19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 120/10855/25
адміністративне провадження № К/990/6530/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 120/10855/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозинка» до Вінницької митниці про визнати протиправними та скасувати рішення, картку,-
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лозинка» звернулося до суду з позовом до Вінницької митниці, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення №UA401000/2025/000117/2 від 24 квітня 2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2025/000328 від 24 квітня 2025 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Вінницька митниця звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвалою судді Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано у п'ятиденний строк з моменту отримання копії ухвали виконати її вимоги та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме - надати оригінал документа про сплату судового збору.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції, надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Вінницької митниці про відстрочення сплати судового збору та продовжено їй строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року. Заявнику запропоновано протягом п'яти днів з моменту отримання зазначеної ухвали усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Ухвалу суду про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги скаржник отримав 21 січня 2026 року, тобто останнім днем строку, встановленого судом для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, є 26 січня 2026 року.
Згідно з відомостями Реєстру підтверджень оплат Казначейства, станом на 02 лютого 2026 року інформація про сплату відповідачем судового збору відсутня.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року повернуто скаржнику.
Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що станом на 02 лютого 2026 року вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконано.
Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки скаржником не усунуто недоліків поданої ним апеляційної скарги.
Отже посилання скаржника на те, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення є очевидно необґрунтованими.
Так, відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернення апеляційним судом апеляційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону та повторне звернення до апеляційного суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі апеляційного оскарження судового рішення учасником справи.
Крім того, суд звертає увагу скаржника на те, що сплата судових витрат не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував положення статей 298, 169 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Вінницької митниці на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі №120/10855/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лозинка» до Вінницької митниці про визнати протиправними та скасувати рішення, картку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко