16.02.2026 Справа №607/3375/26 Провадження №1-кс/607/1414/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Підволочиськ Тернопільської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,
Старший слідчий СВ ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №12026211060000041 від 19 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке є тяжким злочином, а також зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З урахуванням вказаних обставин слідчий просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 133 120,00 гривень, та покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, уточнивши його в частині покладення обов'язку утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_7 .
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні, зазначивши про необґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просила з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підозрювана ОСОБА_4 підтримала думку свого захисника.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Відповідно до приписів ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026211060000041 від 19 січня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про те, що ОСОБА_4 вимагає неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США від ОСОБА_7 за вплив на посадових осіб Територіального сервісного центру МВС №6141 з метою вирішення питання щодо позитивного складання іспиту із практичного водіння, для отримання посвідчення водія.
14.02.2026 року о 14 год. 45 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
14.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з ЄРДР №12026211060000041 від 19 січня 2026 року; рапорт ст. о/у ТУ ДВБ НП України ОСОБА_9 від 19.01.2026 р.; заява ОСОБА_7 від 19.01.2026 р.; протоколи допиту свідка ОСОБА_7 від 27.01.2026 р., 16.02.2026 р.; протокол огляду від 14.02.2026 р.; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.02.2026 р.; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваною ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваною та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на її непричетність до злочину, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, тобто у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке їй загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і поза її межами з метою уникнення відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин, ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, адже підозрювана обізнана із колом осіб, які можуть бути допитані як свідки та з характером наданої ними інформації, а відтак існує реальний ризик незаконного впливу на них з метою зміни або відмови від раніше наданих показань. Враховуючи, що предметом розслідування є корупційне кримінальне правопорушення, пов'язане із впливом на посадових осіб, наявний ризик використання підозрюваною наявних зв'язків для перешкоджання кримінальному провадженню.
Крім того слідчий суддя вважає доведеним існування ризику того, що ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом узгодження позиції із можливими співучасниками, знищення чи приховування документів або носіїв інформації, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що до підозрюваної ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, при цьому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Так, у клопотанні слідчого та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава.
При прийнятті рішення слідчий суддя також враховує, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
При визначенні розміру застави підозрюваній ОСОБА_4 слідчий суддя враховує те, що згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, обвинуваченої, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, що пов'язане з одержанням неправомірної вигоди, матеріальне становище підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на неї обов'язків, водночас зазначений розмір застави не буде завідомо непомірним для підозрюваної.
За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваної ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн. (сто тридцять три тисячі сто двадцять гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/3375/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.02.2026 р.
Звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_7 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 13.04.2026 р.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною в той же строк, але з моменту вручення її копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1