Справа № 466/8451/25
Провадження № 2/466/621/26
(заочне)
19 лютого 2026 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючий суддя Едер П. Т.
секретар с/з Якубів І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав,-
09 вересня 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява адвоката Сметюх Вероніки Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, у якій позивач просить суд ухвалити рішення про позбавлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; оплату витрат, понесених у зв'язку з розглядом цивільної справи, покласти на відповідача.
Стислий виклад позицій сторін.
Обґрунтування позивача.
Позивач у позовній заяві зазначила, що ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 2017 року до 03 жовтня 2019 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.010.2019 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 було розірвано.
У шлюбі у сторін народилася спільна дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За доводами позивача, з 2019 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні сина - ОСОБА_3 , на момент звернення до суду з позовом про позбавлення відповідача - ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , у відповідача є борг з несплачених аліментів, згідно рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 18 серпня 2020 року. Оскільки відповідач протягом останніх років жодного разу не навідував сина, не контактував з ним бодай в телефонному режимі або за допомогою засобів електронного зв'язку, а також, у позивача є інформація про перебування відповідача за кордоном України. Отже, вищевказані відомості свідчать про систематичне, злісне невиконання відповідачем - ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього - ОСОБА_3 , що порушує права та законні інтереси дитини.
Тому, позивач діючи від імені та в інтересах спільного неповнолітнього сина змушена звернутися з позовом до суду.
Обґрунтування заперечень відповідача.
Відзив на позовну заяву відповідачем ОСОБА_2 в порядку ст. 178 ЦПК України у встановлений судом термін до суду подано не було. Заяв чи клопотань на адресу суду подано не було.
Пояснення третіх осіб.
Представником третьої особою відділом «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради пояснення щодо позову подано не було.
28 листопада 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» представником Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Миргородом В. В. подано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого керуючись Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року), ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 19, 164 Сімейного кодексу України, «Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківськи, прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 15 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 01 жовтня 2025 року витребувано у Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради висновок про доцільність (недоцільність) позбавлення ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2025 року постановлено провести розгляд цивільної справи №466/8451/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сметюх Вероніки Сергіївни про витребування доказів. Витребувано у Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601) відомості щодо перетину державного кордону України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 листопада 2025 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 адвоката Сметюх Вероніки Сергіївни про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056115, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Липинського, 11.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 12 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 19 лютого 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.
19.02.2026 на адресу суду представник позивача адвокат Сметюх В. С. подала заяву, у якій просила ухвалити заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням, а також від нього не надходило відзиву на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за його відсутності.
У судове засідання представник третьої особи Відділу «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судове засідання представник третьої особи Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Миргород В. В. не з'явився, 18.02.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі, у якій просив судове засідання проводити без участі представника, а також при ухваленні рішення просив врахувати висновок Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27.11.2025 № 260001-вих-172675.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів про що було постановлено відповідну ухвалу суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, встановив наступне.
ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 грудня 2017 року до 03 жовтня 2019 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.010.2019 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано.
У шлюбі у сторін народилася дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Суду не спростовано доводів позивача, що син проживає з нею.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18.08.2020 у справі № 466/4184/20 задоволено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в користь ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу подачі позову до суду, тобто з 12.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Будь-яких доказів, що спростовували б доводи позивача про те, що відповідач постійно ухилявся та ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, після фактичного припинення шлюбних відносин по даний час не спілкується із сином, не приймав ніякої участі у вихованні сина, не надавав жодної матеріальної чи грошової допомоги судом не здобуто.
Отже, відповідач покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні свого сина.
Згідно висновку Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування №260001-вих-172675 від 27.11.2025, встановлено, що з довідки Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові від 03.11.2025 № 95831 встановлено, що ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 у період з 12.06.2020 року по жовтень 2025 року включно. Згідно з розрахунком заборгованості від 04.11.2025, виданого старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові ЛМУ Міністерства юстиції України, заборгованість ОСОБА_7 зі сплати аліментів відповідно до виконавчого листа № 466/4184/20 від 18.09.2020 станом на 31.10.2025 становить 193 800, 00 грн. 3 характеристик на ОСОБА_3 , виданих ЗДО (ясла-садок) №133 Львівської міської ради вбачається, що батько дитини за час з 2019 - 2024 не з'являвся у дитячому садку.
Згідно з характеристикою учня 2-Д класу СЗШ № 99 м. Львова - ОСОБА_3 , батько дитини від початку навчального процесу жодного разу в школі не був. Участі у вихованні та навчанні сина не бере.
Відповідно до висновку Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, як орган опіки та піклування №260001-вих-172675 від 27.11.2025, згідно якого керуючись Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року), ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 19, 164 Сімейного кодексу України, «Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавлення батьківськи, прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Утримання дітей, надання їм матеріальної допомоги є природним обов'язком батьків, що випливає звичайно зі змісту положення ст. 180 Сімейного кодексу України, яке зобов'язує батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 2 ст. 155 СК України встановлено, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні.
Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, ратифікованою постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
В контексті пункту 2 ст. 8 Конвенції про права дитини, ЄСПЛ наголосив, що в усіх випадках основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції, визначення компетентними органами, що розлучення дитини з батьками необхідне застосовувати в якнайкращих інтересах дитини може бути необхідне у випадку, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до ст. 18. Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 20 від 19.12.2008 - ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно ст. ст. 11,12,15 та Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, а батьки, які проживають окремо зобов'язані брати участь у їх вихованні. Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Вихованням сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний, моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови національних, історичних і культурних цінностей, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» (заява від 07 грудня 2006 року №31111/04) наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Встановлені судом вищенаведені обставини і факти у цій справі, дають суду підстави дійти висновку про ухилення ОСОБА_2 від виховання свого сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідомого нехтування відповідачем своїми обов'язками, відсутність серйозного ставлення до своїх батьківських обов'язків, а тому суд вважає позов підставним, таким, що ґрунтується на вимогах Закону, доводи позивача підтверджуються належними та допустимими доказами, що вказує на необхідність задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Із посвідчення серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ) є ветеран війни-учасник бойових дій.
Тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 247, 263-265, 268, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Відділ «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Відділ «Служби у справах дітей Шевченківського району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, ЄДРПОУ 42430417, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11.
Третя особа: Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ 04056115, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Липинського, 11.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П. Т. Едер