19 лютого 2026 року
м. Київ
справа №280/7212/25
адміністративне провадження № К/990/6330/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №280/7212/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕВЕС» та ОСОБА_1 про тимчасове обмеження виїзду за кордон,-
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕВЕС» та ОСОБА_1 , в якому просить встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕВЕС» - ОСОБА_1 до повного погашення боргу.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026, позовну заяву повернуто позивачу.
19.02.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №280/7212/25.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Частиною другою статті 328 КАС України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Такими ухвалами в силу пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України є ухвали щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція судів попередніх інстанцій мотивована тим, що відповідно до частини 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України. Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податковий орган сформував податкову вимогу форми Ю від 15.08.2019 за №25630-50/828 на суму 87541,95 грн та направив її на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРЕВЕС". Зазначена податкова вимога була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "БРЕВЕС" 15.10.2019, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення.
Відповідно, як зауважили суди попередніх інстанцій, граничний 240-денний строк, визначений пунктом 87.13 статті 87 ПК України та частиною першою статті 289-2 КАС України для сплати податкового боргу, завершився 12.06.2020. Саме ця дата є тим днем, саме з якого у контролюючого органу виникли правові підстави для реалізації владної компетенції та пред'явлення відповідних позовних вимог, а відтак з цього моменту почав свій перебіг тримісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також судами попередніх інстанцій було враховано, що параграф 2 глави 11 розділу II Податкового кодексу України було доповнено статтею 289-2 Законом України від 30.11.2021 за №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022.
Аналогічно ст.87 Податкового кодексу України доповнено пунктом 87.13 згідно із Законом України від 30.11.2021 за №1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022.
Тобто, 240 днів закінчились 28.08.2022, а тому, як наслідок, позовну заяву необхідно було подати до 29.11.2022 до 24 год. 00 хв.
Натомість, контролюючий орган подав позов до суду лише 18.08.2025, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.
В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що норми чинного законодавства не містять обмежень щодо звернення до суду з позовом про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України до погашення податкового боргу, а визначають умови для такого звернення: сума податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, та цей податковий борг не був погашений протягом 240 календарних днів з дати вручення платнику податків податкової вимоги.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.
Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 000 000,00 грн, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних судових рішень, судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12.09.2024 у справі №140/26462/23, від 01.07.2025 у справі №120/2450/24, від 24.07.2025 у справі №580/11507/24, що для звернення до адміністративного суду контролюючого органу з вимогами про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України передбачений тримісячний строк, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення таких вимог.
Судом апеляційної інстанції враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 12.09.2024 у справі №120/2322/24, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють окремих строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку, в тому числі і за загальними строками звернення до суду.
Податковим органом правильність таких висновків не спростовано.
Касаційна скарга контролюючого органу не містить доводів щодо наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Висновки судів попередніх інстанцій у справі відповідають останній правовій позиції Верховного Суду щодо даної категорії спорів, викладеній у постанові від 11.09.2025 у справі №460/1354/25.
Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
На переконання колегії суддів, рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики, а тому наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до вищевикладеного, керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.08.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі №280/7212/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БРЕВЕС» та ОСОБА_1 про тимчасове обмеження виїзду за кордон.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова