Ухвала від 19.02.2026 по справі 380/25506/24

УХВАЛА

19 лютого 2026 року

м. Київ

справа №380/25506/24

адміністративне провадження № К/990/7229/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Желєзного І.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №380/25506/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 29 лютого 2024 року індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 3972,80 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 29 лютого 2024 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3972,80 грн в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.

Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року, із урахуванням раніше проведених виплат, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року.

Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 210683 (двісті десять тисяч шістсот вісімдесят три) грн 40 коп, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі №380/25506/24 залишено без руху. Встанолено ІНФОРМАЦІЯ_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме для надання оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн. Також в ухвалі роз'яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення вказаних недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) така буде їй повернута.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі №380/25506/24 повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.

17 лютого 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №380/25506/24. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі №380/25506/24 без руху суд апеляційної інстанції зазначив про ненадання документу про сплату судового збору. Судом встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав в електронному кабінеті користувача підсистеми «Електронний суд» 20 січня 2026 року о 14:54 год. У встановлений судом строк, відповідачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надано. При цьому, судом зазначено, що матеріали справи не містять доказів сплати судового збору, в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства, підтвердження сплати судового збору у цій справі відсутнє.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, апеляційний суд на підставі частини другої статі 298 КАС України у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув апеляційну скаргу відповідачу.

Так, Верховний Суду наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків.

Суд також зазначає, чинне законодавство передбачає обов'язок учасників справи вчинити процесуальні дії у відповідь на ухвалу про без руху.

Проте ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк, наданий апеляційним судом, не вчинено жодної процесуальної дії на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 20 січня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, що свідчить про невиконання відповідачем своїх процесуальних обов'язків.

Отже, Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, правильне їх застосування є очевидним, застосування та тлумачення зазначених норм процесуального права не викликають сумніву, а доводи касаційної скарги не спростовують мотивів суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

При цьому, Суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі №380/25506/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний

В.Е. Мацедонська

Попередній документ
134221658
Наступний документ
134221660
Інформація про рішення:
№ рішення: 134221659
№ справи: 380/25506/24
Дата рішення: 19.02.2026
Дата публікації: 20.02.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них; військової служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (05.02.2026)
Дата надходження: 21.11.2025