19 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 320/61587/24
адміністративне провадження № К/990/28418/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 ( суддя Кочанова П.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 (судді Черпак Ю.К., Василенко Я.М., Собків Я.М.)
у справі № 320/61587/24 за позовом Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» до Київської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення в частині.
Приватне підприємство Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» звернулося до суду з позовом, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просило:
- визнати протиправним та нечинним рішення Київської міської ради «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» від 12.12.2024 № 486/10294 в частині п. 8:
« 8. Унести зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», доповнивши його новими пунктами 5-6 такого змісту:
« 5. Установити, що у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров'я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб'єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, надання ритуальних послуг, виготовлення та/або торгівля, та/або зберігання предметів ритуальної належності.
6. Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), балансоутримувачам комунального майна територіальної громади міста Києва в місячний строк вжити заходів, спрямованих на виконання пункту 5 цього рішення.
У зв'язку із цим пункти 5-9 рішення вважати пунктами 7-11 відповідно.»
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що оскаржуване рішення порушує його права як суб'єкта господарювання, який відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» має право на оренду комунального майна, а тому є учасником правовідносин, на які поширюється дія цього рішення. Позивач покликався на те, що є юридичною особою приватного права, основним видом діяльності якого є надання ритуальних послуг, і саме щодо таких суб'єктів рішенням відповідача було встановлено заборону на розміщення у приміщеннях та на території комунальних закладів охорони здоров'я, що є неправомірним обмеженням у здійсненні такої господарської діяльності.
Також покликався на те, що рішення прийняте з порушенням вимог Регламенту Київради від 04.11.2021, оскільки лист депутата № 147 від 05.12.2024, яким фактично вносилася зміна до проєкту рішення, не відповідав встановленій процедурі оформлення поправок, зокрема, він не був внесений у формі проєкту рішення; предметом розгляду профільних комісій та управління правового забезпечення; оприлюднений належним чином; включений окремим пунктом до порядку денного пленарного засідання.
Також покликався на те, що дії відповідача порушують положення статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статей 26, 29, 30, 31, 34 Регламенту Київради. Також зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає принципам законності, пропорційності та легітимності, оскільки при його прийнятті відповідач не обґрунтував, чому саме повна заборона є необхідною та єдиною можливою формою досягнення публічного інтересу. Водночас не наведено доказів, що діяльність приватних ритуальних служб дійсно створювала перешкоди для роботи медичних закладів або порушувала права їх відвідувачів. Крім того, рішення суперечить положенням статей 2, 3, 4, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки встановлює додаткові обмеження щодо суб'єктів, які мають право на оренду майна, чим порушує принцип рівності та законодавчо гарантоване право юридичних осіб приватного права на участь в орендних правовідносинах. Запровадження таких обмежень органом місцевого самоврядування, а не законом України, на думку позивача, є прямим порушенням статей 75 і 81 Конституції України, а також положень Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні». Покликався на те, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, який не відповідає актам вищої юридичної сили, а тому відповідно до вимог чинного законодавства підлягає визнанню протиправним та нечинним.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ПП Приватна фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» (код ЄДРПОУ 21577614) є юридичною особою, зареєстрованою в Україні, основним видом діяльності якої відповідно до КВЕД є організування поховань і надання суміжних послуг (код 96.03)
23.07.2020 Київрадою ухвалено рішення № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», яким, зокрема, регулювалися підстави, умови та порядок оренди майна, що належить до комунальної власності міста.
31.10.2024 Київрадою було підготовлено проєкт рішення № 08/231-1637/ПР «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради».
05.12.2024 під час пленарного засідання IV сесії Київської міської ради IX скликання депутат Київради ОСОБА_1 усно запропонував внести поправку до проєкту рішення про припинення діяльності комунального медико-соціального експертного центру. Суть поправки полягала у встановленні заборони на розміщення ритуальних служб, суб'єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, а також виготовлення, торгівлю та зберігання предметів ритуальної належності у приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я. Проте ця поправка не була проголосована й не стала частиною рішення Київради.
У той же день, при розгляді іншого питання про надання ритуальній службі комунального підприємства дозволу на списання майна, депутат ОСОБА_1 знову запропонував включити аналогічну поправку, однак вона також не була підтримана. Поправка не набрала необхідної кількості голосів і міський голова попросив повернутись до цього питання повторно.
Депутат Київради ОСОБА_1 склав лист № 147 від 05.12.2024 з тією самою пропозицією вже у письмовій формі, яка відповідно до листа Київради № 225-КР-241 від 17.01.2025 вперше надійшла до Президії 12.12.2024.
12.12.2024 під час пленарного засідання, на якому розглядалося питання «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» (п. 2.1 порядку денного) секретар Київради Бондаренко В.В. поставив на голосування поправку ОСОБА_1 , зазначивши лише, що вона аналогічна тій, яку «намагалися розглянути минулого разу», не зачитавши її змісту. Таким чином, поправка фактично не була оголошена відповідно до вимог Регламенту.
Поправка була підтримана більшістю депутатів і на її підставі Київрада прийняла рішення № 486/10294 від 12.12.2024. Зокрема, пунктом 8 цього рішення внесено зміни до рішення № 50/9129 від 23.07.2020, яким у новій редакції запроваджено заборону на розміщення ритуальних служб або суб'єктів господарювання в межах закладів охорони здоров'я.
Зокрема, пунктом 8 цього рішення передбачено:
« 8. Унести зміни до рішення Київської міської ради від 23 липня 2020 року № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», доповнивши його новими пунктами 5-6 такого змісту:
5. Установити, що у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров'я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб'єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, надання ритуальних послуг, виготовлення та/або торгівля, та/або зберігання предметів ритуальної належності.
6. Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності м. Києва, а також балансоутримувачам комунального майна територіальної громади міста Києва - вжити заходів, спрямованих на виконання пункту 5 цього рішення.
У зв'язку із цим пункти 5-9 рішення вважати пунктами 7-11 відповідно.»
Вважаючи таку зміну незаконною та процедурно неправомірною, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» від 12.12.2024 № 486/10294 в частині п. 8:
« 8. Унести зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», доповнивши його новими пунктами 5-6 такого змісту:
« 5. Установити, що у приміщеннях та на територіях закладів охорони здоров'я не дозволяється розміщення ритуальних служб або суб'єктів господарювання, які надають ритуальні послуги, надання ритуальних послуг, виготовлення та/або торгівля, та/або зберігання предметів ритуальної належності.
6. Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), балансоутримувачам комунального майна територіальної громади міста Києва в місячний строк вжити заходів, спрямованих на виконання пункту 5 цього рішення.
У зв'язку із цим пункти 5-9 рішення вважати пунктами 7-11 відповідно.»
Стягнуто на користь Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ» судові витрати у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при ухваленні оскаржуваного рішення Київради в частині пункту 8 допущено істотні порушення встановленої Регламентом Київради процедури внесення змін до чинних рішень, а саме: поправка депутата була подана не у формі проєкту рішення, як того вимагає ч.9 ст. 26 Регламенту; не супроводжувалась пояснювальною запискою; не була погоджена з профільними постійними комісіями та не містила порівняльної таблиці із зазначенням змін до чинного акту; була подана до президії Київради, а не до управління організаційного та документального забезпечення.
Також суди виходили з того, що проєкт рішення «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» не можна вважати проєктом рішення про внесення змін/доповнень, оскільки не передбачав можливості внесення спірних змін/доповнень до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва» та до проєкту рішення не долучалась порівняльна таблиця змін/доповнень до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва», що є порушенням вимог ч. 9 ст. 26 Регламенту Київради.
Також суди виходили з того, що зміни до рішення були внесені не шляхом подання проєкту рішення Київради про внесення змін та/або доповнень, як того вимагає частина дев'ята статті 26 Регламенту, а способом, який суперечить визначеному порядку.
Також суди виходили з того, що на пленарному засіданні було порушено вимоги ч.5 ст.35 Регламенту, оскільки головуючим не було оголошено поправки, допущено введення депутатів в оману щодо її попереднього обговорення, а також сама поправка не відповідала предмету проєкту рішення, до якого її було включено.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, виходив з того, що суб'єкт подання поправки не надав жодних доказів чи аналітичних матеріалів, які б обґрунтовували необхідність встановлення заборони на розміщення ритуальних служб саме у приміщеннях закладів охорони здоров'я. Відсутність пояснювальної записки, аналізу чинного правового регулювання або оцінки впливу поправки на діяльність відповідних установ свідчить про необґрунтований характер запропонованих змін, що також є підставою для висновку про їх неправомірність.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Обґрунтовуючи скаргу, покликається на те, що Київською міською радою 12.12.2024 в межах своїх повноважень, з метою активізації приватизації та оптимізації діяльності закладів охорони здоров'я було прийнято оскаржуване рішення «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради». Визнання протиправним та нечинним рішення Київської міської ради щодо майна, яке належить на праві власності відповідачу, на його думку, обмежує його як власника у реалізації правомочності користування та розпорядження цим майном.
Покликається на те, що відповідачем було дотримано норми Регламенту Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 04.11.2021 №3135/3176, оскільки відбулось належне оголошення та обговорення пропозиції, що підтверджується стенограмами пленарних засідань від 05.12.2024 та від 12.12.2024.
Поправка депутата обговорювалась та за результатом такого обговорення за неї було проголосовано 12.12.2024. В зв'язку з тим, що проєкт рішення не потребував доопрацювання, у відповідності до вимог ст.ст. 13, 35, 42 Регламенту після оголошення та обговорення поправки депутата ОСОБА_1 було прийнято рішення «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради».
Також покликається на те, що зміни та/або доповнення до вже прийнятого рішення можуть бути внесені в різний спосіб, а не виключно у формі окремого проєкту рішення про внесення змін до чинного рішення Київської міської ради.
Також покликається на те, що суди попередніх інстанцій помилково не взяли до уваги висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 13.06.2018 у справі №819/362/16, від 03.07.2018 у справі №826/27224/15, від 18.09.2019 у справі №826/15287/17, щодо неналежності цього спору до категорії публічно-правових.
На думку відповідача, спір обумовлений порушенням приватного майнового права конкретного суб'єкта - Приватного підприємства Приватна Фірма «ПЕТРО ВЕЛИКИЙ».
Покликаючись на норми статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», зазначає, що Київська міська рада в спірних правовідносинах є учасником цивільних правовідносин та її участь не змінює характер спірних правовідносин, не перетворює такий спір на публічно-правовий.
Також покликається на те, що рішення ради в оскаржуваній частині не має ознак нормативно-правового акту, оскільки розраховане на визначене коло осіб - заклади охорони здоров'я, які є балансоутримувачами комунального майна територіальної громади міста Києва.
Також покликається на те, що судами неправильно застосовано п.18 ч.1 ст.4 КАС України, в зв'язку з чим розгляд справи помилково здійснювався за правилами ст.264 КАС України.
Крім того, покликається на відсутність висновку Верховного Суду про те, що не будь-яке порушення норм Регламенту є самостійною і достатньою підставою для визнання рішення ради протиправним і його скасування, а лише ті, які призвели до прийняття протиправного за своїм змістом рішення.
Просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Відповідно до норм статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 19 Закону України № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради має право вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них.
Порядок оформлення, подання, розгляду та прийняття рішень Київською міською радою врегульовано Регламентом Київської міської ради від 04.11.2021 зі змінами і доповненнями №3135/3176 (далі - Регламент).
Відповідно до пункт 9 частини 4 статті 13 Регламенту депутат / депутатка Київради має право вносити на розгляд Київради та її органів проєкти рішень Київради з питань, що належать до її відання, пропозиції, рекомендації, поправки до них.
Розділом VІІ Регламенту визначено порядок подання та опрацювання проєктів рішень Київради.
Відповідно до частин 3, 4 ст.26 Регламенту проєкти рішень Київради подаються до управління організаційного документального забезпечення діяльності Київради в паперовому та в електронному вигляді (формати .doc, .docx, .rtf, шрифт Times New Roman, та 48 кегль 14), або в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного підпису депутата / депутатки Київради та кваліфікованої електронної позначки часу. Разом із проєктом рішення Київради до управління організаційного та документального забезпечення діяльності Київради подається пояснювальна записка, а також додатки (у разі наявності). Проєкт рішення Київради нормативно-правового характеру повинен містити положення про оприлюднення та набрання ним чинності.
Відповідно до ч.9 ст.26 Регламенту до проєкту рішення Київради про внесення змін та/або доповнень до рішення Київради додається порівняльна таблиця, яка містить редакцію відповідних положень (статей, частин, пунктів, абзаців тощо) чинного рішення Київради та його нову редакцію з урахуванням запропонованих змін.
Відповідно до ч.5 ст.29 Регламенту протягом 3 робочих днів з дня реєстрації проєкту рішення Київради в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради Київський міський голова або за його письмовим дорученням заступник / заступниця міського голови - секретар Київради надає доручення щодо розгляду проєкту рішення постійній комісії Київради, яка, виходячи з її функціональної спрямованості, визначається ним як профільною для попереднього розгляду проєкту рішення Київради, а також іншим постійним комісіям Київради, виходячи з їх функціональної спрямованості.
Нормами статей 30 та 31 Регламенту визначено порядок опрацювання зареєстрованих проєктів рішень постійними комісіями Київради та управлінням правового забезпечення діяльності Київради.
1.
Під час розгляду справи судами встановлено, що 31.10.2024 Київрадою було підготовлено проєкт рішення № 08/231-1637/ПР «Про затвердження переліку об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради».
Вказаним проєктом пропонувалось серед іншого внести зміни до додатків рішень Київської міської ради від 27.02.2020 №138/8308, від 16.12.2021 №4036/4077, від 13.07.2023 №6929/6970 «Про затвердження переліку об'єктив малої приватизації, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації» та від 20.12.2018 №546/6597 «Про затвердження Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади міста Києва».
До вказаного проєкту рішення долучалась пояснювальна записка, порівняльна таблиця.
Проєкт рішення №08/231-1637/ПР був предметом обговорення засідань постійної комісії Київської міської ради з питань власності та регуляторної політики.
Водночас, проєкт рішення №08/231-1637/ПР не містив пункту 8, яким би пропонувалось внести зміни до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».
Пояснювальна записка та порівняльна таблиця до вказаного проєкту рішення також не містили будь-яких пропозицій щодо внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 №50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва».
Відповідно, такі зміни саме як проєкт відповідного рішення не розроблялись, не були предметом попереднього опрацювання, вивчення та розгляду постійними комісіями Київради.
Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення вимог частини 9 статті 26 Регламенту зміни до рішення Київради від 23.07.2020 №50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва» були внесені за відсутності розробленого та погодженого у встановленому Регламентом порядку проєкту такого рішення.
За таких обставин суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про порушення відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення Регламенту та постановили законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Покликання відповідача в обґрунтування своїх доводів на те, що такі зміни були внесені на підставі письмової пропозиції (поправки) депутата є безпідставним, оскільки за змістом пункту 6 частини другої статті 19 Закону № 93-IV та пункту 9 частини 4 статті 13 Регламенту, внесення на розгляд ради проєктів рішень та внесення до них поправок та пропозицій є самостійними способами реалізації депутатами місцевих рад своїх повноважень.
При цьому, за змістом наведених норм поправки та пропозиції можуть вноситись лише щодо уже внесеного на розгляд ради проєкту рішення, а не замінювати його в обхід встановленої Регламентом процедури.
Покликання відповідача в обґрунтування своїх доводів на те, що для внесення змін до уже прийнятого рішення не обов'язково розробляти проєкт рішення також є безпідставним, оскільки відповідно до частини першої статті 59 Закону України №280/97-ВР усі акти ради приймаються у формі рішень і Регламентом передбачено обов'язкове попереднє розроблення та погодження їх проєктів.
Можливість прийняття рішення ради, в т.ч., про внесення змін до раніше прийнятого рішення, без попереднього розроблення та погодження його проєкту, Регламентом не передбачено.
2.
В обґрунтування своїх доводів відповідач також покликається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій розгляд цієї справи помилково здійснювався за правилами адміністративного судочинства, визначеними статтею 264 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 42 Закону «Про правотворчу діяльність» (Закон № 3354-IX) зміни до нормативно-правового акта можуть вноситися шляхом зміни окремих його структурних елементів.
Відповідно до частини третьої статті 42 Закону № 3354-IX зміни до нормативно-правового акта вносяться шляхом прийняття (видання) нормативно-правового акта такої самої юридичної сили, якщо інше не передбачено Конституцією України та (або) законом.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
На підставі пункту 31 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР рішенням Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129 «Про деякі питання оренди комунального майна територіальної громади міста Києва» Київська міська рада вирішила передати іншим органам окремі повноваження щодо управління майном, яке належить до комунальної власності, визначила межі цих повноважень та умови їх здійснення.
Зазначене рішення офіційно оприлюднене, є актом управління суб'єкта владних повноважень, який встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин, розрахований на довгострокове та неодноразове застосування, відтак за своєю природою є нормативно-правовим актом.
Таким чином, оскільки зміни до нормативно-правового акту можуть бути внесені лише актом того самого виду та юридичної сили (або ж вищої), то рішення Київської міської ради від 12.12.2024 № 486/10294, в частині внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.07.2020 № 50/9129, також є нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 264 КАС України правила цієї статті поширюються, зокрема, на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, зважаючи на предмет оскарження, ця справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому доводи позивача в цій частині також є безпідставними.
Покликання відповідача в обґрунтування доводів касаційної скарги на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №819/362/16, від 03.07.2018 у справі №826/27224/15, від 18.09.2019 у справі №826/15287/17 є безпідставними, оскільки, на відміну від справи, яка розглядається, у цих справах нормативно-правовий акт не був предметом оскарження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень судами попередніх інстанцій додержано норм матеріального та процесуального права, тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Клопотання позивача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не наведено передбачених процесуальним законом підстав для закриття провадження.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2025 в адміністративній справі №320/61587/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук