту їх виконання. Наслідком такого підтвердження зазвичай є відмова у задоволенні скарги, оскільки бездіяльність у розумінні ст. 303 КПК не доведена.
Аналогічна позиція знайшла відображення і в практиці апеляційних судів: відмова у відкритті провадження чи відмова у задоволенні скарги можливі, якщо встановлено, що прокуратура виконує передбачені КПК процесуальні обов'язки або якщо бездіяльність скаржника не доведена достатніми доказами.
Слідчий суддя проаналізувавши узагальнений висновок Апеляційної палати ВАКС Апеляційна палата ВАКС підтверджує, що: скарги на рішення/дії/бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею саме відповідно до ст. 303-307 КПК; апеляційне оскарження ухвали про повернення скарги чи відмову у відкритті провадження можливе (ч. 6 ст. 304 КПК); перед відкриттям провадження слід перевірити належність підсудності та дотримання строків.
Це узагальнення фактично узгоджує практику щодо розміру та змісту перевірок у подібних справах - тобто апеляційні суди ретельно аналізують матеріали першої інстанції та потребують чіткої аргументації щодо бездіяльності прокурора.
Оскільки прокурор представив документальне підтвердження передачі матеріалів кримінального провадження до обласної прокуратури Харківської області для подальшого направлення у Миколаївську область, та відсутні доказові матеріали про повну бездіяльність без об'єктивних дій з боку прокурора, скаржниця не довела факту бездіяльності у розумінні ст. 303 КПК.
Суд також звертає увагу, що передання матеріалів від структурного прокурорського органу до вищого рівня з метою подальшої передачі іншому органу є процесуальною дією, а не бездіяльністю.
Суд враховує, що формальний факт неотримання матеріалів СВ ВП № 2 Миколаївським РУП ГУНП в Миколаївській області ще не свідчить про бездіяльність прокурора, якщо останній вжив процесуальних дій для їх передання відповідно до законодавства.
Підстав для скасування рішення прокурора або зобов'язання його вчинити певні дії стосовно направлення кримінальних проваджень до суду Миколаївської області немає, оскільки бездіяльність не підтверджена та частково усунена шляхом фактичного направлення матеріалів на відповідний орган прокуратури.
Таким чином слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки факти, викладені в ній, спростовуються обставинами, встановленими під час судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 304, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя,
постановив :
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора у зв'язку з тим, що бездіяльність останнього не встановлена та прокурор здійснив належні процесуальні дії щодо направлення матеріалів провадження - відмовити
Копію ухвали направити скаржниці та начальнику Вовчанського відділу окружної прокуратури.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1