Справа № 638/17032/25
Провадження № 2/638/2761/26
19 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О. В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути надміру виплачену пенсію у розмірі 81022,76 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. В якості правових підстав звернення Позивач зазначає, зокрема, норми статей 326, 1166, 1212, 1215 Цивільного кодексу України. Справу просить розглянути без участі представника Позивача.
Ухвалою від 15.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням Сторін.
Відповідач надав відзив на позов, у якому заперечує проти позову та зазначає, що єдиною підставою для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.02.2025 за № №204650019980 про виплату пенсії стала довідка Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 25.12.2024 року № 63 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом, і рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 520/14212/25 (яке набрало законної сили 22.08.2025) адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення задоволено. Отже, Відповідач просить відмовити в позові.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що з 30.08.2023 Відповідач перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності II групи, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі Закон №1058). Рішенням від 20.09.2023 №204650019980 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи. Виплата пенсії припинена на підставі довідки Харківської обласної адміністрації Департаменту охорони здоров'я КЗОЗ «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 25.12.2024 №3 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю з 03.08.2023. Листом від 20.02.2025 № 2000-0308-8/27580 Відповідача повідомлено про призупинення виплати пенсії у зв'язку зі скасуванням II групи інвалідності та запропоновано внести помилково виплачену пенсію у розмірі 81022,76 грн (довідка №3941/04-16 від 18.02.2026), проте вказані кошти Позивачу добровільно не відшкодовано, тому Позивач звернувся із цим позовом.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б)загального захворювання ( втому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (стаття 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі за текстом Порядок № 22-1).
У розділі ІІ Порядку № 22-1 встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії. Згідно із п. 2.2. до заяви про призначання пенсії по інвалідності додаються документи, перелічені в підпунктах 1-4 пункту 2.1 цього розділу, тобто документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків; документи про стаж; індивідуальні відомості про застраховану особу, додані органом, що призначає пенсію; відомості про місце проживання особи.
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від МСЕК виписку з акта огляду МСЕК (абзац 2 п. 2.2. Порядку № 22-1).
Згідно із частиною першою статтею 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Тлумачення цієї норми свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 545/163/17 (провадження № 61-33727сво18).
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25 листопада 2014 року).
Зі змісту пункту 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Цей перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Частиною п'ятою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 у справі № 520/14212/25, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров'я «Обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправним та скасування рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Комунального закладу охорони здоров'я "Обласний центр медико-соціальної експертиз", викладене у формі довідки №63 від 25.12.2024 про невизнання інвалідом ОСОБА_1 .
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, матеріали справи не містять відомостей, а Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення пенсії та виплату пенсії, здійснено внаслідок недобросовісної поведінки відповідача, а відтак виплачені пенсійні виплати не підлягають поверненню.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням наведеного, оскільки в позові відмовлено, на підставі статті 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 80, 81, 82, 141, 263, 265 ЦПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: Харківська область, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 3, пов. 2, 61000 ЄДРПОУ 14099344);
Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) .
Повний текст рішення складено 19.02.2026.
Суддя О.В. Малахова