Справа №491/861/25
19 лютого 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді - Надєр Л.М.,
за участю секретаря судового засідання - Барбіроша В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ананьєві Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 52080 гривень 00 копійок, посилаючись на те, що 24 листопада 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №24.11.2024-100001019, відповідно до якого відповідач отримала кредит в розмірі 19000 гривень, строком на 147 днів шляхом перерахування на рахунок відповідача №4441-11ХХ-ХХХХ-0369. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язалася в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію, неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором складає 52080 гривень 00 копійок, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту - 19000 гривень 00 копійок; заборгованість по процентам - 19950 гривень 00 копійок, комісії - 970 гривень 00 копійок, додаткової комісії - 2660 гривень 00 копійок, неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання - 9500 гривень 00 копійок. При цьому, позивач зазначає, що відповідачем була проведена часткова оплата по вище вказаному кредитному договору, а саме: 13 січня 2025 року, 25 січня 2025 року, 06 лютого 2025 року, 19 лютого 2025 року - в розмірі по 1000 гривень 00 копійок, а також 12 квітня 2025 року - в розмірі 350 гривень 00 копійок, а тому під час формування довідки про заборгованість та суми позовної вимоги позивачем було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості.
З урахуванням зазначеного позивач звернувся до суду та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз'яснено відповідачу про її процесуальні права, а саме подати відзив на позовну заяву, пред'явити зустрічний позов та подати заяву із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, що передбачено вимогами ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїми процесуальними правами передбаченими ст.178, ст.193, та ч.4, ч.5 ст.277 ЦПК України не скористалася та у встановлені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі відзив на позовну заяву до суду не подала, з зустрічним позовом та з заявою із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася.
У судове засідання сторони по справі не з'являлися.
При цьому, в позовній заяві міститься клопотання позивача, в якому вона просить справу розглянути без участі представника позивача. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судові засідання не з'являлася, причину неявки не повідомляла, про дату, час та місце проведення судових засідань відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України повідомлялася належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду (а.с.38, 41).
Крім того, інформація щодо даної справи також розміщена в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://an/od.court/gov.ua/sud1501/gromadyanam/csz.
Зважаючи на неявку сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Частиною 8 ст.178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч.2 ст.191 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного, у зв'язку з неявкою відповідача, належним чином повідомленої про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин та не повідомлення причин неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов, відсутністю заперечень з боку позивача, суд ухвалив розглянути справу у відсутності відповідача та відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідачем по справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи, виданими Відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №6013 від 15 вересня 2025 року (а.с.34).
З матеріалів справи вбачається, що 24 листопада 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №24.11.2024-100001019, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 19000 гривень 00 копійок строком на 147 днів з дати його надання, для чого відповідачем одноразовим ідентифікатором Е773 було підписано заявку кредитного договору (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), з якою позичальник ознайомилася 24 листопада 2024 року за відповідним посиланням, яке міститься у заявці, та відповідно до якої реквізитами належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами зазначено: 4441-11ХХ-ХХХХ-0369. Відповідно до п.п.1-4 заявки дата надання кредиту - 24 листопада 2024 року; сума кредиту - 19000 гривень 00 копійок; строк, на який надається кредит - 147 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 19 квітня 2025 року. Відповідно до п.п.8-9 заявки комісія, пов'язана з наданням кредиту, становить 7% від суми кредиту та дорівнює 1330 гривень 00 копійок; комісія за обслуговування кредитної заборгованості складає 1330 гривень 00 копійок у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, тощо. Також аналогічним одноразовим ідентифікатором відповідачем було підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) та відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) вказаного кредитного договору (кредитної лінії) (а.с.19-21).
Також відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора Е773 було підписано інформаційне повідомлення позичальника, а також паспорт споживчого кредиту (а.с.21 - зворотній бік - 23).
Відповідно до п.1.1 Пропозиції на укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) дана пропозиція про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.п.1.2 - 1.3 дана Пропозиція укладена 24 листопада 2024 року та набула чинності 24 листопада 2024 року, відповідно до п.2.1 дана пропозиція є частиною кредитного договору.
Так, згідно п.3.1. Пропозиції за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. Пропозиції встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.4.1. Пропозиції кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-0369.
Пунктом 4.3. Пропозиції передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту-сплати платежу - день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця….
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №82-0209 від 02 вересня 2025 року, відповідно до якої 24 листопада 2024 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 успішно перераховано кошти в розмірі 19000 гривень згідно договору кредиту №24.11.2024-100001019 (а.с.14).
В свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим за період з 24 листопада 2024 року по 19 квітня 2025 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 52080 гривень 00 копійок, яка складається з: основний борг - 19000 гривень 00 копійок; проценти - 19950 гривень 00 копійок; комісія за надання - 970 гривень 00 копійок; комісія за обслуговування - 2660 гривень 00 копійок, неустойка - 9500 гривень 00 копійок, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №24.11.2024-100001019 від 24 листопада 2024 року (а.с.15).
Статтею 1054 ч.1 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 даної статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким що вчинений у письмовій формі, якщо від підписаний його стороною ( сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку, відповідач підписом у заяві про надання кредиту визнав та погодився на запропоновані банком умови користування послугами банку.
У відповідності з ч.2. ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 ч.1 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.
Отже, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.
Відповідно до ч.3 ст.10561 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі
Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості свідчить про те, що відповідач належним чином умови договору не виконувала.
Правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості підтверджується умовами кредитного договору і не спростована відповідачем в установленому законом порядку. Отже, відповідачем не виконано грошове зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому наявні підстави для стягнення заборгованості.
Що стосується нарахованої неустойки за порушення відповідачем договірних зобов'язань, суд зазначає наступне.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 9500 гривень 00 копійок, яка входить до структури заборгованості за вище вказаним кредитним договором.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
При цьому, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі №183/7850/22.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої у період дії воєнного стану за прострочення зобов'язання, яке виникло з кредитного договору, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 9500 гривень 00 копійок.
Таким чином суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №24.11.2024-100001019 від 24 листопада 2024 року в розмірі 42580 гривень копійок, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту - 19000 гривень 00 копійок; заборгованість по процентам - 19950 гривень 00 копійок, комісії - 970 гривень 00 копійок, додаткової комісії - 2660 гривень 00 копійок.
Позивач у позовній заяві просить суд судові витрати по вказаній справі покласти на відповідача.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з платіжною інструкцією позивач сплатив 2422 гривні 40 копійок судового збору. Вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 81,76%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1980 гривень 55 копійок, тобто, пропорційно задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 354 ЦПК України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, заборгованість за кредитним договором №24.11.2024-100001019 від 24 листопада 2024 року у розмірі 42580 (сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1980 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят) гривень 55 копійок.
Решту позовних вимог залишити без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Суддя Надєр Л.М.
Рішення набуло законної сили "__"__________________20___ року.