Справа № 383/263/26
Номер провадження 1-кс/383/38/26
19 лютого 2026 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області, клопотання слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026121050000037 від 15.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Бобринецького відділу Знам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026121050000037 від 15.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи його тим, що 15 лютого 2026 року за даними фактами внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026121050000037 від 15.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України. 17 лютого 2026 року о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_5 , затримано в порядку ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
18 лютого 2026 року ОСОБА_8 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор послався на обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4, ч.1 ст.177 КПК України, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, яке просив задовольнити.
Слідчий ОСОБА_7 в судовому засіданні також підтримав клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні обставини, викладенні в клопотанні не заперечив та не заперечив проти задоволення клопотання слідчого щодо обрання йому запобіжного заходу у втді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав позицію підзахисного.
Перевіривши доводи клопотання, дослідивши докази, заслухавши думку учасників судового провадження приходжу до висновку, що клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що провадженні слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12026121050000037 від 15.02.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України відносно підозрюваного ОСОБА_5 (а.с.6-7).
Слідчим суддею також встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, про що йому 18.02.2026 року, слідчим слідчого відділення відділення поліції № 3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 повідомлено про підозру.
Відповідно до протоколу затримання особи від 17.02.2026 року, підозрюваного ОСОБА_5 фактично затримано 17 лютого 2026 року о 19 годині 10 хвилин.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , від 16.02.2026 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_10 , від 17.02.2026 року, згідно якого остання впізнала ОСОБА_5 , який вчинив відносно неї відкрите викрадення коштів;
- протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_9 , від 17.02.2026 року, яка показала обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 16.02.2026 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_11 , від 17.02.2026 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 17.02.2026 року;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з свідком ОСОБА_12 , від 17.02.2026 року;
- протоколом затримання особи ОСОБА_5 від 17.02.2026 року вході якого було проведено особистий обшук останнього та виявлено і вилучено 95 220 грн.;
- протоколом огляду місця події від 17.02.2026 року проведеного в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 де виявлено та вилучено речі ОСОБА_5 , куртку, кофту, рюкзак, мобільний телефон з сім карткою НОМЕР_1 .
Згідно з ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, санкцією даної частини статті передбачено покарання від семи до десяти років позбавленням волі.
Так, ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно зі змістом ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Матеріали клопотання, та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, хоча обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, проте, це не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду цього клопотання.
Все вище визначене, дає підстави вважати на даному етапі досудового слідства, що підозрюваний є особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, не має постійного зареєстрованого місця проживання, не одружений, осіб з інвалідністю на утриманні не має, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз 22.11.2018 року, за ст. 71, ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з кофіскацією всього майна. Звільнений 06.02.2026 року з ДУ «Петрівська виправна колонія» (№49) по відбуттю строку покарання. Судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, також він не має офіційного місця роботи та самостійного доходу, відтак сталість соціальних зв'язків відсутня.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та те, що санкція інкримінованої статті, у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України, передбачає позбавлення волі строком від семи до десяти років позбавлення волі, у разі застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, уникаючи відповідальності останній може покинути місце свого проживання.
Окрім того, в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а саме те що підозрюваний ОСОБА_5 має можливість вплинути на інших учасників кримінального провадження, показання яких можуть зашкодити проведенню об'єктивного та неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження.
Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків кримінального провадження.
Також, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від органів слідства та суду.
Окрім цього слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, останній раз 22.11.2018 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області, за ст. 71, ч. 3 ст. 187 КК України до 8 років позбавлення волі з кофіскацією всього майна, звільнений 06.02.2026 року з ДУ «Петрівська виправна колонія» (№49), по відбуттю строку покарання. Судимість не знята та не погашена у встановленому Законом порядку, що свідчить про підвищений ступінь небезпеки його діяння, де в сукупності з мірою покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання його винним та враховуючи наявність високого ступеню ризиків переховування його від суду, усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, підозрюваний зможе безперешкод залишити своє місце проживання.
Враховуючи наведене, а також дані про особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, у слідчого судді не має сумнівів відносно ризиків того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, вчиняти нові кримінальні правопорушення (п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Відтак слідчий суддя вважає, що застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, є найбільш доцільним і обґрунтованим забезпечення кримінального провадження, оскільки інші запобіжні заходи виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, будуть не дієвими для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, навіть у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Особиста порука не може бути застосована в силу того, що стороні обвинувачення не відомі відомості про осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, а також гарантувати не вчинення підозрюваним дій передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Про вказані обставини свідчать і відсутність звернень вищевказаних осіб, до органу досудового розслідування та прокурора, поданих після безпосереднього затримання підозрюваного.
З урахуванням усіх обставин, встановлених на цьому етапі здійснюваного кримінального провадження, та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи відсутність сталих соціальних зв'язків та попередню кримінальну налаштованість дій особи, негативних характеристик особи, на думку слідчого судді, також і домашній арешт не здатен належним чином позитивно впливати на процесуальну поведінку ОСОБА_5 ..
Особисте зобов'язання також не може бути застосовано в зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного кримінального правопорушення, та будь-які позитивні відомості, які б вказували на належну поведінку підозрюваного, не зменшують зазначених вище ризиків. Крім того, це найбільш м'який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідкам.
Таким чином, необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повністю збігається із правовою позицією Європейського суду з прав людини, зокрема викладених у наступних рішеннях, зокрема «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, у якому Суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес превелює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою; «Москаленко проти України» від 20 травня 2010 у якому, Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою; «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 19 години 10 хвилин 17 лютого 2026 року.
Оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тому відповідно до п.1) ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, отже, враховуючи ці обставини слідчий суддя не визначає підозрюваному розмір застави у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визнаяення застави підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Обрати підозрюваному у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 квітня 2026 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з 19 години 10 хвилин 17 лютого 2026 року.
Строк дії цієї ухвали закінчується о 19 год 10 хв 17 квітня 2026 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - при відхиленні апеляції.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошено 19.02.2026 року о 16 го. 30 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1