1Справа № 335/12287/25 2/335/560/2026
18 лютого 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у залі суду у місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого зазначено наступне.
14.03.2024 року між ТОВ «Лінеура Україна», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4470686, за умовами якого Кредитодавець надав Позичальнику кредит на суму 2500,00 гривень, а Позичальник ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за його користування відповідно до умов договору.
У зв'язку із неналежним виконанням умов укладеного договору відповідачем, за ним виникла заборгованість, яка становить 26 312,50 гривень та складається з наступного: 2 500,00 гривень - сума заборгованості за основним боргом; 14 125, гривень - сума процентів нарахованих первісним кредитором; 8 437,50 гривень - нарахованих позивачем процентів за 135 календарних днів; 1250,00 грн. - штрафні санкції.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 26 312,50 гривень, покласти на відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.
Ухвалою суду від 22.12.2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи. Разом з цим, вищезазначеною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк».
09.01.2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація, згідно якої АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 14.03.2024 р. здійснено зарахування коштів на суму 2 500,00 грн., інформація про платника: FUIB MoneyTransfer Visa Direct.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в тексті позовної заяви прохали розгляд справи проводити без участі позивача, не заперечували проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутності не надав, відзив на позов не подав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
14.03.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №4470686 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно умов якого ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно п.1.2 тип кредиту кредит, сума кредиту складає 2500,00 грн.
Згідно п.1.3 Договору строк кредиту 360 днів, а саме з 14.03.2024 по 09.03.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Згідно п.1.4.1, п.1.4.2 Договору стандартна процентна ставка становить 2,50% в день.
Згідно п.1.5 Договору орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 99 923,40% річних, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 14 297,67% річних.
Згідно п.2.1 Договору ТОВ «Лінеура Україна» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_2 .
Аналогічні умови зазначено у Паспорті споживчого кредиту, який також підписано відповідачем.
Кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «73355».
ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 2000,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «Пейтек Україна».
Зарахування кредитних коштів на платіжну карту Відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_4 від 03.01.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».
Також, згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк» інформації на ім'я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 14.03.2024 р. здійснено зарахування коштів на суму 2 500,00 грн., інформація про платника: FUIB MoneyTransfer Visa Direct.
Згідно копії Розрахунку заборгованості ТОВ «Лінеура Україна» за Договором №4470686 від 14.03.2024 станом на 25.10.2024 ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 17 875,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2500,00 грн., заборгованості за процентами 14 125,00 грн. та штрафні санкції 1250,00 грн.
25.10.2024 ТОВ «Лінеура Україна» на підставі Договору факторингу № 25/10/2024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 4470686 від 14.03.2024 року на загальну суму 17 875,00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 2500,00 грн., заборгованості за процентами 14 125,00 грн. та штрафні санкції 1250,00 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників від 25.10.2024.
Згідно копії рішення №251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Згідно копії Розрахунку заборгованості за Договором № 4470686 від 14.03.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» здійснено ОСОБА_1 нарахування процентів за стандартною процентною ставкою за період з 26.10.2024 року по 09.03.2025 року (135 календарних днів) з розрахунку: 2500,00 грн. * 2,5% = 62,5 грн. * 135 календарних днів = 8 437,50 грн.
Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за Договором № 4470686 від 14.03.2024 складає в сумі 25 062,50 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 2500,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 14 125,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 135 календарних днів - 8 437,50 грн. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Станом на час розгляду справи судом відповідач заборгованість не сплатив.
Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
В ст. 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1, ч.2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.
Згідно ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, як це передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Відповідно ст.530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись в строк, що передбачений умовами Договору.
У ст.599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідач, уклавши 14.03.2024 з ТОВ «Лінеура Україна» Договір № 4470686 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, отримав кредит в сумі 2500,00 грн. на строк 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% на день.
В подальшому, згідно укладеного Договору факторингу № 25/10/2024 від 25.10.2024 року право вимоги за Договором № 4470686 від 14.03.2024 перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
В подальшому ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» згідно копії рішення №251124/1 від 25.11.2024.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Таким чином, до позивача перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту в обумовлені договором строки, договір залишається невиконаним, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору факторингу, а тому суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальній сумі 25 062,50 грн.
Доказів того, що борг повернуто суду не надано, не спростовано це і відповідачем, отже сума боргу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо штрафних санкцій в розмірі 1250,00 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 4.5.1 п. 4.5 Договору в розділі щодо попередження для клієнта зазначено, що допущення прострочення платежів, вказаних в Графіку платежів (нового Графіку платежів) для позичальника може мати наслідки у виді сплати неустойки у розмірі та порядку, що визначені в п. 6.4 Договору.
Пункт 6.4 Договору передбачає, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 25 % від суми невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання на кожен 7-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Клієнт зобов'язаний сплатити сукупний розмір нарахованих штрафів за всі факти порушення, передбачені п. 6.4 цього Договору.
Разом з цим, в п. 6.5 Договору штрафні санкції за Договором нараховуються в момент сплати. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій - штраф протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховуються та Клієнтом не сплачується. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень.
Кредитний договір укладено 14.03.2024 за строком дії до 09.03.2025. Штрафні санкції нараховані за цей період у розмірі 1250,00 грн. Тобто зазначені обставини мали місце під час дії воєнного стану.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Так основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.
Водночас пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Тому, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, відповідно ч.ч.1,8 ст.178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Так як відповідач відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, будь-яких заперечень суду не надав, то суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Тому суд вважає, що за наявними матеріалами справи позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію Договору про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; копію заявки № 13448 від 10.12.2025 на виконання доручення до Договору № 10/12-2024 від 10.12.2024; копію рахунку на оплату №13448-04/12-2025 від 04 грудня 2025 р. на суму 10 000,00 грн.; копію Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 04.12.2025; копію ордеру на надання правничої допомоги від 04.12.2025 на ім'я ОСОБА_2 .
Так, згідно копії Акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 10/12-2024 від 04.12.2025 сторонами визначено види виконаних робіт (наданих послуг) та їх вартість, з якого вбачається, що позивачем підтверджено витрати на правничу допомогу на суму 6720,00 грн., в той час як витрати за складання та оформлення процесуальних документів для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції на суму 1640,00 грн. та представництво інтересів Клієнта під час здійснення цивільного судочинства, в тому числі участь у судових засіданнях на суму 1640,00 грн. є необґрунтованими, оскільки представником позивача заяви по суті справи (окрім позовної заяви) не складались та не подавались до суду, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.
Суд, дослідивши документи на підтвердження надання позивачу правничої допомоги, враховуючи складність справи, значення справи для сторін, розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без явки сторін та їх представників, з урахуванням вимог розумності та справедливості, реальності адвокатських витрат, дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6720,00 грн.
Разом з тим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі 6400,76 грн.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А тому судовий збір у сумі 2422,40 грн., який був сплачений позивачем при подачі позовної заяви, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог, а саме в розмірі - 2 307,32 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 137, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором №4470686 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.03.2024 року у загальному розмірі 25 062 (двадцять п'ять тисяч шістдесят дві) грн., 50 коп., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 2500,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 14 125,00 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 135 календарних днів - 8 437,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», витрати на сплату судового збору в сумі 2 307 (дві тисячі триста сім) грн. 32 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) грн. 76 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягомтридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ: 44559822, адреса: вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Новасардова