19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 320/43010/23
адміністративне провадження № К/990/38037/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Уханенка С. А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року (головуючий суддя - Войтович І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (головуючий суддя - Файдюк В.В., судді: Карпушова О.В., Мєзєнцев Є.І.),
І. Рух справи
1. 21 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Київській області (далі - ГУ НП України в Київській області), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Київській області від 28 червня 2023 року №241 про застосування дисциплінарного стягнення до майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського районного управління поліції, у вигляді звільнення з служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП Київській області від 29 червня 2023 року №142 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського районного управління поліції, зі служби в поліції, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на займаній посаді з 30 червня 2023 року та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2023 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України.
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
3. У січні 2024 року від ГУ НП в Київській області надійшла заява про залишення позову без розгляду, обґрунтована тим, що про порушення своїх прав ОСОБА_1 знала ще з 29 червня 2023 року, проте позов подано до суду «лише 22 листопада 2023 року».
4. Від представниці позивачки надійшли заяви про поновлення строку звернення до суду, в яких остання пояснила, що копію оскаржуваного наказу нею було отримано 08 листопада 2023 року у відповідь на адвокатський запит і до цієї дати ОСОБА_1 не була обізнана про його існування. Водночас відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують факт направлення позивачці наказу від 29 червня 2023 року, як і наказу від 06 жовтня 2023 року про зміну дат звільнення. Додатково представниця позивачки указала, що з 29 червня по 07 липня 2023 року ОСОБА_1 проходила лікування, у зв'язку з чим і була змінена дата її звільнення наказом від 06 жовтня 2023 року. надані стороною відповідача акти про відмову від ознайомлення з оскарженими наказами є сумнівними, оскільки до неї ніхто не приїздив і нічого не надсилав.
5. У поясненнях на заяви ОСОБА_1 , ГУ НП в Київській області указало, що працівники поліції виїжджали до позивачки за її адресою (село Перше Травня, Обухівський район), проте спілкуватися остання відмовилася, про що складено акт. Надалі, копія оскарженого наказу була надіслана їй засобами поштового зв'язку та через месенджер «WhatsApp» (номер + НОМЕР_1) також було направлено відскановану копію наказу від 29 червня 2023 року про що свідчить відповідний скрін. Крім того, про перебування на лікування ОСОБА_1 не повідомила, а ознайомлюватися із наказом від 06 жовтня 2023 року № 217 о/с про зміну дати звільнення відмовилася, що зафіксовано на боді-камеру і про що було складено акт. Проте такий запис був автоматично видалений після 60 днів зберігання. Указані обставини, на думку відповідача, свідчать, що ГУ НП в Київській області вжило усіх заходів для ознайомлення позивачки з наказом про її звільнення. Також відповідач зауважив, що на виконання вказівки керівництва, 15 червня 2023 року була здійснено перевірку місця проживання ОСОБА_1 про що свідчить відповідне фото і рапорт, а надіслання смс-повідомлення її представнику та копії позовної заяви в іншій справі (про стягнення вартості предметів однострою) засобами поштового зв'язку (отримано позивачкою 29 серпня 2023 року) свідчать, що вона проживала саме за цією адресою.
6. Представниця позивачки надіслала пояснення, в яких зазначила, що з 29 червня 2023 року ОСОБА_1 хворіла, що підтверджується медичними висновками, тому її не було на роботі, а 28 червня 2023 року надаючи пояснення у ході службового розслідування вона повідомляла керівництву іншу адресу, яка відрізняється від місця її реєстрації. Водночас наданий ГУ НП в Київській області рапорт від 15 червня 2023 року був складений раніше, аніж ці пояснення. Тому виїзд працівників відповідача зі складанням акта є сумнівним, як і надіслання їй указаних документів Укрпоштою без опису, з неправильним зазначенням її по батькові - « ОСОБА_2 ».
7. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ГУ НП України в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.
8. Предметом оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду цієї ухвали.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. 07 жовтня 2024 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального права, просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове судове рішення по суті вимог.
10. Скаргу обґрунтовано тим, що судові рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для вирішення цього спору, оскільки судами не взято до уваги доводи позивачки про те, що вона знала про заборону звільнення зі служби під час перебування на лікарняному і була впевнена, що ніяких наказів про звільнення під час лікування не буде, оскільки під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу. Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом). Тому посилання ГУ НП в Київській області на те, що вони не знали про її перебування на лікуванні не відповідає дійсності.
10.1. Позивачка указує, що наказ про її звільнення зі служби №142 о/с, на її думку, не відповідав вимогам законодавства України, про що свідчить наказ ГУ НП в Київській області від 06 жовтня 2023 №217 о/с, яким унесено до зміни до оскарженого наказу № 142 о/с в частині дати звільнення, а саме: 29 червня 2023 року було змінено на 08 липня 2023 року. Отже, за твердженням ОСОБА_1 наказ про звільнення був виданий 06 жовтня 2023 року, а не 29 червня 2023 року, у зв'язку з чим, строк оскарження наказу нею не пропущено.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність перевірки правильності застосування судами норм процесуального права, зокрема, положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України щодо підстав залишення позовної заяви без розгляду.
13. У відзиві на касаційну скаргу ГУ НП в Київській області просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, оскільки повністю погоджується з висновкам судів попередніх інстанцій. Так наказом ГУ НП в Київській області від 28 червня 2023 року № 988 призначено службове розслідування щодо можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУ НП в Київській області, а наказом ГУ НП в Київській області від 28 червня 2023 року № 241 старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського РУП ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Проте з цими наказами позивачка ознайомлюватися відмовилась, про що начальником сектору кадрового забезпечення Обухівського РУП ГУНП в Київській області Янковською Р. у присутності старшого інспектора сектору кадрового забезпечення Обухівського РУП Литвинової Д. , інспектора сектору інформаційної підтримки відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області Мєгєльбєй О., складено акт.
13.1. Відповідач указує, що наказом ГУ НП в Київській області від 29 червня 2023 року № 142 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Проте зважаючи на принципову позицію позивачки, що виразилася в її умисному неознайомленні з наказами про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та про звільнення зі служби (оскільки позивачка проходила службу на посаді інспектора сектору кадрового забезпечення і розуміла важливість ознайомлення з зазначеними наказами), начальником сектору кадрового забезпечення Янковською Русланою , на номер ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) через месенджер «WhatsApp» було направлено відскановану копію наказу від 29 червня 2023 року № 142 о/с про звільнення її зі служби в поліції (копія скріншотів - із зазначенням дати відправки, а саме - 29.06.2023, розгорнутий файл та інформація про номер на який було відправлено смс додавався до матеріалів справи).
13.2. ГУ НП в Київській області зауважує, що статтею 30 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі, копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
13.3. Відповідач звертає увагу Суду, що 13 вересня 2023 року на адресу ГУ НП в Київській області надійшов рапорт начальника Обухівського РУП ГУНП в Київській області з проханням унести зміни до наказу від 29 червня 2023 року № 142 о/с, оскільки ОСОБА_1 перебувала на лікуванні з 26 червня по 07 липня 2023 року, проте керівництво Обухівського РУП про це не повідомляла, тому датою звільнення необхідно вважати 08 липня 2023 року, у зв'язку з чим наказом ГУ НП в Київській області від 06 жовтня 2023 року № 217 о/с змінено дату її звільнення, про що співробітники поліції намагалися повідомити ОСОБА_1 під час відвідування її місця проживання. ГУ НП в Київській області також указує, що почувши причину візиту, відчиняти двері та ознайомлюватись з наказом позивачка категорично відмовилась, що зафіксовано на боді-камеру, вголос було зачитано зміст наказу, та повідомлено, що копія наказу буде залишена на вхідних дверях будинку, про що буде складено відповідний акт. Відповідний запис з боді-камери наступного дня був архівований в серверне сховище та надалі знищений.
13.4. Посилаючись на те, що акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення із наказом ГУНП в Київській області від 06 жовтня 2023 № 217 о/с також додано до матеріалів справи, ГУ НП в Київській області вважає, що зазначені обставини свідчать про вжиття відповідачем усіх заходів для ознайомлення позивачки з оскаржуваними наказами.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
14. Перевіряючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
15. За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
16. Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
17. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п?ята статті 122 КАС України).
18. Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
19. Преабулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
20. Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) унесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
21. Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
21.1. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).
22. Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
23. Отже, з 01 травня 2022 року Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.
24. Питання щодо застосування строків, установлених Дисциплінарним статутом НП у правовідносинах, що виникли у зв'язку з притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, вже досліджувалося Верховним Судом, зокрема, у справі № 420/15422/22, в якій Суд сформував висновок щодо застосування положень частин першої, другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України.
24.1. У цій справі Верховний Суд констатував, що з 01 травня 2022 року законодавцем запроваджено новий алгоритм ознайомлення поліцейського з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення, у разі відсутності його на службі. Зокрема, за допомогою поштового зв'язку (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. І лише у разі виконання указаних приписів, поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
24.2. Підсумовуючи викладене Верховний Суд у справі № 420/15422/22 дійшов висновку, що єдиними та допустимими доказами належного повідомлення поліцейського про наказ щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення є документи, які підтверджують, що у разі якщо така інформація надсилалася йому засобами поштового зв'язку, то відповідач повинен направити її на адресу його місця проживання, зазначену в його особовій справі. Направлення на будь-які інші адреси, що не указані в особовій справі поліцейського не відповідає установленому законодавцем порядку. Обставини, що обумовлюють можливість відступу від цього правила повинні бути доведені відповідачем задля належного виконання ним обов'язку, передбаченого указаною нормою.
24.3. Що стосується способу повідомлення з використанням електронної комунікації, то в цьому випадку вимагається установити безпосереднього керівника такого поліцейського, визначити які контактні дані поліцейського є у його розпорядженні та перевірити чи на ці контактні дані було надсилано накази про застосування заходів дисциплінарного впливу.
24.4. З огляду на викладене, Верховний Суд у справі № 420/15422/22 указав, що лише за умови дотримання органом поліції такої процедури, поліцейський вважається ознайомленим з наказом про застосування до нього дисциплінарного стягнення у строки, установлені частиною другою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, незалежно від того, чи такі повідомлення він фактично отримував. Це означає, що за такого нормативного регулювання, повернення поштового відправлення з відміткою про «Закінчення терміну зберігання» або відсутність інформації у відповідному месенджері про те, що особа ознайомлена з текстом повідомлень, жодним чином не зупиняють строки, установлені указаною нормою, так як у таких випадках визначальним є саме дотримання органом поліції приписів частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України. Тому, за таких обставин, поліцейський вважається обізнаним з таким наказом незалежно від того, чи отримував/читав він відповідне повідомлення.
25. Повертаючись до обставин справи, що розглядається, Верховним Судом установлено, що предметом оскарження у цій справі є два накази ГУ НП в Київській області від 28 червня 2023 року № 241 та від 29 червня 2023 року № 142 о/с, прийняті у період дії нової процедури, тому у цій справі необхідно визначити дату початку перебігу строку (тобто день ознайомлення з наказом), виходячи із приписів статті 30 Дисциплінарного статуту НП (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та установлених обставин справи.
26. Ключовими аргументами касаційної скарги є:
- звільнення зі служби відбулося під час перебування позивачки на лікуванні, що заборонено законодавством;
- відповідачу було достовірно відомо про ці обставини, оскільки сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах;
- зміни унесені наказом від 06 жовтня 2023 року № 217 о/с до оскарженого наказу від 29 червня 2023 року № 142 о/с свідчать про його неправомірність.
27. У відзиві ГУ НП в Київській області наполягає, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про наказ про звільнення, що підтверджується: актом про відмову позивачки від ознайомлення з наказом від 28 червня 2023 року № 241; скріншотом щодо надіслання 29 червня 2023 року спірного наказу про звільнення позивачці на її мобільний телефон через месенджер «WhatsApp» та засобами поштового зв'язку ( поштовий чек від 29 червня 2023 року №087007593419); відвідання місця проживання ОСОБА_1 , що зафіксовано на камеру та надалі складено акт від 06 жовтня 2023 року.
28. Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачці відомо про те, що на реалізацію наказу від 28 червня 2023 року № 241 приймається відповідний наказ ( у цьому випадку наказ від 29 червня 2023 року № 142 о/с). Про перебування на лікуванні з 29 червня по 07 липня 2023 року ОСОБА_1 належним чином керівництву не повідомила і доказів щодо виконання нею такого обов'язку не надала, як наслідок відповідачем 06 жовтня 2023 року наказом № 217 о/с було внесено зміни до попереднього наказу № 142 о/с щодо дати звільнення. Позивачка відмовилася ознайомлюватися з наказами, про що свідчать акти від 26 червня 2023 року та від 06 жовтня 2023 року. Суди також зауважили, що незважаючи на те, що за трекінгом чеку поштового відправлення неможливо встановити статус та шлях відправки наказу, у зв'язку із відсутніми даними в базі Укрпошти, ці обставини що не піддають сумніву надіслання позивачу спірного наказу у визначений та використаний відповідачем спосіб, а наданий скріншот щодо надіслання спірного наказу про звільнення позивачу на її мобільний телефон та подальша переписка в месенджері підтверджують дотримання відповідачем процедури ознайомлення з наказом.
28.1. Оцінюючи надані сторонами докази, на підтвердження їхніх аргументів, суди вирішили, що 15-денний строк звернення до суду щодо оскарження наказу від 29 червня 2023року № 142 о/с необхідно обчислювати з 03 липня 2023 року (чотири календарних дні з дня відправлення поштовим зв'язком - 29 червня 2023 року), проте позов подано до суду 21 листопада 2023 року.
28.2. Також в ході розгляду справи судами установлено наявність кримінального провадження за №62023100120000398 від 19 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 357, частиною першою статті 362 Кримінального кодексу (далі - КК) України та складено обвинувальний акт від 27 липня 2023 року.
10 липня 2023 року слідчим суддею Печерського районним судом міста Києва у справі № 757/28762/23-к постановлено ухвалу про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, тобто до 06 вересня 2023 року включно, та відповідно до частини п'ятої статті 195 Кримінального процесуального кодексу України покладено на підозрювану обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або мі роботи;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим ОСОБА_5 .
28.3. Суди також указали про відсутність у справі доказів відсторонення ОСОБА_1 від виконання своїх службових обов'язків (посади), проти чого не заперечувала ні позивачка, ні її представниця, а також доказів вилучення у ОСОБА_1 службового посвідчення, спеціального нагрудного знаку, табельної вогнепальної зброї та спеціальних засобів.
29. Відповідаючи на аргументи сторін та аналізуючи висновки судів попередніх інстанції, Верховний Суд виходить з такого.
30. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року (справа №916/3027/21) указала, що електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) може бути взято до уваги як доказ у справі, за умови встановлення авторів цього листування та його зміст. Водночас, як указала Велика Палата Верховного Суду, висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд визначає у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з усіх обставин справи.
31. Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини другої статті 72 КАС України).
32. У силу вимог статей 73 - 76 КАС України докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).
33. Абзацами 1,2 частини другої статті 77 КАС України установлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
34. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
35. Таким чином, виходячи з принципів змагальності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.
36. Як зазначалося вище, для визначення дати початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
37. Як убачається із матеріалів цієї справи, ОСОБА_1 наполягає на тому, що про оскаржені нею накази №241 та №142 о/с їй стало відомо з 08 листопада 2023 року, після отримання її представником відповіді на запит адвоката.
38. Разом з тим, оцінюючи надані у цій справі докази у їхній сукупності, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено і позивачкою не заперечується, що з 28 червня 2023 року було ініційовано службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни окремих службових осіб Обухівського РУП ГК, зокрема, ОСОБА_1 . У межах цього розслідування позивачкою були надані пояснення від 28 червня 2023 року, в яких остання указала АДРЕСА_1 , як місце її проживання (тел. НОМЕР_1 ), а місцем народження є: село Перше Травня, Обухівського району (том І а.с. 180). Суди з'ясували, що усі поштові відправлення ГУ НП в Київській області направляло на адресу: село Перше Травня, Обухівський район.
39. Ураховуючи те, що у матеріалах справи відсутні матеріали особової справи щодо підтвердження місця проживання ОСОБА_1 станом на 29 червня 2023 року, а надані ГУ НП в Київській області документи (том І а.с. 68, 72, 73, 74, 222 та ін) містять різні адреси, Верховний Суд вважає безпідставними висновки судів попередніх інстанцій про належне ознайомлення позивачки з наказами про застосування до неї дисциплінарного стягнення, оскільки, за обставин, установлених у цій справі, дати поштових відправлень, направлених за адресою: село Перше Травня, Обухівського району не можуть бути датами відліку строку на оскарження наказів про дисциплінарні стягнення.
39.1. Суд також звертає увагу на указану відповідачем інформацію щодо знищення запису з боді-камер про спробу особистого вручення працівниками відповідача ОСОБА_1 копії наказу ГУ НП в Київській області від 06 жовтня 2023 року №217 о/с за адресою АДРЕСА_2 . Водночас акт від 06 жовтня 2023 року про відмову від ознайомлення з наказом ГУ НП в Київській області №217 о/с складено о 17:30 хв в адміністративному приміщенні Обухівського РУМ ГУ НП в Київській області, а не за адресою проживання позивачки. Посилання на запис з боді-камер цей акт не містить. Крім того, поштове відправлення від 29 червня 2023 року містить помилку щодо персональних даних позивачки, докази причин невручення цього відправлення у матеріалах справи відсутні, як і конверт, в якому в якому це відправлення було надіслано та докази вмісту цього відправлення.
40. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем приписів частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП в частині використання засобів поштового зв'язку у спосіб, установлений цією нормою.
41. Що стосується використання ГУ НП в Київській області засобів електронної комунікації, то у таких випадках, за алгоритмом приписів частини другої статті 30 Дисциплінарного статуту НП України, судам, насамперед, необхідно було встановити безпосереднього керівника поліцейського та контактні дані, що були у його розпорядженні, проте такі мотиви у судових рішеннях відсутні і це питання судами не досліджене.
41.1. Так, в описовій частині оскаржених судових рішень зазначено, що інформацію щодо наказів про застосування дисциплінарного стягнення надіслано ОСОБА_1 на номер, наданий її безпосереднім керівником. Проте питання щодо безпосереднього керівника позивача суди не з'ясовували, а в матеріалах справи відсутні відомості, що останній надавав саме таку інформацію і саме щодо номеру НОМЕР_1 .
42. Верховний Суд констатує, що за приписами частини другої статті 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладено на суб'єкта владних повноважень, який повинен довести правомірність свого рішення чи дії та, відповідно, надати належні докази на підтвердження своєї позиції. Проте з наданих ГУ НП в Київській області документів убачається, що указана в них інформація є суперечливою, а отже не доводить обставини, на які посилається відповідач, як на підставу правильності визначення дати відліку перебігу строку.
43. Також поза увагою судів попередніх інстанцій залишилися обставини щодо перебування позивачки на лікуванні до 07 липня 2023 року та обставини отримання ГУ НП в Київській області такої інформації, з подальшою оцінкою причин та підстав виходу/невиходу ОСОБА_1 на роботу після указаної дати.
44. Отже, ураховуючи приписи частини першої статті 30 Дисциплінарного статуту НП, Верховний Суд уважає передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанції про те, що ОСОБА_1 вважається ознайомленою з наказами від 28 червня 2023 року № 241 та від 29 червня 2023 року № 142 о/с засобами поштового зв'язку та засобами електронної комунікації з 29 червня 2023 року.
45. Підсумовуючи вищенаведене, можна дійти висновку, що для визначення дати ознайомлення з наказами про застосування до особи дисциплінарного стягнення недостатньо лише факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ознайомлення поліцейського з таким наказом, так як суди зобов'язані повно та всебічно з'ясувати усі обставини справи, у тому числі з'ясувати адресу поліцейського, указану в його особовій справі, установити керівника та номери телефонів, що безпосередньо були у його розпорядженні, перевірити та надати оцінку цим фактам у судовому рішенні.
46. Верховний Суд відхиляє аргументи представника ОСОБА_1 з посиланням на наказ ГУ НП в Київській області від 06 жовтня 2023 року №217 о/с про внесення змін до оскарженого наказу №142 о/с, оскільки наказ ГУ НП в Київській області від 06 жовтня 2023 року №217 о/с не є предметом оскарження у цій справі.
47. За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для застосування положень пункту 8 частини першої статті 240 КАС України побудовано на неповно встановлених обставинах справи та на доказах, що є недопустимими.
48. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
49. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд в частині вирішення питання щодо пропуску строку.
50. Під час нового розгляду судам необхідно перевірити доводи позивача на предмет її необізнаності щодо оскаржених наказів у співставленні з оцінкою дій відповідача в частині належного виконання ним умов, визначених частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП, з урахуванням доказів, що підтверджують аргументи обох сторін.
51. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139, 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року скасувати, а справу №320/43010/23 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
3. Судові витрати не розподіляються.
4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
В.М. Соколов