Справа №463/9746/25
Провадження №2/463/369/26
Заочне
20 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань: Онишкевича О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суми заборгованості за кредитним договором №2557455 в розмірі 19780,8 гривень, з яких: 8000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11780,8 гривень - сума заборгованості за процентами, а також стягнути понесені судові витрати.
Позов мотивує тим, що 8 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачкою було укладено кредитний договір №2557455 та відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти, які повинна була повернути в строки та на умовах визначених договором.
5 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №05052023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до реєстру боржників від 5 травня 2023 року до договору факторингу №05052023 від 5 травня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідачки в сумі 19780,8 гривень, з яких: 8000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11780 гривень - сума заборгованості за процентами.
Матеріали позову надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 16 жовтня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 20 жовтня 2025 року прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Судове засідання 13 листопада 2025 року було відкладено у зв'язку з першою неявкою в таке відповідачки, повідомленої належним чином про час і місце проведення такого.
16 грудня 2025 року засобами електронного зв'язку та в подальшому засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшло клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою та бажанням скористатись правовою допомогою.
У зв'язку з клопотанням відповідач розгляд справи було відкладено.
Представник позивача Гончарук Д.Р., який діяв на підставі довіреності від 5 червня 2025 року, в судове засідання 20 лютого 2026 року не з'явився, в позові просив розгляд справи проводи у відсутності представника позивача та у випадку повторної неявки відповідача в судове засідання відносно ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судові засідання 20 лютого 2026 року не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце його проведення, про причини неявки до суду не повідомила, відзиву на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подала.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 8 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачкою було укладено кредитний договір №2557455 (з додатковими договорами до такого) та відповідно до умов якого відповідачка отримала грошові кошти в сумі 8000 гривень, строком на 15 днів, який було продовжено до 26 грудня 2021 року, зі сплатою 1,99% в день. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами картки № НОМЕР_1 (п. 1.2, 1.3, 1.4.1, 1.4.2, 1.6 договору).
Сторони домовились, що у випадку, якщо у клієнта на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації) наявна заборгованість за кредитом, та клієнт не продовжив строк кредиту відповідно до п. 4.1.1-4.1.6 договору, за цим договором застосовується автоматичне продовження строку користування кредитом (автопролонгація) з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Клієнт, підписуючи цей договір, дає згоду на його автопролонгацію, - продовження до договору та строку користування кредиту з закінченням строку кредиту або продовженого строку кредиту (п. 1.3, 4.1.5 договору) ще на 15 календарних днів.
Виконання первісним кредитором обов'язку по перерахуванню кредитних коштів в сумі 8000 гривень підтверджується листом ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 17 травня 2024 року №7/4866, з якого вбачається, що кошти були перераховані на картку № НОМЕР_1 .
5 травня 2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір факторингу №05052023, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1 договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до реєстру боржників від 5 травня 2023 року до договору факторингу №05052023 від 5 травня 2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло грошової вимоги до відповідачки в сумі 19780,8 гривень, з яких: 8000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11780 гривень - сума заборгованості за процентами.
В поданій заяві 16 грудня 2025 року відповідачка вказала, що не погоджується з позовом, однак заперечень з приводу отримання кредиту по вищеописаному договору не подала, доказів виконання взятих на себе зобов'язань по зазначених договорах суду також не надала.
Відповідно до ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом норми ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
За правилами ст.ст. 1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з досліджених доказів, умови договорів відповідачем належним чином не виконані, передбачені договором кредиту заборгованість не погашена.
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами виникли договірні правовідносини, пов'язані з видачею кредитних коштів на користь відповідачки, що стверджується копіями описаних вище договорів.
Відповідачка допустила порушення строків повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим з останньої слід стягнути в користь позивача заборгованості за кредитним договором №2557455 від 8 листопада 2021 року в розмірі 19780 гривень, з яких: 8000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11780,8 гривень - сума заборгованості за процентами.
При цьому, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 3028 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 19780 (дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 80 (вісімдесят) копійок, а також судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код юридичної особи 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя: Стрепко Н.Л.