Справа №452/552/26
Провадження №3/452/341/2026
про повернення протоколу про адміністративне правопорушення
відповідному органу внутрішніх справ (Національної поліції) для належного оформлення
20 лютого 2026 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, що має вищу освіту, одруженого, непрацюючого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (при військовій частині НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП), -
18 лютого 2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 ..
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 10 лютого 2026 року та матеріалів справи судом встановлено, що 23 січня 2026 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , вчинив дії, які пов'язані з насильством в сім'ї, а саме, вчинив конфлікт зі своєю дружиною ОСОБА_2 , під час якого кричав на неї, ображав її нецензурними словами, словесно погрожував фізичною розправою та штовхав, внаслідок чого міг спричинити шкоду психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, у зв'язку з чим ОСОБА_2 вимушена була звернутися за допомогою до правоохоронного органу.
Разом з тим, як вбачається з письмової заяви потерпілої ОСОБА_2 та її письмових пояснень, остання зазначила, що її чоловік ОСОБА_1 під час конфлікту з нею наніс їй удари в ділянку голови, штовхнув її, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та зазнала фізичного болю. Вказане підтверджується також письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , наявними в матеріалах справи.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відносно потерпілої ОСОБА_2 вчинено дії, пов'язані із застосуванням фізичної сили, що призвело до отримання потерпілою особою фізичного болю та, ймовірно, тілесних ушкоджень, тощо. Разом з тим, характер, локалізація та ступінь тяжкості наявних тілесних ушкоджень не встановлювалися.
Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Згідно з вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, згідно вимог ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України (далі - КК України) умисне легке тілесне ушкодження є кримінальним проступком, відповідальність за який передбачена чинним КК України.
Згідно вимог ч.1 ст.126 КК України умисне завдання удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень, також є кримінальним проступком, відповідальність за який передбачена чинним КК України.
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано письмову заяву ОСОБА_2 про відмову від проходження судово-медичної експертизи. Натомість, така письмово зазначала про бажання проходити судово-медичне освідування.
До того ж, матеріали адміністративної справи не містять рішення (постанови) про закриття кримінального провадження за фактом заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, фізичного болю потерпілій ОСОБА_2 ..
Всупереч вимогам вказаних правових норм, службовою особою, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, не в повному обсязі з'ясовані всі обставини, оскільки суть правопорушення, зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, що перебуває на розгляді суду, не відповідає диспозиції ст.173-2 КУпАП, яка викладена в КУпАП станом на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та на дату надходження такого протоколу до суду.
Відтак, вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП в даному випадку є передчасним без попереднього виключення наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого стст.125,126 КК України, та може призвести до неправильного, необ'єктивного розгляду справи.
Крім того, згідно з ч.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року (далі - Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Положеннями п.14 ст.1 Закону визначено психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно з п.17 ст.1 Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто, обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу цього адміністративного правопорушення є наявність наслідків, а саме завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Крім того, оскільки чинна редакція ст.173-2 КУпАП не передбачає наслідків у виді потенційної можливості завдання шкоди, а лише реальне її заподіяння, - наявність шкоди психічному здоров'ю потерпілого має бути доведена належними і допустимими доказами.
Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається, яка саме шкода завдана психічному та фізичному здоров'ю потерпілої ОСОБА_2 , а до самого протоколу не надано жодних доказів настання такої шкоди (висновків експертів, довідок медичних установ, тощо).
Відтак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, в розумінні ст.251 КУпАП, умисного вчинення ОСОБА_1 будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої, а тому суть адміністративного правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст.255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб органів внутрішніх справ.
Згідно із положеннями ст.279, 280 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд не зобов'язаний та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення та сам особисто звинувачувати особу у вчиненні неправомірних дій. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Компетенція суду полягає в тому, щоб перевірити обґрунтованість складеного протоколу про адміністративне правопорушення шляхом дослідження доказів та надання їм оцінки.
Вказані обставини свідчать про те, що посадова особа при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не виконала належним чином відповідних вимог ст.256 КУпАП, тому протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню для належного оформлення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.256,278 КУпАП, суддя, -
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з іншими матеріалами повернути до Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.М. Кущ