Дата документу 20.02.2026 Справа № 332/7267/24
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №332/7267/24 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С. Провадження № 22-ц/807/696/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
20 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Левицької Юлії Василівни на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 18.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Авіра Груп" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір N 43729 про надання фінансового кредиту, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір, відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
На виконання умов договору 18.08.2021 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн за реквізитами платіжної картки N НОМЕР_1 . Строк кредиту 30 днів. За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. За використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов'язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15 % від суми фінансового кредиту.
17.02.2022 між ТОВ "ФК "Авіра Груп" та ТОВ "ФК "Кеш Ту Гоу" укладено договір факторингу N 02-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Авіра Груп» відступило ТОВ "ФК "Кеш Ту Гоу" за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, зокрема, і за кредитним договором N 43729 від 18.08.2021 відносно боржника ОСОБА_1 ..
Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у зв'язку з чим станом на 25.06.2024 утворилась заборгованість на загальну суму 11100,00 грн, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн, простроченої заборгованості за процентами 9100,00 грн.
На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 11 100,00 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10500,00 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кеш Ту Гоу" заборгованість за Кредитним договором N 43729 від 18.08.2021 в розмірі 3500,00 грн, судовий збір в розмірі 763,78 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3310,65 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповно з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3310,65 грн та постановити нове, яким стягнути з неї лише 1000,00 грн.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що розмір стягнутих судом витрат на правову допомогу є неспівмірним із обсягом наданих адвокатом послуг та є значно завищеним. Не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності в розумінні приписів ч.3 ст.141 ЦПК України, не може бути збагаченням сторони, та підлягає зменшенню, бо їх розмір є неспівмірним до предмета спору, враховуючи однотипність такої категорії справ.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.При цьому, колегія суддів зауважує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» було доставлено до електронного кабінету зареєстрованого в підсистемі «Електронний суд» 05.02.2026 року, що підтверджується відповідною довідкою відповідального працівника суду (а.с.160).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328,00 грн (3328,00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, ч .2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Ціна позову в даній справі в оскаржуваній частині щодо стягнення витрат на правничу допомогу становить 10 500,00 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України.
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.
Заслухавши суддю доповідача в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
За приписами ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду оскаржується в частині стягнення судових витрат на оплату правничої допомоги, в іншій частині рішення суду не оскаржується та не переглядається.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам в оскаржуваній частині відповідає.
Стягуючи витрати на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції взяв до уваги, що оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені частково на 31,53% від заявленої ціни позову 11 100,00 грн, тому понесенні позивачем витрати на правничу допомогу суд поклав на відповідача відповідно до п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, виходячи з пропорційності задоволених позовних вимог у розмірі 3310,65 грн та враховував те, що відповідачем клопотання про зменшення розміру щодо їх неспівмірності не подавалось
З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що у грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №43729 від 18.08.2021 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідністю «Фінансовою компанією «Авіра Груп», правонаступником якого ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 (а.с.2-11).
В позовній заяві ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» просив стягнути з ОСОБА_1 на його корить заборгованість за кредитним договором у розмірі 11 100,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 9 100,00 грн. Крім того просило стягнути судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 500,00 грн. В позовній заяві зазначив, що сума витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн вираховується відповідно до п.3.1 договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року у розмірі 2000 грн та складається з наступного: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №43729 від 18.08.2021 року (витрачено 1 годину) вартість 2000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики (витрачено 2,5 години) вартість 5 000 грн; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «ЄДРСР» щодо процесуального статусу судової справи (витрачено 1,5 години) вартість 3000 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартість 500 грн.
Представник, адвокат Пархомчук С.В. представляв інтереси ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» на підставі довіреностей від 29.12.2023 року, від 30.12.2024 року, договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с.12-13,26,95).
11 лютого 2025 року до суду першої інстанції адвокат Пархомчук С.В. подав заяву про розподіл судових витрат, сформовану в підсистемі «Електронний суд», в якій просив зокрема стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн (а.с.42-46).
До заяви стороною позивача додано: довіреність від 30.12.2024 року, укладену між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчук С.В, на представлення інтересів та захист прав позивача зокрема у всіх судових інстанціях; акт отримання правової допомоги від 10.02.2025 на загальну суму 10500, 00 грн; рахунок на оплату №10.02.2025-8 від 10.02.2025 на суму 10 500,00 грн, призначення платежу: правнича допомога згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023; платіжна інструкція №35152 від 10.02.2025 на суму 10 500,00 грн(а.с.47-50,56).
Згідно з Актом надання послуг №23/24 від 28 жовтня 2024 року, адвокатом Пархомчук С.В. надано ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» такі послуги на загальну суму 10 500,00 грн: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №43729 від 18.08.2021 року (витрачено 1 годину) вартість 2000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики (витрачено 2,5 години) вартість 5 000 грн; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «ЄДРСР» щодо процесуального статусу судової справи (витрачено 1,5 години) вартість 3000 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартість 500 грн. Загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 10 000,00 грн, витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартість 500 грн, всього 10 500,00 грн, претензій до адвоката щодо якості та об'єму наданих послуг немає (а.с.49).
За перелік наданих адвокатом правових послуг, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» було виставлено рахунок на оплату №10.02.2025-8 від 10.02.2025 на суму 10 500,00 грн, призначення платежу: правнича допомога згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023 (а.с.56).
Відповідно до платіжної інструкції №35152 від 10.02.2025 року, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» сплатило адвокату суму надання правничої допомоги у розмірі 10 500,00 грн (а.с.50).
Частинами 1, 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша, друга статті 141 ЦПК України).
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
За змістом частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В позовній заяві та заяві про стягнення судових витрат від 11.02.2025 року, адвокатом Пархомчук С.В. як представником ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» було заявлено стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 10 500,00 грн (зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №43729 від 18.08.2021 року (витрачено 1 годину) вартість 2000,00 грн; складення та подання до суду позовної заяви, моніторинг аналіз судової практики (витрачено 2,5 години) вартість 5 000 грн; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «ЄДРСР» щодо процесуального статусу судової справи (витрачено 1,5 години) вартість 3000 грн; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартість 500 грн. Загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 10 000,00 грн, витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції вартість 500 грн) (а.с.2-11, 42-46).
Отже, представником позивача по справі ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» - адвокатом Пархомчук С.В. у позовній заяві та заяві про стягнення судових витрат було заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 10 500,00грн, якими по суті є витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження таких витрат, стороною позивача було надано копію довіреність від 30.12.2024 року, укладену між ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» та адвокатом Пархомчук С.В, на представлення інтересів та захист прав позивача зокрема у всіх судових інстанціях; договір про надання правової допомоги від 29.12.2023 року; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019; акт отримання правової допомоги від 10.02.2025 на загальну суму 10500, 00 грн; рахунок на оплату №10.02.2025-8 від 10.02.2025 на суму 10 500,00 грн, призначення платежу: правнича допомога згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023; платіжна інструкція №35152 від 10.02.2025 на суму 10 500,00 грн (а.с.26,28,47-50,56).
Таким чином факт надання правової допомоги підтверджується долученими до позову та заяви про стягнення судових витрат письмовими доказами, з яких вбачається, що загальна вартість наданих послуг адвокатом клієнту складає 10 500,00 грн.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята, шоста статті 137 ЦПК України).
Така правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20), від 19 серпня 2020 року у справі № 195/31/16-ц (провадження № 61-15811св19).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15 (провадження N 14-382цс19) зазначено, що загальні заперечення щодо заяви про розподіл витрат на правничу допомогу не можуть бути правовою підставою для зменшення розміру цих витрат, так як принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15, зазначив, що проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу, витраченому адвокатом на виконання робіт.
Крім того, Верховний Суд в додатковій постанові від 19 липня 2021 року у справі № 910/16803/19 зазначив, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Тому під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява з додатками 13.01.2025 року Заводським районним судом м. Запоріжжя була направлена ОСОБА_1 на адресу її місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ) (а.с.39). До суду першої інстанції повернувся конверт разом з вкладеннями та рекомендованим поштовим відправлення із поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною за адресою», (а.с.41), що в розумінні п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням.
Заява про стягнення судових витрат з доданими документами стороною позивача була направлена відповідачу по справі ОСОБА_1 поштою 10.02.2025 року, на адресу її місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується описом вкладення у цінний лист, списком поштового згрупування, квитанцією про відправку (а.с.51-55).
Крім того, інтереси ОСОБА_1 у даній справі представляла адвокат Левицька Ю.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги від 10.02.2025 року серії АР №1222408 виданого на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 10.02.2025 року (а.с.58).
За заявою адвоката Левицької Ю.В. останній Заводським районним судом м. Запоріжжя було надано доступ до матеріалів справи №332/7267/24 в Електронному суді (а.с.57). Отже, Камєшева М.Р. через свого представника - адвоката була обізнана про розгляді даного спору в суді та про заявлення вимоги позивача про стягнення з відповідача зокрема витрат на правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
06 червня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Левицької Ю.В. через підсистему «Електронний суд» подала до суду першої інстанції Відзив на позовну заяву, в якому зазначила заперечення щодо позиції позивача щодо позовних вимог, а саме щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності (а.с.79-83).
Проте, ОСОБА_1 в особі представника, адвоката Левицької Ю.В. своїм правом на подання заперечень в частині заявлених стороною позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 500, 00 грн в разі незгоди в їх стягненні з відповідача або їх зменшення не скористалася і такого клопотання, як у відзиві на позовну заяву, так і до винесення рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 заявлено не було.
Отже, обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, відповідачем у справі, подано не було.
Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегія суддів враховує, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України).
Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі N 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі N 519/2-5034/11).
Суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу правомірно врахував встановлене у справі співвідношення (31,53 %) задоволених позовних вимог та (68,47 %) відхилених позовних вимог.
Урахувавши докази на підтвердження надання правничої допомоги, оскільки позовні вимоги ТОВ "ФК "Кеш Ту Гоу" підлягають задоволенню частково, на 31,53 %, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, що становить 3310,65 грн.
Такий розподіл відображає реальний фактичний результат вирішення спору та відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України щодо пропорційності судових витрат.
Доводи апеляційної скарги про те, що витрати позивача на правничу допомогу в сумі 3310,65 грн не підтверджуються наданими доказами та не відповідають складності справи, не заслуговують на увагу, оскільки відповідний розмір витрат підтверджується наявними у справі письмовими доказами - актом про надані послуги, їх описом та рахунком на їх сплату на загальну суму 10 500,00 грн та платіжною інструкцією про їх сплату у зазначеному розмірі.
При цьому обсяг наданих адвокатом позивача послуг у сфері правничої допомоги та складність даної справи виправдовують вказаний вище розмір оплати роботи адвоката.
Покликання в апеляційній скарзі щодо безпідставності стягнення на користь ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» суми витрат на правничу допомогу в розмірі 3310,65 грн, колегія суддів не бере до уваги, оскільки заперечуючи вказаний розмір витрат заявником апеляційної скарги не надано належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження не співмірності таких витрат.
Суд також не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що ціни за надані адвокатом Пархомчук С.В. послуги є значно завищеними відносно складності справи та необґрунтованими, з огляду на те, що будучи належним чином ознайомленим з наданими відповідачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивач не надсилав до суду першої інстанції клопотань щодо зменшення їх розміру, а зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Вказане узгоджується з висновками викладеними в постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Отже, суд першої інстанції зробив правильний висновок про стягненню з відповідача на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги адвоката пропорційно задоволеним вимогам (31,53 %), що становить 3310,65 грнт відповідають принципу пропорційності, закріпленому у ст. 141 ЦПК України.
Інші доводи апеляційної скарги в оскаржуваній частині не спростовують висновків суду першої інстанції, які обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи в оскаржуваній частині судового рішення.
З огляду на те, що оскаржуване судове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення в оскаржуваній його частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Левицької Юлії Василівни - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2025 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось та не переглядалось.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повна постанова складена 20 лютого 2026 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Кухар С.В.