Справа № 642/890/26
Провадження № 2-н/642/311/26
Іменем України
20 лютого 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернувся до Холодногірського районного суду м.Харкова із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу за адресою АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2025 по 30.11.2025 в розмірі 1936.62 грн., вказуючи, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2012 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2367061 від 20.02.2026 вбачається, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 на території України не знайдено.
Відтак, доказів того, що зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 значиться за адресою виникнення боргу, у зв'язку з чим в нього виник обов'язок з утримання майна, суду не надано.
Крім того, в обгрунтування заяви представником стягувача зазначено, що ОСОБА_1 є власником буд. АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №102159735 від 31.10.2017.
Однак, вказаний витяг датований 2017 роком, тобто більше 8 років тому, при цьому, до матеріалів справи не додано актуального витягу речових прав на нерухоме майно, станом на день звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, на підтвердження законності вимоги майнового характеру до ОСОБА_1 за адресою виникнення боргу - АДРЕСА_1 .
Інших документів, які б свідчили, що станом на день подання заяви про видачу судового наказу ОСОБА_1 є власником будинку - місця виникнення боргу, матеріали заяви не містять. При цьому, суд враховує, що реєстрація права власності за ОСОБА_1 була проведена більше 8 років тому.
Додана до матеріалів справи заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу датована 06.02.2025, тобто більше року тому, строк її дії не зазначений, відомостей про її актуальність також не надано.
Відповідно п.4 ч.3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно п.8 ч.1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, враховуючи безспірність наказного провадження, у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки із поданої заяви та додатків до неї не вбачається право майнової вимоги стягувача до ОСОБА_1 як боржника за адресою АДРЕСА_1 ; до заяви не надано доказів, актуальних на день подання заяви про видачу судового наказу, які б свідчили про те, що станом на день подання цієї заяви ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 , або що в нього, на підставі його зареєстрованого місця проживання за цією адресою, виник обов'язок зі сплати комунальних послуг.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України після усунення її недоліків.
Також вважаю необхідним роз'яснити заявнику його право на звернення з тією самою вимогою до суду у позовному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 163, 165-166, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Харківської міської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» у видачі судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя