Справа № 462/1301/26
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О. Б., вивчивши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановила:
представниця позивача - адвокат Капля А. С. звернулась до Залізничного районного суду м. Львова із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму різниці між фактичним розміром шкоди і виплаченого страховим відшкодуванням у розмірі 14 809,86 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та понесені судові витрати.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшла висновку, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
До вказаної позовної заяви позивачкою додано платіжну інструкцію від 12.01.2026 року № 1328989 про сплату судового збору в сумі 1 211,50 грн.
Однак, станом на 19.02.2026 року відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.
При перевірці судом надходження сплаченої суми до бюджету, виявилося, що вказана квитанція про сплату судового збору поєднана з матеріалами цивільної справи № 462/827/26 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 03.02.2026 року указану позовну заяву повернуто позивачу.
Згідно з ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Законодавче визначення передбачає, що позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду (або повернув позовну заяву). Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі звернення до суду, оскільки позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була повернута.
Вищезазначене правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 3 328,00 грн.
Таким чином, позивачу пропонується сплатити судовий збір у вказаному розмірі за наступними реквізитами:
Отримувач ГУК Львiв/Залізничнийр-н/22030101,код отримувача/кодза ЄДРПОУ/- 38008294, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA418999980313101206000013951, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Залізничний районний суд м. Львова (назва суду, де розглядається справа) та надати суду належне підтвердження такої сплати.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду при залишенні заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
У зв'язку з цим суд звертає увагу позивача на те, що останній не позбавлений можливості спочатку звернутися до суду із заявою про повернення сплаченого згідно із відповідною квитанцією судового збору у межах справи № 462/827/26 відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тоді повторно подати таку позовну заяву до суду, оскільки така квитанція не є підтвердженням сплати судового збору в межах даної справи.
При цьому суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992, заява № 12964/87). Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява №12964/87).
Суд наголошує, що згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до змісту ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків такої.
На підставі викладеного, керуючисьст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановила:
позовну заявуПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Постигач О. Б.