19 лютого 2026 року
м. Київ
справа №320/39899/23
адміністративне провадження №К/990/4787/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Блажівської Н. Є., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 320/39899/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНОКЛІН» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАЙНОКЛІН» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №9137429/42042184 від 06 липня 2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 від 31 липня 2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЙНОКЛІН», датою її подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали суду скаржник подав аяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги; апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
09 липня 2025 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 295 КАС України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлено 22 вересня 2025 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 02 лютого 2025 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, заявник зазначає, що первинна касаційна скарга була подана в межах установленого процесуального строку. Також звертає увагу на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції у порядку, визначеному законом.
Крім того, скаржник вказує, що контролюючий орган не мав можливості повторно подати касаційну скаргу, яка б відповідала вимогам КАС України, у межах строку, передбаченого цим Кодексом, у зв'язку з неможливістю своєчасної сплати судового збору. На думку заявника, зазначені обставини свідчать про об'єктивний характер причин пропуску процесуального строку.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів справи, а також із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень і комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник уже реалізовував право на касаційне оскарження та звертався до суду касаційної інстанції у межах процесуального строку, встановленого законом.
Разом з тим, ухвалами Верховного Суду подані касаційні скарги були залишені без руху, а скаржнику надано строк для усунення виявлених недоліків, зокрема для подання уточненої касаційної скарги із належним викладенням підстав касаційного оскарження відповідно до роз'яснень суду, а також для подання належного документа про сплату судового збору.
Однак скаржник у встановлений судом строк зазначених недоліків не усунув, у зв'язку з чим ухвалами Верховного Суду від 04 грудня 2025 року та 21 січня 2026 року касаційні скарги були повернуті.
Повторно звертаючись до суду касаційної інстанції, заявник також не виконав вимог процесуального закону та не усунув недоліків касаційної скарги, на які неодноразово звертав увагу суд.
Отже, наведені скаржником причини пропуску строку не підтверджують існування обставин об'єктивного характеру, які б унеможливлювали своєчасне та належне виконання процесуальних обов'язків.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після постановлення ухвали суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об'єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року у справі № 320/39899/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді Н. Є. Блажівська
М. М. Яковенко