19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 400/6262/25
адміністративне провадження № К/990/5680/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №400/6262/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправним дії уповноважених посадових осіб військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 : грошового забезпечення за період з 20.03.2022 по 31.05.2023 без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 -2023 роки, нарахованої та виплаченої у період з 20.03.2022 по 31.05.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704; грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, нарахованої та виплаченої у період з 20.03.2022 по 31.05.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704;
- зобов'язати уповноважених посадових осіб військової частини НОМЕР_1 нарахувати та уповноважених посадових осіб військової частини НОМЕР_2 виплатити ОСОБА_1 , з урахуванням раніше виплачених сум: грошове забезпечення за період з 20.03.2022 по 31.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, обчисленого, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-ІХ від 02.12.2021, та встановленого на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-ІХ від 03.11.2022, шляхом його множення на відповідні коефіцієнти згідно Постанови №704, а також надбавки за вислугу років; матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 -2023 роки, нарахованої та виплаченої у період з 20.03.2022 по 31.05.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-ІХ від 02.12.2021, та встановленого на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-ІХ від 03.11.2022, шляхом його множення на відповідні коефіцієнти згідно Постанови №704; грошову допомогу на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, нараховану та виплачену у період з 20.03.2022 по 31.05.2023, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України па 2022 рік" станом на 01.01.2022 та встановленого на 01.01.2023 Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» №2710-ІХ від 03.11.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправним дії військової частини НОМЕР_1 та військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.03.2022 по 19.05.2023, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 -2023 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 та 2023 роки, нарахованих та виплачених у період з 20.03.2022 по 19.05.2023, без урахування розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 за період з 20.03.2022 по 19.05.2023 провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок ОСОБА_1 виплаченої у період з 20.03.2022 по 19.05.2023 грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за 2022-2023 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови №704 та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 оскаржила указане рішення суду першої інстанції до апеляційного суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.11.2025 повернуто апелянту.
Не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанції, 04.02.2026 військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв'язку подала касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 09.02.2026.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Положеннями частини третьої статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Разом з тим, абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати про неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або порушення норм процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі заявник не зазначає в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового (рішення), а лише зазначає про свою незгоду із ухваленим процесуальним рішенням суду.
Отже, скаржник не зазначив і не обґрунтував, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яку допустив, на його думку, суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У контексті наведеного слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України, та не викладення скаржником підстав для касаційного оскарження судового рішення у даній справі, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Одночасно Суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 328, 332 КАС України,
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026 у справі №400/6262/25 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддяЖ.М. Мельник-Томенко