83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
31.01.08 р. Справа № 44/269
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Сковородіної О.М. та Склярук О.І., при секретарі Іванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою українського державного підприємства «Укрхімтрансамміак» (представник до судового засідання не з'явився), до закритого акціонерного товариства «Стальком» (представники Харакоз П.В., довіреність 469 від 23.10.07 року, та Барабуль Р.Б., довіреність 48 від 31.01.08 року), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського» (представник до судового засідання не з'явився) про стягнення безпідставно придбаних коштів в сумі 257'940 грн., -
Українське державне підприємство «Укрхімтрансамміак» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до закритого акціонерного товариства «Стальком» (далі - Товариство) про розірвання договору на виконання проектних робіт № 19-40 від 31.03.04 року (далі - Договір), а також про стягнення суми збитків 257'940 грн. Позовні вимоги Підприємства ґрунтувалися на неналежному виконанні Товариством умов Договору в частині підготовки проектно-кошторисної документації, через що позивач отримує правові підстави для відмови від Договору та вимагання відшкодування завданих невиконанням Договору збитків.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові докази й заперечення проти відзиву Товариства. В порядку статті 22 ГПК України позивач неодноразово змінював підстави позову та зменшив позовні вимоги, остаточно висунувши позовні вимоги стосовно повернення безпідставно придбаних коштів 257'940 грн. у зв'язку з тим, що Договір не є укладеним, оскільки сторони (замовник Підприємство та виконавець Товариство) не погодили ані предмету Договору, ані його строку дії, ані календарного плану виконання робіт (далі - План), який за погодженням сторін має бути невід'ємною частиною Договору.
31.01.08 року від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи через неможливість участі представника Підприємства у судовому процесі. Зазначене клопотання відхиляється судом з огляду на те, що протягом 11 судових засідань у справі № 44/269 позивач мав всі процесуальні можливості для доведення власної позиції у справі № 44/269, окрім того, процесуальний строк розгляду справи № 44/269 (з урахуванням продовження строку розгляду сторонами та зміни складу судової колегії) - закінчується 04.02.08 року, наразі судова колегія не вправі виходити за межі зазначеного строку.
Представник відповідача в судовому засіданні письмово заперечив проти вимог позову, зазначивши, що за Договором сторони погодили всі істотні умови, що підтверджується зокрема рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.07 року у справі № 20/408пд, до того ж, неможливість передачі проектно-кошторисної документації за Договором згідно акту приймання-передачі пояснюється притриманням Підприємством зазначеної проектно-кошторисної документації. Відповідач також зазначив, спір, предмет якого досліджується у справі № 44/269 - вже вирішений рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.07 року у справі № 20/408пд, по якій брали участь ті самі сторони.
Товариство також висунуло клопотання щодо залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М.Шимановського» (далі - Інститут), державного підприємства «Київський інститут інженерних вишукувань та досліджень «Енергопроект», а також центральної служби «Укрінвестекспертиза».
За клопотанням Товариства суд в порядку статті 27 ГПК України залучив до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Інститут. Представник Інституту повідомив про наявність між Інститутом та Товариством договірних відносин щодо підготовки проектно-кошторисної документації на будівництво антенної радіощогли 98 метрів заввишки, а також надав суду та сторонам пояснення спеціаліста стосовно того, що з технічної точки зору, радіовежа та радіощогла є цілком різними сталевими конструкціями, які до того ж, мають різні технічні характеристики та різні способи технічного застосування.
Суд перебував у нарадчій кімнаті 31.01.08 року з 1415 до 1445 години.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Оцінивши Договір, з яким сторони пов'язують власні позовні вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що зазначений правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду на виконання проектних та науково-дослідних робіт, який підпадає під правове регулювання норм статей 837-864, 892-900 ЦК України та статті 324 ГК України.
Імперативні приписи статей 837-864 ЦК України та частини 3 статті 180 ГК України, визначають, що Договір, як будь-який правочин підряду, обов'язково має містити умови щодо предмету Договору, строку його дії та ціни. Сторони у тексті самого Договору (пункти 1.2 та 4.1, а також пункт 2.6 технічного завдання) передбачили істотною умовою Договору - План, в якому мають бути відображені строки будівництва, склад та обсяг підрядних робіт та строки виконання основних етапів робіт.
Наразі, дослідивши зміст Договору та додатків до нього, суд вважає, що сторони - виконавець Товариство та замовник Підприємство - не дійшли обопільної згоди щодо предмету Договору.
Зокрема, пунктом 1.1 Договору та розділом 1 наданого позивачем примірника Плану передбачено, що предметом правочину є розробка проектно-кошторисної документації на індивідуальне виготовлення та монтаж радіовежі висотою 100 та більше метрів. Водночас, інші документи, які визначені як додатки до Договору згідно пункту 1.4 та розділу 3 Договору (технічне завдання на розробку та завдання на проектування) - містять посилання на те, що предметом Договору має бути розробка проектно-кошторисної документації на виготовлення та монтаж антенної радіощогли висотою 98 метрів радіорелейної лінії зв'язку.
За поясненнями спеціаліста Інституту, технічні поняття радіовежа висотою 100 і більше метрів та радіощогла висотою 98 метрів - є несумісними між собою, оскільки вказані об'єкти є цілком різними з технічної та конструкційної точки зору. З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що сторони не погодили при укладенні Договору предмет зазначеного правочину.
Абзац 1 пункту 1.2 Договору містить умову (цитата): «...строк виконання робіт у повному обсязі - ______місяці з дати підписання цього Договору...». Наданий позивачем примірник Плану у графі «Строк виконання початок/закінчення» передбачає, що (цитата): «...Закінчення__.__.2004...». Враховуючи вказане, суд вважає, що сторони, окрім предмету Договору, не погодили також і строки виконання підрядних робіт, які безумовно є істотною умовою Договору в силу закону та самого правочину.
Нарешті, абзац 2 пункту 1.2 Договору, пункт 4.1 Договору та пункт 2.6 технічного завдання до Договору визначають План як невід'ємну частину Договору, яка передбачає його істотні умови - загальний строк виконання робіт, строк виконання кожного етапу робіт, а також склад і обсяг підрядних робіт. Наданий позивачем примірник Плану - не містить ані дати підписання Плану, ані поетапного складу та обсягу робіт, ані строку закінчення робіт. До того ж, зазначений План з боку Товариства підписаний невідомою особою, посадове становище та ім'я якої не зазначено, а також не завірений печаткою Товариства, що суперечить приписам частини 1 статті 181 ГК України, тому суд вважає, що План, як невід'ємна частина Договору, не містить передбачених Договором умов, не був належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками - тому є неукладеним в розумінні частини 8 статті 181 ГК України та не відбувся як юридичний факт.
Згідно частини 1 статті 638 ЦК України всі зазначені умови Договору, по яких сторони не дійшли згоди (предмет, склад та строки виконання робіт, а також календарний План робіт), є істотними, тому що це є умови, щодо яких сторони у будь-якому разі мали досягнути згоди (сторони самостійно визначили ці умови Договору, як обов'язкові).
З огляду на наведене, суд вважає, що згідно норм статті 638 ЦК України та частини 8 статті 181 ГК України Договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, як юридичний факт.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на мотивувальну частину рішення господарського суду Донецької області від 29.05.07 року у справі № 20/408пд, в якій зазначено, що (цитата): «...спірний Договір містить умови щодо предмету, ціни та строку дії господарського договору, таким чином, вимоги ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні Договору сторонами дотримано...», оскільки вказане твердження є лише оцінювальною категорією, що не є ані фактом, ані обставиною справи, які в силу статті 35 ГПК України мають бути обов'язковими для суду у справі № 44/269. До того ж, рішення господарського суду Донецької області від 29.05.07 року у справі № 20/408пд містить і прямо протилежні зазначеній оцінці посилання про те, що Договір та План не містять даних про початок та закінчення строків виконання робіт. Тобто, суд вважає оцінювальні категорії, висловлені господарським судом Донецької області у справі № 20/408пд (щодо укладеності Договору), такими, що є спростованими у загальному порядку згідно частини 5 статті 35 ГПК України.
Частиною 8 статті 181 ГК України визначено, що неукладений правочин не створює юридичних наслідків (у тому числі грошових або якихось інших зобов'язань), втім у разі, якщо сторона здійснила фактичні дії щодо виконання такого правочину, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Товариство передало Підприємству рахунок № 12 від 31.03.04 року на оплату робіт з проектування радіощогли в сумі 257'940 грн. Платіжним дорученням № 59 від 31.03.04 року Підприємство сплатило Товариству зазначену суму 257'940 грн.
Таким чином, суд вважає, що Товариство з моменту отримання 257'940 грн. за умовами неукладеного Договору безпідставно утримує у себе зазначену грошову суму, через що у відповідача існує невиконане зобов'язання повернути Підприємству безпідставно набуте майно у вигляді грошових коштів на суму 257'940 грн., яке (зобов'язання) виникло 01.04.04 року в силу статей 1212 і 1213 ЦК України.
За своїм загальноправовим змістом, позовна вимога Підприємства щодо стягнення з Товариства безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 257'940 грн. фактично є засобом захисту цивільного права у вигляді примусового виконання обов'язку в натурі, визначеним статтею 16 ЦК України, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на вирішення рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.07 року у справі № 20/408пд спору, аналогічного спору у справі № 44/269 - є безпідставними, оскільки не зважаючи на співпадання сторін у справах №№ 44/269 та 20/408пд, предмет позову по цих справах є різним - стягнення безпідставно набутих коштів 257'940 грн. по справі № 44/269 та визнання Договору недійсним та повернення попередньої оплати 257'940 грн. по справі № 20/408пд.
Таким чином, причиною виникнення спору є неукладеність Договору та протиправне утримання Товариством грошової суми 257'940 грн., а також порушення норм ЦК України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань.
Клопотання Товариства щодо залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору державного підприємства «Київський інститут інженерних вишукувань та досліджень «Енергопроект», а також центральної служби «Укрінвестекспертиза» - не підлягає задоволенню через недоведеність того, що рішення у справі № 44/269 може вплинути на права та обов'язки зазначених установ.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито (в обсязі зменшених позовних вимог) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.16, 525, 526, 536, 638, 837-864, 892-900, 1212-1213 ЦК України, ст.ст.180-181, 324 ГК України, керуючись ст.ст.1, 22, 27, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов українського державного підприємства «Укрхімтрансамміак» до закритого акціонерного товариства «Стальком» про стягнення безпідставно придбаних коштів в сумі 257'940 грн.
Стягнути із закритого акціонерного товариства «Стальком» на користь українського державного підприємства «Укрхімтрансамміак» суму 257'940 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та відшкодування сплаченого державного мита у розмірі 2'597,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий
Суддя Мєзєнцев Є.І.
Суддя О.М.Сковородіна
Суддя О.І.Склярук
Надруковано у 4 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3 -третій особі
4 -господарському суду Донецької області